Рішення ЛОАС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку

[ANTIRAID]

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15558/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29 вересня 2022 року, прийняте інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип А) відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 майстер- сержантом ОСОБА_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321653) не чинити перешкод ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон та документів, що підтверджують навчання, крім випадків передбачених статею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на перетин державного кордону України на виїзд з України, оскільки навчається у Вищій школі підприємництва і Адміністрації у м. Любліні. Стверджує, що він не підлягає мобілізації в період воєнного стану, а також вважає, що ним подано достатній пакет документів для надання йому права виїзду за кордон. Відтак звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 07.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до Довідки про прийняття іноземця на стаціонарну форму навчання до Вищої Школи Підприємництва і Адміністрації у Любліні (м. Люблін, Республіка Польща) від 19 серпня 2022 року зарахований до навчального закладу на період навчання з 01 жовтня 2022 року по 30 вересня 2024 року.

Відповідно до довідки від 19 серпня 2022 року Вищої Школи Підприємництва і Адміністрації у Любліні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , зарахований на навчання у Вищу Школу Підприємництва і Адміністрації в Любліні в навчальному році 2022/2023, форма навчання - стаціонарна, факультет: Менеджмент, 1 семестр. Навчання триває 4 семестри. Плановий термін закінчення: 30 вересня 2024 року (а.с. 16-21).

Згідно з Довідкою для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формою освіти за №275, виданою 19 вересня 2022 року Дарницьким районним у місті Києві територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 у відповідності до п. 9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень щодо виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає. Довідка дійсна протягом 6 (шести) місяців з дати її видачі (а.с.12).

Відповідно до Посвідчення про приписку №0-27, ОСОБА_1 має відстрочку від призову до 01 жовтня 2023 року (а.с.13-15).

Відповідно до Довідки про прийом іноземця на навчання, виданої 19 серпня 2022 року Вищою Школою Підприємництва і Адміністрації у Любліні, ОСОБА_1 виконав вимоги процесу набору студентів і прийнятий на навчання. Студент починає навчатись з 01 жовтня 2022 року на платній основі (а.с.23-25).

Зі змісту Довідки №433/21/22, виданої 09 серпня 2022 року Вищою Школою Підприємництва і Адміністрації у Любліні, слідує, що ОСОБА_1 здійснив оплату за навчання на першому курсі навчального року 2022/2023 у розмірі 4 706 (чотири тисячі сімсот шість) злотих. Вказані обставини підтверджуються також квитанцією №RC_GFIKI5VOJLMS15POMYUO від 26 липня 2022 року (а.с.26-29).

Крім того, відповідно до договору оренди укладеного у серпні 2022 року між позивачем та ТОВ «Студент Депо Дует», ОСОБА_1 орендував кімнату у студентському домі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (вул. Доктора Вітольда Ходжкі, 13, м. Люблін, Республіка Польща). Термін оренди згідно вказаного договору - з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року, розмір місячної орендної плати становить 765 злотих (а.с. 30).

Позивачем сплачено за послуги оренди гуртожитку, що підтверджується переказом з рахунку на рахунок ТОВ «Студент Депо Дует» від 05 вересня 2022 року на суму 765 злотих та переказом з рахунку від 07 жовтня 2022 року на суму 765 злотих (а.с.31-36).

Рішенням інспектора прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 майстер-сержантом Мартином А.С. від 29 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України у на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також Закону України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року"" громадянина України ОСОБА_4 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, за відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як він не зміг надати на паспортний контроль документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.

Позивач вважає таке рішення відповідача щодо протиправним, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до статті 14 частини 1 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 року № 1710-VI (далі Закон України № 1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року за № 133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 воєнний стан в Україні продовжується з 05:30 год 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 року № 341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год 25.05.2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 год 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 8 частини 1 пункту 6 Закону України № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Згідно із пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).

Так, статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед іншого з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, визначення їх призначення на особливий період.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи іншої посадової особи, визначеної у частині третій статті 22.

В частині першій статті 23 Закону № 3543-XII перелічено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

В абзаці другому частини другої статті 23 Закону № 3543-XII визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року № 57 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Відповідно до пунктів 26 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 21 та 22 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 06.10.2000 є студентом Вищої школи Підприємництва і Адміністрації у Любліні (м. Люблін, Республіка Польща) денної форми навчання, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

З довідки Дарницького районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 275 від 19.09.2022 судом встановлено, що ОСОБА_1 , 2000 року народження, відповідно до п. 9 ст. 17 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу має право на відстрочку від призову на строкову військову службу. Заперечень щодо виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.

У посвідченні про приписку № 0-27 зафіксовано, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову до 01 жовтня 2023 року.

Законодавець не ставить в залежність, зокрема місце (країна) здобування відповідної освіти, а також дату вступу до відповідного навчального закладу, до наявності права відповідної особи не бути призваною на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Необхідним є сам факт перебування на навчанні у відповідному навчальному закладі.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, відповідно до статті 23 Закону України № 3543-XII станом на 29 вересня 2022 року не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України 29 вересня 2022 року мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 26 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 14 Закону України № 1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.

Крім того суд зазначає, що у листі Голови Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року за №23-6855/0/6-22-вих зазначено, що обмеження щодо заборони на період дії воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

При цьому, у такому листі зазначено, що підтверджуючими документами для виїзду за кордон можуть бути: довідки про відстрочку, видані військкоматами про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби.

При цьому, з аналізу довідки Дарницького районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 275 від 19.09.2022 судом встановлено, що відповідно до абз. 2 ч. 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. При цьому, заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для навчання за кордоном немає.

Відтак, суд дійшов до висновку, що керівник Дарницького районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки за наслідками вивчення облікової справи та документів позивача про навчання у Вищій Школі Підприємництва і Адмінітрації у Любліні прийняв рішення про те, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а має право на відстрочку у зв`язку із навчанням та може виїжджати з метою навчання за кордон. Проте посадова особа органу державного прикордонного контролю без будь-яких пояснень проігнорувала це рішення уповноваженої законом посадової особи за місцем обліку військовозобов`язаного та прийняла рішення про тимчасове обмеження позивача в праві виїзду з України.

Судом встановлено що 29 вересня 2022 року ОСОБА_1 при спробі перетину державного кордону надав працівнику прикордонного загону документи, зокрема: документи на підтвердження того, що він є студентом денної форми навчання Вищої Школи Підприємництва і Адміністрації в Любліні (Республіка Польща); довідку Дарницького РТЦК та СП про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивач, пред`явивши під час перетину державного кордону вказані документи, мав право на перетин державного кордону України.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією а законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);) безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його відповідності наведеним критеріям суд зазначає, що таке рішення прийняте без дотримання принципу рівності перед законом, є необґрунтованим та непропорційним.

Зважаючи на викладене та наведені вище мотиви суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем 29 вересня 2022 року рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку позивачу, а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321653) не чинити перешкод ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон та документів, що підтверджують навчання, крім випадків передбачених статею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Враховуючи вказане, суд висновує, що повноваження суб`єкта владних повноважень, зокрема територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, щодо здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України є його дискреційними повноваженнями та залежать від конкретних умов їх реалізації.

При цьому суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими КАС України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані Законом. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб`єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права, свободи та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме вимога про зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ 14321653) не чинити перешкод ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон та документів, що підтверджують навчання, крім випадків передбачених статею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, не відповідає обсягу порушеного права в даному спорі, адже обставини іншого (наступного/наступних) (ніж тих, що розглядається судом при розгляді цієї справи) перетинання державного кордону позивачем можуть бути істотно відмінними, та перебуватимуть поза обсягів судового контролю при вирішення даного спору.

При цьому, суд враховує, що резолютивна частина рішення не може містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Разом з тим, суд наголошує, що позивач має право на перетин державного кордону України, і це є достатнім для захисту його порушеного права. Крім того, позивач не позбавлений права звернутися до іншого пункту пропуску для перетину кордону з метою виїзду за межі України.

Водночас суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень при реалізації власної компетенції та за умови вирішеного спору повинен враховувати висновки суду, здійснені при оцінці оскарження його дій, рішень чи бездіяльності.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ 14321653) не чинити перешкод ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон та документів, що підтверджують навчання, крім випадків передбачених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо вимоги стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на отримання правничої допомоги, суд зазначає, що до матеріалів справи долучено попередній розрахунок судових витрат, у якому вказано, що витрати позивача на правничу допомогу пов`язані з розглядом справи орієнтовно складатимуть 16600,00 грн, а також зазначено, що докази надання правничої допомоги та оплати позивачем послуг будуть надані позивачем у відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

Таким чином, питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу буде вирішено після надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України в сумі 496,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (71010, м. Львів, вул. Личаківська, 74, ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29 вересня 2022 року, прийняте інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип А) відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 майстер- сержантом Мартином Андрієм Степановичем

В решті вимог відмовити.

Стягнути з 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 496,20 гривень (чотириста дев`яносто шість гривень, 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Грень Н.М.

Джерело: ЄДРСР 108052058

[ANTIRAID]

Це наша справа, яка демонструє чергове порушення законодавства посадовцями ДПСУ. Суд зазначив, що законодавець не ставить в залежність, зокрема місце (країна) здобування відповідної освіти, а також дату вступу до відповідного навчального закладу, до наявності права відповідної особи не бути призваною на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Необхідним є сам факт перебування на навчанні у відповідному навчальному закладі.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, відповідно до статті 23 Закону України № 3543-XII станом на 29 вересня 2022 року не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України 29 вересня 2022 року мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 26 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, суд враховує, що резолютивна частина рішення не може містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Разом з тим, суд наголошує, що позивач має право на перетин державного кордону України, і це є достатнім для захисту його порушеного права. Крім того, позивач не позбавлений права звернутися до іншого пункту пропуску для перетину кордону з метою виїзду за межі України.

Водночас суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень при реалізації власної компетенції та за умови вирішеного спору повинен враховувати висновки суду, здійснені при оцінці оскарження його дій, рішень чи бездіяльності.

[ANTIRAID]

Це рішення залишене в силі, а касацією відмовлено прикордонникам у відкритті провадження - https://forum.antiraid.com.ua/topic/14642-postanova-vaas-shho-zalishila-v-sili-rishennja-loas-pro-viznannja-nezakonnim-vidmovi-v-peretinanni-derzhavnogo-kordonu-gromadjaninu-ukrayini-jakij-dosjag-16-richnogo-viku-7-j-prikordonnij-zagin/