АлПет
-
Число публикаций
475 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы АлПет
-
-
Извините, не дочитала Ваш коментарий до конца! В правовой плоскости 23.07.2013 исполнитель приходил с участковым , со "стягувачем". Наверное, составили акт, так как никого не было дома.
Мне рассказали такой случай: Ипотечную квартиру купили у банка, потом встал вопрос о выселении хозяев(бывших). так вот гос. исполнитель посоветовал выселяемым, возьмите какие-то чемоданы, коробки и выходите через двери, я это все сниму на видео, составлю документ об освобождении квартиры, уеду, а вы потом вселяйтесь обратно, я свое дело уже сделал и отчитался, что там было потом меня не волнует. Может быть это байка, но возьмите на заметку и попробуйте.
-
У меня вопрос: почему договор банковского счета, которого просто не существует, признали недействительным?
Договор ведь в данном случае - просто незаключенный?
В свою чергу суд зазначає, що а ні відповідач, а ні третя особа документи на вимогу суду не надали, з пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні встановлено, відсутність документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на укладання договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.07 та не дотримання підчас укладання договору вимог законодавства, а саме відсутність заяви про відкриття банківського рахунку та картки зі зразками підпису позивача.
Может быть подчеркнутое объясняет, что заключенный договор признали недействительным?
Мне наконец-то после двух лет активных требований и отдельного решения суда обязывающее банк предоставить требуемые документы банк передал почти все требуемое, в т.ч. мемориальные ордера о перечисление на 2620 ( правда не указанные как "валютный мем. орд" ,код документа 0408009, банк указан как ПАТ в 2008г.!!!, не написано,что это "копия, с оригиналом верно"). Кроме того отдельно в письме указали, что копию договора банковского счета 2620..., который фигурирует в КД и мем.ордерах, предоставить не могут в связи с утерей. Этого договора на самом деле не было, по всей вероятности нет и заявки на открытие счета и карточки с образцами подписей. Скорей всего подам иск о признании недействительности договора счета с целью признания его неукладеним. Ваши мысли коллеги, как этим обстоятельством можно воспользоваться?
-
Предыстория - был оформлен кредитный договор на квартиру в Укрсиббанке в 2012 они перепродают свой долг Дельта Банку. Вчера прихожу в Укрсиббанк прошу дать мне справку об отсутствии задолженности, они отказывают. Спрашиваю я вам должен отвечают нет, так дайте справку - не можем идите в Дельту там ваш кредит, я мол в дельту я пойду но дайте справку, что я вам ни чего не должен, а они нет и все....
Смысл в справке - был суд с Укрсиббом, решение суда на укрсибб и документы в ГИС по укрсиббу, хочу что бы ГИС на время отцепились...
Кто, что может посоветовать.
Заранее всем огромное СПАСИБО...
Проверьте по датам когда было вынесено решение суда и произошло отступление прав требования, возможно на момент вынесения решения банк уже не имел прав. Мне УкрСиб также не дал справку об отсутствии задолженности по проданному кредиту.
-
Да, консенсуальный. Стороны консенсуального договора должны иметь достаточный объем гражданской правоспособности. Банк, к примеру, - право на кредитование в иностранной валюте (это ведь предмет договора, верно?)... Статья 227 ГКУ.
Постанова ВСУ используется в исках о недействительности КД.
ЗУ "О финуслугах" принят давно, это верно. Но в части права на кредитование в иностранной валюте, - ... еще не принят.
Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами (ч. 6 ст. 334 Господарського кодексу України).Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обороту. Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає, що фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. Зазначена стаття також визначає поняття кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.Положення статі 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та виключно банком.Так решают суды и здесь тоже просматривается логика основанная на законах. В общем как в притче о известном персонаже, когда он по очереди выслушав спорящие стороны каждому по очереди сказал "Ты прав", "И ты прав", а на замечание жены что так не может быть, ответил "И ты права". -
Так они (Сведбанк) не совсем кредиторы спадкодавця.Он просто был имущ-поручителем.И после его смерти заборона на продаж как висела,так и висит.Причём на обе половины квартиры.А супруга его не приняла всё,потому-что она бы приняла и это забовязання по долгу.
Я знаю ,что ей (позычальнице)не надо было вступать в наследство.Но отказавшись от заповита,в котором всё оставили ей,имущество бы перешло ещё кому-то,а значит и забовязання тоже.Я же не знал,что банк проморгает момент "пред'явити свої вимоги до спадкоємців".А они их не предявили.
А с другой стороны.зачем банку предявлять вымогу к позычальнице,если она и так отвечает своим майном за виконання забовязання!
И вот тут я окончательно запутался.
Получается ,что банк не предявил вимогу,соответственно утратив возможность требовать квартиру что ли????
Но в тоже самое время,может требовать деньги,а если их нет,то всё равно забирают майно(квартиру)???
А если так,то имеют ли они право на 1/2 принятую супругой умершего?
У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. -
Сначала будет судебный запрет на отчуждение до выплаты суммы, потом слетит ипотека. И новоявленная ст. 1057-1 ведет к тому же.
А если в судебном заседании будет установлено и факт получения денег (кредита), и факт незаключенности, то деньги нужно возвращать все равно, а для осуществления этого и будет (вполне справедливо) наложен запрет.
Меня смущает тот факт, что в ЦКУ нет понятия "незаключенность договора". Хотя основания для такого определения есть в большом количестве.
В ст. 1057-1 говорится о случае недействительности кред. договора и ни слова о "незаключенном". В этом и есть прелесть незаключенного дог.
-
Я как раз за продавца......ее круто кинули после продажи этой квартиры...пока она в ней живет, но покупатель под натиском Кейколекта уже собрался зарегистрировать право собственности и отдать квартиру, ( там долг 100 000 дол уже),чтобы квартиру потом продали ( забрали и т.д)-ему все равно!
Но сколько я не говорил с нотариусами- так и не понял каким образом можно было сделать ипотечный запрет, фактически обременив имущество НЕИПОТЕКОДАТЕЛЯ?
И еще есть арест ГИСа на эту же квартиру ...на имя прежнего владельца.....что пока делает невозможным регистрацию за покупателем права собственности.....
Внимательно изучите ст.5 ЗУ "Про ипотеку", ст.334, 640 ЦКУ (на момент купли-продажи квартиры), возможно признать договор "не укладеним" (???). Что указано в договоре об оплате и чем подтверждается оплата? Обычно, когда оплата происходит после заключения договора, с отсрочкой, то в договоре указывается, что он вступает в силу после получения продавцом ВСЕЙ суммы, также в договорах указывется порядок передачи квартиры (дату, нужен ли акт приема-передачи и т.д.). Не пытайтесь ни очем договариваться с банком или "Кей-Колектом", это никчему не приведет. Вы будетет общаться на уровне клерков, которые ничего не решают и у которых направленность только как можно больше содрать с клиента, короче понимают только команду "фас".
-
Здравствуйте. Очень прошу помочь. Есть ткая ситуация: был взят кредит на покупку квартиры (была квартира оформлена на мужа) , через три года муж умер. Жена получила свидетельство о праве собственности на 1/2 часть квартиры как часть в общей совместной собственности как пережившая своего супруга. . вторую прлочину получил в наследство малолетний сын, то есть каждый владеет в равных частях по 1/2 квартиры. Банк подал иск о взыскании задолженности солидарно с жены и с сына. С ответственностью сына , как наследника, +/- понятно. Но остается вопрос -
Какую ответственность несет жена, которая не является наследником, но получила 1/2 квартиры как пережившая своего супруга? В иске банк обосновывает свои требования только нормами, касающимися наследников.
По сути поставленных вопросов отвечу так: жена не несет ответственности по кредиту, малолетний ребенок отвечает в пределах стоимости 0,5 квартиры.
Давали ли Вы согласие на передачу в ипотеку квартиры как совладелец? Сколько времени прошло с момента смерти до подачи иска? Была ли просроченная задолженность и когда она возникла, если да, то были ли претензии банка по досрочному возврату кредита ? % и пени прекращаются с момента смерти, насчитанные пени на момент смерти не предьявляются, обязательства ребенка остаются, ипотека остается (???) или 0.5 (?) или вообще под вопросом (если Вы не давали согласия), ребенка не выселят в любом случае. Как была куплена квартира: перечислялись ли деньги продавцу с банка или муж получал на руки? При регистрации договора купли -продажи квартиры указывается точное время до секунды, обычно кредит выдают позже, банку еще надо доказать, что именно ЭТИ деньги пошли на покупку квартиры, а не какие-то другие Ваши сбережения. Боритесь, удачи.
-
нікчемний договір це договір недійсність якого встановлена законом. В данной ситуации ст.228 с моей точки зрения слабовата для обоснования никчемности. Мне кажется правильно подавать иск на установления недийствительности договоров, особенно по валюте. Когда колекторы еще проценты насчитывают и получают платежи в валюте. У меня в деле так и есть, клиент не платит, а получили иск от кредитинов, что месяц тому назад клиент каким то образом проплатил им процеты. Вот и налицо платёж в валюте.
Согласен из текста самой ст.228 ЦКУ эта позиция слабовата. НО!!!
Прочитайте внимательно п.18 постанови пленуму ВСУ №9 от 2009г., и в преамбуле постанови сказано:
З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі
роз"яснення:
18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.
Таким образом ВСУ прямо разьясняет судам, что правочини, що порушують правовий режим обмежених в обігу об’єктів цивільного права є в переліку правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК (выделенное из текста из п.18 Постанови)
-
Так что выходит? По договору факторинга кредитины не могут обслуживать валютные займы, а по договору цессии не имеют права вообще насчитывать %%? А у ПИБ-КИ какой договор подписан?
Я написал такое возражение на иск коллекторов.
Додаток №2 до заперечення проти позову (в редакції 06.08.2013р.)
Відповідач заперечує проти позову повністю з наступних підстав.
У позивача ТОВ «.....» не виникло ніяких прав вимоги у відповідача .ПІБ по нікчемному правочину Договору факторингу №1 від 12.12.2011р. укладеного між ТОВ «.....» та ПАТ «ХХХХбанк». Обґрунтування цієї тези наступне:
Об’єктом зазначеного договору факторингу є зокрема набуття фактором (ТОВ «........») права грошової вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11279ХХХХХХ від 27.12.2007р. укладеного між ПІБ. та ПАТ «ХХХбанк». Боргові зобов’язання виражені в іноземній валюті, а саме в доларах США.
Відповідно ч.1 ст 193 ЦКУ «Валютні цінності»:
Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.
Таким законом є Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93, в преамбулі якого зазначено:
Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Відповідно ст..1 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93
1)"валютні цінності"- це зокрема:
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
2) "валютні операції"-це зокрема:
операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
По змісту термінів, що використовуються в ст..1Декрету і перелік яких не є вичерпним, до валютних цінностей належать документи, що встановлюють боргові зобов’язання, виражені в іноземній валюті. Зокрема таким є кредитний договір в сукупності з документами, що підтверджують наявність заборгованості в іноземній валюті.
Відповідно приписам ч.2 ст2, ст..5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» для здійснення валютної операції сторонам необхідно отримати ліцензію НБУ— генеральну або індивідуальну. Враховуючи приписи ч.2 ст.178 ЦКУ валютні цінності є об’єктом цивільних прав з обмеженою оборотоздатністю.
Відповідно приписам ч.3 ст.91 ЦКУ цивільна правоздатність юридичної особи для здійснення діяльності, що потребує ліцензування, обмежена наявністю ліцензії з вказаними межами такої діяльності.
В Постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року
«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено:
18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Відповідно приписам ст..4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" операція факторингу є фінансовую послугою. ТОВ «......» в договорі факторингу №1 від12.12.2011р. є фактором, тобто стороною, що надає фінансову послугу факторингу іншій стороні. ТОВ «.........» є небанківською фінансовою установою.
Відповідно приписам п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ) : п1.2. Небанківська фінансова установа, національний оператор поштового зв'язку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. (Декрет КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93)
З відповіді Національного Банку України на запит відповідача випливає що позивач ТОВ «..........» станом на 01.07.2012р. не отримував ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії на право здійснення валютних операцій.
Підсумовуючи викладене Договір Факторингу №1 від 12.12.2011р. в частині відступлення прав вимоги по зобов’язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11279ХХХХХХ від 27.12.2007р. (валютна операція з переходом прав власності на валютні цінності—борговий документ виражений в доларах США) є нікчемним, так як вчинений з порушенням правового режиму обмежених в обігу об’єктів цивільного права.(ст.. 228 ЦКУ, ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)
Із змісту ч.5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» випливає, що суд, встановивши під час розгляду справи, що угода, на яку сторони посилаються в обґрунтування своїх цивільних прав та обов’язків, є нікчемною, не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення її недійсності, а повинен дати оцінку таким доводам сторін.
Відповідно приписам ч.2 ст.215 ЦКУ нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Відповідно приписам ч.1 ст 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Таким чином позивач не набув прав вимоги по зобов’язаннях відповідача, отже позов є безпідставним.
На підставі ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст..228, ч.3 ст.91, ч.2 ст.178 ЦКУ; ст.1, ч.2 ст.2, ст5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання та систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93; п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ; ч.18 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від.6.листопада.2009.року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»)
Прошу суд відмовити в задоволені позову.
07.08.2013 суд первой инстанции отказал коллекторам в удовлетворении иска, правда по другим основаниям. На следующей неделе получу решение на бумаге.
-
2
-
-
Ну и як?
Визнати недійсним неможлово, т.я. договір по суті є неукладеним.
Визнати неукладеним неможливо, тому що ЦКУ не передбачає такої норми.
Є недійсність...є удаваність...є фіктивність...є під впливом покращеннь...є обман, помилка...
а ось "некладенності" - нема.
И вот какие формулировки и НПА нужно тянуть?
Признать дог. заключенным под обманом, ошибкой? заключенным с нарушением действующего законодательства Украины?
Думать нужно!
Не здійснення ПАТ «Державний ощадний банк України» письмового оприлюднення, передбаченого п. 2 ст. 2 Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» не можуть бути підставами для визнання кредитного договору недійсним, оскільки це свідчить про недотримання сторонами вимог щодо істотних умов договору, які є необхідними при його укладанні, а отже кредитний договір, який оспорюється, не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту.
Договор уже признан судом незаключенным, это гораздо важнее для заемщика чем недействительный: слетает ипотека и поручительство, нет реституции. Если банк подаст иск по возврату неправомерно полученных средств по незаключенному договору, а у заемщика нет никакого имущества (или к тому времени не окажется), то финита ля комедия.
-
А если у меня в договоре поручительства есть такой пункт?! :
" 4.3 До вимог щодо виконання грошових зобов`язаннь Поручителя, які випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 5 років".
Но при этом в договоре поручительства "п.2.1 Строк цього договору - 72 календарних місяці"
В п.4 ст.559 ЦК України говорится о сроке окончания поручительства, который указан в договоре поручительства?! а это 72 календарних місяця. А если есть вимога о досрочном погашении, то - дата досрочного возврата кредита.
Как я понимаю исковую давность можно применить, если поручительство не закончилось?! а если поручительство закончилось, то какая исковая давность может быть?!
Просто если б, к примеру, в договоре поручительства ничего не было б указано про исковую давность, а она по закону по умолчанию три года, то если ее взять и применить, то получается, что к 6 месяцам від дня виконання основного зобовязання (п.4 ст.559 ЦК України) нужно прибавлять 3 года....но это бред.
Может топорно рассуждаю, подскажите как грамотно обосновать в суде, что эта исковая давность никоем образом не влияет на прекращение поручительства.
В ст.559 указан пресекательный срок, который не относится к исковой давности. У Вас поучительство прекращается через 78 месяцев со дня подписания дог., или через 6 месяцев с момента предьявления требования о досрочном возврате кредита. См. http://www.univer5.ru/grazhdanskoe-pravo/dogovornoe-pravo-chast2-72/Page-60.html , сайт русский, но примените статьи к ЦКУ.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов‘язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов‘язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.
За таких обставин, порука на підставі ч. 4 статі 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов‘язання не пред‘явить вимоги до поручителя.
(постанова від 21 травня 2012 року за № 6-68цс11).
также
(постанова від 21 травня 2012 року за № 6-48цс11).
также постанова ВСУ от 3.05.12 №6-33цс12
см. http://reyestr.court.gov.ua/Review/27791356
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24704791
http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4827
однако к сожалению есть и такие тупые решения
Справа N 232/2888/12
Провадження N 2/127/852/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2013 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрук Г.М. ,
секретаря Липовської Н.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договору поруки припиненим, -
ВСТАНОВИВ:
27.11.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання укладеного між сторонами договору поруки від 10.10.2007 року припиненим з 09.04.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ТОВ "Торговець цінними паперами "Тетраідер" 10.10.2007 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг та додаткова угода до нього, відповідно до яких позичальнику був наданий кредит в сумі 1 400 000,00 грн. в строк до 09.10.2008 року зі сплатою за користування кредитним коштами 14,5 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки N 146665 від 10.10.2007 року. Умовами даного договору поруки не було встановлено конкретного строку його дії. Позичальник не виконав своїх зобов'язань та не повернув кредитні кошти банку у встановлений кредитним договором строк, тобто до 09.10.2008 року. За таких обставин у відповідача виникло право протягом шести місяців, починаючи з 10.10.2008 року, пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту. Банк не скористався своїм правом у передбачений строк, а тому відповідно до положень частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, на думку позивача, його порука перед банком є припиненою. Однак відповідач не визнає права позивача і подав до суду 04.07.2012 року позовну заяву про стягнення в солідарному порядку, в тому числі й з ОСОБА_1, заборгованості за кредитним договором від 10.10.2007 року.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про визнання поруки припиненою.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, мотивуючи наступними обставинами. Банк використав своє право та пред'явив поручителю вимоги про виконання кредитних зобов'язань за основним договором, надіславши ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та проживання відповідний лист-вимогу від 17.09.2008 року, яким встановив вимогу до поручителя протягом тридцяти днів виконати кредитні зобов'язання. Крім того банк вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки він протягом трьох років, починаючи з 09.04.2009 року, тобто через шість місяців після настання строку виконання кредитних зобов'язань, не звертався до суду із відповідним позовом. Враховуючи наведене, представник відповідача просив у позові відмовити у повному обсязі.
В ході судового розгляду по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
10.10.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговець цінними паперами "Тетраідер" укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг N 11232348000, а також додаткова угода до Генерального договору N 11227398000.
Відповідно до умов Генерального договору та додаткової угоди до нього, позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 1 400 000,00 грн. на строк до 09.10.2008 року, зі сплатою за користування кредитом 14,5 % річних.
10.10.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір поруки N 146665. Відповідно до умов пункту 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання зобов'язань ТОВ "Торговець цінними паперами "Тетраідер", які випливають із Генерального договору про надання кредитних послуг від 10.10.2007 року N 11232348000.
Згідно пункту 1.2 договору поруки, поручителю відомі сума кредиту за основним кредитним договором, яка складає 1 400 000,00 грн., а також термін виконання основного зобов'язання - 09 жовтня 2008 року, якщо згідно умов основного кредитного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання.
Згідно умов пункту 2.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-ий робочий день з дати відправлення йому такої вимоги рекомендованим листом.
Відповідно до пункту 5.7. договору поруки, листування між сторонами здійснюється шляхом направлення однією із сторін іншій стороні рекомендованих листів за адресою, вказаною як адреса для листування у розділі 6 цього договору. В пункті 6.2. договору визначена наступна адреса для листування поручителя ОСОБА_1: АДРЕСА_1.
22.08.2008 року за вихідним N 132/1-546-11/210 АКІБ "УкрСиббанк" направлено на ім'я ОСОБА_1 листа, в якому кредитор повідомив поручителя про існування простроченої заборгованості та запропонував йому звернутись до позичальника із вимогою погасити заборгованість, а також запропонував протягом п'яти днів звернутись до найближчого відділення банку для погашення кредитної заборгованості. Даний лист було відправлено за адресою, вказаною у договорі поруки, рекомендованим листом, що підтверджується відповідною квитанцією від 22.08.2008 року N 1320 Вінницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" поштамт ЦППЗ N 1 відділення зв'язку N 16.
17.09.2008 року за вихідним N 132/1-546-11/215 за адресою, визначеною договором поруки як адреса для листування з поручителем, АКІБ "УкрСиббанк" направлено на ім'я ОСОБА_1 заяву, в якій кредитор повідомив поручителя про існування простроченої заборгованості по основному зобов'язанню та її розмір. Крім того, у даній заяві банк висунув вимогу протягом 30-ти днів з дати отримання даної вимоги погасити прострочену заборгованість по кредитному договору.
Згідно квитанції N 5292 від 17.09.2008 року, виданої Вінницькою дирекцією УДППЗ "Укрпошта" поштамт ЦППЗ N 1 відділення зв'язку N 16, АКІБ "УкрСиббанк" направило рекомендованого листа на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, суди повинні враховувати, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову у задоволені позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.10.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Торговець цінними паперами "Тетраідер" укладено генеральний кредитний договір та додаткову угоду до нього. Згідно умов даного договору, позичальник отримав від банку на строк до 09.10.2008 року кредит у розмірі 1 400 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 14,5 % річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за основним кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 10.10.2007 року, за умовами якого поручитель поручився перед банком за виконання всіх зобов'язань, які випливають із основного кредитного договору.
Оскільки позичальник не виконував належним чином своїх зобов'язань по поверненню кредиту, станом на 22.08.2008 року утворилась заборгованість в розмірі 689 695,30 грн., про що банк повідомив в тому числі і поручителя за вказаною у договорі адресою для листування, направивши листа рекомендованою кореспонденцією.
17.09.2008 року банк, скориставшись своїм правом, пред'явив до поручителя вимогу погасити протягом 30-ти днів заборгованість за кредитом. Дана вимога також була направлена банком поручителю рекомендованим листом за адресою, вказаною у договорі поруки як адреса для листування.
Таким чином, в даному випадку підстав для визнання поруки припиненою немає, оскільки кредитор у встановлені законом та умовами договору строки пред'явив до поручителя вимогу, направивши останньому відповідні листи-вимоги.
Крім того, право поручителя підлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки відповідно до п. 7 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України, оскільки це суперечило б положенням ч. 1 статті 559 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду України від 21.05.2012 р. у справі N 6-69цс11, від 21.05.2012 р. у справі N 6-88цс11).
В той же час, на переконання суду, відсутні підстави для застосування до позовних вимог позовної давності, оскільки її перебіг розпочинається з часу, коли особа дізналась про порушення або невизнання її прав. В даному випадку перебіг строків позовної давності розпочався з часу, коли за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості з поручителя судом відкрито провадження у цивільній справі, а поручитель про це дізнався.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 526, 559, 626, 629 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 15, 30, 60, 88, 212, 214 - 218, 360-7 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції.
Суддя:
Система аналізу судових рішень VERDICTUM, © ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2013
-
В этом требовании, к сожалению, не ставится вопрос о досрочном возврате кредита, требуется лишь погашение текущей задолженности. Поэтому применить ч.4.ст.559 нельзя, увы.
Коллеги! Прошу прощения, не правильно вчитался, есть все основания для применения ч.4 ст..559
-
А как узнать какой иной срок банк применил?
Вот собственно само письмо от 30.09.2009г.
IMG_20130720_211912.jpgКак я понял банк должен был в течении 6 мес. с момента вручения письма подать иск в суд?
пред’явить вимоги до поручителя- это только иск в суд
В этом требовании, к сожалению, не ставится вопрос о досрочном возврате кредита, требуется лишь погашение текущей задолженности. Поэтому применить ч.4.ст.559 нельзя, увы.
-
Мирохе! На момент принятия решения срок подачи исполнительного документа еще был 3 года. Один год стал с 09 марта 2011 года. Т.е. Кредитпромбанк подать еще может.
Проверьте, когда решение суда вступило в силу.
-
Стаття 5. Предмет іпотеки1. Земля тоже в ипотеке.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
( Частина друга статті 5 в редакції Закону N 800-VI від 25.12.2008 )
Стаття 6. Умови передачі нерухомого майна в іпотеку
У разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.
Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.
Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
( Частина четверта статті 6 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005 )
Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.
( Частина п'ята статті 6 в редакції Закону N 3273-IV від 22.12.2005 )
Об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.
( Частина шоста статті 6 в редакції Закону N 3273-IVвід 22.12.2005 )
Земля в ипотеке имеет приоритет перед будівлями та спорудами, тем более приватизирована не заемщиком -ипотекодателем будівлі. Вероятно нет договора между владельцем земли и владельцем дома про условия пользования землей. Надо знать когда была приватизация земли- раньше это имущество считалось личной собственностью супруга, позже-- совместной. Вероятно владелец земли не заключал договор имущественного поручительства с передачей земли в ипотеку. При передаче документов от Укрпрома Дельте многие договора были утеряны, требуйте наличие оригиналов кредитных договоров и документов , подтверждающих выдачу-получение кредита, возможно их не существует. Зря периодически платите: подтверждаете признание задолженности и прекращаете течение срока исковой давности.
-
у меня к вам встречный вопрос: я не получила кредит в оговоренной сумме и в указанный срок. исходя из такого трактования закона - вправе ли я требовать за время просрочки инфляционные и 3% годовых?
является ли кредит/ депозит денежным обязательством, в данном случае банка?
Лучше пеню 3% в день согласно ч.5 ст.10 ЗПС (пеня установлена законом)
-
НА тебе кровожадный банкир:Вот и отлично.
Я так понимаю, что позовну давність в 3 года скасовано ????
Поторопимся "настрочить" иски против притаившихся заёмщиков...
Что скажете, защитники заёмщиков?
Будете ждать "корректировки" решения ВС?
Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
1. Позовна давність не поширюється:
1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
-
уважаемые участники этой ветки форума!,
глядя на то какие решения выносят высшие суды, в частности http://antiraid.com.ua/forum/index.php?act...;f=8&t=5614, да простят меня профессионалы, у меня возникли некоторые сомнения по поводу прямого применения норм ЦК по денежным обязательствам в спорах по финансовым услугам.
и вот почему: В ЦКУ вопросы по кредитованию практически ничем не урегулированы, может забыли впопыхах. Постанова НБУ о кредитовании давно канула в Лету.
Остался договор и обязательственное право, в том числе денежные обязательства.
по ЦКУ деньги - это средство платежа (192ч.1) и мера стоимости(524) и деньги не являются товаром.
С банками несколько иначе. Там деньги- это практически товар.
банковская деятельность - размещение привлеченных средств - банальное ростовщичество, но теперь это уродство (сумасшедшие проценты на срок от забора до пожизненого) прикрывается финансовой услугой - по "взращиванию" и "обрезанию".
у меня возник вопрос: если банк не предоствил кредит в оговоренной сумме и в определенный срок -вправе ли потребитель услуги требовать согласно ч.2 ст 625 инфляционные +3% годовых? А?
Я бы предпочел пеню 3% в день согласно ч.5 ст.10 ЗПС
-
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочинуСпасибо большое за инфу, АлПет - для меня не совсем ясно, что важнее: условия конкретного договора или Цивільний кодекс України.
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
-
Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторовіУ нас в договоре прописано, что банк нас не обязан уведомлять о полной или частичной передаче прав и обязанностей по договорам, которые связаны с обеспечение возвратом долга, третьей особе без согласия Заемщика ...
1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Стаття 527. Виконання зобов'язання належними сторонами
1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
2. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні
1. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
-
По памяти, не роясь в инструкции нотарям: Нотариальные действия с недвижимым имуществом совершаются по месту нахождения имущества, т.е. нотариусом того нотариального округа, где расположено недв.имущество.А вот я и не знаю: одни нотариусы говорят, что это должен был делать только тот, кто "накладывал", другие, что кажный мог.
В принципе, до 2013 г. любой нотарь имел доступ и полные права тама править в реестре.
Но я не совсем понимаю, какие зацепки к нотарю можно применить?
Коллеги! Вопрос: какой нормативкой предусмотрено, что финансовые документы юр.лица (конкретно справку-расчет задолженности по кредиту) должны подпиывать два лица-- бух. и руководитель???
-
Не в обиду, но по правилам хорошего тона было бы не плохо указать норму ЦКУ и фразу из Луспеника с указанием страницы.Ждем уточнения Вашего поста.по той лишь причине, что это написано в гражданском кодексе. а также рекомендую прочесть луспенника, у него об этом хорошо написано.
-
'Siringa', спасибо за проделанную работу и выложенные 5-6.06 интересные и полезные материалы.В случае Сведа, к Кредитинам право требования было получено от Вектора.
Т.е. Свед отдал Вектору, а Вектор - Кредитинам. Но в договоре между Сведом и Вектором был пункт о том, что последующая переуступка может быть только с разрешения Сведа. (ну то такЭ, вряд ли такое оф. разрешения получалось).
Сделка ни с Вектором, ни с Кредитинами нелегитимна по той причине, что у них отсутствуют валютные лицензии.
По поводу отсутствия валютных лицензий у фактора предложу два варианта:
1. Фактор может принять права требования в валюте, уступка оплачена гривной (не валютная операция), но не может требовать исполнения должником обязательств до получения вал. лицензий;
2.вариант
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення:
1) "валютні цінності":
валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, КД по суті є борговою розпискою акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
2) "валютні операції":
операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
Декрет КМ України, від 19.02.1993, № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
и тогда операция факторинга где происходит переход собственности на права требования по КД (боргова розписка в інвалюті) есть валютная операция согласно Декрета. и для ее осуществления необходима Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій відповідно до п.1.2 «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій" (Постанова Правління НБУ, від 09.08.2002, № 297 ). Договор факторинга тогда можна признать недействительным (см.п.17) или он ничтожный (см.п. 18 ниже):
17. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.
Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.
18. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу — землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо. Валютн1 ц1нност1- це обмежен1 в обігу об’єкти цивільного права (див. ст.177,178,192,193 ЦКУ) п.18 цієї постанови ВСУ звужує поняття недійсності правочину вчиненої без відповідної ліцензії до визначення його нікчемним, якщо це стосується порушення правового режиму обмежених в обігу обєктів цивільного права
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об’єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
П О С Т А Н О В А № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року
Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними
Коллеги! Ваше мнение по поводу тождественности "боргова розписка" и "КД з документами, що п1дтверджують отримання кредиту"?
Стаття 1047. Форма договору позики ЦКУ
1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Где в законодательстве определяется или упоминается "боргова розписка"?
По поводу клиентов "Сведбанк !нвест":
Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_3 та позивачем кредитний договір № 56/12 від 05.10.2007 року переукладений не був, що свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором № 56/12 від 05.10.2007 року від ЗАТ «Сведбанк Інвест» до ПАТ «Сведбанк»не було передане. Не був переукладений і договір поруки між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4
Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
Аналізуючи згадану Вами ст.61 ЗУ ПБіБД, ст. 628, 638 ЦКУ прихожу до висновку, що застереження про збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення є істотною умовою кредитного договору. Імперативна норма ч.3 ст.11 ЗУ ЗПС надає банку можливість надати персональні дані споживача-позичальника (які є частиною банківської таємниці) виключно бюро кредитних історій (зареєстовано 7 штук).
Таким чином положення кредитних договорів, що дозволяють банкам розголошувати персональні дані позичальника, текст кред. договору, платіжні документи, № рахунків, тощо яким небудь третім особам є нікчемним. Такі положення існують майже у всіх КД, банки передають перс.дані та іншу баківську таємницю стороннім особам для ведення справ в суді (представники банків в суді по довіренності на 90% не штатні юристи банку)