Постанова ВП ВС про розрахунок добового небалансу природного газу та правомірне корегування заднім число ціни оператором ГТС

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 910/11273/20
Провадження № 12-71гс21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючої судді Рогач Л. І.,

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників:

позивача - Метенка Т. І.,

відповідача - Хромова О. І., Перцової О. І.,

третьої особи - Мкртчяна В. Х.,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Андрієнко В. В., судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення 1 825 309,75 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі - Укрнафтобуріння, позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор ГТС, відповідач) 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу.

2. Стверджувало, що відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов`язання за договором транспортування газу, а саме: після завершення місячного періоду постачання та переходу у власність природного газу, порушуючи закон, в односторонньому порядку змінив таку суттєву умову вказаного договору, як вартість уже придбаного природного газу. Внаслідок цих протиправних дій відповідача (зниження у лютому 2020 року середньозваженої маржинальної ціни природного газу за газовий місяць - січень 2020 року із 7 277,40 грн до 5 791,50 грн (за 1 000 м3 з ПДВ))недоотримана Укрнафтобурінням вартість позитивного небалансу за період січня 2020 року склала 1 825 309,75 грн. Відповідач має доплатити вказану грошову суму на рахунок позивача.

3. У свою чергу відповідач зазначив, що порядок визначення добового небалансу та плати за добовий небаланс визначається відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи(далі - Кодексу ГТС). Згідно з приписами пункту 3 глави 6 Розділу ХІV цього Кодексу оприлюднена на сайті Оператора ГТС вартість небалансу є попередньою, а не остаточною. Натомість остаточна вартість визначається згідно із частиною другою статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» та пунктів 4, 8, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС виходячи з обґрунтованих та реальних витрат Оператора ГТС, пов`язаних зі здійсненням балансування. Тобто, на думку відповідача, плата за добовий небаланс обчислюється на підставі вартості добового небалансу та має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій Оператором ГТС.

4. Відповідно,установлена попередня вартість добового небалансу може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що й здійснив Оператор ГТС, визначивши в січні 2020 року розмір плати за добовий небаланс на підставі маржинальних цін продажу / придбання природного газу, які ґрунтувались на вартості природного газу, придбаного оператором для забезпечення балансування у відповідний період.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. 3 грудня 2019 року Оператор ГТС як оператор газотранспортної системи (далі - ГТС) та Укрнафтобуріння (що є газовидобувним підприємством та має ліцензію на постачання природного газу відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 11 квітня 2017 року № 495) як замовник уклали договір транспортування природного газу № 1907000635 (далі - Договір).

6. Відповідно до пункту 2.1 Договору Оператор ГТС надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

7. Згідно з абзацом першим пункту 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

8. Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та Оператором ГТС при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу ОператораГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору.

9. Пунктом 3.1 Договору визначені обов`язки Оператора ГТС, до яких належать, зокрема: своєчасне надання послуг належної якості; розміщення на своєму вебсайті чинних тарифів, вартості послуг балансування, типового договору транспортування природного газу і Кодексу ГТС; здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплати грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

10. Згідно з пунктом 4.2 Договору замовник має право, зокрема: отримувати від Оператора ГТС послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки; замовляти транспортування та одержувати з ГТС обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям / реномінаціям; отримувати від Оператора ГТС всю необхідну інформацію щодо роботи ГТС, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим Договором; користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України.

11. За змістом пункту 7.1 Договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

12. Умовами пункту 9.1 Договору сторони узгодили, що у разі виникнення у замовника добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

13. Відповідно до абзацу другого пункту 9.2 Договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю у замовника, а замовник - продаж природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС.

14. Згідно з пунктом 9.4 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

15. За інформацією, оприлюдненою на вебсайті Оператора ГТС, та даними інформаційної платформи у січні 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пунктом 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

16. Відповідно до положень Договору та Кодексу ГТС Оператор ГТС протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання природного газу на кожну газову добу на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ в розрізі кожної доби місяця; відповідно до оприлюднюваних даних Оператора ГТС середньозважена маржинальна ціна природного газу у січні 2020 року становила 7 277,00 грн з ПДВ за 1 000 м3.

17. Разом з тим, 11 лютого 2020 року відповідач на вебресурсі https://tsoua.com/ змінив інформацію про маржинальну ціну природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року. Вказана середньозважена маржинальна ціна склала 5 792,00 грн з ПДВ за 1000 м3.

18. Нова середньозважена маржинальна ціна природного газу за січень 2020 року, оприлюднена Оператором ГТС 11 лютого 2020 року, була внесена до акта № 01-2020-1907000635 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - січень 2020 року, який датований 31 січня 2020 року та 14 лютого 2020 року направлений відповідачем позивачу через інформаційну платформу.

19. Відповідно до акта від 31 січня 2020 року № 01-2020-1907000635 вартість придбаного відповідачем у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 6 852 632,83 грн.

20. Згідно з приміткою у вказаному акті Оператор ГТС застосував метод розрахунку маржинальної ціни придбання/ продажу відповідно до пунктів 7, 11, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

21. При визначенні маржинальної ціни газу відповідач врахував придбання природного газу для балансуючих дій в НАК «Нафтогаз України» за першу газову добу січня 2020 року за ціною 5 434,00 грн, що підтверджується додатковими угодами та актами від 31 січня 2020 року до договорів купівлі-продажу природного газу від 1 січня 2020 року № 200100000, № 200100001, № 200100002, № 200100005, № 200100006 для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020 року.

22. Відповідно до пункту 1.1 вказаних вище договорів купівлі-продажу природного газу продавець зобов`язався передати у власність покупцеві протягом січня 2020 року природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах, визначених договорами.

23. У пункті 4.1 договорів визначена ціна за 1 000 м3 газу для першої газової доби передачі газу, яка становить 6 635,00 грн без урахування ПДВ. Першою газовою добою є дата підписання договорів, тобто 1 січня 2020 року. Ціна за 1 000 м3 газу без урахування ПДВ для кожної газової доби передачі газу, наступних за першою газовою добою, визначається за формулою, наведеною у пункті 4.2 договорів.

24. В подальшому 31 січня 2020 року НАК «Нафтогаз України» та відповідач уклали додаткові угоди до цих договорів, у яких, зокрема, змінили ціну за 1 000 м3 газу для першої газової доби передачі газу на 5 434,00 грн без урахування ПДВ.

25. Також 31 січня 2020 року НАК «Нафтогаз України» та відповідач склали акти приймання-передачі природного газу до договорів № 200100000, 200100001, 200100002, 200100005, 200100006, згідно з якими НАК «Нафтогаз України» як продавець передав, а відповідач як покупець прийняв у січні 2020 року імпортований природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб.

26. За отриманий природний газ відповідач сплатив повну вартість НАК «Нафтогаз України», що засвідчують наявні в матеріалах справи платіжні доручення від 14 лютого 2020 року.

27. Водночас згідно з альтернативним розрахунком позивача, здійсненим за принципом добового балансування на підставі маржинальних цін, що оприлюднювалися у період звітного місяця (січень 2020 року), позитивний небаланс Укрнафтобуріння склав 8 677 942,58 грн.

28. Спір виник унаслідок того, що різниця між розрахунками Оператора ГТСта замовника за Договором стосовно вартості позитивного небалансу за січень 2020 року склала 1 825 309,75 грн на користь позивача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

29. Рішенням Господарського суду міста Києва від 2 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Оператора ГТС на користь Укрнафтобуріння 1 825 309,75 грн недоотриманої вартості позитивного небалансу та 27 379,65 грн судового збору.

30. Суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць.

31. Натомість відповідач усупереч приписам Кодексу ГТС на власний розсуд здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, фактично зменшивши ціну вже автоматично придбаного об`єму газу не лише в односторонньому порядку, але й з порушенням принципу договірних сторін.

32. На переконання місцевого господарського суду, такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якими унеможливлюються зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.

33. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про відмову в позові.

34. З урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 910/6208/20, ухваленій в аналогічних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оприлюднена попередня вартість за добовий небаланс може бути скоригована під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України «Про ринок природного газу».

35. Тобто при аналізі правильності формування розрахунку остаточної ціни за відповідний небаланс дослідженню підлягає як визначення маржинальної ціни, так і самих витрат оператора внаслідок вчинення балансуючих дій, про що також зазначено у пункті 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу.

36. Отже, Оператор ГТС не мав визначати розмір маржинальних цін продажу /придбання природного газу в січні 2020 року в будь-якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідав фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб фізичного балансування ГТС у січні 2020 року. А відтак відповідач здійснював розрахунок остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу звітного місяця - січня 2020 року відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та умовами Договору, укладеного сторонами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, надходження справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

37. 4 серпня 2021 року Укрнафтобуріння подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 2 грудня 2020 року.

38. На переконання скаржника, постанова суду касаційної інстанції є такою, що ухвалена без належного дослідження та оцінки доказів і наявних матеріалів справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

39. Ухвалою Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

40. Ухвалою від 21 жовтня 2021 року справу № 910/11273/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.

41. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

42. Касаційний господарський суд зазначив, що корегування відповідачем попередньої вартості плати за добовий небаланс під час визначення остаточної плати, що впливає на загальний обсяг понесених витрат у розумінні статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», встановлює йому превалюючу можливість як монополісту по відношенню до інших учасників ринку природного газу - замовників послуг транспортування змінювати ціну балансування газу, враховуючи власні фінансові інтереси. Тобто, якщо при виникненні позитивних небалансів відповідний оператор матиме право знижувати маржинальну ціну, то при наявності у замовників послуг транспортування природного газу негативних небалансів оператор матиме можливість таку ціну підіймати на власний розсуд в односторонньому порядку та у будь-який час.

43. Отже, справа містить виключну правову проблему, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг транспортування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, порядку визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.

44. Касаційний господарський суд зазначив про кількісний та якісний критерії наведеної виключної правової проблеми, що підтверджується низкою справ з подібними правовідносинами, що наразі перебувають на розгляді в судах усіх інстанцій, які у своєму клопотанні наводить заявник, а саме судові рішення у справах № 910/6208/20, 910/5757/20, 910/4424/20, 910/6628/20, 910/2082/21, 910/1306/21, 910/1461/21, 924/1135/20.

45. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 листопада 2021 року цю справу прийняла та призначила до розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

46. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що:

- суд апеляційної інстанції при застосуванні статей 74, 79 ГПК України в контексті встановлення доведеності обставин справи на основі вірогідних доказів проігнорував висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17;

- висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 910/6208/20, який суд апеляційної інстанції застосував при розгляді цієї справи, є неправомірним і таким, що суперечить нормам матеріального права, зокрема положенням Кодексу ГТС у частині визначення маржинальної ціни, її фіксації та неможливості зміни після офіційного оприлюднення Оператором ГТС;

- суд апеляційної інстанції всупереч положенням цивільного та господарського законодавства, а також Кодексу ГТС ототожнив поняття «ціни» та «вартості», що призвело до помилкового висновку про те, що оскільки Кодексом ГТС передбачені поняття «попередня» та «остаточна» вартість, то можна вести мову й про «попередню» та «остаточну» ціну балансування. Однак терміни маржинальна ціна та вартість (плата) за добовий небаланс є різними правовими поняттями, а саме: маржинальна ціна - це виражений у грошовій формі еквівалент однієї тисячі кубометрів природного газу, що визначений відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та не підлягає коригуванню чи зміні (відсутні відповідні правові положення в нормах матеріального законодавствадля цього), апопередня та остаточнавартість (плата) задобовий небаланс - це,в свою чергу, добуток маржинальної цінита попереднього чиостаточного обсягу небалансу природного газу відповідноза добу абогазовий місяць;

- у матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчилипро фактичне, реальнездійснення відповідачем у січні 2020 року балансування ГТС відповідно довимог Кодексу ГТС. Зокрема, відповідач не надав жодного документа на підтвердження подальшого руху природного газу після його придбання у НАК «Нафтогаз України», в яких обсягах він був використаний для балансування системи та реальних витрат відповідача. Наявність лише договорів купівлі-продажу природного газу від 1 січня 2020 року, додаткових угод до них від 31 січня 2020 року та актів приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року не свідчить про використання відповідачем саме цього газу та саме в такому обсязі для балансування ГТС щодобово протягом січня 2020 року. Адже в самих вищевказаних договорах ідеться про закупівлі природного газу для вчинення балансуючих дій та інших потреб, які можуть бути абсолютно відмінними від потреб врегулювання щодобових небалансів замовників послуг транспортування природного газу; крім того відповідно до пояснень відповідача вказаний природній газ був переданий на підставі актів приймання-передачі лише 31 січня 2020 року.

47. Скаржник вважає, що якби природний газ за вказаними договорами купівлі-продажу передавався подобово, то відповідач міг би надати щодобові номінації та торгові сповіщення, на підставі яких щодобово замовлявся і передавався газ, а також документальні докази, які б засвідчували безпосередньо взаємозв`язок щоденно отриманого від НАК «Нафтогаз України» обсягу природного газу та його фактичного використання для вчинення щодобових балансуючих дій у ГТС протягом січня 2020 року (якими є, наприклад, акти про подобовий рух природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» впродовж січня 2020 року, бухгалтерські подобові звіти про використання природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» впродовж січня 2020 року, подобові розрахунки витрат природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» у зв`язку зіздійсненням балансуючих дій впродовж січня 2020 року). Оскільки Оператор ГТС таких доказів суду не надав, немає правовихпідстав вважати правомірними дії відповідача зі встановлення маржинальних цін з використанням цін природного газу за наданими ним договорами купівлі-продажу від 1 січня 2020 року. На підтвердження цієї позиції позивач наголошує на тому, що загальний чистий позитивний небаланс у ГТС за січень 2020 року склав 154,4 млн м3 природного газу, у зв`язку із чим газ, придбаний Оператором ГТС у НАК «Нафтогаз України» у січні 2020 року, фізично не міг бути використаний для врегулювання небалансів, оскільки у Оператора ГТС був значний надлишок природного газу замовників транспортних послуг, за рахунок якого відповідач і здійснював балансуючі дії. Аналогічні доводи позивач наводить також і додаткових поясненнях.

48. У судовому засіданні представник позивача підтримав аргументи, зазначені в касаційній скарзі та додаткових поясненнях.

Позиція відповідача

49. Оператор ГТС у відзиві на касаційну скаргу, а також у письмових поясненнях просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції у цій справі - без змін.

50. Відповідач зауважує, що на сьогодні існує сформована позиція Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права стосовно порядку визначення маржинальної ціни продажу природного газу та можливості нарахування замовнику вартості добових позитивних небалансів за маржинальними цінами, сформованими після завершення спірного періоду.

51. Сформована позиція Верховного Суду полягає в тому, що маржинальна ціна продажу природного газу відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС має визначатись з урахуванням вартості природного газу, придбаного Оператором ГТС для здійснення балансуючих дій. Такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 910/6208/20, від 12 травня 2021 року у справі № 910/5757/20, від 15 червня 2021 року у справі № 910/4424/20, від 17 червня 2021 року у справі № 910/6628/20, від 22 жовтня 2021 року у справі № 910/11647/20, а також в ухвалі Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року у справі № 910/11995/20, фактичні обставини яких є аналогічними обставинам цієї справи та також стосуються стягнення недоотриманої вартості позитивного небалансу за січень 2020 року.

52. Зазначені висновки були застосовані судом апеляційної інстанції. Водночас Укрнафтобуріння у своїй касаційній скарзі не наводить обґрунтувань щодо необхідності відступлення від указаної правової позиції Верховного Суду, як того вимагає пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, а отже, відсутні підстави касаційного оскарження.

53. Тож Оператор ГТС наполягає на тому, що:

- попередня вартість позитивного добового небалансу, яка була опублікована на сайті оператора, є орієнтовною і не вказує на її остаточність;

- попередня вартість позитивного добового небалансу може бути скоригована під час визначення остаточної плати за позитивний добовий небаланс, з огляду на фактичні витрати оператора на балансування;

- остаточна вартість позитивного добового небалансу розраховується на підставі фактично понесених витрат оператора на балансування; оператор фактично поніс витрати на придбання газу для балансування ГТС у січні 2020 року за ціною, яка була визначена 31 січня 2020 року на підставі додаткових угод до договорів купівлі-продажу природного газу, укладених з НАК «Нафтогаз України», та зафіксована у відповідних актах приймання-передачі природного газу до цих договорів, які засвідчили перехід права власності на цей газ до відповідача.

54. Позивач та відповідач у Договорі дійшли згоди, що ціна за позитивний небаланс визначається відповідно до приписів Кодексу ГТС, що не порушує вимоги статей 32, 691, 706 ЦК України. Обчислення відповідачем розміру плати з урахуванням понесених витрат за купівлю природного газу не може розцінюватисьяк одностороння зміна істотних умов Договору, оскільки здійснювалось з посиланням на главу 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

55. У письмових поясненнях Оператор ГТСзазначає, що підхід до розрахунку маржинальної ціни продажу / придбання природного газу для позитивного / негативного небалансу є однаковим для всіх без винятку учасників ринку природного газу. Так, для всіх учасників ринку газу, у яких виник негативний добовий небаланс, 1 січня 2020 року маржинальна ціна придбання природного газу розраховувалась на базі придбаного в АТ «НАК «Нафтогаз» природного газу, а саме 5 434,00 грн за тис. куб. м, що підтверджується наданими актами врегулювання щодобових небалансів за січень 2020 року з іншими учасниками ринку газу.

56. У зв`язку з наведеним у судовому засіданні представники відповідача стверджували про відсутність виключної правової проблеми у цій справі, адже практика судів з окресленого питання є сформованою і наразі відсутні рішення Верховного Суду, які б суперечили вже сформованій судовій практиці щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах при визначенні остаточної плати за щодобові позитивні небаланси. Розмір маржинальних цін як продажу / придбання природного газу має відповідати фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб балансування газотранспортної системи за відповідний період.

Позиція третьої особи

57. НКРЕКП зазначила, що Оператор ГТС, дотримуючись порядку розрахунку плати за добовий небаланс, установленого главою 6 розділу XIV Кодексу ГТС, сформував маржинальні ціни продажу/ придбання природного газу за кожну газову добу січня 2020 року виходячи з фактичної вартості природного газу, придбаного Оператором ГТС унаслідок здійснення балансуючих дій у січні 2020 року.

58. При цьому Оператор ГТС не мав визначати розмір маржинальних цін продажу / придбання природного газу у січні 2020 року в будь-якому іншому розмірі, ніж у тому, який відповідає фактично понесеним витратам Оператора ГТС на придбання природного газу для потреб балансування газотранспортної системи в січні 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви та джерела права, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

59. Питання правової визначеності та передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

60. Ключовими елементами принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, виконуваність судових рішень, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

61. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

62. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

63. При цьому Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) не наполягає на незмінності судової практики, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон при проведенні реформ або запровадженні покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

64. Відтак ЄСПЛ зауважив, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів («BRUMARESCU v. ROMANIA», № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ, від 28.10.99). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи («LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA», № 76943/11, пункт 123, ЄСПЛ, від 29.11.2016). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними («S.W. v. THE UNITED KINGDOM», № 20166/92, пункт 36, ЄСПЛ, від 22.11.95).

65. Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

66. У силу вимог частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

67. Згідно із частиною другою статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

68. Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

69. Отже, суд касаційної інстанції під час перегляду справи, як правило, вирішує суперечності у судовій практиці, забезпечує єдність судової практики та досліджує лише питання права, а не факту, оскільки справа у касаційному порядку розглядається, як правило, після розгляду судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію для встановлення та перевіркифактів.

70. Велика Палата Верховного Суду вважає, що правильне вирішення судового спору у справі № 910/11273/20 передбачає необхідність у наданні висновку про те, чи правильно визначається маржинальна ціна природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування. Також, з огляду на принцип правової визначеності, при формуванні такого висновку має бути врахована практика Верховного Суду, що вже склалася у застосуванні зазначених норм права, або вказані вагомі підстави для відступу від неї.

71. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржених рішень норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо застосування статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» та пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для визначення маржинальної ціни природного газу

72. Укрнафтобуріння стверджує, що Оператор ГТС мав здійснити розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначити його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу як суму всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць. Позивач стверджує, що відповідач здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу на власний розсуд, усупереч статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктам 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

73. Посилаючись на ці ж норми матеріального права, Оператор ГТС стверджує, що розрахунок добового небалансу за січень 2020 року здійснено ним відповідно до вимог Кодексу ГТС, оскільки згідно з ними маржинальна ціна продажу природного газу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

74. У зв`язку із тим, що маржинальна ціна продажу природного газу напряму залежить від вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, Оператор ГТС вважає, що ним правильно здійснено розрахунок добового небалансу за січень 2020 року.

75. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

76. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

77. Специфіка правового оформлення господарських відносин з приводу аспектів функціонування ринку природного газу, а також підстав виникнення та змісту господарських зобов`язань, які виникають на ринку природного газу, полягає у тому, що в окресленій сфері відносин застосовуються приписи спеціального законодавства, умови типових договорів. Відповідно сторони у договорі не можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати на власний розсуд відносини, щодо яких існують нормативна заборона такого відступу, а також умови, передбачені типовим договором.

78. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2497 затверджено Типовий договір транспортування природного газу та встановлено обов`язок відповідних суб`єктів господарювання привести свої договірні відносини у відповідність із положеннями Типового договору.

79. Отже, основою правового регулювання відносин з транспортування природного газу є передусім положення Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС, у тому числі щодо питань ціноутворення, яким має відповідати також договірне регулювання.

80. Суди попередніх інстанцій встановили, що в пункті 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю / продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

81. Також суди встановили, що у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю у замовника, а замовник - продаж природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка установлюється розділом XIV Кодексу ГТС (абзац другий пункту 9.2 договору).

82. Розділ XIV Кодексу ГТС регулює питання комерційного балансування. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

83. Пунктом 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС унормовано, що у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

84. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС «плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу».

85. За пунктом 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

86. Отже, добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки).

87. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, а сторони не оспорюють, що у січні 2020 року у позивача виник позитивний добовий небаланс.

88. Пункт 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

89. Пункт 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (для позитивного небалансу, тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (для негативного небалансу, тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

90. Пункт 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

91. Якщо така торгова платформа не погоджена, визначення маржинальної ціни здійснюється відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для позитивного небалансу);

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для негативного небалансу).

92. З огляду на положення пункту 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС величина коригування становить 10 %.

93. Отже, розділ ХІV Кодексу ГТС детально регулює порядок визначення маржинальної ціни продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним або негативним.

94. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що торгова платформа в січні 2020 року погоджена не була, а тому відповідач визначав маржинальну ціну продажу / придбання природного газу відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

95. Положення Кодексу ГТС як підзаконного нормативного акта мають відповідати нормам Закону України «Про ринок природного газу» і тлумачитися в його контексті. Відповідно, визначені Кодексом ГТС правила розрахунку маржинальної ціни для цілей визначення плати за небаланси мають відповідати засадам розрахунку плати за небаланси замовників, визначеним законом.

96. Згідно із частиною другою статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» «розмір плати за небаланси замовників визначається, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування».

97. Системний аналіз приписів пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами частини другої статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.

98. Таким чином, у разі застосування пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, основою для розрахунку маржинальної ціни продажу / придбання у всіх випадках є вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи.

99. Частина третя статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» визначає, що оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

100. Положення статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» узгоджуються з приписами пункту 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, за якимоператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

101. Частина третя статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» і пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у своїй сукупності зобов`язують оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників саме попередню вартість природного газу в обсязі добового небалансу. Використання законодавцем у вказаній нормі терміну «попередня вартість» вказує на подальше визначення оператором ГТС остаточної вартості та їх можливу відмінність між собою, тобто передбачає можливість зміни маржинальної ціни та приведення її у відповідність із «обґрунтованими та реальними витратами» оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, необхідного для вчинення балансуючих дій.

102. Остаточна плата за добовий небаланс розраховується так:

- відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС «на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць»;

- згідно з пунктом 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

103. Отже, якщо пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС зобов`язує оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників попередню вартість добових небалансів, то пункт 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає обов`язок оператора надати замовнику інформацію про остаточну вартість таких небалансів.

104. Пункти 17 та 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС сукупно встановлюють, що остаточна плата за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць визначається до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, і така плата з урахуванням положень пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та частини другої статті 35 Закону України «Про ринок природного газу» визначається на підставі реальних витрат оператора на природний газ, придбаний для балансуючих дій.

105. Системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС дає підстави для таких висновків:

- оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 Глави 6 Кодексу ГТС);

- добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 Кодексу ГТС);

- вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного/ проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 Кодексу ГТС).

106. Велика Палата Верховного Суду відзначає, що Верховний Суд у справах № 910/6208/20, 910/5757/20, 910/4424/20, 910/6628/20, 910/11647/20, 910/11995/20 застосував пункти 3, 6, 8, 10, 11, 17, 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС аналогічно викладеному вище. Виходячи з принципу правової визначеності як невід`ємної складової принципу верховенства права інше тлумачення та застосування норм права було б доречним та можливим лише у разі наявності суттєвої помилки в існуючій практиці Верховного Суду, або у разі, якщо б існуюча практика Верховного Суду перестала би відповідати розвитку економічних або суспільних відносин, в яких відповідні норми мають застосовуватися. Проте Велика Палата Верховного Суду не вбачає будь-яких підстав для висновку про помилку у застосуванні норм Кодексу ГТС у раніше розглянутих аналогічних справах.

Щодо визначення остаточної плати за добовий небаланс у січні 2020 року

107. Суди попередніх інстанцій встановили, що в січні 2020 року у ПрАТ «Укрнафтобуріння» виник позитивний добовий небаланс.

108. За змістом абзацу другого пункту 9.2. договоруу разі виникнення позитивного добового небалансу Оператор ГТС здійснює купівлю у ПрАТ «Укрнафтобуріння», а ПрАТ «Укрнафтобуріння» продаж природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка установлюється розділом XIVКодексу ГТС. Іншого порядку визначення ціни продажу природного газу Оператору ГТС в обсягах позитивного добового небалансудоговір не містить.

109. Ураховуючи наведене в пунктах 85 - 91 цієї постанови, для визначення остаточної плати за добовий небаланс судам попередніх інстанцій належало встановити маржинальну ціну продажу природного газу в січні 2020 року. Для цього суди мали встановити обґрунтовану реальну (фактичну) вартість природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року.

110. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підтвердження витрат унаслідок вчинення балансуючих дій Оператор ГТС надав договори купівлі-продажу природного газу для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, додаткові угоди до вказаних договорів від 31 січня 2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року, платіжні доручення про сплату вартості газу за умовами договорів купівлі-продажу природного газу.

111. Так, відповідач та АТ «НАК «Нафтогаз України» уклали договори купівлі-продажу природного газу від 1 січня 2020 року № 200100000, від 1 січня 2020 року № 200100001, від 1 січня 2020 року № 200100002, від 1 січня 2020 року № 200100005, від 1 січня 2020 року № 200100006для забезпечення балансуючих дій та інших потреб протягом січня 2020, відповідно до пункту 4.1 яких визначена ціна за 1000 куб. м газу для першої газової доби передачі газу (РСР) - 6 635,00 грн.

112. 31 січня 2020 року АТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідач уклали додаткові угоди до вказаних договорів, відповідно до яких вартість ціни газу за першу газову добу становить 5 434,00 грн.

113. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 31 січня 2020 року АТ «НАК «Нафтогаз України» передав, а відповідач прийняв у власність імпортований природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб згідно з умовами вказаних договорів в редакції додаткових угод до них. За отриманий природний газ відповідач сплатив повну вартість АТ «НАК «Нафтогаз України».

114. При цьому закупівля Оператором ГТС в АТ «НАК «Нафтогаз України» природного газу для забезпечення балансуючих дій відповідає пунктам 1, 6 глави 5 розділу ХІV Кодексу ГТС, відповідно до яких оператор газотранспортної системи має право закуповувати послуги балансування, якщо короткострокові стандартизовані продукти не можуть задовольнити потреби у підтримці оптимальної роботи газотранспортної системи або за відсутності ліквідності торгівлі короткостроковими стандартизованими продуктами.

115. Послуга балансування надається оператору газотранспортної системи на умовах відповідних договорів про надання послуги балансування. Оператор газотранспортної системи укладає окремий договір про надання послуги балансування щодо придбання природного газу оператором газотранспортної системи для покриття небалансів, що виникають у межах виконання спеціальних обов`язків, які в установленому порядку на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладені на суб`єктів ринку природного газу.

116. Таким чином, остаточна вартість природного газу для забезпечення балансуючих дій для січня 2020 року була визначена 31 січня 2020 року шляхом закупівлі природного газу відповідно до пунктів 1, 6 глави 5 розділу ХІV Кодексу ГТС.

117. З акта врегулювання щодобових небалансів № 01-2020-1907000635 від 31.01.2020 убачається, що обсяг добового небалансу позивача послуг транспортування природного газу протягом кожної доби січня 2020 року не перевищував допустиме відхилення.

118. Отже, Оператор ГТС при розрахунку маржинальної ціни придбання природного газу у січні 2020 для позивача не застосовував передбачену положеннями пунктів 9, 11, 12, 13, 14 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС величину коригування, і, як наслідок, маржинальна ціна продажу природного газу для позивача в січні 2020 року дорівнювала вартості газу, який відповідач фактично придбав для фізичного балансування газотранспортної системи в розрізі кожної доби.

119. Відтак дії Оператора ГТС щодо визначення маржинальної ціни природного газу із урахуванням вартості природного газу, придбаного для забезпечення балансуючих дій за договорами, укладеними з АТ «НАК «Нафтогаз України», відповідають умовам Договору та положенням чинного законодавства.

120. У свою чергу, не погоджуючись з розрахунком маржинальної ціни природного газу, здійсненої відповідачем, позивач не спростував обґрунтованість реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року. У власному розрахунку плати за позитивний небаланс позивач не навів будь-яких інших даних щодо реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року, як основи для здійснення відповідного розрахунку.Позивач не довів, що спірні дії відповідача є несправедливими, дискримінаційними, непрозорими чи не обумовленими об`єктивними чинниками, не відображають реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні Оператора ГТС.

121. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за результатами розгляду цієї справи, виходячи із заявленого предмета та підстав позову, вона відхиляє аргумент Касаційного господарського суду, наведений в ухвалі від 21 жовтня 2021 року, стосовно того, що корегування відповідачем маржинальних цін, здійснене у спірних правовідносинах, установлює йому превалюючу можливість як монополісту по відношенню до інших учасників ринку природного газу - замовників послуг транспортування змінювати ціну балансування газу, враховуючи власні фінансові інтереси, адже визначення розміру плати за небаланси замовників, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних зі здійсненням балансування, відповідає положенням частини другої статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», створюючи економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

122. Відповідно до статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнаються: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод із суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

123. Оператор ГТС як суб`єкт природної монополії зобов`язаний уникати зловживання монопольним становищем. У протилежному випадку Оператор ГТС підлягає відповідальності за недобросовісну конкуренцію у порядку, визначеному законодавством про захист від недобросовісної конкуренції.

124. Обставин зловживання Оператором ГТС монопольним становищем на ринку транспортування природного газу не встановлено у визначеному законом порядку, а твердження позивача про те, що зміна Оператором ГТС маржинальних цін на газ здійснена у власних фінансових інтересах, не обґрунтовані.

125. Тож доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та зводяться до переоцінки доказів у справі, що не відповідає положенням частини другої статті 300 ГПК України.

Висновки щодо застосування норм права

126. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, дає підстави для таких висновків.

127. Оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

128. Добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

129. Вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

130. Отже, заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування.

131. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат сторін

132. Оскільки постанова апеляційного суду залишена без змін, а касаційна скарга - без задоволення, перерозподіл судових витрат не проводиться, що передбачено статтею 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 286, 287, 294, 300 - 302, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/11273/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л. І. РогачСуддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: М. І. Гриців Г. Р. Крет Д. А. Гудима К. М. Пільков Ж. М. Єленіна О. Б. Прокопенко І. В. Желєзний О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. М. Сімоненко Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач С. П. ШтеликВідповідно до частини третьої статті 314 ГПК України постанову оформила суддя Рогач Л. І.

Джерело: ЄДРСР 107558349

[ANTIRAID]

126. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, дає підстави для таких висновків.

127. Оператор газотранспортної системи доводить до відома замовника інформацію про його попередній добовий небаланс та вартість природного газу в обсязі добового небалансу (пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

128. Добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

129. Вартість добового небалансу, попередньо доведена оператором газотранспортної системи замовнику, підлягає уточненню. Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (пункти 3, 9, 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).

130. Отже, заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування.