АлПет
-
Число публикаций
475 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы АлПет
-
-
В 25.02.2021 в 17:34, Любава сказал:
Добрий день. Ви писали, що знаєте автора цього позову. Мені дуже потрібно подати такий. Чи можете мені дати дані цього адвоката, хочу звернутися до нього. Ситуація один в один на мій погляд. Дуже вас прошу допомогти.
В 2013 я серед іншого подав таке заперечення (може Вам в чомусь допоможе):
Додаток №2 до заперечення проти позову.
Відповідач заперечує проти позову повністю з наступних підстав.
У позивача ТОВ «Кей-Колект» не виникло ніяких прав вимоги у відповідача А. Б.В. по нікчемному правочину Договору факторингу №1 від 12.12.2011р. укладеного між ТОВ «Кей-Колект» та ПАТ «УкрСиббанк». Обґрунтування цієї тези наступне:
Об’єктом зазначеного договору факторингу є зокрема набуття фактором (ТОВ «Кей-Колект») права грошової вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №хххххххххх від уу.12.2007р. укладеного між А.Б.В. та ПАТ «УкрСиббанк». Боргові зобов’язання виражені в іноземній валюті, а саме в доларах США.
Відповідно ч.1 ст 193 ЦКУ «Валютні цінності»:
Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.
Таким законом є Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93, в преамбулі якого зазначено:
Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Відповідно ст..1 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93
1)"валютні цінності"- це зокрема:
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
2) "валютні операції"-це зокрема:
операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
По змісту термінів, що використовуються в Декреті кредитний договір в сукупності з документами, що підтверджують наявність заборгованості є борговою розпискою.
Відповідно приписам ч.2 ст2, ст..5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» для здійснення валютної операції сторонам необхідно отримати ліцензію НБУ— генеральну або індивідуальну. Враховуючи приписи ч.2 ст.178 ЦКУ валютні цінності є об’єктом цивільних прав з обмеженою оборотоздатністю.
Відповідно приписам ч.3 ст.91 ЦКУ цивільна правоздатність юридичної особи для здійснення діяльності, що потребує ліцензування, обмежена наявністю ліцензії з вказаними межами такої діяльності.
В Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року
«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено:18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Відповідно приписам ст..4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" операція факторингу є фінансовую послугою. ТОВ «Кей-Колект» в договорі факторингу №1 від12.12.2011р. є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу факторингу іншій стороні. ТОВ «Кей-Колект» є небанківською фінансовою установою.
Відповідно приписам п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ) : п1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. (Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93)
З відповіді Національного Банку України на запит відповідача випливає що позивач ТОВ «Кей-Колект» станом на 01.07.2012р. не отримував ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій.
Підсумовуючи викладене Договір Факторингу №1 від 12.12.2011р. в частині відступлення прав вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №ххххххххх від уу.12.2007р. (валютна операція з переходом прав власності на валютні цінності—боргову розписку виражену в доларах США) є нікчемним, так як вчинений з порушенням правового режиму обмежених в обігу об’єктів цивільного права.(ст.. 228 ЦКУ, ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)
Відповідно приписам ч.2 ст.215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно приписам ч.1 ст 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином позивач не набув прав вимоги по зобов’язаннях відповідача, отже позов є безпідставним.
На підставі ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228, ч.3 ст.91 ЦКУ; ст.1, ч.2 ст.2, ст5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93; п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ; ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)
Прошу суд відмовити в задоволені позову.
Додаток:
копія листа НБУ про відсутність у ТОВ «Кей-Колект» ліцензій на здійснення валютних операцій
-
3
-
-
-
-
В 27.02.2021 в 19:08, Bolt сказал:
А как именно Вы его сформулировали в иске...? Я так понимаю ИД был исполнен полностью в данном случае...?
хххххх
На виконання оскаржуваного виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 30 жовтня 2017р. зареєстрованим в реєстрі №10327 в рамках виконавчого провадження ВП №55490327 з мене стягнуто 44400,47 гривень, які я прошу стягнути з відповідача на мою користь.
ххххххх
1. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу
Бондар Ірини Михайлівни від 30 жовтня 2017р. зареєстрований в реєстрі №10327 таким, що не підлягаю виконанню.
2. Повернути стягнуте за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса шляхом стягнення на мою користь з відповідача 44400,47 гривень.
3. Стягнути на мою користь з відповідача всі понесені мною судові витрати.
Сумма взысканного была уточнена за минусом исп. збора.
Мать-одиночка без алиментов получила в 2011 4000грв. ИНН выписан на 120000 грв., а во время судебного процесса было сообщение из банка, что долг уже 220000грв.
-
1
-
-
В 22.02.2021 в 10:20, babaika сказал:
В этой части с решением не согласен.......
"Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код за ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ) стягнуті за виконавчим написом, який був вчинений 30 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрованим в реєстрі за №10327 кошти у сумі 39880 /тридцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят/ гривень 99 копійок."
Разные требования. Предмет спора ИНН. Взыскание суммы рассматривается отдельно. В апелляции в этой части слетит.
Кроме ИНН было требование "повернути стягнене"
-
https://reyestr.court.gov.ua/Review/94815701
Вот мое решение.
-
4
-
-
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89363203
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92090690
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93373823
Вот решения 3-х инстанций одного дела где судьи ссылались на п.2 "переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", но не "заметили" его нечинність. Интересно какой был иск. Жалко, человек проиграл на ровном месте.
-
2
-
-
Ни в одном из трех вышеупомянутых решений (и очевидно в исках также) нет упоминания о недействительности п.2 "переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" Почему?
-
2
-
1
-
-
В 13.01.2021 в 09:22, wing67 сказал:
Была та же история Кей Колект. Нужно договариваться. брал у банка в 2007
году 100000 с судами адвокатами отдал 100000 .С КК заключил договор на 5лет на сумму 60000 вот пришло время оплаты 2020 году весной сказал, что всей суммы на погашение задолженности не хватает денег ,торговался целый весенний карантин в результате оплатил 35000.Получил все доки что я им ничего недолжен. Налоговая 9 мес молчит.В результате банку оплатил 50000 ,15000 суды и адвокаты,35000 коллектора. Если бы придерживался правил и платил банку по договору то нужно было заплатить 200000.Эпопея длилась 13 лет. не здавайтесь, не бойтесь. Если ипотека находится в большом городе то ваши шансы минимальны ,все равно торгуйтесь советуйтесь у нормальных адвокатов ,людей кто прошел такое ,подскажут
Если коллектор уведомил Вас о прощении долга, то Вы обязаны в своей декларации указать сумму полученного блага в виде прощеного долга ( только тела кредита без % , пени и т.д.) и самостоятельно уплатить налог. Коллектора сообщают в налоговую о прощенном долге отражая эти сведения в отчетности 1-ДФ и ждите приглашения в налоговую. Если не было уведомления от коллекторов, то и ваших обязательств не возникает.
-
2
-
-
14. У випадках, передбачених Конституцією та законами України, сільський, селищний, міський голова (голова районної ради у місті) може зупинити дію нормативно-правових актів сільської, селищної, міської ради або виконавчого комітету ради відповідно з одночасним зверненням до суду. Внаслідок зупинення дії нормативно-правового акта його дія припиняється тимчасово. Якщо за рішенням суду нормативно-правий акт, дія якого була зупинена, визнано нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність з дня набрання законної сили рішенням суду. Якщо суд приймає рішення про законність нормативно-правового акта, дія якого була зупинена, нормативно-правовий акт вважається таким, дія якого не була зупинена.
Проект Закону України від 21.01.2008 № 1343-1 (Одержаний ВР України)
Проект
вноситься народним депутатом України О. Лавриновичем
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про нормативно-правові акти
-
Уважаемые коллеги! Сужусь с "Приватом" по исполнительной надписи от 30.10.17г. на анкете-заяве 2011г. Нотарь Боднар из Днепра предоставила в суд объяснение: " Я пользуюсь Постановлением КМУ №1172 от 29.06.99 с официального сайта https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-п#Text, (где упомянутое постановление изложено в редакции от 22.02.17 (??!!!) без учета решения суда)" Нотарь утверждает, что изменения в постановление КМУ должно вносится другим постановлением КМУ. Как должно имплементироваться решение суда в Постановление КМУ №1172 ?
-
В 25.06.2019 в 20:14, darla сказал:
Добрый вечер! наконец-то получила решение, отправила Вам на электронную почту. Заранее спасибо!
Здравствуйте! Скиньте, пжлт, № решения в реестре. Была ли апелляция?
-
В 05.06.2017 в 23:41, у.zaporozhskiy сказал:
ДВС подали кассационную жалобу, ссылаясь на то, что производство должно быть закрыто в связи с тем, что должник должен был подавать в суд общей юрисдикции жалобу, а не иск в админ суд.
Какой результат кассации?
-
В 16.04.2017 в 23:05, ANTIRAID сказал:
а кроме того существует и прямой законодательный запрет на взыскание сумм предназначенных для социальных выплат на погашение задолженности перед кредиторами.
Укажите ,пжлт, норму закона.
-
Договор ипотеки хотя и производный от кредитного договора, но все же самостоятельный. К примеру в нем существуют условия не связанные с КД и устанавливающие обязательства сторон не зависящие от КД. Например обязанность ипотекодателя страховать предмет ипотеки, не регистрировать третьих лиц, детей, не делать несогласованных перестроек и др. В дог. ипотеки обычно указывается, что при нарушении любого п. договора ипотекодержатель имеет право обратить взыскание на предмет ипотеки или требовать досрочного возврата кредита. Мне кажется, что при нарушении условий ДИ ( нет страховки) у ипотекодержателя возникает право взыскания, которое ограничено сроками исковой давности.
Ваше мнение коллеги.
-
2
-
-
В 04.12.2016 в 19:16, IVANOVA сказал:
Подскажите пожалуйста, кто-нибудь знакомился с материалами дела в касации? Насколько это проблематично?
Идите знакомтесь с делом, при этом вытащите и заберите с собой диск со звукозаписью суда 1-й инстанции и заявляйте в ВССУ , что Вы устно заявляли о применении ИД в заседании суда .
П.С. Совесть меня не мучает за этот совет.
-
1
-
-
17 часов назад, ais сказал:
В продолжении темы есть пару вопросов по кассации (реалии из жизни):
1. отправил жалобу в последний день "Новой почтой" вечером, а они провели отправку следующим днем по какой-то неизвестной мне причине. Естественно, что ВССУ восприняло это как пропущенный срок на подачу и дала 30 дней на подачу заявы про поновлення строку. Об ухвале узнал случайно из реестра, т.к. по почте не приходило.
Поздно подал, т.к. получил с полным текстом на 17-й день и еле-еле успел отправить последним днем.
Какие основания в заяве указывать, чтобы они для ВССУ были уважительными: что поздно получил полное решение и не успел вовремя подать и/или что есть копия декларации Н.П. об отправки последним днем?
2. Такая заява подается в единственном экземпляре для суда или для всех участников процесса? (т.е. указывать в шапке всех и в додатках н-ное кол-во для сторон)
ПС. может обратится к Н.П. с жалобой (есть два варианта одного и того же документа как я понял, но с разными датами у меня и у ВССУ)? конечно жаль будет если какую то молодую неопытную девчонку накажут за халатность, а то и уволят в сердцах.
У меня возникла аналогичная ситуация с "Новой почтой" при отправке в ВСУ. В 19.55 я сдал пакет и увидел в квитанции дату следующего дня. Мне объяснили, что в связи с особенностями технологии доставки, все отправления принятые "Новой почтой" после отгрузки в Киев в текущие сутки ( у нас это в 12.30) принятые после этого до 20.00 отправления датируются датой следующего дня.
На следующий день я попросил справку об этом у руководителя отделения и после его консультации с руководством такую справку получил (с указанием реального времени приема почтой) и тут же отправил ее в ВСУ с ходатайством считать заявление отправленным вовремя. Все закончилось нормально.
П.С, В моем случае накладные была идентичные с одинаковой датой. Мне объяснили, что в отделении не могут изменить дату в компе, система управляется из центра и дата изменяется автоматом. Кроме описанного, помнится я попросил документ об оплате, который мне выдали уже с "правильной " датой. Это был приходный кассовый ордер от ФОП с которым НП заключила договор ( эта технология стала для меня новостью, связано вероятно с налогообложением или какими-то разрешениями).
-
3
-
-
В 25.11.2016 в 14:06, DimaDima сказал:
Подавать в суд на признание ипотеки прекращенной с момента приобретения ипотекодержателем права собственности. Есть решения кассаций о том что последующая отмена регистрации - не восстанавливает отношения ипотеки, потому что законом про ипотеку восстановление ипотеки не предусмотрено.
На Каплуна я бы жалобу написал, но Минюст ответст что он все сделал по п. 41 порядка №1141 - восстановил права, которые были на момент вынесения отмененного решения
В моем случае при оспаривании решения регистратора Кобелевой в суд было вытребовано регистрационное дело где обнаружилось, что кроме оспариваемого решения было еще одно решение -- о прекращении ипотеки на основании письма-заявления коллектора. Судья спросила: "А вы только одно решение оспариваете?" Ответ: "Да, прошу рассматривать дело в пределах заявленного иска". Судья прекрасно поняла, что по решению суда восстановится право собственности, а ипотека не восстановится. Действия Каплуна незаконны.
-
7 часов назад, ludmila777743 сказал:
Да, так и планирую. А сам договор как? И прийдется ли мне платить налог - Ваше мнение?
Глава 50
ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ2Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання
21. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 600. Припинення зобов'язання переданням відступного
1. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Передання відступного є одним із способів припинення зобов'язання за згодою сторін. В даному випадку сторони доходять згоди щодо того, що замість виконання зобов'язання, тобто здійснення тих дій, які становлять його зміст, боржник виконує якісь інші дії (передає інше майно, гроші тощо). Тобто, наприклад, замість передачі однокімнатної квартири покупцеві передається автомобіль та виплачуються гроші.Об'єктом відступного можуть бути гроші, інше майно (як рухоме, так і нерухоме) та інші відчужувані об'єкти цивільних прав (ст. 177 ЦК), в тому числі результати робіт, послуги тощо. В якості відступного може виступити неустойка, що означає, що сторони договору можуть домовитися, що сума неустойки у тому розмірі, якого вона досягла на момент платежу, буде відступним і її сплата звільняє боржника від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.Переданням відступного можуть припинятися як договірні, так і не договірні зобов'язання. Так, завдавач шкоди та потерпілий можуть домовитися, що замість грошей останній отримає якісь матеріальні цінності (речі, цінні папери тощо).Обов'язковість досягнення згоди щодо припинення зобов'язань відступним тягне за собою необхідність відповідної фіксації такої згоди. Щодо форми такої згоди, на наш погляд, слід застосовувати загальні правила про оформлення змін до цивільно-правових договорів (ст. 654 ЦКУ).Домовленість про передачу відступного замість виконання зобов'язання може мати місце як до, так і після порушення такого зобов'язання. Розмір відступного відповідно до положень статті, що коментується, встановлюється сторонами. При цьому він може бути як меншим, так і більшим за розмір виконання за зобов'язання
м та за розмір збитків і штрафних санкцій, викликаних порушенням зобов'язання.Відступне має бути оформлене договором, в якому вказуються розмір відступного, порядок та строк його надання (постанова Вищого господарського суду України від 07.09.2004 р. N 6/173).
Стаття 604. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін
1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. 2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). 3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. 4. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки принцип свободи договору є одним з основних принципів зобов'язальних правовідносин, сторони вправі припинити існуюче між ними зобов'язання за домовленістю. Укласти договір про припинення зобов'язання сторони можуть як до початку виконання зобов'язання, так і в процесі його виконання. Предметом домовленості може бути будь-яка діяльність сторін, зокрема передача відступного, прощення боргу тощо.Одним із способів припинення зобов'язання за домовленістю сторін є новація зобов'язання або заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявність умови про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Так, наприклад, ст. 1053 ЦК встановлює, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.Головним критерієм розмежування новації та відступного (ст. 600 ЦК) є мета та наслідки укладення угоди про припинення зобов'язання. Так, метою та наслідками відступного є припинення зобов'язання та всіх відносин між сторонами.
У випадку новації сторони шляхом заміни предмета чи способу виконання зобов'язання припиняють його і створюють нове (постанова Вищого господарського суду України від 07.09.2004 р. N 6/173).Частина 3 коментованої статті забороняє припиняти новацією зобов'язання, які мають особистий характер, зокрема зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів тощо, оскільки заміна даних зобов'язань іншими суперечила б їх меті - задоволення інтересів конкретних осіб.За загальним правилом підписання договору про новацію припиняє не тільки основне зобов'язання, але й інші додаткові зобов'язання, пов'язані із основним (застава, зокрема, іпотека, порука, гарантія тощо). Причому таке припинення має місце автоматично, незалежно від вказівки на це в договорі. А для того щоб залишити додаткове зобов'язання чинним, сторони мають прямо зазначити про це в договорі про новацію або погодити це будь-яким іншим чином.
Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу
1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Прощення боргу є одним із видів припинення зобов'язання за волею учасників (кредитора). Кредитору надається право звільнити боржника від його обов'язків. Питання про те, чи є прощення боргу одностороннім правочином, чи для цього необхідна згода боржника, є дискусійним. Але буквальне тлумачення коментованої статті надає можливість стверджувати, що для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати.Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі.Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія буде вважатися подарунком і відповідним чином оподатковуватися.
Налогом облагается "прощенный долг". У Вас ст.600 передача "отступного", можно еще в Вашей ситуации применить ст. 604 новация : замена одного предмета долга (доллара, стулья) на другой предмет долга ( гривни, табуретки). Никаких налоговых обязательсв не возникает.
Если на этом Ваша эпопея с кредитами закончена, то можно ничего не делать с недвигой ( в жизни всякое бывает, в том числе и случаи когда сначала доверяешь третьим лицам, а потом об этом можешь пожалеть).
Удачи, успехов.
-
1
-
-
В 16.09.2016 в 10:26, y.voronizhskiy сказал:В 16.09.2016 в 09:34, АлПет сказал:
А так как изменения в ПКУ вносятся часто, то фактически все начисленные налоги на недвигу ( по всей Украине !!!) за 2014, 2015 и в будущем за 2016 незаконные,
В чем незаконность?
например http://antiraid.com.ua/news/37791-ukrainczy-mogut-ne-platit-nalog-na-nedvizhimost.html
Я все очень доступно описал. Приведу пример на основе решений своего горсовета:
1. Налог на недвигу за 2014г. установлен решением от 19.12.2013г. , изменение внесено решением от 29.05.2014г. , все эти НПА становятся чинними с 01.01.2015г. однако налоговая незаконно рассчитала ППР на налог за 2014г. на основании этих НПА.
2. Решением 16.01.2015г. втратили чинн1сть старые НПА и установлен налог на имущество, который становится чинним с 01.01.2016г. Однако налоговая рассчитывает налог на недвигу за 2015 на основании не вступившего в действие НПА.3. 08.2015 горсовет внес изменения в свое решение от 16.01.2015г. которое станет чинним с 01.01.2017г., но я уверен , что налоговая применит эти изменнения с.01.01.2016г.,и я обжалую ППР за 2016г, как обжаловал ППР за 14 и 15 гг.
При этом в решениях горсовета не указывется дата набуття чинност1 решений, поэтому это происходит согласно п.12.3.4- 12.3.5. ПКУ. Поэтому я оспариваю действия налоговой , а не решение горсовета.
Я уверен,что такая ситуация везде по Украине, местные советы исполняя свои обязанности устанавливают или вносят изменения в уже установленные местные налоги согласно изменениям в ПКУ, но существующий временной лаг по набуттю чинност1 решений местных советов не дает возможности применить измененный налог в ближайший налоговый период, а в некоторых случаях налоговая применяет НПА даже с даты, предшевстующей дате принятия самого НПА (например с.01.01.2015 по решению от 16.01.2015 в примере 2)
-
В 13.09.2016 в 18:01, ANTIRAID сказал:
Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Таким чином, місцеві ради за ПК України мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Отже, 2015 - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період.
По моему ВСУ здесь накосячила; в ПКУ четко указано, что есть плановый бюджетный период и бюджетный период наступающий (следующий) за плановым.
По схожей теме (по другому местному налогу -- на недвигу) бодаюсь с налоговой уже второй год. Основание такое же : местные налоги устанавливаются только местными советами и поэтому изменения в ст.265 ПКУ действующие 01.04.2014г. не дают право налоговой для изменения базы налога с 01.04.2014, а только с 01.01.2015 и то при условии, что местный совет принял соответствующее решение до 01.07.14 и опубликовал его до 15.07.14г., иначе эти изменения вступают в действие с 01.01.16. А так как изменения в ПКУ вносятся часто, то фактически все начисленные налоги на недвигу ( по всей Украине !!!) за 2014, 2015 и в будущем за 2016 незаконные,
-
В 26.10.2014 в 07:20, ANTIRAID сказал:
Якщо договір поруки припинився (у тому числі й на підставі непред’явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов‘язання), інститут позовної давності застосовано бути не може, тому що всі права та обов’язки сторін за цим договором слід вважати припиненими.
Даже в ВСУ неграмотно составляют постанови. Сами же писали, что порука припиняється, а не договор поруки.
-
В 08.09.2016 в 12:37, Gost сказал:
Доброго дня.
У 2007р. був укладений договір кредиту та договір поруки. У 2008р. банк незаконно підвищив %ставку. Є рішення суду від 31.10.14р. про недійсність підвищення відсоткової стави, яким суд зобов'язав банк здійснити перерахунок розміру кредитної заборгованості за тілом кредиту та сплаченим відсоткам з відповідним зарахуванням надлишку щомісячного платежу на погашення кредиту. Банк рішення виконав частково: ставку повернув, зробив перерахунок без урахування щомісячного надлишку і зарахування його в рахунок погашення тіла. Влітку 2015р. банк звернувся до Третейського суду про стягнення з боржника та поручителя.
Питання такі:
1.Чи можна вважати поруку такою, що припинена згідно ч.1 ст.559 ЦКУ і правовідношення за договором поруки припиненими з дня підвищення %?
2. Якщо так, то чи треба звертатися до суду з позовною заявою про визнання поруки такою, що припинена та про визнання договору поруки припиненим?
Заздалегідь вдячна за відповідь.
У меня была такая же ситуация. После действия банка вследствии которого возникают условия припинення поруки согласно ч.1 ст.559 порука припиняеться автоматично в силу закону и даже если кредитор на следующий день изменит свое решение,то все -- поезд уехал, порука не возобновляется (нет такой нормы закона). Примеры аналогичных случаев:
1-е дело.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/32087535
http://reyestr.court.gov.ua/Review/32543959
http://reyestr.court.gov.ua/Review/33049291
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25660849
2-е дело
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33625498
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35480098
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36877484
3-е дело
http://reyestr.court.gov.ua/Review/33101791
http://reyestr.court.gov.ua/Review/34653385
4-е дело
http://reyestr.court.gov.ua/Review/29708843
http://reyestr.court.gov.ua/Review/31416278
разные:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/32700904
http://reyestr.court.gov.ua/Review/36459180
http://reyestr.court.gov.ua/Review/34512167
http://reyestr.court.gov.ua/Review/39134197
http://reyestr.court.gov.ua/Review/19564998
http://reyestr.court.gov.ua/Review/29057272
reyestr.court.gov.ua/Review/35902321
http://reyestr.court.gov.ua/Review/10528923
http://reyestr.court.gov.ua/Review/26425727
Моя кассация: http://reyestr.court.gov.ua/Review/39783768
-
2
-
-
В 08.09.2016 в 21:12, ДВ1975 сказал:
Таким чином, аналіз норми частини першої статті 559 ЦК України свідчить про те, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Підставою застосування цієї норми достатнім є встановлення таких змін в основному зобов’язанні. Тому обставини щодо подальшого фактичного виконання зобов’язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов’язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження дії поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення розміру основного зобов’язання).
Верховний Суд України щодо цього питання сформулював правовий висновок у постановах від 21 травня 2012 року (№ 6-18цс11, № 6-69цс11), у яких зазначив, що за положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов’язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору. Тобто порука має вважатися припиненою незалежно від реального настання чи ненастання збільшеного внаслідок змін кредитних договорів обсягу відповідальності поручителя.
Откуда цитата? источник плиз.
-
1
-
приватбанк не выполняет решение суда
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
В лютому 2021 рішенням суду було визнано виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Одночасно з банку були стягнуті кошти які виконавча стягнула на користь банку у виконавчому проваджені. Апеляція в березні 2022 залишила в силі рішення 1-ї інстанції. До банку було подано заяву (разом з копіями рішення суду і реквізитами рахунку для переказу коштів) про виконання рішення суду і переказу стягнутої суми на рахунок. У відповідь банк надіслав листа із зміста якого банк фактично відмовився добровільно виконати рішення суду і запропонував стягувачу стягнути кошти через виконавчу службу. На той час у виконавчій не працювали реєстри і виконавчий лист могли прийняти, але виконачі дії не проводились. Банку була надіслана заява: (витяг)
У відповідь на мою заяву я отримала від банку лист від 29.03.2022 №ХХХХ із змісту якого визначається, що банк відмовляється виконати судові рішення самостійно в добровільному порядку і рекомендує мені звернутись до виконавчої служби для примусового виконання судових рішень. Інформую банк, що примусове виконання рішень суду здійснюється якщо боржник умисно відмовляється від свого обов’язку добровільно виконати судове рішення.
Інформую посадових осіб банку, що відповідно до вимог ст.18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов’язковими до виконання.
Стаття 18. Обов'язковість судових рішень
1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За невиконання судового рішення кримінальним кодексом України передбачена відповідальність:
Стаття 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -
караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Прошу банк самостійно добровільно виконати свій передбачений законодавством обов’язок по виконанню зазначених судових рішень в термін 10-ти робочих днів з моменту отримання цієї заяви.
У відповідь банк знову надіслав лист з пропозицією діяти через виконавчу. Знайомий виконавець розказав , що у звязку з військовим станом кошти , що потрапили на рахунок казначейства розподіляються особливим чином: в першу чергу на військові потреби. Таким чином навіть стягнуті кошти з банка на рахунок виконавчої можна довго чекати на свій рахунок.
Я маю намір надіслати банку ще одну заяву ( аналогічно викладеній) , але на імя голови правління з врученням особисто, крім того попередити , що у випадку стягнення через виконавчу державному приватбанку буде нанесені збитки у вигляді сплати 10% виконавчого збору. Одночасно подати заяву в правоохоронні органи про відкриття кримінального провадження по ст.382 ККУ.
Питання до громади: чи є голова правління банку службовою особою в сенсі ст.382 КК.? Куди подавати заяву про кримінальне провадження: в прокуратуру чи МВС? за якою адресою: реєстрації юрособи в Києві чи за місцезнаходженням в Дніпрі?
Як примусити банк виконати рішення самостійно?