[Прекращение поручительства по сроку и иск банка о взыскании задолженности с поручителя]

Да, иск в производстве, мысль понял, Ярослав спасибо

[Прекращение поручительства по сроку и иск банка о взыскании задолженности с поручителя]

Ну тогда или как встречный в этом производстве или как отдельный иск о признании поручительства прекращенным

[Прекращение поручительства по сроку и иск банка о взыскании задолженности с поручителя]

А по моему вопросу у кого-то есть мысли? Стартовый топик в теме

[Прекращение поручительства по сроку и иск банка о взыскании задолженности с поручителя]

Я бы для начала подал заявление на пересмотр ЗР. А параллельно уже иск о признании поручительства прекращенным.

[Прекращение поручительства по сроку и иск банка о взыскании задолженности с поручителя]

Приветствую друзья.

Столкнулся с интересным, на мой взгляд, случаем и нестандартным для известной мне практике по поручителям. Интересует Ваше мнение.

 

Есть договор поручительства со сроком действия. Т.е. в отличие от большинства встречаемых мною договоров, в этом указан четкий срок: договор поручительства действует до 01.10.2014 г.

 

Банк обращается в суд о взыскании солидарно с заемщика и поручителя задолженности 01.08.2014 г., т.е. до окончания срока действия поручительства, но на сегодняшний день обязанности поручителя закончились.

 

Если следовать практике ВСУ, то срок действия поручительства - это срок существования правоотношений между банком и поручителем.

 

Вопрос.

Имеет ли право банк, на сегодняшний день, требовать от поручителя выполнения его обязательств перед банком?

Какова перспектива иска в отношении поручителя?

 

Интересует Ваше мнение подкрепленное нормами, а по возможности и практикой.

 

Заранее благодарен за конструктив. 

 

[Кредитна спілка]

Ви можете платити, КС не може надавати кредити за рахунок залучених коштів.

Вас, в принципі, питання наявності ліцензії, у випадку, якщо Ви збираєтесь кредит платити, не повинно хвилювати, тим паче, що є рішення суду.

От, якщо Ви збираєтесь боротись - то вже інша справа, там кожна буква зможе бути корисною

[Погасив заборгованість а заборону з іпотеки не знімають]

А я вот прочитав решение так и не понял, что взыскали с ответчика, сумму в долларах или в эквиваленте? Зачем суд в резолютивке указывает 2 суммы?

 

Я бы на месте ТС обратился в суд за разъяснением относительно способа выполнения решения.

[Постановление ВСУ по пересмотру об отмене решения третейского суда]

Конечно же не будут. Они же не являются судами  

 

 Ну да, и не субъекты властных полномочий.

[Постановление ВСУ по пересмотру об отмене решения третейского суда]

А чтобы сказать что-то по сути апелляции, нужно видеть материалы дела и решение

[Постановление ВСУ по пересмотру об отмене решения третейского суда]

Были в заседании, значит срок исчисляется с этого дня. Если получил представитель - значит получили и Вы

[Постановление ВСУ по пересмотру об отмене решения третейского суда]

Не поздно ли?

Та да, как бы 5 дней уже давно прошли 

[ОПТ - двойное взыскание]

По исполнительной, например ст. 47 Конституции Украины

[ОПТ - двойное взыскание]

А также, можете изменить основания и попробовать оспорить испонительную надпись повторно.

[ОПТ - двойное взыскание]

А также, можете изменить основания и попробовать оспорить испонительную надпись повторно.

[фактична дата припинення дії кредитного договору]

А как на мой взгляд, так с момента истечения срока установленного досудебным требованием, т.к. банк фактически изменил срок действия договора

[что делать?страховая увеличила сумму.хотя в графике меньше]

страхуйтесь в другой страховой компании

[Прекращение имущественного поручительства (ипотека)]

Как по мне, то отсутствие срока в договоре ипотеки, приводит к тому, что мы не можем его прекращать в связи с положением п. 1 ст. 17 зу об ипотеке.

Основное обязательство не прекратилось, поэтому д.и. действует.

Вот и у меня сложилось впечатление, что ВСУ именно об этом и повествует!

[Прекращение имущественного поручительства (ипотека)]

В общем как-то так.

Остается только по срокам ИД получается, сидеть и ждать иска к ипотекодателю?

[Прекращение имущественного поручительства (ипотека)]

 

 

 Что касается ипотекодателя, то здесь вообще все предельно ясно:

1. к Вам не предъявлено исковое требование

2. Ипотека прекратилась в силу требований ст.3 ЗУ "Про !потеку" : Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 

 

 

В Вашем дог. ипотеки скорей всего не установлен срок действия договора в смысле ст.251-254 ЦКУ, поэтому срок ДИ совпадает с сроком КД, который мы определии октябрем 12 или раньше (см. выше).

 

Згідно з п. 7.1. договору іпотеки № 1 від 16.03.2007 та договору іпотеки № 2 від 16.03.2007, договір набуває юридичної сили з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п 7.7. договору іпотеки № 1 від 16.03.2007 та договору іпотеки № 2 від 16.03.2007, іпотечні договори є невід'ємною частиною кредитного договору. Отже, судом підтверджено, що умовами іпотечних договорів встановлено відсильну норму до кредитного договору, відповідно до якої, умови кредитного договору є невід'ємним умовами іпотечних договорів.

 

Пунктом 6.4. кредитного договору, враховуючи наступні укладенні додаткові угоди, визначено, що кредитний договір діє з моменту набрання ним юридичної сили та до 28 лютого 2011 року.

 

Проаналізувавши зміст іпотечних договорів, суд приходить до висновку, що умовами іпотечних договорів строк дії їх не встановлено. Тому, застосуванню підлягають положення кредитного договору як основного зобов'язання до іпотечних договорів, які є похідними від кредитного договору, якими встановлено строк дії договору по 28 лютого 2011 року. Отже, строк дії іпотечних договорів відповідає строку дії кредитного договору.

 

Згідно із ст. З Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. Нормами ст. 598 ЦКУ, встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

 

Разом з тим, умовами кредитного договору, визначено, що закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились не виконаними з будь-яких причин. З преамбули кредитного договору вбачається, що сторонами кредитного договору є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2. Отже, після спливу строку дії кредитного договору чинними є зобов'язання, що виникли лише між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 як сторонами кредитного договору.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 

Пунктом. 1 ч. 1. ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», визначено, що іпотека припиняється у разі закінчення строку дії іпотечного договору.

 

Відповідно до ст. 3 Закону, іпотека є дійсною до закінчення строку дії іпотечного договору.

 

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що станом на 01 березня 2011 року, зобов'язання позивача за іпотечними договорами як Іпотекодавця є такими, що припинилися в зв'язку із закінченням строку їх дії.

 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37329894

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38692408   аппеляция

 

 

Да, данная позиция очень интересна и мне импонирует. Но к огромному сожалению, данную позицию не поддерживает ВСУ, я так понимаю, судя из сути постановления ВСУ - оно по этому делу.

 

Верховний Суд України Іменем України

Постанова

_{22 жовтня 2014 року                                                   м.Київ                                                   №6-153цс14}

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого — Яреми А.Г.,

суддів: Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 7 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк» «Укргазбанк», третя особа — Особа 8, про визнання договорів іпотеки припиненими, за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5.06.2014,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року Особа 7 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1.03.2007 між ПАТ «АБ «Укргазбанк» і Особою 8 укладено кредитний договір, за яким банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі потреби в розмірі $2 млн на строк до 28.02.2008 зі сплатою 16% річних. 16.03.2007 з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між ПАТ «АБ «Укргазбанк» і ним (Особою 7) укладено два договори іпотеки, за якими було передано в іпотеку належні йому житловий будинок та земельну ділянку. Оскільки строк дії іпотечного договору не визначено, він є невід’ємною частиною кредитного договору, строк дії якого закінчився 28.02.2011, позивач просив визнати договори іпотеки припиненими.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 14.02.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13.05.2014, позов Особи 7 задоволено, визнано припиненими з 1.03.2011 договори іпотеки від 13.05.2014, що укладені між Особою 7 і ПАТ «АБ «Укргазбанк», з усіма змінами та доповненнями.

Ухвалою ВСС від 5.06.2014 відмовлено ПАТ «АБ «Укргазбанк» у відкритті касаційного провадження на підставі п.5 ч.4 ст.328 Цивільного процесуального кодексу.

У поданій до Верховного Суду заяві заступник Генерального прокурора просить скасувати ухвалу ВСС від 5.06.2014, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: стст.3, 17 закону «Про іпотеку», стст.530, 598, 599, 631 Цивільного кодексу.

На підтвердження своїх доводів заступник Генерального прокурора наводить рішення ВСС від 18.12.2013, ухвали ВСС від 21.09.2011 та від 9.10.2013, рішення ВС від 22.06.2011, постанову ВС від 4.12.2013.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 11.08.2014 справу допущено до провадження у Верховному Суді.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників ПАТ «АБ «Укргазбанк» та представника позивача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах ВС визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.355 ЦПК заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Судами під час розгляду справи встановлено, що 1.03.2007 між ВАТ «АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «АБ «Укргазбанк», і Особою 8 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позичальникові відновлювальну кредитну лінію на споживчі потреби в розмірі $2 млн зі сплатою 16% річних на строк до 28.02.2008.

16.01.2008 між ПАТ «АБ «Укргазбанк» і Особою 8 була укладена додаткова угода №2 до кредитного договору від 1.03.2007, за умовами якої банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на споживчі потреби в розмірі $2 млн зі сплатою 16% річних на строк до 28.02.2009.

19.02.2009 між ПАТ «АБ «Укргазбанк» і Особою 8 було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору від 1.03.2007, за умовами якої банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на споживчі потреби з лімітом $2 млн на строк до 18.02.2009, 19.02.2009 банк установив позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом $2927300, 20.02.2009 банк установив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 11760210 грн. на строк з 20.02.2009 до 28.02.2010 зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами в доларах США, виходячи з 16% річних, та 18% річних за користування кредитними коштами в гривнях.

16.03.2007 з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між ПАТ «АБ «Укргазбанк» іОсобою 7 було укладено два договори іпотеки, за якими позивач передав в іпотеку належні йому житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за Адресою 1. У цих договорах зазначено, що вони є невід’ємною частиною кредитного договору.

Як зазначено в кредитному договорі, він діє з моменту набрання ним юридичної сили до 28.02.2011. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов’язань, що лишилися невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов’язань, що випливають із цього договору, також у разі, якщо такі зобов’язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов’язань, що лишилися невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що строк дії іпотечних договорів не встановлено, а оскільки іпотечні договори є невід’ємною частиною кредитного договору, то строком закінчення дії іпотечних договорів є строк закінчення дії кредитного договору, тобто 28.02.2011.

Разом з тим у наданих для порівняння рішенні ВСС від 18.12.2013, ухвалах ВСС від 21.09.2011 та 9.10.2013 й рішенні ВС від 22.06.2011 суди касаційної інстанції дійшли висновку, що в разі невиконання грошових зобов’язань за основним договором підстави для припинення дії договору іпотеки відсутні.

Викладене свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ч.1 ст.17 закону «Про іпотеку», ст.599 ЦК, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВС виходить із такого.

Відповідно до ст.1 закону «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Згідно з ст.599 ЦК зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.5 ст.3 закону «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 закону «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов’я­зання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її (Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється.);

наявності інших підстав, передбачених цим законом.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення дії договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Аналогічний висновок міститься також у постанові ВС від 4.12.2013 №6-125цс13.

Отже, у справі, яка переглядається, висновок суду касаційної інстанції про те, що закінчення строку дії кредитного договору є підставою для припинення дії договорів іпотеки, без урахування належного виконання грошових зобов’язань за основним договором, є помилковим.

Відповідно до вимог чч.1, 2 ст.360⁴ ЦПК суд задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Ураховуючи викладене, ухвала ВСС від 5.06.2014 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.360³ ЦПК, Судова палата в цивільних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву заступника Генерального прокурора задовольнити.

Ухвалу ВСС від 5.06.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова ВС є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.355 ЦПК.

[Прекращение имущественного поручительства (ипотека)]

Приветствую дорогие друзья.

Есть ситуация.

Кредит, взят в 2005 году, валюта.

3-е лицо, не заемщик, закладывает свою квартиру в обеспечение данного кредита.

Срок действия кредитного договора истек в октябре 2012 года.

Банк обращается в суд о взыскании задолженности к заемщику в ноябре 2014 года, ипотекодатель выступает в деле третьей стороной, к ней никаких требований в иске не предъявлено.

 

Кредит не платится с февраля 2008 года.

 

В договоре ипотеки есть пункт, о том, что в случае если от продажи заложенного имущества не хватит средств, банк имеет право обратить взыскание на иное имущество ипотекодателя.

 

Судя из последней практики ВСУ прекратить ипотеку на основании ч. 4 ст. 559 ЦК нереально, т.к. они пишут что ипотека и поручительство - разные вещи и на ипотеку нормы ст. 559 ЦК не распространяются. 

 

Вопрос. Как в данной ситуации можно прекратить договор ипотеки? Есть ли способы проверенные практикой?

 

Все спасибо за конструктивный диалог и возможную помощь.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Встречный иск о недействительности пункта договора о выдаче кредита, - банк использовал операцию, которой не было в имеющемся Додатке к письменному Дозволу.

Ссылаемся на п.11 Пленума ВССУ №5 ( на то, что в скобках, - "це стосується лише тих операцій уповноваженого банку..."), проводим судебно-экономическую экспертизу, где просим эксперта квалифицировать операцию 2233-1002 как операцию с наличной иностранной валютой в кассе банка (он подтвердит), истребуем лицензии банка (все) и смотрим, когда же банк получил право на такие операции (в 2011-м году).

Ссылаемся на ст.227 ГК, дальше, - ст.ст.203, 215...

 

Такое дело у меня сейчас в апелляции (первая инстанция перепугалась... ).

 

А если не тяжело - поделись материалом! на [email protected]

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Вы уверены в том, что была первая операция?

 

 

в том то и дело, что я уверен в том, что вообще никакой операции не было, по крайней мере фактически.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Вся прелесть в том, что кредит выдан без текущего счета.

проводка в заявлении на выдачу наличных   ДТ2233 КТ1002. Т.е. "была" выдача наличного франка со ссудного счета в кассу, минуя текущий счет.

 

Понимая, что банки никогда не владели в таких количествах наличным франком, да и вообще такая валюта для нашей страны скорее экзотика, нужно этот момент доказать.

 

И ... это не укрсиб, это укрсоц.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

ОК, я понял, будем что-то истребовать. 

Спасибо.

[А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)]

Приветствую друзья, коллеги и просто хорошие люди.

Впервые за мою практику мне попался весьма любопытный, для меня по крайней мере, документ, а именно заявление на выдачу наличных в швейцарских франках.

С франковыми кредитами я сталкивался давно, и в разных банках, но нал .... 

Я прекрасно понимаю, что банки никогда наличного франка не имели, тем более в кассе отделения и в количестве больше 20 000, соответственно даже по документам, они не могли провести выдачу с кассы наличного CHF. 

Вот стал вопрос. Как доказать, что мальчика не было?

Буду признателен за любые идеи.