d_tolik

Пользователи
  • Content Count

    37
  • Joined

  • Last visited

Everything posted by d_tolik

  1. Подано конституційну скаргу для перевірки на відповідність Конституції ч.ч. 2, 3 та 4 ст.35 Закону України "Про державну службу"... Дякую за прочитання монологів.
  2. Здається, потрібно ще раз звернутися до ПФ з заявою "про призначення пенсії з травня 2014 року", отримати нову відповідь з відмовою. Оскаржити до суду протягом наступного (оновленого таким чином) півроку. P.S. Вибачте, не звернув уваги, що запитання дуже давнє...
  3. Добродії, прошу поділитися досвідом та надати допомогу в складанні конституційної скарги до Конституційного суду України. В мене визріла така необхідність, оскількі інші засоби національного захисту не дали справедливого та законного результату. У 2017 році я був призначений, а через три місяці звільнений з посади службовця органу місцевого самоврядування за ініціативою роботодавця за п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України. Безпідставність звільнення оскаржив до адміністративного суду, посилаючись на недійсність умови випробування в трудовому договорі (ст.9 та ч.3 ст.26 КЗпП імперативно заборонено встановлювати випробування для внутрішньо переміщених осіб та переможців конкурса при вступі на вакансію, а тому звільнити мене з-за невідповідності посаді під час випробування не можна). Суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволенні мого позову, не прийнявши до уваги мої грунтовні доводи. КАС ВС нещодавно відмовив у відкритті провадження з-за малозначності справи. Рішення судів по справі № 640/11921/17: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76438797 (постанова суду першої інстанції); http://reyestr.court.gov.ua/Review/81018049 таhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/81239127 (постанова апеляційної інстанції з виправленням описки, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін); http://reyestr.court.gov.ua/Review/81691505 (ухвала касаційного суду про відмову у відкритті провадження). Заздалегідь відзначу, що справа містить виключну правову проблему, яка існує з 2016 року та стосується великої кількості працівників з числа переселенців та усіх тих осіб, хто приймає участь у конкурсах при вступі на посаду. В державному секторі вказані негаразди вже помічені, переведені в публічну площину та активно обговорюються в експертному середовищі: https://blog.liga.net/user/ogranit/article/33082… ПРОШУ допомогти скласти звернення до КСУ. Гранічний термін для направлення скарги до суду - 03.07.19 р. Питань може бути багато, але спочатку - основне: формулювання предмета звернення. В мене поки що складається лише так (не зовсім зрозуміло, здається): СКАРГА до Конституційного Суду України з метою перевірки на відповідність Конституції положень ч.ч. 2, 4 та 6 ст.35 Закону України "Про державну службу" про обов’язковість встановлення випробування, про наслідки відмови від його встановлення та про наявність підстав для звільнення за ініціативою власника під час випробування у взаємозв’язку із імперативною забороною встановлення випробування для переможців конкурсного відбору на зайняття вакантної посади та для внутрішньо переміщених осіб відповідно до положень ст.9 та ч.3 ст.26 Кодексу законів про працю України разом із наявністю підстав для звільнення таких осіб за невідповідність займаній посаді під час випробування згідно з п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України (при встановленні випробування за ініціативою роботодавця або за згодою сторін). В моєму випадку є підстава для відмови у прийнятті судом скарги, оскільки: "В остаточному судовому рішенні відсутнє чітке посилання на норму закону, неконституційність якої автор оскаржує..." Так, суди всіх інстанцій не вказують чітко на норму закону (ч.2 ст.35 ЗУ "Про державну службу", яка суперечить Конституції), оскільки цими судами не встановлювався зв'язок між умовами прийняття на роботу (недійсністю випробування) та умовами звільнення (під час випробування). Але ж це було підставами для задоволення позовних вимог, якими суди ігнорували. І що робити тепер? Чи є вихід? Завчасно дякую.
  4. Свіжий НПК до закону "Про держслужбу" віднайшов (2017 р.). Всім дякую. НПК до КЗпП поки що лише старі (до 2014 року) трапляються. Допоможіть, будь ласка. Цікавлять коментарі до окремих положень вказаних законів:ст.ст. 9, 26-29, 32, 40, 47 КЗпП;ст.ст. 35 та 87 ЗУ "Про держслужбу".
  5. Фахівці! Прошу допомоги.Програв в першій інстанції спір за позовом про визнання розпорядження міського голови про звільнення з посади неправомірним, з поновленням на роботі в органі місцевого самоврядування. Для обгрунтування апеляційної скарги хочу підкріпити свою правову позицію з посиланням на правові висновки вищих судів та/або Конституційного суду.Отже, якщо хтось з вас має досвід та може поділитися джерелами, прошу допомогти віднайти:- рішення, якими обгрунтовано недійсність встановлення в трудовому договорі умови випробування для категорій осіб, які зазначені в ч.3 ст.26 КЗпП Україна (в моєму випадку - внутрішньо переміщена особа, переможець конкурсу) та інших умов в розумінні ст.9 КЗпП;- рішення, якими визначається юридично значима подія (факт), з яким пов'язуються наслідки закінчення перебігу строку винесення попередження про звільнення (в розумінні ч.2 ст.28 КЗпП та ч.6 ст.35 Закону України "Про державну службу");- рішення, якими визначаються наслідки невидачі при звільненні працівника за ініціативою роботодавця копії наказу (розпорядження) про звільнення (в розумінні ч.2 ст.47 КЗпП та ч.7 ст.35 ЗУ "Про держслужбу");- рішення, якими обгрунтовано необхідність документального підтвердження рішення роботодавця (органу місцевого самоврядування) про встановлення невідповідності займаній посаді працівника під час випробування.Можливо, хтось має свіжі НПК до КЗпП та ЗУ "Про держслужбу". Прошу поділитися.Завчасно дякую! Рішення суду (що оскаржується): http://reyestr.court.gov.ua/Review/76438797 (многобукв) В позові я застосовував Закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", який відправляє в питаннях конкурсу, стажування та випробування до ст.35 Закону "Про держслужбу". Я посилався у позові на нікчемність звільнення в силу недійсності умови випробування для мене, як внутрішньо переміщено особи (ст.9 та ч.3 ст.26 КЗпП). Крім того, на порушення процедури звільнення (невидача копії розпорядження в день звільнення, винесення попередження не тією особою, а саме - не суб'єктом призначення, та з недотриманням строків - ч.2 ст.47 КЗпП та ч.ч.6 та 7 ст. 35 ЗУ "Про держслужбу"). Крім того, прохав суд здійснити перевірку розпорядження про звільнення на відповідність до критеріїв, встановлених в ч.2 ст.2 КАС Україна. P.S. До речі, ANTIRAID, на вашому ресурсі раніше були розміщені коментовані кодекси. Чи вони є (я не знайшов)?
  6. ИТОГ борьбы с ветряными мельницами следующий: - в обеих делах (Чепиль и Букреев) суды признали действия казначейства правомерными и "направленными единственно верным и доступным образом на исполнение судебных решений в условиях отсутствия финансирования"; - в обеих делах суды согласились, что "суммы штрафов несоизмеримо больше, нежели суммы невыполненных обязательств", а потому будет справедливым не штрафовать органы исполнительной власти; - сегодня к удивлению выяснил, что еще в конце октября казначейство снова заплатило мне по обеим делам возвращенные мною как ненадлежащие 20-гривневые средства; - высший казначейский орган игнорировал мои жалобы глуповатыми отписками. Прелесть судебного контроля заключается лишь в том, что реально ускорить исполнение решения суда. Однако "раскатывать губу" на получение штрафов согласно ч.ч.2-5 ст.267 КАСУ смысла нет: национальный суд этого не допустит по отношению к госорганам! Складываю лапки...
  7. Подскажите, как применить ст.382 ККУ в такой ситуации.Еще раз. Я физлицо, в пользу которого вынесено решение в административном деле против налоговой. Решением предусмотрено также компенсация в мою пользу судебных расходов из Госбюджета. По закону "Про виконавче провадження" в этой части решение суда исполняется органом казначейства, который не есть органом принуждения. Судом установлен судебный контроль (ст.267 КАСУ). Казначейство, предоставляя отчетность в суд, сделало подлог платежного документа (квитанция об оплате долга от физлица, а не с бюджетного счета). Я деньги вернул. Обжаловал неправомерные действия казначейства в суд. Суд отказал мне, сославшись (разъяснив мне) на то, что "для принудительного исполнения нужно обращаться в исполнительную службу". Круг замкнулся, поскольку исполнительная служба по Закону не решает вопросы о возврате денег из Госбюджета. Всуе суд упомянул ст.382 ККУ. Ну и как это понимать? Как принудить Госказначейство (которое одновременно - Ответчик, Должник и Исполнитель судебного решения) исполнить решение суда полностью и в законный способ?
  8. 'Антирейд', благодарю за участие в теме.Занятий по основной работе (и личной жизни), конечно, предостаточно. Но от жалобы в Госказначейство пока не отказываюсь. Особенность судебного контроля в административных делах такова, что высшая инстанция для таких решений Апелляционная. Дело Чепиль у меня в первой инстанции рассмотрено (отказ, буду писать в апелляцию). А вот дело Букреева уже в апелляционном (обжаловать будет некуда). И если в ситуации с Чепиль я "попал", т.е. не успел вернуть деньги до судебного рассмотрения (поздно Банк дал подтверждающую информацию), то с Букреевым оказался расторопнее. Завтра - заседание в апелляционном суде по делу Букреева. Казначейство, наверняка, притащит туда ОТЧЕТ о полном и своевременном исполнении решения суда. Хотелось бы послушать, что там будет в связи с моими капризами... Но, увы, суд далеко и я туда не ездок. ВОПРОС есть такого рода (может, кто подскажет). Чего ожидать в последствиях при таком раскладе: я направил по делу Чепиль в суд первой инстанции Заяву по ч.9 и ч.10 ст.267, которой попросил судью-контроллера признать действия должностных лиц казначейства неправомерными и противозаконными в связи с подачей в суд недостоверных сведений в отчете и за разглашение конфиденциальной информации судебного дела третьим лицам(?).
  9. Они считают, что выплатили. Даже успели в обсуждаемом деле убедить в этом суд (знаю, правда, сейчас только лишь качественный результат - в удовлетворении моих "наездов" суд отказал; решения пока у меня нет).Я же, даже если суд "засчитал" казначейству эти деньги полностью, считаю решение не исполненным надлежаще, поскольку при всех перечислениях должники ни разу не компенсировали мне комиссионные банка-получателя. Сегодня вот выяснил, что и по другому (абсолютно аналогичному) делу некто Букреев перечислил мне из коммерческого банка свои деньги за Казначейство. В этом деле апелляция в начале следующей неделе. Наверное, казначейство уже обложилось подтверждающими документами и рассчитывает на вторую победу. Правда, я сегодня, не прислушавшись ко мнению опытных советчиков, пошел в свой Банк и перечислил ОБЕ суммы обратно с формулировкой "Відмова по м/о". Может, это по-детски звучит, но отправил свою платежку в апелляционный суд с пояснениями своего отказа от денег. Жаль, что я не поеду на заседание, а то бы я хотел прочувствовать всего лишь один момент, когда судья скажет казначейству: "А вы знаете, что позывач вернул вам эти деньги еще 5 дней назад?" Вообще-то я всегда стараюсь быть процессуально послушным, т.е. всегда и всех участников уведомляю заблаговременно о своих действиях. Но последние две ситуации меня изменили, поскольку я (фактически, по вине казначейства) выгляжу дураком. Вот и решил разочек сыграть на опережение. В положительном результате, конечно, не уверен. Но самолично возвращенных денег за такую попытку отстоять законность и свой интерес не жалею. Вот. Ну, да, еще. Звонил на горячую линию в Госказначейство, сообщил в общих чертах. Но, видимо, реакции все равно не последует, поскольку им нужна письменная "кляуза".
  10. Здравствуйте, Специалисты! Прошу вашей посильной помощи в осмыслении ситуации для принятия правильного решения. Это касается исполнения судебного решения по одному из административных дел, в котором я истец, а налоговая и казначейство - ответчики. Ситуация следующая. В начале года админсуд удовлетворил мой иск к налоговой и ГУ ГКУ в Луганской области. Орган казначейства должен был исполнять решение суда, но полгодика это игнорировал. Суд установил судебный контроль (ст.267 КАСУ) и припугнул (в рамках закона) руководство казначейства о штрафах в 100-300 минимальных зарплат. И тут посыпались в мои карманы деньги! Однако, в качестве долга фигурировала еще и сумма в 20 грн "судових витрат". И ее казначейство не могло никак осилить, ссылаясь на отсутствие ассигнований и открытых для этих целей счетов. Пожаловалось в апелляционный суд. Суд был непреклонен. И уже запахло "выемкой денег" из карманов работников казначейства... И вот некто физлицо Чепиль Виктория Федоровна пошла просто в ближайшее отделение КБ "ПриватБанк" в г.Луганске и... заплатила через кассу из своего кармана причитающиеся мне по судебному решению 20 грн! Я сказал (дистанционно) в суде: "Что за фигня? Ведь таким нехитрым способом это можно было сделать сразу, еще год назад и не тянуть резину. А казначейство - госконтора ведь, если я не ошибаюсь! Кто такая вообще Чепиль и какое она имеет отношение к долгу из Госбюджета?!" Представитель казначейства (предполагаю) тупо промолчал, а потом (домысливаю) выкрикнул: "Но ведь деньги же "МЫ" заплатили!" И суд заключил: "Решение суда полностью исполнено!" (типа казначейство выкрутилось) Конец истории. Я не сомневаюсь, что коррупция тут... причем. Так вот вопрос от бессилия (устал я): что предпринять, кроме бесперспективной апелляции, в рамках закона?
  11. Sitrov, хотел было привести вам конкретные ссылки на обсуждения данных вопросов на форуме ГНСУ http://www.sta.gov.ua/jforum/forums/list.page , но сайт не работает.Там, в подразделе "Декларування доходів..." есть прикрепленная (сверху) тема по Декларационной кампании-2011 (за 2010 год) - в ней видение налоговиков. В подразделе же "Податковий кредит (знижка) з ПДФО" данные вопросы также активно обсуждаются. Посмотрите. Отдельно могу предложить вам таже бегло взглянуть на следующее: http://forum.minfin.gov.ua/viewtopic.php?f=13&t=34 http://forum.minfin.gov.ua/viewtopic.php?f=49&t=125 http://forum.minfin.gov.ua/viewtopic.php?f=49&t=433 Как-то, материально реализация права на налоговый кредит-2010 проходит по Закону 889, а процедурно - согласно Налогового кодекса. Вот.
  12. y.voronizhskiy, спасибо вам большое, что откликнулись с предложением о помощи!Я немного протормозил, поскольку засомневался в эффективности жаловаться в суд на ГПУ. Тем не менее, я предпринял попытку все-таки получить окончательный ответ на все свои обращения в Генпрокуратуру. В этой связи я отправил сегодня туда еще одно (последнее) обращение с требованием дать мне окончательный ответ. P.S. Напомню, что в ноябре 2010 года я получил из Генпрокуратуры письмо-уведомление о том, что мое обращение с жалобой на бездействия прокуратур Харьковской и Луганской областей направлено на рассмотрение... Прокурорам Харьковской и Луганской областей (т.е. в те органы, действия которых мною собственно и обжаловались!). В декабре 2010 года я получил такие-себе ответы из областных прокуратур. И вот тогда, так и не дождавшись логичного (как мне кажется) ответа именно из ГПУ, я и задумался всерьез об обращении в суд...
  13. Ну, молчание - это еще не плохо.Знатоки, подскажите, пожалуйста, какой есть процессуальный срок на подачу иска в админсуд на Генеральную и региональные прокуратуры (прокуроров) за нарушения Закона "Об обращениях граждан" (отсутствие ответов, несвоевремнное рассмотрение жалоб, направление жалоб на рассмотрение лицам, действия которых обжаловались и т.д., и т.п.). Как-то получается, при этом, что нарушено даже мое прямое конституционное право по ст.40... В иске хочу предъявить материальные требования: возмещение вреда (издержек на переписки) и морального ущерба. Заранее благодарю.
  14. Теперь даже не знаю "какие далее попытки предпринимать"!Получил последние ответы на жалобу в ГПУ из областных прокуратур (тех, неправомерные действия которых мною собственно и были обжалованы). Неудовлетворительно... Может ли кто из Антирэйдов помочь в составлении иска в суд на бездействия ГПУ при рассмотрении обращения (заявлений и жалоб) гражданина?! Сам не потяну. Нужно направить...
  15. Для полноты картины по затронутым вопросам сообщаю, что мой "второй заход в суд с аналогичным спором" состоялся.Мне, как истцу, было теперь гораздо легче бороться за справедливость. Суд пошел мне навстречу. В итоге я получил второе решение в таком виде: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12240954 (есть там интересный момент на счет признания судом факта несоответствия закону налогового разъяснения!) Для сравнения - первый суд дал такой результат: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9493827 Но, к сожалению, получается, что судиться все равно придется каждый год. К тому же добровольно ответчики не исполняют решения судов (нужно их принуждать через исполнительную службу)... - А как же все-таки быть с прокуратурой, если она никак не хочет рассматривать ключевой вопрос - незаконная деятельность чиновника Лекаря С.И.?!!
  16. Уважаемый Sitrov!Ваши вопросы риторические. Вам придется искать на них ответы лишь у себя в голове. Хотите чуть-чуть пощипать уязвимое самолюбие тщеславных налоговиков, - разместите выдержки их писем на сайте ГНАУ, например в форуме: http://www.sta.gov.ua/jforum/forums/list.page Какой вы еще желаете получить прок от своей затеи? С уважением.
  17. Вчера получил из Генпрокуратуры письмо-уведомление о том, что мое обращение направлено Прокурорам Харьковской и Луганской областей.Появились вопросы: - Прокурор области (ФИО) является высшим органом для Прокуратуры области (без ФИО)? - означает ли такой "ловкий пассаж" Генпрокуратуры то, что Жалоба отправлена на рассмотрение тем самым лицам, действия которых мною обжалуются? - стоит ли написать теперь в Генпрокуратуру: "Вы что издеваетесь?!" Или теперь уже следует обращаться в СУД? - есть ли смысл жаловаться Уполномоченному по правам человека при ВРУ на нарушения Закона об обращениях граждан со стороны прокуратуры? - и наконец, кто может помочь с дальнейшими действиями (не хочется бросать все на полпути)? Отзовитесь!
  18. Мои действия в продолжение темы таковы: - 08.10.2010г. отправил письмо (вторую ЖАЛОБУ) в Генеральную прокуратуру. Основаниями послужило то, что: - от одной из областных прокуратур я так и не получил ответа на первоначальную жалобу (во исполнение поручения от ГПУ); - судебное дело рассмотрено в апелляционном порядке, решение вступило в силу; - суд закрыл производство в отношении принципиальных моих требований к ГНАУ...
  19. Цитирую из Постановы:"Щодо відшкодування моральної шкоди, то позовні вимоги, у відповідності до ч.1 ст. 71 КАСУ, позивачем не доведені, в зв"язку с чим суд не має правових підстав для їх задоволення." Ну не успел я сослаться на практику международных судов и подсказать суду, что: - доказывать я ничего не должен! - установление фактов нарушений моих прав - уже есть факт полученных мною страданий! - степень страданий - вещь условная, как и сумма возмещения! - суд по КАС сам должен определять размер компенсации! Суд же поленился и "отмазался" от меня ссылкой на несоблюдение ч.1 ст.71 КАСУ... Буду предпринимать попытки далее.
  20. Я под "уводом темы в сторону" имею в виду то, что характер и особенности публично-правовых отношений налогоплательщика и налоговых по теме налоговый кредит - это лишь "начинка", раскрывающая содержание данной темы. Знать дотошно особенности этих вопросов нет необходимости. Достаточно фактических обстоятельств (положительная судебная практика, наличие разъяснений-писем, несоответствующих закону и т.п.).Сама же тема, как я понял посвящена нахождению способов и методов привлечения к ответсвенности господ Лекарей (и им подобным). Тема развилась в то, что "есть штрейкбрехер" (Я), который уже полпути проделал: начал судится, обратился в Прокуратуру, насобирал горы материалов... Обсуждением нюансов налогового кредита тема теряет свое нужное продолжение и развитие. ИМХО... В отношении же Писем Минюста, то запомнился такой пример. Налоговая еще в 2004 году обратилась в Минюст за регистрацией своего налогового разъяснения по теме налогового кредита. Минюст протормозил немножко. Налоговая успела уже в 2005 году отменить свое старое письмо с принятием нового (подобного). Пришел ответ от Минюста с выводом, что новых правовых норм в письме-2004 вроде как не вводится, формы отчетности можете рекомендовать применять, поскольку они ни есть утвержденными и т.п. Налоговая прилепила самостоятельно положительные моменты из ответа Минюста к своему новому письму - и прокричала на всю страну, что мол именно оно ОДОБРЕНО МИНЮСТОМ!!! AXES-REDUCE, извините, никак не найду времени-повода поискать инетерсующие вас письма Минюста. Может кто окажется более расторопным? Вот то дело, которое и явилось поводом моего обращения в Генпрокуратуру!П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 квітня 2010 р. № 2-а- 37630/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд в складі: головуючого-судді-Самойлової В.В. суддів - Присяжнюк О.В., П"янової Я.В. при секретарі-Скляр С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч, Державної податкової адміністрації в Луганській області, Державної податкової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправними дій, бездіяльності, рішень та стягнення коштів , В С Т А Н О В И В: Позивач в порядку адміністративного судочинства оскаржує дії, бездіяльність, рішення відповідачів щодо не повернення йому суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2007 року в розмірі 375 грн. та водночас ставить питання про повернення останньої і сплати штрафу за порушення строків повернення зазначеної суми у 100% її розмірі. Також просить про визнання незаконними роз"яснень третього відповідача із вказаного питання, що призвело до протиправних дій першого і другого відповідачів, відшкодування збитків, пов"язаних із зверненням до відповідачів та моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним. Він є платником податку з доходів фізичних осіб та знаходиться на обліку у першого відповідача за місцем реєстрації: м.Красний Луч Луганської області. В 2008 році він подав до першого відповідача декларацію про доходи, одержані в 2007 році, де зазначив суму витрат, що включаються до складу податкового кредиту, а саме: 2500 грн. за договором про навчання від 01.08.2007 року № ХА 07-11-25, який укладено між ним та Харківською національною академією міського господарства на навчання ОСОБА_3, а тому він має право на повернення йому суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2007 року в розмірі 375 грн., відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в зв"язку з чим він звернувся до першого відповідача та отримав відмову. С чим він не погодився та звернувся до другого та третього відповідачів та також отримав відмову. Зазначені відмови - рішення відповідачів він вважає незаконними , оскільки вони порушують його конституційні права. Окрім того, вважає протиправними роз"яснення третього відповідача із зазначеного питання, так як вони суперечать основному закону Конституції України та Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". В зв"язку із зверненнями до відповідачів з питання повернення йому суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2007 року в розмірі 375 грн. та прийняттям останніми незаконних рішень йому спричиненні збитки у розмірі 810,98 грн. та моральна шкода, про відшкодування чого він просить. Представник відповідача - державної податкової інспекції в м. Красний Луч в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, де посилається на наступне. Фізична особа ОСОБА_1 надав до ДПІ в м. Красний Луч податкову декларацію № 839 від 13.03.08 р. про доходи, одержані у 2007 році, з метою отримання податкового кредиту за навчання (за доньку дружини - ОСОБА_3 яка навчалась на першому курсі Харківської національної академії міського господарства, договір № ХА-07-11-25 від 01.08.2007 році, квитанція № 89 від 02.08.07 р. в сумі 2500 грн. за перший семестр). Згідно п.5.5 ст.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року. Зокрема, це сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена сім"ї першого ступеня споріднення. Відповідно до п.3.3 ст. 3 Інструкції про податковий кредит від 22.09.2003 р. № 442, зареєстрованої МЮУ від 01.10.2003 року № 879/8200, вказана сума витрат включається платником податку до складу податкового кредиту розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Враховуючи вищевикладене, у звітному році (2007 р.) ОСОБА_1 понесені витрати за навчання з вересня 2007 року по грудень 2007 року у сумі 2000 грн.(25000 грн.: 5 / кількість місяців у семестрі/ х4 /кількість повних місяців, у яких навчається його донька/. Залишок витрат 500 грн., включений до складу податкового кредиту у 2007 році. Згідно зазначеному договору навчальний рік рівняється 10 місяців. В результаті перевірки розрахунку (додаток №2 до декларації) встановлено: сума повернення 190,62 гр., яку ОСОБА_1 перераховано на його банківський розрахунковий рахунок платіжним дорученням № 300 від 18.04.2008 році, с чим він не погодився. Представник другого та третього відповідачів за довіреністю ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, надавши аналогічні пояснення тим, що викладені в письмових запереченнях першого відповідача. Окрім цього, пояснивши, що роз"яснення Державної податкової адміністрації України щодо реалізації права на податковий кредит не носять характеру нормативно-правового акту, а прийнятті з метою сприяння роботі податкових органів, а тому вони не яким чином не стосуються особистих інтересів позивача. Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких звернув увагу на те, що позивач не виклав позовні вимоги щодо них. Стосовно відшкодування моральної шкоди зазначив, що ОСОБА_1 не дотримані вимоги п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайової) шкоди", яким передбачено, що суд визначає розмір моральної шкоди в залежності від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, зокрема стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та ст.71 КАСУ, в якій зазначається, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки в даному випадку він не довів свої вимоги щодо розміру та підстав відшкодування моральної шкоди. Суд вважає, що справу може бути вирішено за відсутності зазначених осіб, на підставі наявних у ній доказів, відповідно до положення ст. 128 КАСУ. Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного. Встановлено, що 13.03.2008 року ОСОБА_1 надав до ДПІ у м. Красний Луч Луганської області декларацію про доходи, одержані ним за період 2007 року та розрахунок суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2007 року в розмірі 375 грн. з метою отримання зайво сплачено податку з доходів фізичних осіб із коштів, сплачених за навчання ОСОБА_3, а саме: 2500 грн. за договором про навчання від 01.08.2007 року № ХА 07-11-25, який укладено між ним та Харківською національною академією міського господарства на навчання ОСОБА_3. 20.03.2008 року за вих. №3293/17 позивачу листом ДПІ в м. Красний Луч повідомлено, що він має право на повернення податку з доходу фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 190,62 грн., з чим він не погодився та звернувся зі скаргами до ДПА в Луганській області та ДПА України, які осталися без задоволення, з чим суд не погоджується, виходячи з наступного. Так, згідно п. 1.16 ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ (із змінами та доповненнями) податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого по результатах такого звітного року, у випадках, визначених Законом. Згідно із п. п. 5.1.1. п.5.1. ст. 5 даного Закону платник податку має право на податковий кредит по результатах звітного року. Згідно із п.п.5.3.3. п.5.3. ст.5 цього ж Закону „сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п. п. 6.5.1. п.6.5. ст.6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року". Підпунктом а) п. п. 5.3.3. визначено, що витрати по оплаті за навчання включаються до податкового кредиту одного із членів сім 'ї першого ступеня споріднення за їх вибором. Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат. П. 5.4. ст. 5 Закону № 889 - IV встановлено виключний перелік обмежень права на нарахування податкового кредиту. Ця законодавча норма ніяких обмежень щодо права користування податковим кредитом будь - якого члена сім'ї першого ступеня споріднення студента не містить. Відповідно до п.п. 3.1.2 ст. 3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р., об"єктом оподаткування резидента є саме чистий річний оподаткований доход, який визначається шляхом зменьшення загальнорічного оподаткованого доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об"єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменьшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. Таким чином, оподаткований дохід позивача, згідно довідки становить 22950,78 грн., а кошти сплаченні на навчання - 2500,00 грн. Отже, від оподаткованого доходу необхідно відняти сплачені кошти на навчання (22950,78 - 2500,00), що дорівнює 20450,78 грн. При розрахунку суми надлишку сплаченого податку, яка повинна бути повернута позивачеві внаслідок реалізації права на податковий кредит, перший відповідач виходив не із загального річного оподаткованого доходу, який становить у цьому випадку 20450,78 грн., а із суми загального річного доходу 23680,00 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до положення ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Таким чином, ДПІ у м. Красний Луч в даному випадку не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її дії щодо вищезазначеного є неправомірними, в зв"язку з чим маються правові підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення ОСОБА_1 суми зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375 грн. та в частині, що стосується стягнення коштів у відповідності до положення п. п. 20.4.2.п. 20.4. ст.20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" при неповному або несвоєчасному поверненні суми зайво сплаченого податку, в тому числі, внаслідок застосування права на податковий кредит, податковий орган, який порушує терміни надання розрахунку або занижує його розмір, сплачує штраф в розмірі від 10% до 100% від суми своєчасно несплаченого податкового кредиту, а саме: в даному випадку при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати у розмірі 100% від такої суми, тобто 375 грн., які підлягають відшкодування за рахунок Державного Бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, відповідно до вимог до ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб". В іншій частині позовних вимог, а саме: про визнання незаконних дій, бездіяльності та рішень другого та третього відповідачів, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки вирішення спірного питання до їх компетенції не відноситься, окрім того, роз"яснення ДПА України не носять характеру нормативно-правового акту, який тягне юридичні права та обов"язки, а тому не потребує захисту прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади у розумінні ст. 2 КАСУ. Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачеві підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі в сумі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету, в іншій частині витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки до переліку судових, що містяться у ст. 87 КАСУ, не відносяться. Щодо відшкодування моральної шкоди, то позовні вимоги, у відповідності до ч.1 ст. 71 КАСУ, позивачем не доведені, в зв"язку с чим суд не має правових підстав для їх задоволення. Керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 159 КАСУ, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області щодо неповернення ОСОБА_1 суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375 грн. Зобов"язати державну податкову інспекцію в м. Красний Луч Луганської області та Головне управління Державного казначейства України в Луганській області повернути ОСОБА_1 суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375 грн., та сплати штраф за затримку повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 100 відсотків від такої суми у розмірі 375 грн., а загалом 750 (сімсот п"ятдесят) грн. за рахунок Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог - відмовити у задоволенні. Відшкодувати ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Повний текст постанови виготовлено 20.04.10 р. В Реєстрі судових рішень поки не має: Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15(20).09.2010р. по справі № 2а-37630/09/2070Но в ней апелляционный суд оставил в силе часть решения суда первой инстанции (которое приведено выше) в отношении возврата денег и уплаты в мою пользу 100% штрафа за невозврат. В мотивировочной части Ухвалы более обстоятельно расписаны моменты по нарушениям со стороны налоговой моего права. Я его пока не могу выложить (нет подручных средств для изготовления электронной копии), а потому привел реквизиты этого документа "для истории" (может кто-то будет читать эту тему попозже, а тогда ухвала и уже будет в реестре ). По этому моменту моя борьба в судах еще продолжается!
  21. Пока не хватает подручных средств.Да и это будет уводом темы несколько в иную сторону, как это невольно делает ТС (автор темы). Для истории - Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15(20).09.2010р. по справі № 2а-37630/09/2070 Для ТС (если не удалось увидеть по ссылке): Деякі матеріали у виглядів судових рішень України стосовно питань податкового кредиту (всього – 6 документів): – ПОСТАНОВА № 2а-3/2007 – Постанова Галицького районного суду м.Галич Івано-Франківської області (0904) від 05.03.2007р. по адміністративній справі № 2а-3/2007 стосовно стягнення з ДПІ в Галицькому районі м.Галич суми зайво сплаченого податку та штрафу (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень України) – ПОСТАНОВА № 2а-111/2007 – Постанова Ленінського районного суду м.Кіровоград (1126) від 26.03.2007р. по адміністративній справі № 2а-111/2007р. стосовно стягнення з ДПІ м.Кіровоград суми надміру сплаченого податку та штрафу (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень України) – УХВАЛА № 22а-1337/2006 – Ухвала Апеляційного суду Київської області (1090) від 14.12.2006р. по цивільній справі № 2а-1337/2006 категорії 29 щодо незадовільнення апеляційного скарги Славутицького відділення Броварської МДПІ Київської області та про залишення без змін Постанови Славутицького міського суду Київської області від 26.09.2006р. щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти рішення про повернення суми надміру сплаченого податку (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень України) – ПОСТАНОВА № 22-А262/2007 – Постанова Апеляційного суду Київської області (1090) від 13.03.2007р. по адміністративній справі № 22-А262/2007 категорій 14, 36 щодо часткового задовільнення апеляційного скарги ДПІ у м.Славутич Київської області (в частині зменшення розміру штрафу) та про залишення без змін решти Постанови Славутицького міського суду Київської області від 07.12.2006р. щодо сплати штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень України) – УХВАЛА № 195/2007 – Ухвала Апеляційного суду Донецької області (0590) від 02.03.2007р. по адміністративній справі № 195 щодо незадовільнення апеляційного скарги ДПІ у Калінінському районі м.Донецька та про залишення без змін Постанови Калінінського районного суду м.Донецька від 01.12.2006р. щодо повернення частки податку, стягнення штрафу та моральної шкоди (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень України) – УХВАЛА № 22-а-271/08 – Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду (7134) від 17.01.2008р. по адміністративній справі № 22-а-271/08 категорії 33 щодо незадовільнення апеляційного скарги Полтавської МДПІ та про залишення без змін Постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25.07.2007р. щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти рішення про відновлення права на податковий кредит та відшкодування надміру сплаченого податку (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень України)
  22. Сегодня получил на руки Решение апелляционного суда по своему делу. Красивее мотивацию суда по вопросам налогового кредита (в пользу налогоплательщика) я еще не встречал: там есть и правильный выбор базы налогообложения и правильное определение суммы налогового кредита (в т.ч. в отношении ограничений месяцами обучения) и правильный расчет суммы возмещения, и верность применения штрафных санкций... по Закону.
  23. Пожалуйста:http://www.urist.in.ua/showpost.php?p=3419...mp;postcount=27 В той же теме того же форума есть еще 2-3 штуки текстов, а также ссылки (в т.ч. мои) на реквизиты подобных решений:http://www.urist.in.ua/showthread.php?p=342623#post342623 Из свежих есть у меня еще пару текстов. Плюс мое личное судебное дело (вступило в силу, но еще подлежит кассационному обжалованию). Тоже положительное. В своем иске, копию которого я передал в Генпрокуратуру со своим первоначальным ЗАЯВЛЕНИЕМ, в качестве Приложений - извлечения из 7-8 судебных решений в пользу налогоплательщика.Такие (положительные) решения сейчас встречаются все чаще и чаще! В реестре судебных решений можно точно понаходить кучу. Это - уже целая судейская практика на сегодняшний день! Письма пока специально не поищу. О чем они?О том же, о чем вот это: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т 29.07.2010 N 604-0-2-10 Відповідно до листа у Міністерстві юстиції розглянуто звернення стосовно внесення батьками учнів коштів на вимогу працівників навчальних закладів і, в межах компетенції Мін'юсту, повідомляється. ................................................................................ ....... Разом з цим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Заступник Міністра А.Панченко Документ взято з сайту BPУ - http://zakon1.rada.gov.ua - Какие наши дальнейшие действия по сути темы?
  24. Факты в продолжение темы таковы:- 28.07.2010г. получил письмо из ОДНОЙ областной прокуратуры, в котором сообщается о том, что рассмотрено мое ЗАЯВЛЕНИЕ, а не ЖАЛОБА (о жалобе - ни слова, ни полслова!); меня уведомили, что дело рассматривается судом, а потому основания для представления моих интересов в суде отсутствуют... - на сегодняшний день (10.09.2010г.) из ВТОРОЙ областной прокуратуры ответа нет! Из сказанного Я вижу следующее: рассмотрение моей ЖАЛОБЫ похерили! Подскажите, пожалуйста, Доки: Что можно было бы предпринять теперь для продолжения процедуры?! Какие логически верные действия стоит предпринять? Можно ли уже сейчас обращаться в суд? Кто из Антирейдов возьмется помочь?
  25. Сомнения подтверждаются!Как бы мне не хотелось согласиться с автором темы в отношении того, что "должны", жизнь показывает нереальность этого, увы! Вот что. На свою жалобу в ГПУ от 27.05.2010г. получил ответ (в качестве уведомления о действиях), в котором сообщается, что: - жалоба направляется в ДВЕ Областные Прокуратуры с просьбой в границах компетенции проверить приведенные в жалобе доводы, а при наличии оснований - принять меры реагирования; - о результатах уведомить заявителя. Умилила фраза Зам.начальника управления организации представительства В.Бояна "...з приводу неналежного, на його думку, розгляду...". Эх! Играй моя гармошка! Эй! Давай наяривай!!! И кто же, скажите мне, вместо ГПУ, должен теперь осуществлять контроль за соблюдением законности в работе с обращениями граждан?! Ну, и каким же мы их собираемся судом (после всего этого) пугать?!?