AntiBank

Пользователи
  • Число публикаций

    8483
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    100

Сообщения опубликованы AntiBank

  1. вы подымаете тему, которая не один раз обсуждалась здесь

    вы задайте вопрос банку , кому принадлежит счет, если на него нет отдельного договора

    каким-то нпа, есть требования к договорам об открытии счетов.

    несколько обязательных существенных условий должно быть

    Да, Вы правы, задам.
  2. Еще фишка:

    3. Порядок відкриття поточних рахунків у національній

    та іноземних валютах суб'єктам господарювання

    3.1 Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір

    банківського рахунку.

    А где такой договор бакновского счета при получении кредита? У кого-то есть? Насколько я могу понимать есть только кредитній договр и договор застави (ипотеки).

    Еще одно доказательство , что здесь речь идет о других счетах, никак не относящихся к заемщикам.

  3. Еще что настораживает, что у постанове указаны рахунки поточные, а у нас позичковые и карточные.

    Т.е. речь идет о разных типах счетов?

    1.1. Види банківських рахунків.

    Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти підприємства повинні в обов'язковому порядку зберігатися в банку, причому підприємства можуть самостійно обирати установу банку, в якій зберігатимуться кошти.

    Безготівкові розрахунки передбачають рух коштів по рахунках в банках юридичних чи фізичних осіб. Тому доцільно розглянути питання щодо видів рахунків та порядку їх відкриття.

    Банки можуть відкривати поточні, депозитні, бюджетні, позикові рахунки, субрахунки для філій, представництв тощо. Найбільш поширене сьогодні використання поточних та депозитних рахунків.

    Поточні рахунки відкривають суб'єктам підприємницької діяльності для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

    Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

  4. Вы ж не забываете, что потребителей тут нет?

    Тут те физики, которые ВЭДы

    Где то ж я уже подробно это описывал. Прямо не выходя из Постанови про рахунки

    Ну скопируйте, плиз, оттуда и вставьте сюда.

    Давайте-давайте. Я через это прошел. Теперь ваша очередь.

    Объснять долго. Я ее распечатал. И с карандашиком чуть ли не наизусть.

    Где ж банк может там всунуться?

    Нашел только одно место: рано или поздно (или поздно(!!!)) от индивидуалки не увильнуть по любому.

    Шукайте.

    А в конце постанови образца такой индивидуалки, что нам надо, нет.

    Вот и получается, что с одной стороны - не увильнуть,

    а с другой - нетути. Делайте выводы.

    Пожалуйста, продублируйте Ваши мысли.

    Я тоже понимаю, что здесь эти пункты аж никак не разрешают кредитование без инд.лицензии. Но как красиво к этому подвести?

    У меня просто уже скоро слушание, вот и хочу быть готовым ко всем их заморочкам.

  5. Пока сложновато...

    Правильно ли я понял?

    ПОстанова НБУ № 492

    Про затвердження Інструкції

    про порядок відкриття, використання і закриття

    рахунків у національній та іноземних валютах

    Предусматривает перечисление со счета в качестве оплаты по кредиту, но эта же постанова говорит, что чтобы зачислить на счет необходимы соблюдения некоторых условий и нужен документ: реєстраційного свідоцтва Національного банку щодо залучення кредитів, позик в іноземній валюті.

    А это свидетельство выдается только при договорных/борговых отношениях между резидентами и нерезидентами.

    Отсюда вывод, что Постанова 492 предусматривает оплату по кредиту, начисление кредитных средств на счет в случаях когда идут борговые отношения между резидентом и нерезидентом.

    Т.е. к нам ее применить нельзя.

    Блин, если бы там четко было написано, что эта постанова/этот пункт/раздел и пр. постановы относится к отношениям между резиентами и неризедентами, т.е. международным отношениям, а так смешали все и коней и людей. А банкам это и надо, чем больше путаницы, тем лучше.

    У меня еще банк помимо этой поставновы сослался на ПОЛОЖЕННЯ

    про порядок та умови торгівлі іноземною валютою

    10.08.2005 N 281 , мол там предусмотрены покупка обмен валюты для выполнения обязательств по кредиту.

    Даже несмотря на то, что в самом начале там четко написано

    1. Це Положення встановлює порядок та умови торгівлі

    іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на

    міжнародних валютних ринках.

  6. Кто-нибудь может прокомментировать вот это:

    ПОстанова НБУ № 492

    Про затвердження Інструкції

    про порядок відкриття, використання і закриття

    рахунків у національній та іноземних валютах

    7.13. З поточного рахунку в іноземній валюті за

    розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням

    проводяться такі операції:

    а) в іноземній валюті:

    ...

    перерахування коштів для погашення заборгованості за

    отриманим кредитом в іноземній валюті (у тому числі проценти,

    комісійні, неустойка відповідно до законодавства України);

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...p;nreg=z1172-03

    Здесь что? Неустойка согласно законодательства, или все вместе с процентами?

    Дело в том, что по тексту выше обозначаются некоторые операцию, но с наличием инд.лицензии.

    Это что? Противоречие с декретом?

    Хотя тут же сказано

    7.14. На поточний рахунок в іноземній валюті фізичної

    особи-нерезидента зараховуються:

    ...

    валюта, що перерахована в межах України фізичною

    особою-резидентом на підставі індивідуальної ліцензії

    Національного банку;

  7. Григор’євої Л.І.,

    Балюка М.І., Гуменюка В.І.,

    Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

    Із вимогою про розірвання кредитного договору від 27 березня 2007 року або його зміну ОСОБА_6 не зверталась до АКІБ ”УкрСиббанк”.

    Если это правда, то здесь суд в какой-то мере прав. Необращение заемщика по-мирному явно не в пользу заемщика. Это самый первый вопрос: А Вы пытались уладить этот вопрос с банком? Банк Вам отказал?

    ОСОБА_6 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

    Тут не о чем рассуждать. Мы ведь не знаем, чем там аргументировалось, и аргументировалось ли вообще.

    Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

    А этот вывод меня, по меньшей мере смутил.

    Стаття 1046. Договір позики

    1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

    власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші

    речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується

    повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)

    або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

    Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або

    інших речей, визначених родовими ознаками.

    Стаття 1054. Кредитний договір

    1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа

    (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

    позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

    позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

    2. До відносин за кредитним договором застосовуються

    положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим

    параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

    ГДЕ ТУТ ХОТЯ БЫ НАМЕК НА РИСКИ? Глупость/предвзятость/безграмотность и пр. судьи налицо.

  8. Срочно прошу помощи по Привату!Помогите реальным советом и порядком действий! В мае 2006г. был взят в Привате в кредит холодильник на сумму 4200.В июле из письма гос.исполнителя я узнала о том, что в исполнительную службу предъявлено Приватом решение суда от 05 июля 2009 г. /через год после состоявшегося суда/ о взыскании суммы 19900 грн, наложен арест на имущество, ограничение в выезде за границу/ я туда пока не собираюсь, но все-таки.../.На суд меня никто не приглашал, решение суда не присылали, о том что он состоялся узнала только сейчас.

    Письмо исполнителем пришло не заказное , а простое и пролежало в ящике больше месяца, так как никого не было дома - лето.Подскажите, пожалуйста, как вернуться к вопросу в суде, ведь прошли все сроки.Что и куда нужно подавать. Суд состоялся в районном суде нашего города /Жовтневый суд г. Кривой Рог/. Буду благодарна всем за совет и образцы заявлений. Спасибо.

    " В мае 2006г. был взят в Привате в кредит холодильник на сумму 4200.В июле из письма гос.исполнителя я узнала о том..." - Здесь, чтобы что-то советовать надо знать, а платили ли Вы по кредиту, или просто забили? Или заплатили все как надо, а Привату так не показалось? Этот аргумент важен. Если Вы все заплатили, о чем беспокоиться?

    "...о взыскании суммы 19900 грн..." Здесь не может быть такой суммы. Эта сумма незаконна в любом случае, согласно ЗУ О защите прав потребителя.

    В общем, исходя из предоставленной Вами информации, думаю, что беспокоиться вообще не о чем. Все это бессильная злоба. Скорее всего нет никакого решения, все это из области "Так может быть С Вами если....".

    Вообще, Вы уверены в подлинности этого письма и якобы решения?

    То, что суд вынес решение без Вас (заочное), Вам нужно аргументировать, что Вас не уведомляли о суде. А это основание для пересмотра.

    Вас лишили права на защиту, справедливое судочинство и т.п., в общем, Ваши конституционные права, - это Вам козырь.

    Образцы заявлений/жалоб поищите на сайте.

    И еще... Пишите, пишите, пишите. Во первых в сам суд, председателю, в исполнительную, в комитет по правам человека, в прокуратуру и т.д.

    Чем больше шума, тем хуже для них.

  9. Та сплошь и рядом суды отказывают в принятии исков против банков в связи с тем, что якобы ЗУ "Про захист прав споживачів" не относится к этим правоотношениям. В таких случаях - забираю иск и подаю заново - надеюсь, другому судье.

    Это конечно не выход. Суды сичат - открывать производство по таким делам.

    Это конечно правильно, что и потребители имеют право писать жалобы на судьей. И чем больше таких жалоб - тем лучьше.

    Абзац 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» N 5 від 12.04.96 серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

    Відповідно до пункту 5 статті 110 Цивільного Процесуального Кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

    Саме тому, позивач звертається до суду за місцем свого проживання

    Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

    Здесь типичная психология. Понимаю, что не для всех судей она эффективна, но тем не менее шансы возрастают, если в просительной части просить не просто принять заяву, а и указать четкие основания для принятия, и отсутствие таковых для отказа. Вплоть до строгий указаний и предписаний, хоть даже и от себя, но в стиле закона.

    Ведь основные отказы могут быть только на основании ЦПК, а это как правило нет какой-то бумажки или сведений. Но никак не оттого, что как им кажется, что что-то не относится к каким-то правоотношениям. Может они еще ошибки начнут проверять грамматические и синтаксические, и отказывать на этом?

    Например, вот такой образец, т.е. примерно как Вы указали.

    Прошу:

    1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів” споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності. А згідно ст. В КУ звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

  10. Дуже детально і вірно, але судді тільки но чують слово ліцензія їх починає тіпати. Можливо на даному етапі нам не потрібно загострювати увагу на ліцензіях тому, що у суду є готова відписка, і хоча вона в корні не вірна тим не менш все проходить за чисту монету. А ліцензію нам ніхто і не видасть тому що іноземну валюту ми взагалі використовувати не можемо.

    А зачем нас их жалеть? Пусть типает. Или мы должны заранее бояться, чтобы не прогневить судью. :lol:

    Их дешевый аргумент, что им лицензия не нужна, потому, что запрещено валютой пользоваться мне напоминает гаишника, который остановил 12 летнего мальчика управляющим автомобилем. И сказал: "Мальчик, предъяви свои документы". А мальчик и говорит, у меня нет прав, мне еще только 12 лет, мне по закону не положены права.... Гаишник почесал свою макушку жезлом и сказал: "А ну ладно, езжай тогда, раз тебе права не положены..."

    Наша задача- это убедить. Убедить можно как с точки зрения отсутствия прав (инд.лицензии), так и с точки зрения запрета вообще управлять транспортным средством (автомобилем) в таком возрасте (выдача вал.кредитов, оплата в доларах).

    Как мне кажется, первый вариант намного проще для восприятия гос. служащим (а судьи такие и есть), доказать последнее можно тоже, но сложнее...

    Да и по опыту (читайте готовые решения) большинство решений именно на этом основаны, на отстутствии инд. лицензии. И я не видел ни одного на основании запрета вообще использовать валюту. Пусть каждый сам решает на что делать ставку.

  11. А что если рассмотреть по сфере взаимоотношений.

    По закону о банках и банковской деятельности, деньги это и гривна и валюта.

    по гражданскому кодексу - только гривна (ст 192).

    Закон про банки, регулирует, отношения которые возникают во время основания, регистрации, деятельности, реорганизации и ликвидации банков (ст 3)

    В то время как гражданский кодекс регулирует имущественные и не имущественные взаимоотношения (ст 1) и участники физ и юр лица (ст 2)

    Тогда получается что для работы банка - деньги это и гривна и валюта, но т.к. мы физ лица, и не имеем отношения к банковской деятельности, то наши отношения регулируются гражданским кодексом, в котором деньги только гривна.

    Мне кажется обламать им рога можно и следующим образом:

    Вопрос банку на суде, кстати, можно и красиво сформулировать для иска (надо будет подумать):

    Если Ваша банковская лицензия разрешает залучати гроши, а вы говорите, что гроши- это и ин.валюта, значит банковская лицензия разрешает и ин.валюту (по логике банка). ЗАЧЕМ ТОГДА ВЫ ПОЛУЧАЛИ ЕЩЕ И ДОЗВИЛ?

    Отсюда вывод, что наличие только лишь банковской лицензии, которая предусматривает розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (без конкретики валюты) НЕ ДОСТАТОЧНО для выполнение банковской деятельности в сфере валютных операций. Т.е. их дозвил (если такой есть) противоречит их же лицензии.

    Зачем они получали другие документы, если только одной лишь банковской лицензии достаточно? Ведь банкиры подгоняют, что розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

    умовах та на власний ризик - это есть кредиты в ин.валюте.

    ...И опять вспоминаем агронома, который выращивает коноплю на основании того, что ему разрешено культивировать растения.... :rolleyes::P:o

    Кстати шутки шутками про агронома, но аналогию права и аналогию закона никто не отменял. Почему бы суду не привести и такую аналогию, хотя бы ради большего восприятия вопроса.

    Формулюємо:

    Наявність банківської ліцензії у банка, що передбачає розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

    умовах та на власний ризик не передбачає дозвіл на залучення іноземної валюти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тим паче не передбачає видачу кредиту у іноземній валюті, та викоистання іноземної валюти як засобу платежу з наступних причин.

    По-перше: цей дозвіл прямо не встановлен ані банківської ліцензією, ані нормами на які є посилання в неї;

    По-друге: банк окрім банківської ліцензії за № _____отримав від НБУ відповідний Дозвіл за № ____, тобто банк на даний момент виконує свою банківську діяльність на підставі банківської ліцензії та Дозвілу (двух документів). Цим встановлено, що лише банківська ліцензія не є підставою для виконання валютних операцій, так як не було би необхідності в отриманні відповідного Дозволу. Сам факт отримання Дозвілу протирічить попереднім ствердженням банку, що валютні операції, зокрема надання валютних кредитів, використання іноземної валюти як засобу платежу за ними виконувались на підставі лише банківської ліцензії.

    По-третє: В законодавстві, що регулює та встановлює діяльність банків (привести примері с ссілками) кожна операція має свою окрему назву, та/або чітке формулювання, що розкриває сутність та форму цієї операції, також кожен вид діяльності відокремлен. Неприпустимо використовувати закони з метою зловживання правом. Обов*язок тлумачення законів в Україні покладається на Конституційний Суд України, проте банк, зловживая правом виконує це тлумачення на власний розсуд.

    А дальше:

    и здесь уже и ГК и Декрет и так далее с ссылкамии здесь уже и ГК и Декрет и так далее с ссылками

    Здесь нужно стать немного тупым гаишником:

    Вы ему о том, что так мол и так, права есть, но дома забыл, а он: "ПРАВА!", Вы ему, ну, извини, вот тебе доверенность на право управления, а он свое : "ПРАВА!!", вы ему, ну ведь как бы я ездил, вот смотрите у меня и все документы на машину и справка с автошколы и справка врача о том, что я имею право управлять транспортным средством и паспорт. А он свое : "ПРава!!!"

    Вот так и мы должны: "ИНДИВИДУАЛЬНАЯ лицензия!!!" И все тут или другой документ в котором тупо будет написано, что можно.

    Увы их дозвилы и банковскя лицензия ни выдачу кредитов в ин. валюте, ни оплату валютой не предусматривает...

  12. 275 постанова

    5.3. Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними

    цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій

    згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему

    валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за

    N 15-93 ( 15-93 )

    2.1. На підставі банківської ліцензії банки мають право

    здійснювати такі банківські операції:

    приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

    відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і

    банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих

    рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів

    на них;

    розміщення залучених коштів від свого імені, на власних

    умовах та на власний ризик.

    Здесь нету операций с валютой, т.к. в соответствии с декретом на совершение операций с валютой требуется генеральная лицензия, а розміщення залучених коштів проводится без ген лицензии, что приводит к мысли о том, что на розміщення залучених в виде долларов ген лицензия не предусмотрена, т.к. письмовим дозволом не предусмотрена операция розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

    Обращаюсь к тем, кто понял о чем речь. Надо как-то сформулировать.

    Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Саме ці три групи операцій і складають зміст банківської діяльності. Тобто зазначена ліцензія Національного банку України дозволяє банку здійснювати свою діяльність лише у межах цих трьох складових.

    Даною законодавчою нормою встановлено, що банківська ліцензія – документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених в Законі України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

    Також встановлено, що банківська діяльність що відбувається на підставі лише банківської ліцензії не передбачає повний (безмежний) спектр послуг банка, зокрема валютного кредитування (надання кредиту у іноземній валюті, використання валютних цінностей як засобу платежу) та здійснення інших валютних операцій: неторговельні операції з валютними цінностями; операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків; операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами; ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) і іноземній валюті тощо.

    Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93.

    А відповідно до ст. 5 цього Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій і підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, що не потребують індивідуальної ліцензії. Тобто, згідно з нормами Декрету для здійснення операцій з валютними цінностями, які не потребують індивідуального ліцензування, банк має отримати генеральну ліцензію.

    Таким чином встановлено, що для здійснення банківської діяльності, банку достатньо отримати лише банківську ліцензію, але також визначено, що банківська ліцензія не передбачає повний (безмежний) спектр послуг банка, зокрема проведення валютних операцій, для проведення яких потребується наявність генеральної ліцензії. Генеральна ліцензія видається НБУ, але лише на ті валютні операції, що не потребують індівідуальної ліцензії.

    Тобто і наявність генеральної ліцензії не передбачає безмежну діяльність з валютними цінностями, а дозволяє здійснювати лише ті валютні операції, що не потребують наявності індівідуальної ліцензії.

    З вищезаначенного можна зробити висновок, що банківська ліцензія, генеральна та індівідуальна ліцензії - це три окремих документа, які носять дозвільний характер на різні види діяльності банка (операції), які можуть доповнювати спектр послуг банка, але не протирічити одна одній, замінювати, виключати наявніть іншої.

  13. Як бачимо ,пункт 1 частини другої ст.. 47 не відноситься до кредитних операцій. Отже , навіть теоретично неможливо припустити ,щоб НБУ видав дозвіл на таку валютну операцію як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті.

    Тобто даний закон передбачає видачу кредитів виключно в валюті України – гривні.

    Правильно, надо суд нацеливать на конкретику, а именно по ВАЛЮТНЫМ кредитам, а не по кредитам вообще.

    Но я предвижу пресловутый аргумент банков- термін гроші включають в себе також і іноземну валюту, а враховуючи, що банк залучає, кредитує саме грошима, - з цього висновок: ДОЗВОЛЕНО и валюту.

    Вот така, блин, логика... Т.е. опять возвращаемся к агроному, которому положено выращивать и культивировать растения, а раз конопля -это растение, значит и коноплю можно.

  14. 23 липня 2010 року Печерський районний суд м. Києва

    Справа № 2-5489/10

    "Проте, з матеріалів справи вбачається, що кредит видавався в іноземній валюті – в доларах США, а як засіб платежу за придбання автомобіля використовувалась національна валюта – гривня.

    "--------------------------

    Считаю, что сразу надо такое пресекать, аргументируя это, что в позове рассматривается використання валюты как засиб платежу по видношенню до кредиту (расчет по нему), а не купля-продажа автомобиля, пельмений на рынке и поляну для выставления перед друзьями за эти кредитные деньги. Но раз и была установлена такая подмена понятий, не говорит ли это о мнимости договора, не установил ли суд мнимость договра своей безграмотностью?

    Ведь есть право на получение копии с технического засобу? И с журнала судовго засидання

  15. обликова ставка применяется НБУ сугубо для гривны, тугрики не причем.

    Так что и обликовую они брать с нас не могут

    Из приведенного текста также видно, что раз к этой статье "пристегнута" обликова ставка, значит договор позики не может быть в валюте, по которой НБУ не устанавливает обликовой ставки. То есть любой валюте, кроме гривны.

    Здесь "играет" только такая валюта, по которой НБУ устанавливает обликовую, то есть - гривна.

    Правильно, но я бы сказал, что раз к этой статье "пристегнута" обликова ставка, значит в этой статье имеется в виду договора по гривне. А если вдруг в договоре не гривна, значит эта статья применяется в части неустановленной ставки (по гривне), т.е. по такому договору должна оплачиваться ставка НБУ и только по гривне.

    Здесь нет даже намека на другие возможные ставки (в частности по доллару). Эта статья не устанваливает возможность доллара или какой-либо лругой валюты отличной от гривны.

    Но наши банкиры как всегда под фразой "Розмір і порядок одержання процентів встановлюються

    договором." Скажут, ну вот видите, раз по договору, значит доллары можно. :rolleyes:

    Ну, да Если по термином "Гроши" они говорят, вот видите гроши, а доллары - это тоже ведь гроши, значит доллары можно. :P

    То о чем тут можно говорить

  16. наверное это положение из договора

    первый раз слышу о Валютной ставке...

    Ну, да оговорился. Я имею в виду банковский процент (как он там правильно называется, процентная ставка). Она установлена для ин.валюты по договору. 11%, 12%, 13% и так далее у кого как. Эта ставка установлена для ин.валюты, значит и платежи по ней в ин . валюте.

    А валютная ставка это не термин, это я так это дело обозвал.

    Учитывая, что процентаная ставка по гривне значительно выше, значит эта ставка не по гривне, а по другой валюте. Банк ведь не имеет права устанваливать ставку ниже, чем по которой он брал или которая ниже НБУшной?

  17. у меня - обязательство в долларах, на счет мне перечислили гривну, а платить я должна долларами.

    Мда... Мой банк по сравнению с Вашим это "Ново-Афонский монастырь до его открытия". Зиновий Гердт (адвокат) из к/фильма "Воры в Законе"
  18. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=249-15

    у меня - обязательство в долларах, на счет мне перечислили гривну, а платить я должна долларами.

    Вот смотрите как классно банк уже договорился:

    Стаття 2. Дії, які відносяться до легалізації (відмивання)

    доходів

    До легалізації (відмивання) доходів цим Законом відносяться

    дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного

    походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі

    кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження,

    переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів

    або іншого майна, за умови усвідомлення особою, що вони були

    доходами.

    Ну просто песня. Разве это не Ваш случай?

    Брали кредит в долларах (по договору), а фактически в гривнах, а платить опять же долларами.

    При этом я так понял, что банк не хочет вызнавати что Вы платите ему в долларах, прикрывая это какими то конвертациями или сокрытием или посредничеством или еще какими-то схемами.

    Та капец им после этого всего.

  19. вот это очень близко к истине в моем договоре. И судя по прохождению средств по счетам бухучета. А незаконное отмывание - куда , в прокуратуру?

    нет, не спешите. Прокуратура не сможет установить этот факт. Они очень некомпетентны в этом вопросе. Установить этот факт сможете и Вы сами. Вопрос в том, как?

    Во время слушания (судебных дебатов) по цивильному кодексу (т.е не по уголовке) подведите банк к этому сами. Просто путем задавания необходимых вопросв.

    Например: В какой валюте вы (к банку) получаете платежи?

    Он (банк) ответит: в гривне. Это естественно, т.к. сказав , что в долларах, вступает в силу пункт "г" или вообще законность взагали.

    Следующие вопросы: Почему в договоре тогда указаны доллары?

    Заключая договор вы подразумевали оплату в гривнах?

    Почему при оплате в гривнах, фактически вы получаете доллары? или почему при оплате долларами фактически вы получаете в гривнах?

    Конвертация средств это обязательное условие платежа по кредиту?

    Если нет, значит я могу и доллары принести сразу в кассу?

    Платеж по кредиту обязателен наличными, или можно безналичным расчетом в долларах? Или безналичным расчетом в гривнах, но по курсу в долларах?

    При платеже вам по кредиту я участвую в одной хозяйственной операции или двух? (оплата плюс обмен)

    Я обязана производить обмен в вашем отделении или можно сразу принести доллары в кассу, обменяв их в другом банке?

    И.т.д. и т.п. Логика цепочки вопросов вам виднее исходя из Ваших реалий и договора.

    Все это ОБЯЗАТЕЛЬНО пусть фиксируется соответствующими техническими средствами и в журнале судового засидання (протоколе или как там он называется), обязательно просите копию (вы имеете на то право). Вот и все! Доказательства у Вас в кармане.

    и пусть банк думает, что ему лучше,- пойти на нарушение цивильных отношений (ЗУ о защите прав потребителя) или по уголовке проехаться немного. И то и другое против них. А значит признание договора недействительным или даже никчемным.

    Важно установить, доказать. А как известо, самое лучшее доказательство- это чистосердечное признание.

    И после этого прокуратуре уже ничего доказывать не надо. Все доказательства уже у Вас в кармане (их признания).

    Но, думаю. до этого не дойдет. Они сразу поймут, чем это чревато.

    А сейчас идти в прокурату ничего не даст. Вначале надо собрать факты, а уже потом запускать.

  20. а зачем свидетели, если есть документ, подтверждающий действие, вы же не оспариваете, что доллары платите, вы говорите, что данный договор толкает вас на неправомерные действия, использовать неразрешенное/ запрещенное/ средство платежа, а банк свои доходы получает от вас в валюте.

    Это банк, должен свидетелей :rolleyes: привлекать, что полученное от вас вознаграждение по КД, плату за свою услугу, он переводит в гривну., как бы так :huh:

    Та это понятно. Я имел в виду тех клиентов у которых платеж идет якобы в гривне.
  21. Мне перечислили гривну на счет, то есть в соответствие 1049, я должна им вернуть не то что они написали в обязательстве, а то что перечислили, фактически дали, без всяких остальных домовленностей, каким образом они мне их перечисляли. Переказ завершен после поступления денег на счет (мой). из зу про платежные.

    Получается, что у Вас договор в баксах, а фактически Вы платите в гривнах по нему? Так здесь налицо как минимум нечестная предпринимательская деятельность (ЗУ о защите прав потребителя), а как максимум отмывание денег (т.е статья, срок, УК).

    Отмывание денег (Легализация (отмывание) денежных средств или иного имущества, приобретённых преступным путём) — легализация денежных средств, полученных незаконным путём, то есть их перевод из теневой, неформальной экономики в экономику официальную для того, чтобы иметь возможность пользоваться этими средствами открыто и публично. При этом форма денежных средств может меняться как с наличной на безналичную (например, через терминалы моментальной оплаты), так и наоборот (например, путём выигрыша в лотерею).

    При отмывании происходит сокрытие истинного источника доходов,[1] подмена реальных сделок формальными, извращается экономический смысл, при этом на начальном этапе отмывания средств могут подделываться документы, использоваться документы третьих лиц, для окончательной легализации средств используются нормы законов о добросовестном приобретателе и многие другие.

    Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/Отмывание_денег

    ПОнимаю, что ее к делу пришить нельзя. Но и в законах найти можно.

  22. а нам нужно искать доказательство что это платеж.

    Да, по всей видимости у меня проще. В договоре только баксы, получил наличкой только баксы, по квитанциям тоже баксы (правда написан эквивалент еще в гривне по их курсу).

    Мне кажется как свинью не назовешь, в Африке она тоже будет свиньей.

    сам факт, что Вы приносите баксы с расчетом, что их немножко больше (т.е. с учетом их вознаграждения) это уже есть доказательство.

    Помимо бумажек, почему бы пару тройку свидетелей не привлечь?

  23. - из ответа НБУ.

    Что не так со ст.192, да в ней две части, и ч.2192 и содержит "иноземну валюту", но, читайте дальше сами, о том что она может использоваться только в случаях и в порядке установленном законом., что замечательно соотносится с п.3 ст533.

    Изучив свои квитанции и порядок использования бух.счетов в банке, поняла, что я им вообще платежи не делаю, а вношу деньги в кассу для отправки на транзитный счет, а оттуда они уже безналом, как переказ инициируемый банком идут еще на не совсем понятный счет, для кредиторской задолженности по вкладам или выплатам бенефициарам, но позыку получается я как бы и не погашаю и проценты не плачу/ а это уже чистой воды розрахунок за надану послугу , п4г) Декрета. Вот и по отчетности банковской никаких нарушений валютных не обнаружить.

    Посмотрите свои договора и квитанции. Вполне возможно, что у вас тоже самое. И п.1,5 П483 для них будет рулить.

    Вот вот, они подменяют незаметно иноземну валюту грошами. Да, иноземна валюта- это гроши. Но гроши - это не обязательно иноземна валюта.

    Здесь надо пресекать сразу накорню, мол мы ведем речь об иностранной валюте, а не о деньгах вообще.

    А что касается оплаты: ведь четко написано забовязан "сплатити" т.е. сам факт оплаты может быть доказан не только платежками, но и пунктами договора. Есть слово сплатити, все- этого достаточно. Процент за кредит это что? Не вознаграждение ли банку, оплата банку?

    Или банк это благотворитель? Дал безпроцентный кредит и мы просто возвращаем ему тело кредита? Т.е. не совершаем оплату, а совершаем просто возврат полученных денег? а как же тот лишачок, который мы переплачиваем? Не увязачка тут у них. Никак они не отвертятся, что они получают таки вознаграждение, оплату в валюте за свои услуги.

  24. Спасибо за ст.1048,1049, инсайт., а то я че то их не соотносила с кредитом. А в моем случае, то шо надо.

    Давате проанализируем вышеуказанные статьи:

    Стаття 1048. Проценти за договором позики

    1. Позикодавець має право на одержання від позичальника

    процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або

    законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються

    договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх

    розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку

    України.

    У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти

    виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

    2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

    1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не

    перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму

    доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької

    діяльності хоча б однією із сторін;

    2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

    Договором установлена оплата согласно процентов, проценты идут по валютной ставке. Значит оплата идет также валютой (по валютной ставке). (считаю, что доказано)

    п.2. Договор может быть и безпроцентным. Т.е. без оплаты вознаграждения банку. Т.е понятие кредит/позика (согласно ЦК) не обязательно подразумевает оплату процентов по ним. Она может возникнуть , а может и нет (безпроцентный кредит). Т.е. выдача кредита в ин.валюте - это еще не факт оплаты по нему в ин.валюте. Т.е. даже если банки и ссылаются на то, что им разрешена выдача кредита (а это отдельное судопроизводство и спор) и даже если выдача в валюте (это тоже отдельная тема и спор), это еще не значит, что им разрешено получение вознаграждения (оплаты) по этому кредиту в ин.валюте. Т.к. сам кредит может быть и без вознаграждения как -такового (теоретически).

    Я понимаю, что позыка и кредит это разные понятия, но они регулируются одними и теми же нормами ЦК.

    Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

    1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

    (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими

    ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої

    самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в

    порядку, що встановлені договором.

    Где здесь разрешение или запрет по долларам? Или понятие "грошови кошти" дает разрешение на доллары?

    Почему банки используют это статью как разрешающую оплату в валюте, только мотивируя это грошовими коштами и той же суммой, которую брал?

    Эта статья не предусматривает оплату в валюте или в гривне. Эта статья просто расписывает механизм оплаты/возвращения, мол то, что брал, то и верни. Но это не значит ведь, что брать можно все, что угодно и отдавать можно все , что угодно. Пример с коноплей:

    Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

    (грошові кошти) у такій самій сумі (отримав 100 тугриків повинен повернути 100 чого- небудь, головне, шоб суми співпадали) або речі (конопельну сумішь), визначені родовими

    ознаками, у такій самій кількості (брав 1 кг коноплі, 1 кг коноплі і поверни), такого самого роду та такої

    самої якості (тобто не треба гнати порожняк, замінювати коноплю укропом та/або іншою травою), що були передані йому позикодавцем) у строк та в

    порядку, що встановлені договором.

    Я к чему, эта статья не разрешает использовать коноплю при позыке или кредите или разрешает? А по логике банка разрешает!

  25. Знаете у меня давно крутится на языке, но все не могу сформулировать. В кредитных договорах не всегда прописаны валютные риски. Исходя из текста банковской лицензии нельзя ли валютные риски возложить на банк через суд. Ведь прописано у них "розміщення залучених коштів на вланий ризик".

    Этож не пустые слова. Что-то же из них должно вытекать.

    Вот вот. ТОже можно зацепиться. Пусть подумают, что такое власний ризик. А то получается эту статью надо написать так "розміщення залучених коштів на вланий ризик та/або виключно на ризик споживача кредитной послуги"