Розгляд справи раніше призначеного часу без повідомлення про це сторони є підставою для скасування судового рішення (ВС/КЦС,справа № 2-4151/06, 20.02.19)

[Bolt]

ВС/КЦС: Розгляд справи раніше призначеного часу без повідомлення про це сторони є підставою для скасування судового рішення (ВС/КЦС,справа № 2-4151/06, 20.02.19)

 

Фабула судового акта: Не вдаючись у суть позовних вимог, варто звернути увагу на суто процесуальне питання. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду задовольнив касаційну скаргу  позивача, скасувавши  рішення апеляційного суду і справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга була мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив скаржника про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із чим порушив вимоги процесуального законодавства, належним чином не забезпечив ґарантоване Конституцією України та положеннями міжнародного законодавства право на доступ до правосуддя. Так, апеляційний розгляд даної справи було призначено на 20 липня    2017 року у приміщені апеляційного суду  на 15 годину    30 хв. Однак, згідно журналу судового засідання 20 липня 2017 року апеляційний розгляд даної справи розпочався о 15 годині 21 хв. і закінчився о 15 годині 33 хв.  Тобто апеляційний суд безпідставно розглянув справу раніше ніж було призначено її розгляд. Про апеляційний розгляд справи о 15 годині   21 хв. скаржник та її представник повідомлені не були, у зв'язку із чим безпідставно позбавлені права на подання своїх доводів стосовно вимог позову та відповідних заперечень щодо доводів апеляційної скарги.

ВС/КЦС зауважив, що за змістом ч.ч. 1, 3, 5 ст. 74 ЦПК України, у редакції, чинній на момент апеляційного розгляду справи, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.  

Неналежне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції позбавило його можливості дати пояснення по суті справи та доводити перед судом переконливість своїх доводів та відповідних заперечень.

У зв’язку з цією справою варто згадати одну з останніх справ проти України, що розглянута ЄСПЛ, - «БІЛА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF BILA AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява № 36245/12 та 10 інших заяв), Рішення від 20 грудня 2018 року.

В ньому зазначається , що «…Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції».

Аналізуйте судовий акт: Повернута повістка з причини – «закінчення терміну зберігання» та телефонограма не є належними способами повідомлення позивача про розгляд справи, який в такому випадку відкладається (ВС/КЦС, № 127/2871/16-ц, 20 червня 2018 р.)

ВС/КАС:Подана в третє апеляційна скарга органами ДФС є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії (ВС/КАС від 31.01.2019р. у справі № 808/2489/17).

ВС/КГС: Квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги має містити інформацію про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується (ВС/КГС № 905/1057/18 від 16.01.2018)

ВС/КАС: Повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені КОПІЯМИ ордеру або довіреності, засвідченої у тому числі і ним самим (ВС/КАС № 308/8995/17 від 17.12.2018)

 

Постанова

Іменем України

20 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2-4151/06

провадження № 61-29149св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

 

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач -  ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,  

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області в складі судді: Кіся П. В., Бровченко І. О., Кружиліної О. А.,  від 20 липня 2017 року,  

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

 

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до    ОСОБА_2, у якому просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а саме, що ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_4, а також визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Позов обґрунтовано тим, що 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Харківської районної ради 20 лютого 1991 року, а інша 1/2 частина вказаного будинку належить ОСОБА_3 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 липня 2006 року. Також ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а його дружина ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач вказувала, що її мати ОСОБА_2, є рідною сестрою   ОСОБА_4, а відтак є спадкоємцем після його смерті, однак від прийняття спадщини вона відмовляється на її - ОСОБА_1 - користь. Позивач вказує, що вона з матір'ю прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном, поховали ОСОБА_4, однак у зв'язку з втратою свідоцтва про народження ОСОБА_2 та відсутністю свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок у нотаріальній конторі їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину.

Справа неодноразово розглядалася в судах різних інстанцій.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Харківського районного суду Харківської області в складі судді Савченко Г. М. від 06 листопада 2006 року позов ОСОБА_1  задоволено. Встановлено, що ОСОБА_4 є братом ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з прибудовами та надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,24 га на території Лизогубівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_4, померлого               ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано КП «Харківське районне БТІ» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з прибудовами та надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1. а відповідні  вимоги останньої в їх сукупності, на думку суду, є доведеними та підлягають задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2006 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, оскільки особливості розгляду даної категорії справ передбачають обов'язкове вирішення питань, які були передбачені частиною шостою статті 130 ЦПК України в редакції на момент вирішення справи судом першої інстанції, що полягають у з'ясуванні кола спадкоємців, їх черговості при спадкуванні за законом, даних про здійснення ними права на спадкування та обставин, які перешкодили їм реалізувати це право і оформити право на спадщину у нотаріуса. З урахуванням указаного, судом першої інстанції не визначено правильного кола осіб, чиї права, обов'язки та інтереси зачіпає вирішення позову ОСОБА_1 у даній справі. Позивачем не надано, а матеріали справи не містять даних, які б свідчили, що саме ОСОБА_2 порушує права позивача. При цьому, ОСОБА_3, як співвласник спірного житлового будинку і особа, що звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, нотаріус, який відмовив у оформленні права на спадщину, орган місцевого самоврядування, який у разі відсутності спадкоємців за законом та за заповітом, має право на визнання спадщини відумерлою, районним судом до участі у справі помилково залучені не були. Також, в оскарженому           ОСОБА_3 рішенні районний суд зобов'язав КП «Харківське районне БТІ» до вчинення реєстраційних дій, не залучивши підприємство до розгляду справи.  

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про відмову у позові, необ'єктивно і упереджено вирішивши спір. Суд апеляційної інстанції не повідомив скаржника про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3, у зв'язку із чим порушив вимоги чинного на момент апеляційного розгляду даної справи процесуального законодавства, належним чином не забезпечив їй ґарантоване Конституцією України та положеннями міжнародного законодавства право на доступ до правосуддя. Так, апеляційний розгляд даної справи було призначено на 20 липня    2017 року у приміщені апеляційного суду Харківської області на 15 годину    30 хв. Однак, згідно журналу судового засідання 20 липня 2017 року апеляційний розгляд даної справи розпочався о 15 годині 21 хв. і закінчився о 15 годині 33 хв. Апеляційний суд безпідставно розглянув справу раніше ніж було призначено її розгляд. Про апеляційний розгляд справи о 15 годині   21 хв. скаржник та її представник повідомлені не були, у зв'язку із чим безпідставно позбавлені права на подання своїх доводів стосовно вимог позову та відповідних заперечень щодо доводів апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

У вересні 2017 року ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що доводи, на які посилалась позивач протягом розгляду даної справи не відповідають дійсності. Саме ОСОБА_3 та її сім'я брали участь у будівництві спірного будинку і його утриманні, а також здійснювали поховання померлого ОСОБА_4 У відзиві на касаційну скаргу заявник просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

 

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Також Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, передбачає право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб не тільки знати про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, що апеляційний розгляд даної справи було призначено на 20 липня 2017 року у приміщені апеляційного суду Харківської області на 15 годину 30 хв.  

Згідно журналу судового засідання від 20 липня 2017 року, до якого сторонами не подавалися зауваження, апеляційний розгляд даної справи в указаний день розпочався о 15 годині 21 хв. і закінчився о 15 годині 33 хв.

Справу апеляційним судом розглянуто за відсутності ОСОБА_1  

Про апеляційний розгляд справи 20 липня 2017 року о 15 годині 21 хв. ОСОБА_1 та її представник повідомлені не були.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

За змістом першої, третьої та п'ятої частин статті 74 ЦПК України, у редакції, чинній на момент апеляційного розгляду справи, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.  

Неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції позбавило її можливості дати пояснення по суті справи та доводити перед судом переконливість своїх доводів та відповідних заперечень.

Указані порушення процесуального закону судом апеляційної інстанції призвели до ухвалення рішення без врахування в повній мірі доводів та заперечень учасника справи, що не відповідає вимогам статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.      

Подана ОСОБА_1 касаційна скарга обґрунтована указаними вище обставинами щодо розгляду даної справи апеляційним судом за відсутності її, як учасника даної справи, належним чином не повідомленої про апеляційний розгляд справи 20 липня 2017 року о 15 годині 21 хв., що є обов'язковою підставою для скасування оскарженого судового рішення в силу вимог  пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, у зв'язку із чим рішення апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.  

Рішення апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.  

Головуючий                                                          В. С. Висоцька

Судді:                                                                    А. О. Лесько

                                                                                 С.Ю. Мартєв

                                                                             В. В. Пророк

                                                                              С. П. Штелик

ссылка