Постанова ВП-ВС в який цей орган передумав і встановив, що Укрзалізниця несе зобов'язання за боргами Донецької залізниці

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5953/17

Провадження № 12-98гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Кібенко О. Р.,

суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Чепака І. В.,

представників учасників справи:

Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» - Мамонова Д. В., Горяніна А. О.,

Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Рудяка О. І., Резніка А. Б.,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року, ухвалене суддею Якименком М. М.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі Пономаренка Є. Ю., Дідиченко М. А., Суліма В. В.,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Донецька залізниця»,

про стягнення 70 274 946,74 грн.

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі - ПАТ «Донбасенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (повне найменування відповідача було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938) (далі - АТ «Укрзалізниця»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця»), про стягнення вартості електричної енергії у розмірі 70 274 946,74 грн за період з травня 2016 року по лютий 2017 року внаслідок неналежного виконання останнім умов багатостороннього договору, укладеного між учасниками ринку електричної енергії від 11 червня 2015 року (далі - Багатосторонній договір), та договору купівлі-продажу електричної енергії № Д/ЭЭ-15422/НЮ від 20 жовтня 2015 року (далі - Двосторонній договір). На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що права та обов`язки ДП «Донецька залізниця» за цими договорами перейшли до АТ «Укрзалізниця».

2. АТ «Укрзалізниця» заперечило проти позову з тих підстав, що воно є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки правонаступництво у цих правовідносинах для нього не настало. Відповідач вважав, що підставою правонаступництва є факт припинення юридичної особи, який пов`язується з днем внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Оскільки такий запис у ЄДР щодо ДП «Донецька залізниця» відсутній, саме воно має нести відповідальність перед позивачем у цьому спорі.

Фактичні обставини справи

3. ДП «Донецька залізниця» здійснювало господарську діяльність з постачання електроенергії на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія України).

4. ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці - Старобешівської теплової електростанції (далі - Старобешівська ТЕС), розташованої у м. Новий Світ Старобешівського району Донецької області, здійснює діяльність з виробництва та продажу електричної енергії на тимчасово неконтрольованій території України.

5. Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 07 травня 2015 року № 263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» (в редакції, яка діяла у спірний період, далі - постанова КМУ № 263) встановлено, що купівля та продаж з 01 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб`єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі - виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» у Донецькій області і Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» у Луганській області. Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб`єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб`єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб`єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території. Виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, здійснюють продаж виробленої ними електричної енергії енергопостачальникам, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та/або споживачам електричної енергії на неконтрольованій території, та/або іншим суб`єктам господарювання, розташованим на неконтрольованій території, відповідно до умов багатостороннього договору (пункти 1, 2, 9).

6. На виконання цієї постанови позивачем разом з іншими підприємствами електроенергетики, які здійснюють діяльність на неконтрольованій території, 11 червня 2015 року укладено Багатосторонній договір.

7. ДП «Донецька залізниця» здійснювало діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території Донецької області. Відповідно до пункту 2 протоколу від 25 червня 2015 року загальних зборів делегованих представників сторін Багатостороннього договору ДП «Донецька залізниця» приєднано до цього договору.

8. Відповідно до Багатостороннього договору затвердження тарифів на виробництво електричної енергії відноситься до компетенції координаційного центру (підпункт 5.11.4 пункту 5.11 Багатостороннього договору). Координаційний центр було створено на підставі протоколу загальних зборів делегованих представників сторін Багатостороннього договору 22 червня 2015 року (додаток №4 до Багатостороннього договору). До його складу як постачальник електроенергії Донецької області увійшло ДП «Донецька залізниця» (представник Горин В.В.).

9. Сторони Багатостороннього договору зобов`язались укласти двосторонні договори в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Затвердження типової форми договору купівлі-продажу електричної енергії між виробником та постачальником віднесено до компетенції координаційного центру, який протоколами від 25 червня і від 23 вересня 2015 року № 1, 13 затвердив типову форму договору купівлі-продажу електричної енергії та вніс до неї зміни (підпункт 2.5.2 пункту 2.5 та підпункт «а» підпункту 5.9.1 пункту 5.9 цього договору).

10. 20 жовтня 2015 року між ПАТ «Донбасенерго» (виробник) та ДП «Донецька залізниця» (постачальник) укладено Двосторонній договір, за умовами якого:

виробник зобов`язався продавати постачальнику електричну енергію, вироблену на Старобешівській ТЕС (пункт 1.1 договору);

постачальник зобов`язаний здійснювати своєчасну підготовку, підписання та передачу виробнику акта приймання-передачі електричної енергії та акта звіряння взаємних розрахунків за продану електричну енергію у розрахунковому місяці (підпункт 3.4.4 пункту 3.4 договору);

не пізніше 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник оформлює, підписує та направляє виробнику 2 примірники акта приймання-передачі електричної енергії (пункт 4.2 договору);

тариф на відпущену електричну енергію затверджується відповідно до правил і в порядку, визначеними Багатостороннім договором між учасниками ринку електричної енергії (пункт 5.1 договору);

розрахунок за електроенергію здійснюється в грошовій (готівковій або безготівковій) формі або в інших формах, не заборонених законодавством, відповідно до умов Багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії, за рахунок коштів, зібраних від споживачів, та відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів (пункт 5.2 договору);

договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 травня 2015 року. Договір діє протягом дії постанови КМУ № 263. Припинення строку дії договору не звільняє постачальника від оплати фактично отриманої за договором електричної енергії (пункт 9.1 договору).

11. 21 жовтня 2015 року здійснено державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця». Згідно із Законом України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон про особливості утворення Укрзалізниці) та статутом АТ «Укрзалізниця», затвердженим постановою КМУ № 735 від 02 вересня 2015 року «Питання акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - постанова КМУ № 735),АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця».

12. За приписами пункту 3 постанови КМУ № 263 диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії і передача електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на неконтрольованій території здійснюються відокремленим підрозділом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») - Донбаською електроенергетичною системою.

13. Відповідно до підпункту 2 пункту 11 постанови КМУ № 263 Донбаська електроенергетична система складає прогнозний та фактичний фізичний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України, баланси електричної енергії окремо за контрольованою та неконтрольованою територією і надає відповідну інформацію оптовому постачальнику та усім сторонам Багатостороннього договору.

14. Відповідно до наданих фізичних балансів електроенергії на неконтрольованій території ПАТ «Донбасенерго» в період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2017 року здійснило відпуск електроенергії, виробленої Старобешівською ТЕС, на непідконтрольній території, в таких обсягах: травень 2016 року 381 669 356 кВтг; червень 2016 року 218 118 738 кВтг; липень 2016 року 362 683 038 кВтг; серпень 2016 року - 330 551 156 кВтг; вересень 2016 року - 343 716 794 кВтг; жовтень 2016 року - 393 895 938 кВтг; листопад 2016 року - 391 697 594 кВтг; грудень 2016 року - 448 202 376 кВтг; січень 2017 року 430 451 218 кВтг; лютий 2017 року - 476 564 284 кВтг, всього 3 067 204 022 кВтг.

15. Відповідно до вказаних фактичних фізичних балансів електроенергії Донбаського регіону ДП «Донецька залізниця» отримано у власні електричні мережі електроенергію в загальній кількості за періодами (кВтг), а саме: травень 2016 року 6 662 619 кВтг; червень 2016 року 4 235 930 кВтг; липень 2016 року 7 336 562 кВтг; серпень 2016 року - 7 230 481 кВтг; вересень 2016 року - 6 051 761 кВтг; жовтень 2016 року - 11 277 616 кВтг; листопад 2016 року - 13 196 482 кВтг; грудень 2016 року 16 395 080 кВтг; січень 2017 року - 16 237 934 кВтг; лютий 2017 року 12 907 606 кВтг.

16. Відповідно до протоколів координаційного центру тариф Старобешівської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» становить (без ПДВ): травень 2016 року - 840,30 грн/МВтг; червень 2016 року 865,60 грн/МВтг; липень 2016 року - 808,30 грн/МВтг; серпень 2016 року - 857,50 грн/МВтг; вересень 2016 року - 885,80 грн/МВтг; жовтень 2016 року - 966,30 грн/МВтг; листопад 2016 року - 960,00 грн/МВтг; грудень 2016 року - 1154,80 грн/МВтг; січень 2017 року - 1135,80 грн/МВтг; лютий 2017 року - 1235,80 грн/МВтг.

17. Загальна кількість електроенергії позивача, що надійшла в електричні мережі залізничного транспорту, розташовані на неконтрольованій території, в період із травня 2016 року по лютий 2017 року, складає: травень 2016 року - 4 844 475 кВтг; червень 2016 року - 2 966 510 кВтг; липень 2016 року - 4 426 009 кВтг; серпень 2016 року - 4 107 024 кВтг; вересень 2016 року - 3 560 835 кВтг; жовтень 2016 року - 6 343 193 кВтг; листопад 2016 року - 6 934 946 кВтг; грудень 2016 року - 8 731 719 кВтг; січень 2017 року - 8 516 252 кВтг; лютий 2017 року - 8 035 926 кВтг, всього 58 466 889 кВтг.

18. З урахуванням тарифів на електричну енергію Старобешівської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» вартість електроенергії, відпущеної позивачем, з ПДВ складає: травень 2016 року - 4 884 974,81 грн; червень 2016 року - 3 081 373,27 грн; липень 2016 року - 4 293 051,68 грн; серпень 2016 року 4 226 127,70 грн; вересень 2016 року 3 785 025,17 грн; жовтень 2016 року 7 355 312,88 грн; листопад 2016 року 7 989 057,79 грн; грудень 2016 року 12 100 066,92 грн; січень 2017 року 11 607 310,82 грн; лютий 2017 року 10 952 645,70 грн, всього 70 274 946,74 грн.

19. Листом від 27 березня 2017 року позивач направив АТ «Укрзалізниця» вимогу про підписання актів приймання-передачі електроенергії у вказаному періоді та оплату її вартості, яка залишена відповідачем без задоволення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

20. Позивач просив стягнути з АТ «Укрзалізниця» вартість електричної енергії, відпущеної у період з травня 2016 року по лютий 2017 року, у розмірі 70 274 946,74 грн. Послався на те, що у цей період електричні мережі залізничного транспорту, розташовані на тимчасово неконтрольованій території, перебували у господарському віданні відповідача (в особі регіональної філії «Донецька залізниця»); АТ «Укрзалізниця» отримало електроенергію, що надійшла в ці електромережі, використало її в господарській діяльності, але не сплатило її вартості. При цьому позивач указав, що з 01 грудня 2015 року фінансово-господарську діяльність ДП «Донецька залізниця» припинено відповідно до наказуДержавноїадміністраціїзалізничноготранспортуУкраїнивід 30 листопада 2015 року №512-Ц/од, а всі активи(майно) ДП «Донецька залізниця» передано АТ «Укрзалізниця» і закріплено за ним на праві господарського відання. На базі майна ДП «Донецька залізниця» створено відокремлений підрозділ АТ «Укрзалізниця» без статусу юридичної особи регіональну філію «Донецька залізниця», яка з 01 грудня 2015 року здійснювала господарську діяльність з використанням активів (майна) на тимчасово неконтрольованій території, отримувала доходи від використання цих активів та підтримувала їх у належному стані.

21. Господарський суд міста Києва 16 травня 2017 року ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2019 року, про відмову в задоволенні позову.

22. Судові рішення мотивовані так:

при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено;

питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначаються Законом про особливості утворення Укрзалізниці та прийнятими на його виконання постановами КМУ від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі - постанови КМУ № 200 та № 604 відповідно), які пов`язують момент правонаступництва, тобто перехід прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» до АТ «Укрзалізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна, яке знаходиться на неконтрольованій території, до статутного капіталу правонаступника. Таке майно відображається на балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання до проведення інвентаризації та оцінки;

ДП «Донецька залізниця» має місцезнаходження в зоні проведення антитерористичної операції, свої зобов`язання та документи на їх підтвердження до АТ «Укрзалізниця» не передавало, отже, є окремим (самостійним) суб`єктом, що самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність та має нести відповідальність за договорами та позадоговірними зобов`язаннями, що виникли за його участю;

ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, однак у ЄДР відсутній запис про його припинення як юридичної особи. До правонаступника усі права і обов`язки припиненої юридичної особи переходять лише з моменту внесення в ЄДР запису про припинення, тоді як початок діяльності новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов`язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення. Таким чином, начас звернення ПАТ «Донбасенерго» з цим позовом злиття не було завершене, а АТ «Укрзалізниця» не набуло прав та обов`язків як правонаступник ДП «Донецька залізниця»;

процедура реорганізації підприємств, розміщених на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, та передача їх прав і обов`язків АТ «Укрзалізниця» призупинена до завершення проведення антитерористичної операції;

позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що точка продажу електричної енергії за договором була інвентаризована та внесена до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» як правонаступника;

суд апеляційної інстанції також зазначив про відсутність у АТ «Укрзалізниця» ліцензії на постачання електроенергії на тимчасово неконтрольованій території, а посилання позивача на здійснення АТ «Укрзалізниця» у вказаний період перевезень на тимчасово неконтрольованій території не свідчить про те, що відповідачем була використана електроенергія, вироблена Старобішевською ТЕС.

23. Суди послалися на те, що відповідна правова позиція щодо правонаступництва викладена у постановах Верховного Суду України від 08 лютого 2017 року у справах № 910/10474/16 (провадження № 3-1586гс16) та №910/5096/16 (провадження №3-1417гс16), від 15 березня 2017 року у справі № 910/6426/16.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

24. У березні 2019 року ПАТ «Донбасенерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

25. У касаційній скарзі скаржник послався на такі доводи:

суди не дослідили та не надали правової оцінки таким доказам: 1) примітці до Консолідованої звітності АТ «Укрзалізниця» станом на 21 грудня 2017 року, в якій зазначено, що активи та зобов`язання структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця», розташованих натимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, були передані товариству та обліковуються на балансі регіональної філії «Донецька залізниця» і що, незважаючи на антитерористичну операцію, АТ «Укрзалізниця» змогла забезпечити здійснення залізничних перевезень із залученням неконтрольованої території протягом 2016 року (вантажне залізничне сполучення з неконтрольованою територією було припинено з 15 березня 2017 року); 2) наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30 листопада 2015 року № 512-Ц/од «Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту», яким встановлено, що у зв`язку з реорганізацією і утворенням АТ «Укрзалізниця» 30 листопада 2015 року є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття згідно з додатком 1 до постанови КМУ № 200; 3) доказам здійснення АТ «Укрзалізниця» перевезень на неконтрольованій території протягом спірного періоду;

суди неправильно визначили момент правонаступництва (переходу майна, прав та обов`язків) при реорганізації шляхом злиття, а тому дійшли помилкових висновків про те, що АТ «Укрзалізниця» не є правонаступником майна, прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця»;

предмет розгляду цієї справи не стосується питання правонаступництва за зобов`язаннями, які виникли до дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», предметом спору є вартість електроенергії, яка надходила в електричні мережі залізничного транспорту в період із травня 2016 року по лютий 2017 року (в цей період електричні мережі залізничного транспорту знаходилися в господарському віданні відповідача, він здійснював перевезення на неконтрольованій території, відповідно, вся електроенергія була отримана й використана саме відповідачем, тому й обов`язок оплати цієї електроенергії виник саме у відповідача);

постановою КМУ № 263 не передбачено обов`язку підприємств, що здійснюють виробництво та постачання електроенергії на неконтрольованій території, отримувати ліцензії, тому видана відповідачу ліцензія не поширюється на неконтрольовану територію, однак це не виключає можливості здійснення ним закупівлі електроенергії на цій території.

26. У відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях АТ «Укрзалізниця» просить її залишити без задоволення з підстав необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення - без змін як законні й такі, що відповідають обставинам справи. Зокрема, відповідач заперечив факт набуття ним як правонаступником прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» та отримання від позивача електроенергії. Вказало, що воно не мало права здійснювати діяльність щодо купівлі, розподілу та постачання електроенергії на неконтрольованій території і не є стороною Багатостороннього та Двостороннього договорів.

27. У запереченнях на відзив відповідача ПАТ «Донбасенерго» посилається на те, що ДП «Донецька залізниця» припинило свою господарську діяльність з 01 грудня 2015 року відповідно до наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30 листопада 2015 року № 512-Ц/од «Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту», тому доводи відповідача про нездійснення інвентаризації залізничного транспорту, що знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції на тимчасово неконтрольованій території, не спростовують факту закріплення за ним майна на праві господарського відання відповідно до передавального акта від 05 серпня 2015 року та постанови КМУ № 604. Скаржник не погоджується з доводами відповідача про те, що він не мав права здійснювати діяльність щодо купівлі, розподілу та постачання електроенергії на неконтрольованій території, вказавши, що для здійснення купівлі електроенергії на неконтрольованій території отримання ліцензії не передбачено, тоді як у спірному періоді відповідач отримував і використовував електроенергію через мережі, які знаходилися у його володінні і користуванні.

Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

28. Ухвалою від 13 червня 2019 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 08 лютого 2017 року у справах № 910/10474/16 (провадження № 3-1586гс16) та №910/5096/16 (провадження №3-1417гс16), від 15 березня 2017 року у справі № 910/6426/16, з посиланням на те, що з 01 грудня 2015 рокуАТ «Укрзалізниця» є правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ДП «Донецька залізниця».

29. Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передавши справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, послалась на частину п`яту статті 302 ГПК України і зазначила, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки існує відмінність як правових позицій касаційних судів Верховного Суду різних юрисдикцій щодо вже наявної чи відсутньої заміни ДП «Донецька залізниця» її правонаступником - АТ «Укрзалізниця», так і підходів з цього питання самого АТ «Укрзалізниця». ДП «Донецька залізниця» фактично не здійснює господарську діяльність з 01 грудня 2015 року, тоді як його активи з цього періоду закріплені за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання. На підтвердження цього колегія послалася на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 905/1247/16 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 242/4687/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17 та від 06 червня 2018 року у справі № 219/10025/15-ц, у яких зазначено, що правонаступництво щодо ДП «Донецька залізниця» настає у порядку, передбаченому постановою КМУ № 604, тобто після внесення майна до статутного капіталу правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Поряд з цим у постанові від 31 травня 2018 року у справі № 910/1879/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасувавши судові рішення попередніх інстанцій та направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, зазначив, що суди не надали оцінки передавальним актам, які підтверджують перехід прав та обов`язків при реорганізації, і лише на підставі відомостей з ЄДР дійшли висновку щодо відсутності факту правонаступництва. Крім того, у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/1149/16 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що відповідно до витягу з ЄДР АТ «Укрзалізниця» зареєстроване як юридична особа 21 жовтня 2015 року і є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо правонаступництва

30. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

31. Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

32. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

33. Законом про особливості утворення Укрзалізниці визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном та цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

34. Відповідно до частин третьої, шостої, сьомої та дев`ятої статті 2 цього Закону:

товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття;

товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту;

оприлюднення затвердженого КМУ переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб`єктів господарювання;

одночасно з прийняттям рішення про утворення товариства КМУ формує комісію з утворення товариства, до складу якої входять представники КМУ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі;

комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту товариства для подання КМУ;

зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту;

розмір статутного капіталу товариства визначається під час його утворення згідно зі зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

35. Пунктом 2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» цього Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

36. Державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою КМУ № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.

37. При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

38. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

39. У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

Щодо змісту передавального акта

40. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

41. Частини друга та третя статті 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII«Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», який набрав чинності 13 грудня 2015 року, мали таку редакцію: «Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом». Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

42. Натомість у редакції, чинній з 13 грудня 2015 року, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

43. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

44. Відсутність у передавальному акті ДП «Донецька залізниця» від 05 серпня 2015 року певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки АТ «Укрзалізниця» як єдиним правонаступником прийнято усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом злиття.

Щодо правового режиму майна АТ «Укрзалізниця»

45. Законом про особливості утворення Укрзалізниці, постановами КМУ № 200 та № 604, а також статутом передбачено, що товариство володіє майном на двох режимах:

на праві власності (майно передане до статутного капіталу);

на праві повного господарського відання ( майно, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях та в зоні АТО, тобто майно, яке вибуло із фактичного володіння держави; майно, що залишається у державній власності і щодо якого встановлені певні обмеження щодо розпорядження для АТ «Укрзалізниця»).

46. Передача майна не у власність АТ «Укрзалізниця», а у повне господарське відання, не означає, що це майно залишилося в повному господарському віданні державних підприємств залізничної галузі, які припиняються, або те, що реорганізація не відбулась чи призупинена.

47. Так, стаття 10 Закону про особливості утворення Укрзалізниці має назву «Обмеження щодо розпорядження майном Товариства» і визначає, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб`єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

48. За змістом пунктів 4, 5 постанови КМУ № 200 комісія з утворення АТ «Укрзалізниця» мала у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури: зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства; зведені передавальні акти майна, земельних ділянок; проект статуту товариства. Міністерство інфраструктури мало, серед іншого забезпечити проведення інвентаризації, затвердити переліки та зведені акти інвентаризації майна (зокрема Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств, зазначених у додатку 1); затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна; подати в установленому порядку КМУ на затвердження проект статуту товариства; вжити до 31 грудня 2015 року заходів для припинення Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств, зазначених у додатку.

49. Пунктами 1, 2 постанови КМУ № 604 установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови. Під час проведення інвентаризації та оцінки майна мають бути сформовані окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов`язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов`язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність;сформовані окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; після завершення тимчасової окупації та завершення проведення антитерористичної операції має бути проведена інвентаризація та оцінка майна і за результатами подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» згідно із законодавством.

50. Вказані положення постанов КМУ № 200 та № 604 взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов`язання не переходить до АТ «Укрзалізниця», як помилково вважали суди попередніх інстанцій; вони лише описують порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках.

Щодо захисту кредиторів

51. Законом про особливості утворення Укрзалізниці передбачено, що оприлюднення затвердженого КМУ переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб`єктів господарювання (частина сьома статті 2 цього Закону).

52. Також відповідно до частини восьмої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці під час утворення товариства, формування його статутного капіталу та припинення Державної адміністрації залізничного транспорту України і підприємств залізничного транспорту, у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, проведення реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо:

необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;

неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

53. Таким чином, законодавець встановив для кредиторів юридичних осіб, які припиняються шляхом злиття, інші гарантії захисту законних інтересів їх прав, аніж встановлені статтями 105 і 107 ЦК України. Такий підхід зумовлений унікальним статусом АТ «Укрзалізниця» для економіки України як монополіста на ринку перевезень залізничним транспортом, будь-які процеси реорганізації якого не повинні перешкоджати роботі такого підприємства, зокрема перевезенням вантажів та пасажирів. Права кредиторів можуть вважатися належним чином захищеними закріпленням в частині шостій статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці положень про правонаступництво АТ «Укрзалізниця» щодо усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Щодо дати правонаступництва

54. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції, що діяла станом на 21 жовтня 2015 року - дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

55. Законом про особливості утворення Укрзалізниці, постановою КМУ № 200 передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (АТ «Укрзалізниця»), 3) державна реєстрація АТ «Укрзалізниця»; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.

56. Передавальний акт складено 05 серпня 2015 року, державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, однак припинення ДП «Донецька залізниця» не зареєстровано.

57. Враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

58. Такий висновок підтверджується і змістом статті 3 3акону про особливості утворення Укрзалізниці, яким установлено обмеження в діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту, що реорганізовуються. Закон передбачає, що з дня прийняття рішення КМУ про утворення АТ «Укрзалізниця» і до його державної реєстрації Державна адміністрація залізничного транспорту України,підприємства залізничного транспорту, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належать державі та вносяться до статутного капіталу Товариства, не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту: вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту на день затвердження останнього балансового звіту; скорочувати чисельність працівників; здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики; передавати нерухоме майно в оренду; передавати майно в заставу або безоплатне користування; придбавати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств. Ураховуючи, що такі обмеження встановлені саме до дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», можна дійти висновку, що з дати державної реєстрації саме АТ «Укрзалізниця» має право на здійснення господарської діяльності та укладення відповідних правочинів, а не державні підприємства, які припиняються.

59. Стаття 5 Закону про особливості утворення Укрзалізниці передбачає, що АТ «Укрзалізниця» провадить діяльність, у тому числі пов`язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця».

60. З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Донецька залізниця» свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими.

61. Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

62. Крім того, пунктами 51, 52розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону про особливості утворення Укрзалізниці зі змінами, внесеними згідно із Законами №1787-VIIIвід 20 грудня 2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» та № 2604-VIII від 18 жовтня 2018 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції», встановлено, що до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств.Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

63. Ці норми також свідчать про перехід майна (прав та обов`язків) підприємств залізничного транспорту, розміщених на території проведення антитерористичної операції, до АТ «Укрзалізниця. Якщо вважати, що обов`язки таких підприємств не перейшли до АТ «Укрзалізниця», то введення мораторію позбавлене юридичного змісту.

64. Ураховуючи вищевикладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця».

65. Аналогічний висновок щодо правонаступництва викладений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/1149/16, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановівід 10 жовтня 2019 року у справі № 221/4255/16-ц.

66. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, а саме: у постановах від 08 лютого 2017 року у справах № 910/10474/16 (провадження № 3-1586гс16) та № 910/5096/16 (провадження №3-1417гс16), від 22 лютого 2017 року у справах № 910/11196/16, № 910/9323/16, № 910/8349/16, № 910/8325/16, від 15 березня 2017 року у справах № 910/5100/16, № 910/7780/16, № 910/7771/16, № 910/5095/16, № 910/8080/16, № 910/6426/16, від 19 квітня 2017 року у справі № 905/1690/16 (провадження № 3-306 гс 17/21), від 21 червня 2017 року у справі № 905/1775/15, від 05 липня 2017 року у справі № 905/1625/16, у яких зазначено, що питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами КМУ № 200 та № 604, які пов`язують перехід прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» до АТ «Укрзалізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. Таких висновків Верховний Суд України дійшов, установивши, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення і запис про його припинення у ЄДР відсутній.

67. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 910/23138/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 910/653/17, від 02 травня 2018 року у справі № 905/1247/16, та висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 219/10025/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 242/4687/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 220/310/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 728/1128/18, від 09 грудня 2019 року у справі № 2-920/11 та від 22 квітня 2020 року у справі № 236/3323/18.

Щодо суті спору

68. Предметом розгляду у цій справі є стягнення вартості електроенергії, що протягом травня 2016 року - лютого 2017 року вироблялася позивачем і надходила в електричні мережі залізничного транспорту на неконтрольованій території.

69. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

70. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (частини перша та друга статті 509 ЦК України).

71. Суди встановили, що позивач та ДП «Донецька залізниця» були сторонами Багатостороннього та Двостороннього договорів, які врегульовували постачання електроенергії на неконтрольованій території.

72. Двосторонній договір було підписано 20 жовтня 2015 року, тобто за один день до дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», яка відбулась 21 жовтня 2015 року. Таким чином, до АТ «Укрзалізниця» перейшли права та обов`язки ДП «Донецька залізниця» як за Багатостороннім так і за Двостороннім договорами.

73. Відповідно до пункту 3.5 додатку 2 до Багатостороннього договору постачальники мають надавати системному оператору прогноз споживання електричної енергії на кожен розрахунковий період наступної доби, який має включати обсяг купівлі електроенергії у виробників для постачання власним споживачам, обсяг енергії, купленої у виробників споживачами, приєднаними до мереж відповідного постачальника за прямими двосторонніми договорами тощо. Згідно з пунктом 3.8 додатку 2 до Багатостороннього договору у разі відсутності заявок постачальника до 12:00 в розрахунок приймається заявка за останню добу, дані про яку є в наявності.

74. Відповідно до пункту 5.1. Двостороннього договору тариф на відпущену енергію затверджується згідно з правилами і в порядку, визначеному Багатостороннім договором. Тарифи затверджуються на засіданні координаційного центру щомісячно. До складу координаційного центру було включено представника від ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_1 (прізвище зазначено російською). Незважаючи на те, що АТ «Укрзалізниця» було зареєстроване 21 жовтня 2015 року, протоколи за спірний період (травень 2016 року - лютий 2017 року) підписувала фізична особа ОСОБА_1 (без зазначення його посади).

75. Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Відповідно до Двостороннього договору постачальник кожного місяця оформлює, підписує зі своєї сторони і направляє виробнику акти приймання-передачі електричної енергії та акти звіряння розрахунків.

76. У наданих позивачем фізичних балансах електроенергії, складених ДП «НЕК «Укренерго», які підтверджують обсяг поставленої енергії за спірний період відповідно до Багатостороннього та Двостороннього договорів, постачальником зазначено ДП «Донецька залізниця», незважаючи на той факт, що баланси складалися після того, як відбулося правонаступництво і вже було припинено господарську діяльність ДП «Донецька залізниця».

77. Суди попередніх інстанцій, стверджуючи про відсутність правонаступництва, не досліджували питання виконання Багатостороннього та Двостороннього договорів саме АТ «Укрзалізниця» як правонаступником ДП «Донецька залізниця», зокрема, суди не встановили таких обставин:

чи здійснювало АТ «Укрзалізниця» господарську діяльність (перевезення, постачання електроенергії) на тимчасово неконтрольованій території протягом спірного періоду;

чи мала можливість АТ «Укрзалізниця» володіти та користуватися своїм майном, яке перейшло до товариства від ДП «Донецька залізниця» та знаходилося на тимчасово неконтрольованій території протягом травня 2016 року - лютого 2017 року;

чи надавало АТ «Укрзалізниця» щоденний добовий прогноз споживання електроенергії в порядку, передбаченому Багатостороннім договором;

чи отримувало електроенергію для здійснення перевезень на неконтрольовану територію відповідно до умов Багатостороннього та Двостороннього договорів і якщо так, то чи споживалася ця електроенергія для власних потреб або передавалася кінцевим споживачам;

чи складало та направляло виробнику щомісячні акти приймання-передачі спожитої електроенергії;

чи брало участь у роботі координаційного центру і чи підписувало щомісячні протоколи координаційного центру про погодження тарифу на електроенергію, тощо.

78. Якщо ж певні дії щодо виконання господарських договорів вчинялися керівником чи представниками ДП «Донецька залізниця» після державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», то суди мали б визначити правові наслідки таких дій, тобто чи зумовили вони виникнення прав та обов`язків у АТ «Укрзалізниця» відповідно до Багатостороннього та Двостороннього договорів як вчинені особою чи особами, не уповноваженими на представництво відповідача у договірних відносинах після 21 жовтня 2015 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

80. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

81. Суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права; неправильно визначили предмет доказування у справі, не дослідили зібраних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, та не встановили обставин справи з урахуванням того факту, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця».

82. З урахуванням викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню частково, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

83. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

84. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Великою Палатою Верховного Суду не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 березня 2019 року у справі № 910/5953/17 скасувати.

3. Справу № 910/5953/17 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців В. В. Пророк

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

Л. М. Лобойко О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 90111849

[ANTIRAID]

Чергове рішення, яке демонструє прямий зв'язок між зменшенням зарплати суддям Великої палати та відступом від правових позицій, що прийнятті у десятках справ раніше.

Велика палата зробила наступні висновки:

1. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

2. Лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Відсутність у передавальному акті ДП «Донецька залізниця» від 05 серпня 2015 року певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки АТ «Укрзалізниця» як єдиним правонаступником прийнято усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом злиття.

3. Положення постанов КМУ № 200 та № 604 взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов`язання не переходить до АТ «Укрзалізниця», як помилково вважали суди попередніх інстанцій; вони лише описують порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках.

4. Законодавець встановив для кредиторів юридичних осіб, які припиняються шляхом злиття, інші гарантії захисту законних інтересів їх прав, аніж встановлені статтями 105 і 107 ЦК України. Такий підхід зумовлений унікальним статусом АТ «Укрзалізниця» для економіки України як монополіста на ринку перевезень залізничним транспортом, будь-які процеси реорганізації якого не повинні перешкоджати роботі такого підприємства, зокрема перевезенням вантажів та пасажирів. Права кредиторів можуть вважатися належним чином захищеними закріпленням в частині шостій статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці положень про правонаступництво АТ «Укрзалізниця» щодо усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

5. АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця».

6. Якщо ж певні дії щодо виконання господарських договорів вчинялися керівником чи представниками ДП «Донецька залізниця» після державної реєстрації АТ «Укрзалізниця», то суди мали б визначити правові наслідки таких дій, тобто чи зумовили вони виникнення прав та обов`язків у АТ «Укрзалізниця» відповідно до Багатостороннього та Двостороннього договорів як вчинені особою чи особами, не уповноваженими на представництво відповідача у договірних відносинах після 21 жовтня 2015 року.