Рішення ОАСК залишене в силі 7ААС щодо стягнення завданої судді шкоди з ВККСУ у зв'язку з необґрунтованим не проведенням кваліфоцінювання


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

1 голос

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Київ

№ 640/17852/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду про стягнення шкоди,

за участю:

позивач - ОСОБА_1

представник Державної судової адміністрації України - Степаненко А.О.

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 19.06.2020):

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.861.435,22 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.000.000,00 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019 ухвала суду першої інстанції від 23.09.2012 скасовано, справу направлено до цього суду для продовження розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 10.07.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, призначено підготовче судове засідання; від 20.07.2020 - прийнято заяву про зміну предмета позову, залучення відповідачів, встановлено строки для подання заяв по суті; від 17.08.2020 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Підготовче провадження відкладалось за клопотанням представника позивача у зв`язку з запровадженням Урядом України карантинних заходів, прийняттям зави про зміну предмета позову та встановленням сторонам строків для подання заяв по суті. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправною бездіяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивачу завдано майнову шкоду в розмірі недоотриманої суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання та мав право здійснювати правосуддя з 01.01.2017 по 01.09.2019 на загальну суму 1.861.435,22 грн. За твердженням позивача, така протиправна бездіяльність завдала моральної шкоди в розмірі 1.000.000,00 грн.

Представник Державної судової адміністрації України у судовому засіданні проти позовних вимог в частині до Державної судової адміністрації України заперечила. За твердженням представника, Державною судовою адміністрацією України не приймалось рішень, не вчинялось дій, бездіяльності, які б завдали шкоди позивачеві, відповідач не є органом, який може відповідати за шкоду завдану Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Шостим апеляційним адміністративним судом та Київським апеляційним адміністративним судом подано до суду відзив та клопотання про розгляд справи без участі представника. Відзив обґрунтований тим, що вимоги до Шостого апеляційного адміністративного суду та Київського апеляційного адміністративного суду відсутні.

Держаною казначейською службою України подано до суду відзив, відповідно до якого представник позовні вимоги не визнав, зазначивши, що Казначейство не може нести відповідальність за шкоду завдану позивачу діями інших суб`єктів.

Керівником секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України подано до суду лист від 09.04.2020 №19-535/20, яким повідомлено, що станом на 09.04.2020 склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не сформовано, а тому представництво та самопредставництво інтересів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в судах та інших органах влади працівниками секретаріату є неможливим. Станом на час судового розгляду склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не сформовано.

Під час судового розгляду справи позивач вимоги підтримав, представник Державної судової адміністрації України просила відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених до цього відповідача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача та представника Державної судової адміністрації України, дослідивши письмові докази, суд установив.

Указом Президента України від 16.11.2004 №1419/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 09.09.2010 №2512-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 12.04.2012 №4633-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Указом Президента України від 23.04.2014 №430/2014 ОСОБА_1 переведено із Севастопольського апеляційного адміністративного суду на роботу на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.03.2016 №17/зп-16 вирішено провести протягом квітня-червня 2016 року первинне кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних суддів, в тому числі ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 визнано суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді; відсторонено суддю від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання; направлено суддю до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки; доручено Національній школі суддів України провести перепідготовку судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до 22.09.2016 з урахуванням спеціалізації, інстанційності суду та результатів первинного кваліфікаційного оцінювання.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

У позовній заяві зазначено, що позивач 27.12.2016 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з листом, в якому просив завершити його кваліфікаційне оцінювання з урахуванням рішення Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016. доказів такого звернення не надано.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі судді ОСОБА_1 .

Рішенням Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2018 в адміністративній справі №800/439/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, визнання незаконним рішення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №800/439/17 скасовано рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19.02.2018: визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16; зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти відповідне рішення за наслідками пройденого первинного кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 ; визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині включення ОСОБА_1 до списку суддів, стосовно яких рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей; зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України виключити ОСОБА_1 зі списку суддів, стосовно яких рішенням комісії від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та в частині дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.12.2018 №310/зп-18 припинено кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду, призначеного рішенням комісії від 20.10.2017 №106/зп-17, внесено зміни до рішення комісії 20.10.2017 №106/зп-17 шляхом виключення судді ОСОБА_1 зі списку суддів, стосовно яких призначено відповідне оцінювання та тестування.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення від 11.03.2019 №5/ко-19, яким визнано суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що підтвердив можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26.04.2019 №25/пс-19 рекомендовано для переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 закрито провадження у справі №9901/799/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про: визнання протиправною бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо невнесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення позивача - судді Київського апеляційного адміністративного суду на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду; зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 №415-к зараховано з 28.08.2019 до штату Шостого апеляційного адміністративного суду на посаду судді ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Підставами позову щодо протиправної бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зазначено судові рішення.

Судом установлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16 визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею ОСОБА_1 можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

Виконуючи вказане судове рішення, Вища кваліфікаційна комісія призначила кваліфікаційне оцінювання судді ОСОБА_1 рішенням від 20.10.2017 №106/зп-17.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №800/439/17 встановлено протиправну бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, визнано протиправним та скасовано рішення про призначення судді кваліфікаційного оцінювання.

Як убачається зі змісту ухвали Верховного Суду в складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №9901/799/18 та залишеної без змін постановою Великої Палати Верховного Суду 12.02.2020, суддя ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо невнесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення позивача як судді Київського апеляційного адміністративного суду на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду та зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення судді Київського апеляційного адміністративного суду судді ОСОБА_1 на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.

Закриваючи провадження у справі, Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №9901/799/18 дійшов висновку, що Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не обґрунтовано належним чином неможливості внесення рекомендації щодо переведення позивача на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду, як під час внесення такої рекомендації відносно суддів Київського апеляційного адміністративного суду, так і на час звернення до суду з даним позовом. В ухвалі Верховного Суду вказано, що підставами для закриття провадження у справі слугували рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26.04.2019 №25/пс-19, яким рекомендовано для переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , а також лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05.06.2019 №21-3140/19, яким внесено відповідно до статті 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що саме у зв`язку з протиправною бездіяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивачу завдано майнову шкоду в розмірі недоотриманої суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання та мав право здійснювати правосуддя з 01.01.2017 по 01.09.2019 на загальну суму 1.861.435,22грн.

Пунктом 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час тривання спірних відносин) право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Згідно з частиною десятою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час тривання спірних відносин) суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Позивачем разом з позовною заявою надано довідку Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 №02.7.-34/193 видану ОСОБА_1 про те, що він дійсно працює на посаді судді, розмір суддівської винагороди судді станом на 01.01.2017 складає 24.640,00 грн. (посадовий оклад - 17.600,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 7.040,00 грн.), суддівська винагорода судді станом на 01.01.2018 складала 30042,10 грн. (посадовий оклад - 19.382,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 7.752,80 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 2.907,30 грн.), суддівська винагорода судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання станом на 01.01.2017 складає 70.000,00 грн. (посадовий оклад - 50.000,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 20.000,00 грн.), суддівська винагорода судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання станом на 01.01.2018 складає 102.416,25 грн. (посадовий оклад - 66.075,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 26.430,00 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 9.911,25 грн.).

Згідно з довідкою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 №02.7-34/122 виданої ОСОБА_1 , станом на 01.01.2019 суддівська винагорода судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, складала 49.129,58 грн. (посадовий оклад - 31.696,50 грн., доплата за вислугу років 40% - 12.678,60 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 4.754,48 грн.), суддівська винагорода судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, станом на 01.01.2019 складала 119.102,00 грн. (посадовий оклад - 76.840,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 30.736,00 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 11.526,00 грн.).

На думку суду, позивачем обґрунтовано, що саме протиправні рішення та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №800/439/17, ухвалою Верховного Суду в складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №9901/799/18, якими: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки; визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині включення ОСОБА_1 до списку суддів, стосовно яких рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей; визнано необґрунтованою неможливість внесення рекомендації щодо переведення ОСОБА_1 на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду, - призвели до отримання позивачем суддівської винагороди в меншому розмірі як суддею, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання та суддею, який не здійснював правосуддя, оскільки не був переведений до новоствореного Шостого апеляційного адміністративного суду.

З урахуванням наведеного правового регулювання щодо розміру суддівської винагороди суд констатує, що саме протиправні рішення та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призвели до виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 в меншому розмірі. Отже, завдана шкода в розмірі 1.861.435,22 грн., яка складається з різниці між отриманою суддівською винагородою і винагородою, яку ОСОБА_1 міг отримати в разі виконання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, якою визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки, а також невчинення бездіяльності щодо зволікання з внесення подання про переведення судді до новоствореного Шостого апеляційного адміністративного суду, підлягає стягненню на користь позивача. При цьому судом взято до уваги розрахунок позивача щодо завданої майнової шкоди, що якого заперечень не висловлено та який зроблено на підставі довідок Київського апеляційного адміністративного суду.

З огляду на наведені висновки, суд констатує про встановлення судом завдання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України шкоди позивачеві, яка виразилась у недоотриманні позивачем суддівської винагороди в розмірі 1.861.435,22 грн. у період з 01.01.2017 до 01.09.2109 (коли позивач почав отримувати суддівську винагороду в повному обсязі після зарахування наказом від 27.08.2019 №415-к до Шостого апеляційного адміністративного суду), встановлення судом причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що визнано в наведених судових рішення та вини, оскільки невжиття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України необхідних та достатніх заходів для проведення кваліфікаційного оцінювання судді та його переведення до новоствореного суду, призвело до негативних наслідків у вигляді виплати суддівської винагороди в меншому розмірі.

Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач просив встановити спосіб виконання рішення суду в частині стягнення майнової шкоди шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України.

У поясненнях Державна казначейська служба України повідомила, що в законі України Державний бюджет України на відповідний рік передбачено спеціальну бюджетну програму КПКВК 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дія чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб". Для виконання зазначеної бюджетної програми в Казначействі відкритий рахунок UA738201720343190004000078863.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (зі змінами) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з підпунктом 2 пункту 35 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Враховуючи таке правове регулювання примусового виконання рішення суду щодо відшкодування шкоди, Державна судова адміністрація України не є учасником відносин щодо безспірного списання коштів на виконання рішення суду зі стягнення шкоди, завданої державним органом.

Отже, належним способом виконання рішення суду щодо стягнення на користь позивача, завданої йому Вищою кваліфікаційною комісією України шкоди в розмірі 1.861.435,22 грн. є зобов`язання Державної казначейської служба України здійснити позивачу виплату вказаної суми з відповідного рахунку, відкритого для виконання спеціальної бюджетної програми КПКВК 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дія чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб" відповідно до вимог Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.000.000,00 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної казначейської служби України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша); моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 1-4 частини другої); якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта).

В обґрунтування завдання Вищою кваліфікаційною комісією України моральної шкоди позивач зазначив, що протиправне зволікання із проведенням кваліфікаційного оцінювання, переведення з ліквідованого суду до новоствореного призвело до переживань та страждань позивача, які не припиняються і з поданням позову, оскільки страждання породжує той факт, що неправомірна поведінка органу державної влади сприяє зміні нормального способу життя, позивач постійно піддається переживанням за власну долю, яка має вирішуватись у судових інстанціях, через що позивач також змушений змінити свої життєві стосунки як з навколишнім світом так і з близькими, негативна увага, яка привернута протиправними діями, впливає на ділову репутацію та можливість збереження свого приватного життя без небажаного втручання. В позовній заяві позивач зазначив, що весь час перебував у постійному душевному болі, зумовленому думкою лише про те, що своєю незаконною бездіяльністю відповідач свідомо ігнорує його, як громадянина, який значну частину свого життя сумлінно працював, користується авторитетом у оточуючих, у різкому загостренні почуття скривдженої гідності, образи, заниження самооцінки та впевненості у своїх можливостях, деформації власного "Я", втраті душевного спокою, що проявилося у різних проявах тривоги, страху переживання зумовлених глибокою депресією, внутрішнім дискомфортом, незадоволеністю собою та власним життям, погіршенням стосунків з оточуючими людьми, у неможливості продовжити трудову діяльність та активного громадського життя по стану здоров`я, неможливістю реалізувати свої наміри.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Разом з тим, необхідно надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (наприклад, постанова Верховного Суду від 02.09.2020 справа №1340/4056/18).

На думку суду, наведених позивачем доводів не достатньо для висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди у визначеному позивачем розмірі. Зокрема, позивач, зазначаючи про переживання, страждання, заниження самооцінки, тривоги, зміну нормального способу життя, погіршення стосунків з оточуючими не вказав, які докази можуть підтвердити наведені обставини. Позовна заява не містить доводів яким чином змінилось особисте життя позивача, його професійні стосунки з колегами, на скільки знизилась ділова репутація. Суд ураховує, що негативний висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про непроходження позивачем кваліфікаційного оцінювання, що могло суттєво вплинути на репутацію позивача як професійного досвідченого судді, визнано необґрунтованим постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16. Крім того, позовна заява не містить розрахунку моральної шкоди.

Отже, за висновком суду, позивачем не доведено завдання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України моральної шкоди та її розмір.

З огляду на те, що позивачем не заявлено вимог до Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду, відповідно позов в частині до цих відповідачів задоволенню не підлягає. Стосовно відповідачів Державної казначейської служби України та Державної судової адміністрації України, то судом також не встановлено протиправності їх рішень, дій чи бездіяльності, тому в задоволенні позову до цих відповідачів суд також відмовляє. Водночас судом визначено, що Державна казначейська служба України є органом, який здійснює безспірне списання коштів державного бюджету за рішенням суду на відшкодування шкоди, виходячи з цього встановлено відповідний спосіб виконання рішення суду.

Щодо юрисдикції спору, то суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, оскільки вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди всупереч вимогам частини п`ятої статті 21 КАС України заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий спір. При цьому суд дійшов висновку про нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 №686/23445/17 до спірних відносин, позаяк Великою Палатою розглядались відносини щодо стягнення суддівської винагороди внаслідок застосування неконституційного закону, а в спорі, за вирішенням якого звернувся позивач, йшлося про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої державним органом. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019 ухвала про відмову у відкритті провадження у справі від 23.09.2012 скасовано, справу направлено до цього суду для продовження розгляду. Отже, питання юрисдикції спору вирішено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами), за якою судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду .

Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.861.435,22 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят одна тисяча чотириста тридцять п`ять гривень двадцять дві копійки), встановивши спосіб виконання - шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .

У задоволені решти позову відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Державна казначейська служба України (ідентифікаційний код 37567646, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6).

Відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ідентифікаційний код 37316378, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, фактична адреса: 03109, місто Київ, вулиця Генерала Шаповала, будинок 9).

Відповідач - Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795 місцезнаходження: Київ, 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5).

Відповідач - Шостий апеляційний адміністративний суд (ідентифікаційний код 42250890, місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, корпус30).

Відповідач - Київський апеляційний адміністративний суд (ідентифікаційний код 34729486, місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 8, корпус30).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя В.А. Донець

Джерело: ЄДРСР 91877180

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  640/17852/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Донець В.А.  

Суддя-доповідач -  Полотнянко Ю.П.   

05 лютого 2021 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Полотнянка Ю.П.

суддів:  Драчук Т. О.  Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної казначейської  служби України, Державної судової адміністрації України, Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду про стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Шостого апеляційного адміністративного суду, Київського апеляційного адміністративного суду, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 19.06.2020, просив:

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.861.435,22 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади - Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.000.000,00 грн. шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.09.2020 позов задоволено частково:

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в розмірі 1.861.435,22 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят одна тисяча чотириста тридцять п`ять гривень двадцять дві копійки), встановивши спосіб виконання - шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України списати вказані кошти зі спеціально визначеного для цього рахунку Державного бюджету України та зобов`язання Державної казначейської служби України здійснити виплату цих коштів ОСОБА_1 ;

- у задоволені решти позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державною казначейською службою України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскільки рішення суду щодо визнання неправомірними дій чи бездіяльності Казначейства не приймалося, то відсутні будь-які законні підстави для зобов`язання Казначейства вчинити певні дії на користь позивача. Зазначає, що кошти підлягають виконанню за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції предметої юрисдикції. Зазначає, що питання про стягнення шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження та від 02.02.2021 призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

04.02.2021 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Однак, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін, оскільки як слідує із матеріалів справи та даного клопотання, 20.01.2021 представником позивача було отримано ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 про відкриття апеляційного провадження разом із копією апеляційної скарги.

Як слідує із ухвали суду від 18.01.2021 про відкриття апеляційного провадження, учасникам справи запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання ухвали подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Тобто, отримавши 20.01.2021 ухвалу про відкриття апеляційного провадження, позивач мав можливість протягом 10 днів, а саме до 01.02.2021 подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Однак, відзив на апеляційну скаргу та клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін  направлено 02.02.2021 та надійшли до суду апеляційної інстанції 04.02.21, після прийняття судом 02.02.2021 ухвали про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Посилання позивача на те, що внаслідок технічної помилки, відзив на апеляційну скаргу від 21.01.2021 було помилково надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва, колегія суддів вважає неповажними причинами пропуску строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та клопотань.

Враховуючи наведене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін.

На підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Указом Президента України від 16.11.2004 №1419/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 09.09.2010 №2512-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Шахтарського міськрайонного суду Донецької області безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 12.04.2012 №4633-VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Указом Президента України від 23.04.2014 №430/2014 ОСОБА_1 переведено із Севастопольського апеляційного адміністративного суду на роботу на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22.03.2016 №17/зп-16 вирішено провести протягом квітня-червня 2016 року первинне кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних суддів, в тому числі ОСОБА_1 ..

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 визнано суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1  таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді; відсторонено суддю від здійснення правосуддя до проходження ним повторного кваліфікаційного оцінювання; направлено суддю до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки; доручено Національній школі суддів України провести перепідготовку судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до 22.09.2016 з урахуванням спеціалізації, інстанційності суду та результатів первинного кваліфікаційного оцінювання.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

У позовній заяві зазначено, що позивач 27.12.2016 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з листом, в якому просив завершити його кваліфікаційне оцінювання з урахуванням рішення Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016. доказів такого звернення не надано.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі судді ОСОБА_1 .

Рішенням Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2018 в адміністративній справі №800/439/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, визнання незаконним рішення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №800/439/17 скасовано рішення Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19.02.2018: визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16; зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти відповідне рішення за наслідками пройденого первинного кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 ; визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині включення ОСОБА_1 до списку суддів, стосовно яких рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей; зобов`язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України виключити ОСОБА_1  зі списку суддів, стосовно яких рішенням комісії від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та в частині дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12.12.2018 №310/зп-18 припинено кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду, призначеного рішенням комісії від 20.10.2017 №106/зп-17, внесено зміни до рішення комісії 20.10.2017 №106/зп-17 шляхом виключення судді ОСОБА_1 зі списку суддів, стосовно яких призначено відповідне оцінювання та тестування.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення від 11.03.2019 №5/ко-19, яким визнано суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що підтвердив можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26.04.2019 №25/пс-19 рекомендовано для переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 ..

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 закрито провадження у справі №9901/799/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про: визнання протиправною бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо невнесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про переведення позивача - судді Київського апеляційного адміністративного суду на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду; зобов`язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 №415-к зараховано з 28.08.2019 до штату Шостого апеляційного адміністративного суду на посаду судді ОСОБА_1 .

Позивач вважаючи, що вказані факти свідчать про те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України як орган державної влади, допустила протиправну бездіяльність, чим було завдано шкоди позивачу, яка підлягає відшкодуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції констатував про встановлення судом завдання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України шкоди позивачеві, яка виразилась у недоотриманні позивачем суддівської винагороди в розмірі 1.861.435,22 грн. у період з 01.01.2017 до 01.09.2109 (коли позивач почав отримувати суддівську винагороду в повному обсязі після зарахування наказом від 27.08.2019 №415-к до Шостого апеляційного адміністративного суду), встановлення судом причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що визнано в наведених судових рішення та вини, оскільки невжиття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України необхідних та достатніх заходів для проведення кваліфікаційного оцінювання судді та його переведення до новоствореного суду, призвело до негативних наслідків у вигляді виплати суддівської винагороди в меншому розмірі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що саме у зв`язку з протиправною бездіяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України позивачу завдано майнову шкоду в розмірі недоотриманої суддівської винагороди судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання та мав право здійснювати правосуддя з 01.01.2017 по 01.09.2019 на загальну суму 1.861.435,22 грн.

Підставами позову щодо протиправної бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зазначено судові рішення.

Зокрема, слід відмітити, що постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16 визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею ОСОБА_1 можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

Виконуючи вказане судове рішення, Вища кваліфікаційна комісія призначила кваліфікаційне оцінювання судді ОСОБА_1 рішенням від 20.10.2017 №106/зп-17.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №800/439/17 встановлено протиправну бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, визнано протиправним та скасовано рішення про призначення судді кваліфікаційного оцінювання.

Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №9901/799/18, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не обґрунтовано належним чином неможливості внесення рекомендації щодо переведення позивача на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду, як під час внесення такої рекомендації відносно суддів Київського апеляційного адміністративного суду, так і на час звернення до суду з даним позовом. В ухвалі Верховного Суду вказано, що підставами для закриття провадження у справі слугували рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26.04.2019 №25/пс-19, яким рекомендовано для переведення на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду суддю Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , а також лист Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05.06.2019 №21-3140/19, яким внесено відповідно до статті 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII до Вищої ради правосуддя рекомендацію про переведення судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Наказом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 №415-к зараховано з 28.08.2019 до штату Шостого апеляційного адміністративного суду на посаду судді ОСОБА_1 .

Таким чином, саме протиправні рішення та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, встановлена вказаними вище судовими рішеннями, призвели до отримання позивачем суддівської винагороди в меншому розмірі як суддею, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання та суддею, який не здійснював правосуддя, оскільки не був переведений до новоствореного Шостого апеляційного адміністративного суду.

Отже, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що вказані факти свідчать про те, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України як орган державної влади, допустила протиправну бездіяльність, чим було завдано шкоди позивачу, яка підлягає відшкодуванню.

Так, позивачем разом з позовною заявою надано довідку Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 №02.7.-34/193 видану ОСОБА_1 про те, що він дійсно працює на посаді судді, розмір суддівської винагороди судді станом на 01.01.2017 складає 24.640,00 грн. (посадовий оклад - 17.600,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 7.040,00 грн.), суддівська винагорода судді станом на 01.01.2018 складала 30042,10 грн. (посадовий оклад - 19.382,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 7.752,80 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 2.907,30 грн.), суддівська винагорода судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання станом на 01.01.2017 складає 70.000,00 грн. (посадовий оклад - 50.000,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 20.000,00 грн.), суддівська винагорода судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання станом на 01.01.2018 складає 102.416,25 грн. (посадовий оклад - 66.075,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 26.430,00 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 9.911,25 грн.).

Згідно з довідкою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 №02.7-34/122 виданої ОСОБА_1 , станом на 01.01.2019 суддівська винагорода судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, складала 49.129,58 грн. (посадовий оклад - 31.696,50 грн., доплата за вислугу років 40% - 12.678,60 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 4.754,48 грн.), суддівська винагорода судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, станом на 01.01.2019 складала 119.102,00 грн. (посадовий оклад - 76.840,00 грн., доплата за вислугу років 40% - 30.736,00 грн., доплата за наукову ступінь "Кандидат" 15% - 11.526,00 грн.).

Отже, загальна сума втраченого доходу у вигляді суддівської винагороди в період з 01.01.2017 по 01.09.2019 складає 1 861 435,22 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про встановлення судом завдання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України шкоди позивачеві, яка виразилась у недоотриманні позивачем суддівської винагороди в розмірі 1.861.435,22 грн. у період з 01.01.2017 до 01.09.2109 (коли позивач почав отримувати суддівську винагороду в повному обсязі після зарахування наказом від 27.08.2019 №415-к до Шостого апеляційного адміністративного суду), встановлення судом причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що визнано в наведених судових рішення та вини, оскільки невжиття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України необхідних та достатніх заходів для проведення кваліфікаційного оцінювання судді та його переведення до новоствореного суду, призвело до негативних наслідків у вигляді виплати суддівської винагороди в меншому розмірі.

Також, колегія суддів погоджується із висновком суду прешої інстанції про те, що належним способом виконання рішення суду щодо стягнення на користь позивача, завданої йому Вищою кваліфікаційною комісією України шкоди в розмірі 1.861.435,22 грн. є зобов`язання Державної казначейської служба України здійснити позивачу виплату вказаної суми з відповідного рахунку, відкритого для виконання спеціальної бюджетної програми КПКВК 3504030 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дія чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб" відповідно до вимог Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45).

Доводи апелянта про те, що оскільки рішення суду щодо визнання неправомірними дій чи бездіяльності Казначейства не приймалося, то відсутні будь-які законні підстави для зобов`язання Казначейства вчинити певні дії на користь позивача, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Зокрема, згідно правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, висловленої у постанові від  13.02.2019 по справі №757/38064/16-ц, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Таким чином, Державна казначейська служба України є належним відповідачем у справі, оскільки шкоду було завдано органом державної влади – Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, тому державна в особі органу має бути відповідачем, а відшкодування такої шкоди має бути забезпечено державною через такі органи як Державна казначейська служба України.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції предметної юрисдикції, колегія суддів відхиляє, оскільки це питання у даній справі вже було вирішено судом апеляційної інстанції, зокрема у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2019.

Як було зазначено у вказаному рішенні, не зважаючи на те, що предметом спору є відшкодування шкоди, дану справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки така шкода була завдана під час проходження позивачем публічної служби, яка розраховується з розміру недоотриманої суддівської винагороди.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а  рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий

Полотнянко Ю.П.

Судді

Драчук Т. О.  Ватаманюк Р.В.

Джерело: ЄДРСР 94665790

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Це наша справа. І це приклад того, як члени ВККСУ неналежним чином виконували свої обов'язки, порушували права судді, що призвело до завдання судді шкоди, яку суд і відшкодував. Також це приклад для суддів, що потрібно боротись за свої права. Ми виграли всі справи у ВККСУ і довели порушення прав судді.

Суд зазначив, що позивачем обґрунтовано, що саме протиправні рішення та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №800/439/17, ухвалою Верховного Суду в складі колегії Касаційного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №9901/799/18, якими: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки; визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо неприйняття рішення за наслідками пройденого кваліфікаційного оцінювання суддею ОСОБА_1 після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, визнано незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині включення ОСОБА_1 до списку суддів, стосовно яких рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.10.2017 №106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність займаній посаді судді та дати проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей; визнано необґрунтованою неможливість внесення рекомендації щодо переведення ОСОБА_1 на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду, - призвели до отримання позивачем суддівської винагороди в меншому розмірі як суддею, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання та суддею, який не здійснював правосуддя, оскільки не був переведений до новоствореного Шостого апеляційного адміністративного суду.

З урахуванням наведеного правового регулювання щодо розміру суддівської винагороди суд констатує, що саме протиправні рішення та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призвели до виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 в меншому розмірі. Отже, завдана шкода в розмірі 1.861.435,22 грн., яка складається з різниці між отриманою суддівською винагородою і винагородою, яку ОСОБА_1 міг отримати в разі виконання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України постанови Вищого адміністративного суду України від 05.09.2016 у справі №800/303/16, якою визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.04.2016 №174/ко-16 про непідтвердження суддею можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонення від здійснення правосуддя та направлення до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки, а також невчинення бездіяльності щодо зволікання з внесення подання про переведення судді до новоствореного Шостого апеляційного адміністративного суду, підлягає стягненню на користь позивача. При цьому судом взято до уваги розрахунок позивача щодо завданої майнової шкоди, що якого заперечень не висловлено та який зроблено на підставі довідок Київського апеляційного адміністративного суду.

З огляду на наведені висновки, суд констатує про встановлення судом завдання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України шкоди позивачеві, яка виразилась у недоотриманні позивачем суддівської винагороди в розмірі 1.861.435,22 грн. у період з 01.01.2017 до 01.09.2109 (коли позивач почав отримувати суддівську винагороду в повному обсязі після зарахування наказом від 27.08.2019 №415-к до Шостого апеляційного адміністративного суду), встановлення судом причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що визнано в наведених судових рішення та вини, оскільки невжиття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України необхідних та достатніх заходів для проведення кваліфікаційного оцінювання судді та його переведення до новоствореного суду, призвело до негативних наслідків у вигляді виплати суддівської винагороди в меншому розмірі.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...