АлПет
-
Число публикаций
475 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы АлПет
-
-
30 минут назад, DimaDima сказал:
АлПет, Кеп!
Мы обсуждаем на каком основании Минюст дает инструкцию нотариусам восстанавливать ипотеку после отмены перерегистрации на ипотекодержателя (по решению суда). Т.е. это не произвол самого нотариуса Каплуна, а произвол как минимум Минюста.
То что суды должны по логике признавать такое неправомерным - это понятно. Но не хочется опять на год в суды уходить.
Все правильно: нотарь-регистратор должен руководствоваться законами и нормативно-правовыми актами (инструкциями, порядками и т.д) принятыми в установленном порядке, а не письмами, разъяснениями, устными вказ1вками и личным мнением работника минюста. Чем руководствовался Каплун? В этом случае не надо говорить о справедливости, что мол если перерегистрацию отменили, то справедливым следствием будет восстановление ипотеки. Коллектор сам инициировал незаконную перерегистрацию, законного возврата ипотеки нет. В нашем случае ипотекодатель-собственник должен ознакомиться с материалами регистрационного дела ( вопрос к форумчанам: каким образом?) и , возможно, обнаружит письмо-уведомление коллектора перерегистратору Кобелевой о прекращении ипотеки, ведь не по собственной инициативе она прекратила ипотеку. Это будет "козырем" в суде с Каплуном.
-
В обсуждаемом решении Каплуна в госреестре есть решение Кобелевой о прекращении ипотеки после перерегистрации за коллекторами. Также Кобелевой погашена запись в старом реестре ипотек в связи с переносом записи в новый госреестр. Нет сведения об основании прекращения ипотеки ( например в моем случае Кобелева прекратила ипотеку на основании письма КК, правда при этом сохранила запись "обтяження: заборона на нерухоме майно на ФИО ипотекодателя" на основании уже прекращенного дог.ипотеки). В случае прекращения ипотеки прекращаются обязательства, а сам договор становится не действующим (не чинним). Договор прекращенной ипотеки и зарегистрированной Каплуном один и тот же, поэтому он зарегистрировал ипотеку по не чинному дог. ипотеки по которому прекращены обязательства. Законом не предусмотрено такое понятие как возобновление ипотеки после ее прекращения. Как видно из ст.17 есть 2 основания для прекращения ипотеки по закону, не говоря уже если было письмо-уведомление ипотекодержателя.
Стаття 17. Підстави припинення іпотеки
Іпотека припиняється у разі:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавствомпорядку.
Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
В нашем случае договор не чинний, решения суда об установлении ипотеки также нет. Каплун незаконно зарегистрировал ипотеку
-
В 23.07.2016 в 20:45, ANTIRAID сказал:
ВССУ указал на необходимость письменного требования для досрочного взыскания задолженности в связи с тем, что это условие предусмотрено договором. Кроме того банком так и не предоставлено надлежащего расчета подтверждающего наличие задолженности.
Это наше решение
Банки приносят справки (расчеты) задолженности. У меня в деле 3 таких расчета по мере уточнения (увеличения) исковых требований.
1-я подписана Кер1вник групи з обслуговування кредитних рахунк1в
2-я подписана управляющей отделением, но без указания должности, просто ФИО и подпись
3-я подписана : директор департаменту малого б1знесу.
Вопрос: Какие требования к НАДЛЕЖАЩЕМУ локументу расчета задолженности? Является ли этот документ ВНЕШНИМ (не внутренним) финансовым документом изданный банком? Кто имеет право подписи ВНЕШНИХ финансовых документов от имени банка? Есть ли по этим вопросам какая-либо нормативка?
-
В 31.07.2016 в 14:51, Bolt сказал:
Вообще то все налоги у нас в стране априори начисляются и платятся в добровольном порядке налогоплательщиками... Вот если кто не желает добровольно, то тогда уже ришення-повидомлення...
Согласно ПКУ налог на недвижимость физ.лиц начисляетн ДПИ, юрлица самостоятельно обсчитывают свои обязательства. Вот только размеры налога на недвигу устанавливают органы местного самоуправления на местах самостоятельно: ставки, льготы и другие элементы налога.У нас, например, ставка для юрлиц местной регистрации в два раза меньше чем для юрлиц иногородней регистрации. Кроме того налог уплачиваетя по месту нахождения недвиги и для физлиц налоговая по месту прописки физлица присылает ППР с указанием счета казначецства по месту нахождения недвиги (я честно не знаю как справляется налоговая с этим гемором, ведь если у физлица 5 объектов в разных концах Украины, то для вычисления ППР по каждому объекту необходимо иметь решение местного совета об установлении налога на недвигу, могут быть разные льготы, разные ставки, потом подбивается общий налог и определяется "удельный вес" каждого объекта. А если еще объект в Крыму или в АТО, а человек зарегистрирован в Киеве?!!!). Какая методика у юрлиц не знаю, но вероятно при проверке налоговой будет с чем поработать.
-
11 часов назад, ludmila777743 сказал:
конечно, но я еще раз повторяюсь - какой документ должен быть.
Суд 1-й инстанции не вытребовал рег. дело? У меня в материалах рег. дела было доверенность КК заявителю, письмо КК на прекращение ипотеки, дог. ипотеки, заявление на регистрацию, решение нотаря-регистратора о регистрации, решение о прекращении ипотеки. После всех действий по регистрации предмета ипотеки за КК на ипотекодателе остался запрет на отчуждение именно этого имущества (????).
Заявление на регистрацию не является нотариальным действием, это действие регистратора. Помимо того, что не было нотариального действия с недвигой, нотарь-регистратор не имел полномочий регистрировать по ипотечной оговорке -- это полномочны осуществлять только гос.регистраторы минюста (порядок 607/5 ), в деле нет уведомления ипотекодержателя ипотекодателю, оценки имущества и др. Поэтому в апел. жалобе они несут всякую чушь лишь бы за что-то зацепиться.
-
10 часов назад, y.voronizhskiy сказал:
Заявление.
http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/684164D37ABCB50EC2257DAF002FEDD9
Почему в определении апелляционного суда ссылка на это постановление?
у Вас был арест или запрет на имущество?
Вопрос к суду. Обременением была ипотека КК, запрет на отчуждение в связи с удостоверением дог. ипотеки.
-
6 часов назад, y.voronizhskiy сказал:
Алпет, Вы отменили запись о регистрации права собственности в пользу коллекторов, обратившись с заявлением в центр админ услуг при рег службе лишь на основании решения суда или получали исполнительный лист
29.06.16 была апел., ухвалу получили позавчера.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58628264
Решение 1-й инст.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/55131251
Я уже сообщал, что после суда 1-й инст., мы выкупили предмет ипотеки у КК за 33% тела кредита на дочь ипотекодателя. Это было связано в том числе и с решением в другом процессе с другим банком с этим же заемщиком по другому кредиту. Если кассация оставит в силе решение по Кобелевой, то у нас возникают варианты, о которых пока не буду говорить, кто хочет может догадаться. Добавлю, что ипотека уже прекращена, все аресты с ипотекодателя КК снял, оригинала дог. ипотеки у КК уже нет и ипотека не восстанавливается после восстановлении записи о собственности первоначального владельца-ипотекодателя.
-
Конечно же платил: в первую очередь тело и %%. Хорошее решение с моей позиции как заемщика, но тысячи решений на тех же основаниях не в пользу заемщиков. Поэтому справедливость в общем не восторжествовал, ну а в этом отдельном конкретном случае можно только предполагать мотивы судей.
-
Цитата
29.04.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») (надалі за текстом - ОСОБА_4), та
фізична особа - громадянин України яким є ОСОБА_1 (надалі за текстом - Відповідач), уклали Кредитний
договір № 0708/0408/45-008, з подальшим внесення змін та доповнень, (надалі з текстом - Кредитний
договір). /а.с.8-12/Ищите свой договор поручительства, кредитный договор и все дополнения и изменения к нему(важно!!!). Возможно в этих дополнениях менялись какие либо условия, повлекшие увеличение ответственности поручителя, например: увеличение %%ставки, увеличение каких-либо штрафных санкций, продление срока кр. договора, какая-либо реструктуризация и т.д. Если найдется такой повод для признания поручительства прекращенным, то подавайте иск о прекращении поруки по ч.1 ст.559 ЦКУ (гражданский кодекс). Возможно заемщику и Вам банк или новый кредитор высылал требования о досрочном возврате кредита с указанием конкретной даты возврата, а иск в суд был предьявлен (не важно кем банком или фактором) по истечении 6-ти месяцев с этой даты, то порука прекращена на основании ч.4 ст.559.
Также можете написать в суд 1-й инстанции заявление на ознакомлением с делом, там увидите все перечисленные договора, посмотрите отсылалось ли Вам решение суда письмом с уведомлением о вручении, если нет то пишите о выдаче решения и в течении 10=ти дней с момента получения подавайте апел. жалобу на это решение с ходатайством о возобновлении срока на апел. обжалование. Как только получите определение апел. суда оботкрытии апел. производста, то быстренько подаете заявление в исполнительную вместе с этим определением о возврате исполнительного листа в суд на основании ст.48 ЗУ "Про исполн. производство" и снятии всех мер, в т.ч. арестов с Вас и Вашего имущества на основании ст.50. Далее поторопите исполнителя к этим действиям, и когда аресты будут сняты перепишите имущество на близких. Если у Вас ничего не останется, то можете спокойно прекращать поруку дальше, а если нет оснований для прекращения и Вы находитесь за границей, то линяйте . Предварительно можно поменять ФИО и отказаться от налогового номера по религиозным соображениям, тогда найти Вас будет затруднительно и препятсвий для въезда-выезда не должно быть.
А если хотите побороться за справедливость , то изучайте материалы форума, есть много способов борьбы: от признание недействительным договора факторинга по переуступке Вашего кр.дог. как заемщика физ.лица, прекращение поруки, и т.д. Кстати по переуступке Тас-комерц -- Свед - вектор - кред. иниц. было не все правильно и были интересные решения. Ищите и найдете.
-
Посмотрите мое сообщение в теме
І.Ф, 412.12.Універсал хор!!!Скас Ап.docx
Почтительно отклоняю приглашение.docx
Б.Церква 23.07.12 + апеляція.docx
ВССУ погодився з Подільським 27.09.10 (б.а).docx
Голосіївський 20.06.11неукладений 2.docx
Біляєвський 02.07.13 УкрСиб.docx
Біляєвський 27.06.13 Райфайзен.docx
Біляєвка 22.1012 Ерсте Банк.docx
-
В 08.05.2016 в 19:24, Viktoria Lychva сказал:
Шановні експерти поясність, що це означа і яку стратегію боротьби з банком в суді, який лише починається за позовом банку, виробити ????
написали лист в НБУ щоб доли інформацію яка в них є на моє імя в ЄІС "реєстр позичальників", прийшла відповідь що немає інфо щодо простроченої заборгованості перед банками України,..тобто я так розумію що банк її списав, а з мене вимає борги як церозуміти і що далі робити????????
неперед всмі вдячна.
Куди Ви посилали запит? В якій формі (електронній, письмовій)? З самої постанови №245 випливає, що інформацію може отримати лише банк-учасник системи, і він може надати своєму клієнту і нформацію про цього клієнта в системі на запит клієнта (п.2 типова форма Договору).
-
19 часов назад, y.voronizhskiy сказал:
1. Другого выхода нет, как обжаловать решение.
Почему проигнорировали мои вопросы?
В резолютивной части не должно быть установлено, с какого момента прекращается поручительство.
2. А как Вы обойдете пропущенные сроки?
или Вы так и не получали решение апелляционного суда?
1. Предмет иска прекращение поручительства с 26.08.2008.
2.Само решение здесь
http://reyestr.court.gov.ua/Review/38672884
Ухвала касац. на это решение:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/39783768
Также по этому кред.дог. были решения по незаконному увеличению %%: http://reyestr.court.gov.ua/Review/20432165
3. Решение апелляции получено после истечения срока подачи кассации: в суд. заседании было оглашено короткое решение, есть зарегистрированное судом заявление о том, что решение не получено в течении 5 дней с просьбой выслать полное решение в адрес истца и есть конверт с отметкой даты после 20-ти дней с момента принятия решения. Тоже самое с ухвалой об исправлении описки: есть 2 заявления в апел. суд о неполучении и одно заявление в суд первой инстанции с просьбой выслать копию ухвалы, которая в конце концов была получена 13.04.2016 в канцелярии суда 1-й инст. Таким образом есть все законные основания для ходатайства о возобновлении сроков на кас. обжалование как решения, так и ухвалы.
-
Думал над вариантом обжалования резолютивной части решения по ст.341 ЦПКУ (изменение решения, если кассация установит, что судом правильно установлены все обстоятельства, но не правильно применен закон, в нашем случае ч.1 ст.559 ЦКУ). Так же писал в запереченнях на кас. жалобу банка:
"Встановивши факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, апеляційний суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, допустивши при цьому технічну помилку в даті, яка не впливає на суть рішення.
Посилання ПАТ «Універсал Банк» на помилку в резолютивній частині оскаржуваного рішення як на підставу для скасування рішення є без підставним ,так як ця помилка є технічна і ніяким чином не впливає на права та обов’язки скаржника. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Суд касаційної інстанції на підставі ст.341 ЦПК України може змінити рішення для усунення помилки в рішенні суду апеляційної інстанції без його скасування, не змінюючи суті рішення, встановивши припинення поруки з моменту настання обставин якими закон обумовлює таке припинення поруки, а саме з 26 серпня 2008р."
ВССУ оставил решение апел. в силе без изменений. Опасаюсь подавать касац. из-за права кас.инстанции выйти за пределы кас.жалобы, снести решение и отправить на новое рассмотрение, а там "вдруг" суд придумает еще что-то более оригинальное, у нас могут.
Попробую подать еще одно заявление об исправлении описки, по другому опишу ситуацию.
Спасибо за советы.
-
Заявление об исправлении описки в резолютивной части решения апелляционного суда оставили без удовлетворения. Описка была в дате прекращения поручительства: вместо установленной в мотивировочной части решения изменения %% 26.08.2008 и прекращения поручительства с дня указанного в иске, в решении указано: "признать поручительство прекращенным с 10.01.2009г."
При отказе удовлетворить заявление об описке суд мотивировал:
Визнаючи припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки №BL2899/1 від 31.03.2008 року саме з дати 10.01.2009 року, суд виходив з того, що згідно п.28 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: виходячи із закріпленогоКонституцією Українипринципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58)всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
З огляду на викладене, визнання поруки припиненою саме з дати «10.01.2009 року» повністю відповідає вимогам закону, і описки в даному випадку судом не було допущено.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/45502173
Мотивировка вообще не понятная, кроме того в материалах дела есть отдельное решение суда о том, что увеличение %% 26.08.2008г. было незаконным, поэтому привязка к 10.01.2009 абсурдна.
Вопрос:
1. можно ли повторно подать заявление по исправлению описки по аналогии вторичного ходатайства , вроде в ЦПКУ прямого запрета нет.
2. Можно ли обжаловать эту ухвалу с отказом ( в самой ухвале сказано: оскарженню не п1длягаэ)
-
Если два ответчика, то может ли подаваться одна апел. жалоба? Если подаются две апел. жалобы, то как уплачивается СС-- чтобы в сумме он равнялся оплаченому СС при подаче иска х110%?
-
Не перестаю возмущаться.
Что за бред?
или я что-то пропустил?
Вероятно эти поручители были VIP вкладчиками в "Дельте", и когда Дельте пришел конец , то задним числом оформили договора поручительства, и выполнили обязательства за заемщика зачетом своих вкладов. Таким образом вместо виртуально полученных 200 000 грв. из фонда гарантирования ( и то не известно получит ли) за вклад, предположим 10 млн. грн. , получил право требования с реального платежеспособного заемщика свои 10 млн.
-
Ребята, является ли иск об обращении взыскания на предмет ипотеки в счет погашения задолженности по кредитному договору, в том числе всего тела основанием для утверждение, что с этого момента у банка возникает право на взыскание всего тела кредита?
Это я к чему-можем ли мы считать дату подачи иска об обращении взыскания на предмет ипотеки- датой начала отсчета исковой давности?
Если в иске на ипотеку указывалось:
в счет погашения задолженности по кредитному договору:
а) текущая задолженность по телу;
б) задолженность по %%;
в) остаток не возвращенного тела кредита
то, вероятно можно.
-
На конверте адресс отправителя нотар. конторы. Но в самом письме указано местонахождение КК.
Юридический адрес КК 04071 м.Київ вул. Межигірська буд.22
-
Как по мне и тот, и тот путь возможен.
Но более полным является прекращение договора поручительства.
Когда-то был случай, когда банки ссылались на том, что хотя поручительство и прекращено, договор не прекращен.
«Відповідно до змісту ст.ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторін правовідношення , при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право і кореспондуючий йому обов’язок перестають існувати.
Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов’язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.» (Кінець цитати)
Такий правовий висновок висловлений в текстах постанов ВСУ від 21.05.2012р. в справі №6-69цс11 , від 21.05.2012р. в справі №6-18цс11, від 21.05.2012р. в справі №6-20цс11, від 10.10.2012р. в справі №6-112цс12 , який є обов’язковим для застосування всіма судами України згідно вимог ст.360-7 ЦПК України.
-
Следствием прекращения поручительства не является прекращение договора?
Если нет, то почему?
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 598 Цивільного кодексу України
Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язань можна поділити на договірні та законні. Договірні підстави визначаються добровільно суб'єктами цивільних правовідносин в договорах. Сторони є вільними у виборі будь-яких підстав припинення їх зобов'язань, в тому числі домовитися про можливість припинення зобов'язання в односторонньому порядку за бажанням будь-якої сторони.
Законні підстави припинення зобов'язань в свою чергу можна поділити на загальні та спеціальні. Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у Главі 50 ЦКУ, до них відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін. Загальні підстави припинення зобов'язань стосуються будь-яких цивільно-правових зобов'язань, якщо дотримуються умови їх настання.
Спеціальні умови припинення зобов'язань містяться у главах ЦК, присвячених регулюванню окремих видів зобов'язань. Так ст. 559 ЦКУ встановлює спеціальні випадки припинення поруки. Частина 3 ст. 1126 ЦКУ передбачає підстави припинення договору комерційної концесії, а стаття 1149 ЦКУ - підстави припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди тощо.
Частина 2 коментованої статті встановлює, що зобов'язання може припинятися також на вимогу однієї із його сторін, але виключно у випадках, встановлених договором або законом. Законодавчі норми, які надають право стороні зобов'язання в односторонньому порядку вимагати його припинення, містяться в Цивільному кодексі, а також в інших актах цивільного законодавства. В якості прикладу можна навести ст. 773 ЦК, яка надає наймодавцеві право вимагати розірвання договору найму та відшкодування збитків в разі, якщо наймач користується річчю не за призначенням або з порушенням умов договору найму.
Крім того, сторони вправі визначити додаткові умови одностороннього припинення зобов'язання в договорі. Порядок одностороннього припинення господарського зобов'язання визначається у статті 188 Господарського кодексу України.
Авторський колектив коментарю
до Цивільного кодексу України
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua
-
Поручитель должен написать заявление кредитору, в котором уведомляет о припиненн1 поруки на основании изложенном Вами в иске. Просить подтвердить кредитора этот факт в течении, допустим 10 дней с момент получения заявления. Письмо отослать с описью вложения. Если кредитор возражает против припинення или никак не ответит, у Вас возникает спор о припиненн1. Подавайте отдельный иск и вперед. Удачи. По поводу исковых требований "припинення поруки" или "припинення договору поруки" дискуссия здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6221&page=2#entry165081 , читайте, анализируйте, выбирайте. Чем будете мотивировать недействительность факторинга?
-
ais говорит, что судья прямо заявляет о не правильной формулировки требования. Тогда зачем усложнять ситуацию, проще уточнить исковые требования в этом иске и не искать лишних приключений.Алпет-эти решения это старье.
Можно воспользоваться поиском и посмотреть, что суды без проблем прекращают договор поручительства.
Мне еще не разу не отказали в связи с тем, что в иске просили прекратить договор поручительства, а не просто поручительства.
Только моих решений порядка 10 на форуме, поищите при желании.
Советую посмотреть более новую практику ВСУ 2014-2015 годов, в большинстве случаев она положительная именно по требованию о прекращении договора поручительства, хотя и по прекращению поручительства тоже хватает.
-
Вот мое решение. В иске я указал: "Визнати поруку припиненою"
http://reyestr.court.gov.ua/Review/39783768
Ухвала
Іменем України
14 липня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ткачука О.С. Висоцької В.С. Колодійчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання поруки припиненою за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29 квітня 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 31 березня 2008 року на забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного того ж числа між публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_6, він уклав із банком договір поруки. З 26 серпня 2008 року банк без його письмової згоди збільшив відсоткову ставку за кредитом. Ураховуючи викладене, позивач просив відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України визнати договір поруки припиненим.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2013 року у позові ОСОБА_4 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 29 квітня 2014 року рішення місцевого суду скасовано. Позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано поруку ОСОБА_4 за договором поруки від 31 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «Універсал Банк», такою, що припинена з 10 січня 2009 року. Розподілено судові витрати.
У касаційній скарзі ПАТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що банк без згоди поручителя, що є порушенням п. 2.1 договору поруки, з 26 серпня 2008 року збільшив відсоткову ставку за кредитом з 11,5 % до 13,5 %, що згідно з ч. 1ст. 559 ЦК України є підставою для визнання договору поруки припиненим.
Посилання касаційної скарги на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 квітня 2011 року таке підвищення відсоткової ставки визнано незаконним, а банк зобов'язано перерахувати відсоткову ставку є підтвердженням порушення ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки порука припиняється з дня підвищення відсоткової ставки без згоди поручителя. Визнання незаконними дій банка із цього приводу правового значення не має.
Твердження касаційної скарги про дотримання банком п. 5.1 кредитного договору щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки може бути обґрунтуванням лише щодо позичальника, але не фінансового поручителя.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 29 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ткачук О.С. Висоцька В.С. Колодійчук В.М.
-
1
-
-
aisЛучше подайте новый иск ( Если нельзя изменить исковые требования в старом, подав уточняющий иск о признании поруки припиненою). Почитайте приведенные ниже решения и обратите внимание на коллегию в 1-м и 3-м решении. Так вот, в 1-м решении отказали по причине "нема такого способу захисту як визнання договору поруки припиненим", а в 3-м решении все ОК. Поэтому они умничают и сами не знают к чему придраться.
По поводу исковой давности. Порука прекращается автоматически в силу закона ( как всходит Солнце в силу законов небесной механики). Если кредитор не согласен с Вашим утверждением о прекращении поруки, то Вы обращаетесь в суд для подтверждения факта прекращения поруки по причине наступления обстоятельств обусловленных законом для прекращения поруки (как за справкой в гидрометеоцентр о том что вчера Солнце взошло в 7ч.43 мин.). За подтверждением свершившегося факта прекращения поруки Вы можете обратиться и через 20 лет. На всякий случай можете написать банку заявление о том, что в силу таких-то обстоятельств Вы считаете поруку прекращенной и просить дать ответ с подтверждением этого в течении 10-ти дней. Если банк не согласен, то у Вас возник спор о котором Вы узнали из ответе банка. Пусть с этого момента судья отсчитывает ИД если ему так хочется.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Левченка Є.Ф., Охрімчук Л. І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі – ПАТ КБ) «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю ( далі – ТОВ) «Россель», ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 червня 2007 року ним було укладено з банком договір поруки, за умовами якого він зобов’язався відповідати у повному обсязі за виконання ТОВ «Россель» зобов’язань за кредитним договором від 26 червня 2007 року на суму 2 520 000 грн., 31 грудня 2008 року було укладено додаткову угоду до договору поруки щодо розміру процентів та відповідальності за порушення зобов’язань за цим договором. У липні 2009 року йому стало відомо про те, що 4 липня 2007 року додатковою угодою між банком та ТОВ «Россель» було змінено графік погашення кредиту, внаслідок чого збільшився розмір процентів за кредитним договором на 867 462 грн.
Позивач просив визнати припиненим укладений між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір поруки від 26 червня 2007 року та додаткову угоду від 31 грудня 2008 року до зазначеного договору поруки.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим задоволено, у задоволенні позову до ТОВ «Россель» та ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», суд виходив із того, що за додатковою угодою від 4 липня 2007 року до кредитного договору від 26 червня 2007 року відбулася зміна забезпеченого порукою зобов’язання, і такі обставини є підставою для припинення договору поруки.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Проте такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки. В іншому суді на розгляді знаходиться справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором поруки.
Однак суд наведене не врахував і ухвалив помилкове рішення.
В порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення закону і залишив рішення без змін.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині визнання договору поруки припиненим та відшкодування судових витрат підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові на підставі статті 341 ЦПК України.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про визнання договору поруки припиненим та стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» судових витрат скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання договору поруки припиненим відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів Григор'євої Л.І., Данчука В.Г., Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, товариства з обмеженою відповідальністю “Східнафтогаз” про припинення правовідносин поруки, договору поруки та визнання договору неукладеним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2010 року,
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що товариство з обмеженою відповідальністю “Східнафтогаз” (далі – ТОВ “Східнафтогаз”) та закрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Кредит-Дніпро” (далі – ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро”) уклали договір про надання кредитної лінії в сумі 8 млн. грн. на закупівлю нафтопродуктів. Для забезпечення кредитного зобов’язання ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро” цього ж дня уклав із позивачем договір поруки, відповідно до якого зобов’язувався солідарно відповідати перед банком за зобов’язаннями ТОВ “Східнафтогаз”. 13 березня 2009 року укладено договір про внесення змін до договору поруки від 6 березня 2008 року. Під час підписання цього договору йому стало відомо, що раніше – 1 жовтня 2008 року – ТОВ “Східнафтогаз” та ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро” без погодження з ним внесені зміни до договору про надання кредитної лінії від 6 березня 2008 року, відповідно до яких плата за користування кредитом збільшувалася до 26 %, а у разі прострочення повернення кредиту – до 52 %. Посилаючись на те, що ці зміни не погоджувались з ним, просив на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України визнати припиненими з 1 жовтня 2008 року правовідносини за договором поруки від 6 березня 2008 року № 060308-11/1 між ним, ТОВ “Східнафтогаз” та публічним акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро”, визнати припиненим договір поруки від 6 березня 2008 року № 060308-11/1, неукладеним договір від 13 березня 2009 року № 1 про внесення змін до договору поруки від 6 березня 2008 року № 060308-11/1; стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2009 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 6 березня 2008 року ТОВ “Східнафтогаз” і ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро” уклали договір про надання кредитної лінії в сумі 8 млн. грн. на закупівлю нафтопродуктів строком до 5 березня 2009 року (а.с. 15-19).
Пунктами 1.3, 1.4 цього договору передбачено плату за користування кредитними ресурсами в розмірі 18 % річних та 36 % річних у разі прострочення повернення кредиту.
6 березня 2008 року ОСОБА_3, ТОВ “Східнафтогаз” і ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро” уклали договір поруки № 0603008-11/1, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов’язувався солідарно і в повному обсязі відповідати за виконання зобов’язань боржником – ТОВ “Східнафтогаз” – за договором про надання кредитної лінії від 6 березня 2008 року (а.с. 13-14).
Так, відповідно до пп. 1.1, 1.3 договору в разі невиконання боржником указаних зобов’язань поручитель повинен погасити заборгованість за договором у тому самому обсязі та на тих самих умовах, що й боржник.
Одночасно пунктом 2.2.1 договору поруки передбачено обов’язок сторін погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя в частині суми заборгованості.
Однак, як установлено судом, 1 жовтня 2008 року ТОВ “Східнафтогаз” та ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро” уклали договір про внесення змін до договору про надання кредитної лінії від 6 березня 2008 року, відповідно до якого плата за користування кредитом збільшується до 26 %, а в разі прострочення повернення кредиту – до 52 % (а.с. 11).
13 березня 2009 року ТОВ “Східнафтогаз”, ЗАТ “КБ “Кредит-Дніпро” та ОСОБА_3 підписали договір про внесення змін до договору поруки з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 1 жовтня 2008 року (а.с. 12).
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що внесення 1 жовтня 2008 року змін до кредитного договору, які збільшували розмір плати за користування кредитними коштами й обсяг відповідальності поручителя без погодження цих змін із позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинило договір поруки та правовідносини сторін щодо поруки.
Висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи й вимогами закону.
Так, згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Обсяг відповідальності поручителя визначається договором поруки.
Судами встановлено, що поручитель згідно з п. 1.3 договору поруки від 6 березня 2008 року прийняв на себе повну відповідальність за виконання боржником зобов’язання.
Згідно з п. 2.2.1 договору поруки від 6 березня 2008 року кредитор зобов’язується погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя в частині суми заборгованості.
Оскільки 1 жовтня 2008 року боржник і кредитор без погодження з поручителем (п. 2.2.1 договору поруки від 6 березня 2008 року) змінили зобов’язання боржника в бік збільшення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення із цього часу поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Порука при цьому не зберігається й у тій частині зобов’язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов’язання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки ОСОБА_3 з 1 жовтня 2008 року у зв’язку з відсутністю доказів про погодження з ним цих змін до їх внесення до договору від 6 березня 2008 року, ураховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України сам факт зміни умов поруки без згоди з поручителем є самостійною підставою припинення правовідносин поруки, яка не вимагає укладення договору.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача, оскільки повідомлення ОСОБА_3 про зміни до договору від 6 березня 2008 року листами від 16 жовтня 2008 року, з якими він був ознайомлений 30 жовтня 2008 року, не свідчить про попереднє – до 1 жовтня 2008 року погодження з ним змін договору поруки, як того вимагає закон.
Крім того, висновок апеляційного суду про те, що, підписуючи договір від 13 березня 2009 року, ОСОБА_3 погодився зі збільшенням відсоткової ставки за користування кредитними коштами за договором від 6 березня 2008 року та зі змінами до договору поруки, внесеними договором від 1 жовтня 2008 року, не можна визнати обґрунтованим, оскільки зміни можуть бути внесені до чинного правочину, у той час як порука за договором від 6 березня 2008 року на час підписання договору була припинена.
Так, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право і кореспондуючий йому обов’язок перестають існувати.
За таких обставин підписання 13 березня 2009 року ОСОБА_3 змін до договору поруки від 6 березня 2008 року, укладеного на строк до 5 березня 2009 року, дія якого фактично припинена 1 жовтня 2008 року на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, не свідчить про відновлення дії договору поруки від 6 березня 2008 року зі змінами від 1 жовтня 2008 року.
За таких обставин рішення апеляційного суду в частині відмови в позові ОСОБА_3 про припинення поруки за договором від 6 березня 2008 року підлягає скасуванню із залишенням у силі в цій частині рішення суду першої інстанції.
Що стосується судових рішень у частині позову ОСОБА_3 про визнання неукладеним договору № 1 від 13 березня 2009 року, то судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки, заявляючи вимоги про визнання договору неукладеним, позивач фактично посилався на його невідповідність вимогам ст. ст. 203, 628, 553 ЦК України, які регулюють питання недійсності правочинів.
За таких обставин з урахуванням вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України та виходячи з диспозитивності судового процесу, суд, сприяючи всебічному й повному з’ясуванню обставин справи, повинен був уточнити зміст і підстави позовних вимог у цій частині та ухвалити відповідні рішення.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2010 року в частині відмови в позові ОСОБА_3 про припинення поруки за договором від 6 березня 2008 року скасувати, залишити в цій частині в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2009 року.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2010 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2009 року в частині визнання неукладеним договору від 13 березня 2009 року скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: Л.І. Григор’єва М.І. Балюк В.Г. Данчук Л.І. Охрімчук
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”, відкритого акціонерного товариства “Санаторій Аквадар”, товариства з обмеженою відповідальністю “Регламент”, третя особа – ОСОБА_4, про припинення дії договору поруки та скасування обтяжень з майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року,
встановила:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що закрите акціонерне товариство “Внєшторгбанк (Україна)”, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” (далі – ВАТ “ВТБ Банк”), уклав з відкритим акціонерним товариством “Санаторій Аквадар” (далі – ВАТ “Санаторій “Аквадар”) та товариством з обмеженою відповідальністю “Регламент” (далі – ТОВ “Регламент”) договори про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії.
30 червня 2006 року та 25 липня 207 року уклав з ВАТ “ВТБ Банк” договори іпотеки, за якими для забезпечення виконання зазначених кредитних договорів передав в іпотеку земельні ділянки площею 0, 08 га, 0, 6 га, 0, 5246 га та розташований на цих земельних ділянках будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказував, що ТОВ “Регламент” виконав свої зобов’язання за кредитним договором, однак банк не зняв обтяження на предмет іпотеки.
Крім того, без погодження з ним, як з майновим поручителем, ВАТ “ВТБ Банк” уклав з ВАТ “Санаторій “Аквадар” додаткові угоди до кредитного договору від 27 червня 2006 року, за якими збільшувалась сума кредитної угоди та відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим збільшився обсяг його відповідальність як майнового поручителя. Просив визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 30 червня 2006 року та звільнити від обтяження заставне майно.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року .
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 27 червня 2006 року ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)”, правонаступником якого є ВАТ “ВТБ Банк” та ВАТ “Санаторій Аквадар” укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної лінії відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К, (а.с. 23-27), до якого вносилися такі зміни:
- до п. 1.3.1 і п. 1.3.2 щодо заставної вартості трьох земельних ділянок та будинку, які належать ОСОБА_3 (договір № 1 від 11 січня 2007 року) (а.с. 28);
- збільшено термін погашення кредиту з 24 червня 2011 року до 29 червня 2012 року (договір № 2 від 25 липня 2007 року) ;
- збільшені відсотки за користування кредитом з 17% до 20% річних у гривні та з 13% до 13,5% річних у доларах США (договір № 4 від 25 вересня 2007 року) (а.с. 31);
- збільшена сума кредиту з 9 090 000 грн. до 1 500 000 доларів США та 922 500 грн. 79 коп. (договір № 5 від 18 листопада 2008 року)
(а.с. 32-33).
27 червня 2006 року між ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)” (нині – ВАТ “ВТБ Банк”) та ТОВ “Регламент” укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/251К.
30 червня 2006 року між ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)” (нині – ВАТ “ВТБ Банк”) та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким останній виступає майновим поручителем ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент” за виконання зобов’язань, передбачених кредитними договорами № 10-0604/250К і № 10-0604/251К від 27 червня 2006 року (а.с. 13-19).
Цим договором забезпечувалось виконання зобов’язань в межах максимального ліміту заборгованості за договором № 10-0604/251К – 6 565 000 грн. з кінцевим терміном повернення до 26 червня 2007 року та за договором № 10-0604/250К – у межах ліміту 9 090 000 грн. зі строком повернення до 24 червня 2011 року.
Для забезпечення виконання кредитних зобов’язань боржниками – ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент” ОСОБА_3 передав в іпотеку три земельні ділянки площею 0, 08 га, 0, 60 га та 0, 5246 га, розташовані в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області та будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
25 липня 2007 року ЗАТ “Внєшторгбанк” (нині – ВАТ “ВТБ Банк”) та ТОВ “Регламент” укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/308К, для забезпечення виконання, якого Банк та ОСОБА_3 уклали 25 липня 2007 року іпотечний договір в межах максимального ліміту заборгованості 7 075 000 грн. зі троком погашення до 1 липня 2010 року, за яким в іпотеку передане те ж саме нерухоме майно (а.с. 36-77).
ТОВ “Регламент” свої зобов’язання за кредитним кредитними договорами № 10-0604/251К від 27 червня 2006 року та № 10-0604/308К від 25 липня 2007 року виконало.
ВАТ “Санаторій Аквадар” своїх зобов’язань за договором № 10-0604/250К від 27 червня 2006 року не виконало.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу припинення договору поруки від 30 червня 2006 року за зобов’язаннями ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент”.
Пунктом 9.2 договору іпотеки від 30 червня 2006 року передбачено, що всі зміни та доповнення до нього можуть бути оформлені за погодженням сторін та підлягають нотаріальному посвідченню.
Встановлено, що зміни чи доповнення до зазначеного договору сторонами не вносилися.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.
Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов’язання.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 про припинення договору поруки від 30 червня 2006 року в частині боржника ВАТ “Санаторій Аквадар” та звільнення майна від обтяжень, передбачених цим договором, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту зміни основного зобов’язання без згоди майнового поручителя, які призвели до збільшення обсягу його відповідальності.
Що стосується договору поруки в частині зобов’язання ТОВ “Регламент”, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв’язку з виконанням товариством основного зобов’язання, забезпеченого порукою, припиняється дія поруки.
Так, судом правильно встановлено, що додаткові угоди до кредитного договору № 10-0604/250К щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку погашення кредиту та суми кредиту укладалися банком з боржником – ВАТ “Санаторій Аквадар”, без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.
Дані про те, що ОСОБА_3 як майновий поручитель, повідомлявся про зміни умов договору кредиту і давав на це згоду, в матеріалах справи відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд неправильно витлумачив норму ч. 1 ст. 559 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що зміна умов договору кредитування не призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення ухвалене згідно із законом, відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року скасувати, залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: Л.І. Григор’єва Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк Ю.Л. Сенін
-
1
-
Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Я в аналогичном случае писал письмо банку с просьбой предоставить такой-то документ. Банк отмораживается ,а это и создает трудности для получения доказательств. У судьи есть доказательство о трудностях.
П.С. Причем дату отправки письма можно написать на полгода раньше, чем реально отправленное и например в копии бланка описи вложения можно с помощью той же техники сделать нужную Вам дату и приложить к заяве про витребування доказ1в (но это в крайнем случае, лучше заранее делать запросы банку)