Постанова ВП ВС про можливість застосування понижуючого коефіцієнта після 04.10.2021 особами, що подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд»

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

місто Київ

Справа № 916/228/22
Провадження № 12-26гс22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пількова К. М.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.

розглянула касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 (суддя Бездоля Д. О.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (головуючий суддя Богацька Н. С., судді Діброва Г. І., Савицька Я. Ф.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

до Управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району

про стягнення 101 122,22 грн.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - Позивач, Компанія) звернулося до Управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району (далі - Відповідач, Управління) з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 98 564,68 грн, пені в розмірі 2 196,81 грн та 3 % річних у розмірі 360,73 грн; також просило стягнути з Управління на свою користь судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Позовна заява була сформована в системі «Електронний суд».

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною та неповною cплатою Відповідачем заборгованості за спожиту активну електричну енергію, на суму якої також нараховано пеню та передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування.

2. Провадження в суді першої інстанції

2.1. Ухвалою від 01.02.2022 позовну заяву Компанії залишено без руху та встановлено Позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору за подання позову в розмірі 496,20 грн; також Позивача попереджено про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позову без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.2. Суд першої інстанції вказав, що позовну заяву Компанія подала з порушенням вимог статті 164 ГПК України, оскільки сплатила за подання позову судовий збір у сумі 1 984,80 грн, що менше на 496,20 грн, ніж установлено законом.

2.3. 09.02.2022 до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому він наполягав, що при зверненні з позовом судовий збір був сплачений ним у розмірі, який передбачений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим відсутні підстави для доплати судового збору, яка визначена ухвалою суду від 01.02.2022.

2.4. Ухвалою від 14.02.2022 Господарський суд Одеської області подану позовну заяву Компанії з додатками до неї повернув заявнику.

2.5. Ухвала суду мотивована тим, що Позивач у визначений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не надав на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2022 доказів доплати судового збору в розмірі 496,20 грн, що є підставою для повернення заяви відповідно до частини шостої статті 174 ГПК України.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою від 29.06.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Компанії без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 - без змін; стягнув з Компанії на користь Державного бюджету України 496,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022.

3.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що норма частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає застосування понижуючого коефіцієнта в разі подання передбачених цією статтею процесуальних документів в електронній формі, не набрала законної сили.

3.3. Також суд апеляційної інстанції вказав, що при поданні апеляційної скарги Компанія сплатила судовий збір у розмірі 1 984,80 грн, тоді як судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 481 грн (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»), отже, з Компанії на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 496,20 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. У липні 2022 року Компанія подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, повернути матеріали цієї справи до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

5.1. Оскаржені ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими й такими, що прийняті з порушенням пункту 2 частини першої статті 164, частини першої статті 176 ГПК України, оскільки підстави для залишення без руху позовної заяви та в подальшому повернення її заявнику були відсутні.

5.2. Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину третю статті 4 Закону України «Про судовий збір» без урахування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах від 14.12.2021 у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022 у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 у справі № 560/8629/21, від 20.10.2021 у справі № 914/2410/21 та постанові від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21. Аналогічна позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 914/2410/21.

5.3. Суди неправильно проаналізували норми підпункту 1 пункту 17 розділу 4 Закону України від 26.05.2021 № 2147а-VIII«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон 2147), Закону України від 27.04.2021 № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами відповідно до Закону 2147) в частині наявності у сторін права застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання процесуальних документів в електронній формі.

5.4. Ні ГПК України, ні інший закон не передбачає можливості або процедури, за якою можна нівелювати (зупинити, перервати) перебіг строку набрання чинності нормами закону (окрім прийняття іншого закону), який у цьому випадку розпочав свій перебіг із вчинення визначеної абзацом третім пункту 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України дії - публікації оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

5.5. 04.09.2021 в газеті «Голос України» № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Ці підсистеми почали офіційно функціонувати з 05.10.2021, тобто функціонували станом на час звернення до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.

5.6. При зверненні з позовною заявою судовий збір був сплачений у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», а суди відповідно до частини третьої статті 236 ГПК України при застосуванні цієї норми до спірних правовідносин мали врахувати відповідні висновки Верховного Суду.

5.7. Повернувши позовну заяву без врахування зазначених норм законодавства, суд першої інстанції обмежив право Позивача на справедливий суд, передбачене статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників

6.1. Відзиви на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшли.

7. Розгляд справи Верховним Судом

7.1. Ухвалою від 16.08.2022 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) поновив Компанії строк на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та прийняв до розгляду цю справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7.2. Ухвалою від 12.09.2022 КГС ВС передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої, четвертої статті 302 ГПК України, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.

7.3. Обґрунтовуючи підстави передачі справи до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС в ухвалі послалася на висновки, викладені в ухвалах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС) від 31.08.2022 у справі № 697/2653/21, від 02.09.2022 у справі № 757/58253/21-ц, від 25.08.2022 у справі № 753/19205/21, від 22.08.2022 у справі № 753/20452/21, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) від 01.09.2022 у справах № 560/17679/21, № 380/1733/22, № 560/2575/22, від 02.09.2022 у справах № 200/13518/21, № 380/18728/21, від 22.08.2022 у справі № 460/14053/21, від 30.08.2022 у справі № 460/15582/21, у справах, зазначених Скаржником, - ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 9901/400/20, ухвалах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022 у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 у справі № 560/8629/21 та постанові від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21, а також в інших, в яких Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі.

7.4. Ухвалою від 29.09.2022 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду цю справу та призначила її в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 16.11.2022.

8. Позиція Великої Палати Верховного Суду

8.1. Вимоги щодо форми та змісту документів, які подаються до господарського суду, встановлюють відповідні положення ГПК України, зокрема щодо позовної заяви - статті 162, 164 цього Кодексу.

8.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

8.3. Звертаючись до суду першої інстанції з позовом про стягнення 101 122,22 грн, Компанія до позовної заяви додала доказ сплати судового збору в сумі 1 984,80 грн.

8.4. Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

8.5. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір», частиною другою статті 4 якого встановлено ставки судового збору за подання до судів усіх інстанцій документів, дії, за які справляється судовий збір, а також платників.

8.6. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

8.7. При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

8.8. Залишаючи подану позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав Позивачу на необхідність доплатити судовий збір у сумі 496,20 грн, оскільки сплачена ним сума судового збору у сумі 1 984,80 грн є меншою, ніж встановлено законом.

Суд вказав, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі, не набрала чинності, оскільки у відповідному оголошенні Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС не містилося інформації про уведення в дію саме підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 параграфа 1 розділу 4 Закону 2147.

Отже, були відсутні підстави для застосування понижуючого коефіцієнта до ставки судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні з позовом у цій справі.

8.9. За частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8.10. Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

8.11. Згідно із частиною сьомою, абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

8.12. Разом з цим підпунктом 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункти 17.1 - 17.3).

8.13. Абзацами двадцять першим - двадцять третім підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

8.14. Аналогічні положення містяться також в розділах «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

8.15. Законом 2147 до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

8.16. 04.09.2021 в газеті «Голос України» № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

З початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистем відеоконференцзв`язку:

вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI«Перехідні положення» ЦПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI «Перехідні положення» ЦПК України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеконференцзв`язку.

Зазначені вище дії вчиняться з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

8.17. Так, у вказаному оголошенні відсутні посилання на уведення в дію положень Закону 2147 в частині змін щодо включення у статтю 4 Закону України «Про судовий збір» частини третьої стосовно застосування понижуючого коефіцієнта при поданні до суду документів в електронній формі.

8.18. Разом з цим порядок набрання чинності наведеним положенням був передбачений у самому Законі 2147, абзацом четвертим § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 якого було визначено, що підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 цього розділу вводиться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

8.19. Отже, Законом 2147 був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

8.20. При цьому на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених Законом 2147, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення Компанії з позовом - 28.01.2022.

8.21. З огляду на наведене у Позивача були обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

8.22. Велика Палата Верховного Суду у своїх висновках також враховує, що у Доповіді «Верховенство права», схваленій Європейською комісією «За демократію через право» на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25 - 26.03.2011) (CDL-AD (2011) 003rev), зазначено, що держава зобов`язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути… проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46); юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна дотримуватись узятих на себе певних зобов`язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законні очікування») (пункт 48).

8.23. Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

8.24. При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

8.25. За наведеного у Компанії, яка подала позовну заяву у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», не було підстав вважати, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір» не набрала законної сили та не може бути застосована станом на час подання нею позовної заяви у цій справі.

8.26. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

8.27. За наведених мотивів у суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави вимагати від Компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

8.28. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що вказана норма не може бути застосована як така, що не набрала чинності у встановленому законом порядку, що мало наслідком безпідставне залишення місцевим господарським судом поданої позовної заяви без руху та повернення її з посиланням на неусунення Позивачем недоліків у встановлений строк.

8.29. Відтак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема для продовження розгляду.

9.2. За частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

9.3. З огляду на наведене оскаржені ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу з позовною заявою - передати до суду першої інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження).

10. Судові витрати

Ураховуючи, що касаційна скарга підлягає задоволенню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022.

3. Справу № 916/228/22 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач К. М. Пільков Судді:В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовО. Б. Прокопенко І. В. Григор`єваЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач І. В. ЖелєзнийО. С. Ткачук О. С. ЗолотніковС. П. Штелик Л. Й. Катеринчук

Джерело: ЄДРСР 108086905
 

[ANTIRAID]

Під Новий рік трапляються чудеса. Велика палата зазначає про необхідність виконання вимог Закону та Конституції України, а не листів ВРП чи ДСА. Суд зазначив:

8.23. Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

8.24. При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Єдине, що на сайті судової влади автоматично не можна досі сформувати таку квитанцію тому її потрібно формувати у ручну. Ситуація, що демонструє неможливість створення суду зі штучним інтелектом в Україні, він просто буде неспроможен приймати рішення у законодавчому полі, яке не залежить від Закону. І раджу прочитати окрему думку суддів адміністративної юрисдикції, дуже цікаво.

[ANTIRAID]

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Желєзного І. В. та Золотнікова О. С.

на постанову Великої Палати Верховного Судувід 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - Товариство) до управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району (далі - Управління)про стягнення 101 122,22 грн

Короткий виклад історії справи

У січні 2022 року Товариство звернулося до Управління з позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 98 564,68 грн, пені в розмірі 2 196,81 грн та 3 % річних у розмірі 360,73 грн; також просило стягнути з Управління на свою користь судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.

Позовна заява була сформована в системі «Електронний суд».

Ухвалою від 1 лютого 2022 року позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору за подання позову в розмірі 496,20 грн; також позивача попереджено про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позову без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Суд першої інстанції вказав, що позовну заяву Товариствоподало з порушенням вимог статті 164 ГПК, оскільки сплатило за подання позову судовий збір у сумі 1 984,80 грн, що на 496,20 грн менше, ніж установлено законом.

9 лютого 2022 року до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому він наполягав, що при зверненні з позовом судовий збір був сплачений ним у розмірі, який передбачений частиною третьою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ), у зв`язку із чим відсутні підстави для доплати судового збору, яка визначена ухвалою суду від 1 лютого 2022 року.

Ухвалою від 14 лютого 2022 року Господарський суд Одеської області подану позовну заяву Товариства з додатками до неї повернув заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач у визначений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, оскільки не надав на виконання вимог ухвали суду від 1 лютого 2022 року доказів доплати судового збору в розмірі 496,20 грн, що є підставою для повернення заяви відповідно до частини шостої статті 174 ГПК.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29 червня 2022 року залишив апеляційну скаргу Товариствабез задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року - без змін; стягнув з Товариства на користь Державного бюджету України 496,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що норма частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ, яка передбачає застосування понижуючого коефіцієнта в разі подання передбачених цією статтею процесуальних документів в електронній формі, не набрала законної сили.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що при поданні апеляційної скарги Товариство сплатило судовий збір у розмірі 1 984,80 грн, тоді як судовий збір за апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2 481 грн (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ), а отже, з Товариства на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 496,20 грн.

У липні 2022 року Товариство подавало касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року, повернути матеріали цієї справи до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Товариство вважало, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину третю статті 4 Закону № 3674-VІ без урахування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/454/21, від 31 січня 2022 року у справі № 316/356/20, від 3 лютого 2022 року у справі № 300/1617/21, від 14 лютого 2022 року у справі № 560/4216/21, від 15 лютого 2022 року у справі № 560/8629/21 та постанові від 1 червня 2022 року у справі № 540/5134/21. Аналогічна позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 914/2410/21.

Суди неправильно проаналізували норми підпункту 1 пункту 17 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), Закону України від 27 квітня 2021 року № 1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ(зі змінами відповідно до Закону № 2147-VIII) в частині наявності у сторін права застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання процесуальних документів в електронній формі.

Ні ГПК, ні інший закон не передбачає можливості або процедури, за якою можна нівелювати (зупинити, перервати) перебіг строку набрання чинності нормами закону (окрім прийняття іншого закону), який у цьому випадку розпочав свій перебіг із вчинення визначеної абзацом третім пункту 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК дії - публікації оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Ці підсистеми почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року, тобто функціонували станом на час звернення до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.

На переконання Товариства при зверненні з позовною заявою судовий збір був сплачений у розмірі, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VІ, а суди відповідно до частини третьої статті 236 ГПК при застосуванні цієї норми до спірних правовідносин мали врахувати відповідні висновки Верховного Суду.

Повернувши позовну заяву без врахування зазначених норм законодавства, суд першої інстанції обмежив право позивача на справедливий суд, передбачене статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою від 12 вересня 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої, четвертої статті 302 ГПК, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі посилалася на висновки, викладені в ухвалах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 697/2653/21, від 2 вересня 2022 року у справі № 757/58253/21-ц, від 25 серпня 2022 року у справі № 753/19205/21, від 22 серпня 2022 року у справі № 753/20452/21, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 1 вересня 2022 року у справах № 560/17679/21, № 380/1733/22, № 560/2575/22, від 2 вересня 2022 року у справах № 200/13518/21, № 380/18728/21, від 22 серпня 2022 року у справі № 460/14053/21, від 30 серпня 2022 року у справі № 460/15582/21, у справах, зазначених скаржником, - ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 9901/400/20, ухвалах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 9901/454/21, від 31 січня 2022 року у справі № 316/356/20, від 3 лютого 2022 року у справі № 300/1617/21, від 14 лютого 2022 року у справі № 560/4216/21, від 15 лютого 2022 року у справі № 560/8629/21 та постанові від 1 червня 2022 року у справі № 540/5134/21, а також в інших, в яких Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону № 3674-VІ, в електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 листопада 2022 року касаційну скаргу Товариства задовольнила, скасувала ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постановуПівденно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року, а справу № 916/228/22 направила для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року дійшла висновку про таке.

В оголошенні Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, опублікованому 4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» № 168, відсутні посилання на уведення в дію положень Закону № 2147-VIII в частині змін щодо включення у статтю 4 Закону № 3674-VІ частини третьої стосовно застосування понижуючого коефіцієнта при поданні до суду документів в електронній формі.

Разом із цим порядок набрання чинності наведеним положенням був передбачений у самому Законі № 2147-VIII, абзацом четвертим § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 якого було визначено, що підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 цього розділу вводиться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Законом № 2147-VIII був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

При цьому на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону № 3674-VІ з урахуванням змін, внесених Законом № 2147-VIII, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 4 жовтня 2021 року, тобто була чинною станом і на час звернення Товариства з позовом - 28 січня 2022 року.

Отже, більшість суддів Великої Палати Верховного Суду дійшли висновку, що особи, які після 4 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі № 3674-VІ.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Згідно із частиною третьою статті 34 ГПК суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

З висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановівід 16 листопада 2022 року, про направлення справи № 916/228/22 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області не погоджуємось, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII до статті 4 Закону № 3674-VІвключено частину третю такого змісту: «При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».

Відповідно до пункту 2 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII підпункт «б» підпункту 1, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 цього розділу вводяться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб - порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Таке оголошення має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб - порталі судової влади України.

4 вересня 2021 року в газеті «Голос України» № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, згідно з яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. З початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку: вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII- в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Проте у вказаному оголошенні не міститься інформація про введення в дію саме підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 §1 розділу 4 Закону № 2147-VIIIщодо застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі.

Варто звернути увагу на те, що Державною судовою адміністрацією України в листі від 29 жовтня 2021 року № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30 листопада 2021 року № 28581/0/9-21 надані роз`яснення щодо понижуючого коефіцієнта ставки судового збору, в яких зазначено, що: «в оголошенні, яке було опубліковано у газеті «Голос України» 4 вересня 2021 року, про початок функціонування підсистеми ЄСІТС не міститься інформації про введення в дію підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4 «Перехідні положення» Закону № 2147-VIII щодо застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі. Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку, встановленому законом.

За викладених обставин, на наше переконання, положення частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ, яка передбачає застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у випадку подання позову в електронній формі, не набрало чинності в порядку, встановленому законом.

Тому вважаємо, що більшість суддів Великої Палати Верховного Суду дійшли помилкового висновку про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року.

Висновки

З огляду на викладене вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду повинна була залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2022 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29 червня 2022 року - без змін.

Судді Великої Палати Верховного Суду: О. Б. Прокопенко

І. В. Желєзний

О. С. Золотніков

Джерело: ЄДРСР 108086912