Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

[ANTIRAID]

Справа № 565/1559/21
Провадження № 2/565/173/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Демчини Т.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

представника позивача Кравця Р.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до директора Вараського ліцею №5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу №189-к/тр від 08.11.2021 "Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_2 ", зобов`язання поновити ОСОБА_2 на роботі шляхом її допуску до роботи на посаді вчителя початкових класів Вараського ліцею №5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області, стягнути з Вараського ліцею №5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 16.11.2021 у розмірі 7003,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що оскаржуваний наказ, яким її відсторонено від займаної посади, є незаконним, підстави для її відсторонення були відсутні, вона підлягає поновленню на посаді шляхом допуску до неї, і на підставі ст.235 КЗпП України на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 07.12.2021 до участі у справі залучено співвідповідача - Вараський ліцей № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2021, залишеним без змін ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 , рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 та постанову Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до директора Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області і в цій частині провадження у справі закрито.

Цією ж постановою рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 та постанову Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано наказ № 189-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_2 », виданий директором Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області.

Цією ж постановою Верховного Суду скасоване рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 та постанову Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судового збору, а цивільну справу № 565/1559/21 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10.04.2023 позов ОСОБА_2 у частині вищезазначених вимог, рішення щодо яких скасоване судом касаційної інстанції, прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала письмові пояснення по суті позовних вимог, одночасно з якими заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Її представник адвокат Воронець Н.В. до суду також не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи.

Представник позивачки адвокат Кравець Р.Ю. в судовому засіданні не підтримав вимогу про допуск ОСОБА_2 до роботи на посаді вчителя Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області та пояснив, що з 01.03.2022 позивачку було допущено до роботи та відновлено нарахування і виплату їй заробітної плати. В подальшому вона припинила трудові відносини з установою відповідача. Вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу представник позивачки Кравець Р.Ю. підтримав в повному обсязі та просив за період незаконного відсторонення з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 42019,47 грн. Також представник позивачки вбачав достатні правові підстави для стягнення з відповідача зайво сплаченого позивачкою судового збору.

Відповідачем до ухвалення рішення судом першої інстанції подавався відзив на позов, який стосувався підстав відсторонення позивачки, аргументи якого зводились до відповідності факту та процедури відсторонення ОСОБА_2 від посади вимогам чинного законодавства. Після прийняття судом даної цивільної справи до провадження у частині невирішених після скасування судом касаційної інстанції вимог, представник відповідача адвокат Полюхович О.І. до суду не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 з 27.08.1992 працювала на посаді вчителя початкових класів Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області (останні назва та організаційно-правова форма закладу), що підтверджується копією її трудової книжки серії НОМЕР_1 та учасниками справи не оспорюється.

Наказом директора вказаного закладу № 189-к/тр від 08.11.2021 ОСОБА_2 відсторонена від посади у зв`язку з ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення від виконання посадових обов`язків, без збереження заробітної плати та зі збереженням робочого місця.

Наказом в.о. директора Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області № 46-к/тр від 01.03.2022 дію наказу Вараського ліцею № 5 від 08.11.2021 №189-к/тр «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_2 » зупинено з 01.03.2022, допущено ОСОБА_2 до роботи з 01.03.2022 до завершення воєнного стану в Україні.

Наказом директора Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області № 99-к/тр від 11.07.2022 позивачку ОСОБА_2 звільнено з посади з 22.07.2022 у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з постановою Верховного Суду від 01 березня 2023 року у даній цивільній справі, дії роботодавця, пов`язані з прийняттям рішення про відсторонення ОСОБА_2 від роботи, щонайменше були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. З цих підстав Верховний Суд задовольнив вимогу позову про визнання незаконним і скасування наказу директора Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області № 189-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_2 », визнав цей наказ незаконним та скасував його.

Таким чином, під час перегляду справи судом касаційної інстанції було встановлено незаконність відсторонення ОСОБА_2 від роботи.

Вирішуючи вимогу про поновлення ОСОБА_2 на посаді шляхом її допуску до роботи, суд бере до уваги встановлену з письмових пояснень позивачки ОСОБА_2 , а також усних пояснень її представника Кравця Р.Ю. обставину, яка ніким не оспорюється та згідно з якою ОСОБА_2 була допущена до роботи на посаді вчителя початкових класів установи відповідача з 01 березня 2022 року, а також ту обставину, що на момент повторного розгляду даної цивільної справи в частині скасованих судом касаційної інстанції вимог, ОСОБА_2 у трудових відносинах з Вараським ліцеєм № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області не перебуває, трудові відносини припинені пізніше та з інших підстав.

Таким чином, на момент розгляду справи порушення, що полягає у недопуску позивачки до посади, не має місце. За результатами розгляду даної справи, ухвалою від 17.05.2023, у частині вимоги про поновлення ОСОБА_2 на посаді шляхом її допуску до роботи, провадження закрито у зв`язку з прийняттям відмови представника позивачки від позову.

Вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час відсторонення ОСОБА_2 від посади, суд керується наступним.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18 зазначив, що як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП України роботодавець з власної ініціативи без законної підстави відсторонив працівника від роботи із зупинкою виплати заробітної плати, суд має задовільнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Таким чином, у випадку незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки наказ директора Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області № 189-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_2 » визнано незаконним та скасовано, на підставі ст.235 КЗпП України з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання розміру коштів, які необхідно стягнути як середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд бере до уваги, що такий заробіток слід обчислювати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (з наступними змінами, надалі - Порядок), як це передбачено пп.«з» п.1 вказаного Порядку.

При цьому період незаконного відсторонення ОСОБА_2 слід рахувати з дня фактичного недопуску до роботи (08 листопада 2021 року) до дня фактичного допуску до роботи (01 березня 2022 року), тобто з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно.

Відповідно до п.2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Виходячи з положень вищезазначеної норми, а також беручи до уваги, що відсторонення ОСОБА_2 від роботи мало місце у листопаді 2021 року, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід використовувати дані про її заробіток за вересень та жовтень 2021 року.

Матеріали справи містять кілька довідок про заробіток ОСОБА_2 за цей період. Так, згідно з довідкою Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області № 120 від 10.11.2021, заробітна плата ОСОБА_2 за вересень 2021 року склала 17242,92 грн., за жовтень 2021 року - 24776,55 грн.

Разом з тим, згідно з довідками відповідача № 125/04.1-11 від 02.12.2021 та № 134/01.5-05 від 15.05.2023, заробітна плата ОСОБА_2 за вересень 2021 року склала 17242,92 грн., за жовтень 2021 року - 16700,30 грн., крім того 8076,25 грн. склала щорічна грошова винагорода згідно ст.57 Закону України «Про освіту».

Статтею 57 Закону України «Про освіту» передбачено таку державну гарантію педагогічним і науково-педагогічним працівникам, як виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю та зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Суду подано Положення про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків, затверджене наказом директора установи відповідача № 45 від 13.10.2020. Згідно з п.п.3.1, 3.2, 3.4 вказаного Положення, щорічна винагорода виділяється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом ліцею на оплату праці; її виплата здійснюється один раз на рік не пізніше фінансового року, крім окремо передбачених у Положенні випадків; її розмір не може перевищувати посадового окладу (ставки заробітної плати); грошова винагорода виплачується на підставі наказу директора ліцею.

Відповідно до наказу директора Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області № 173-к/тр від 27.09.2021 «Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам ліцею», у жовтні 2021 року надано таку грошову винагороду вчителю початкових класів ОСОБА_2 .

З огляду на вищезазначені досліджені докази, суд дійшов висновку, що досліджені довідки про заробіток ОСОБА_2 не суперечать одна одній, проте довідки, що видані пізніше, конкретизують заробіток ОСОБА_2 за жовтень 2021 року та містять інформацію про те, що її заробітна плата за цей період склала 16700,30 грн., крім того, у цьому періоді їй було нараховано та виплачено 8076,25 грн. щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання обов`язків, а всього 24776,55 грн.

Отже, судом встановлено, що до заробітку ОСОБА_2 за жовтень 2021 року, який повинен братись до розрахунку при обчисленні її середнього заробітку за час вимушеного прогулу, включено одноразову щорічну виплату, що нараховується за підсумками роботи за рік.

Згідно з п.п.3, 4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Отже, до заробітної плати ОСОБА_2 за вересень та жовтень 2021 року , що має враховуватись при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбачена ст.57 Закону України «Про освіту» щорічна грошова винагорода підлягає врахуванню у розмірі, пропорційному періоду, за який вона нараховується.

Таким чином, вказана виплата до заробітку за два місяці підлягає врахуванню у наступній частині: 8076,25 грн. / 250 робочих днів (за 2021 рік) * 42 робочих дні (за вересень-жовтень 2021 року) = 1356,81 грн.

Таким чином, заробіток ОСОБА_2 , що має враховуватись при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, складає: 17242,92 грн. (за вересень 2021 року) + 16700,30 грн. (за жовтень 2021 року) + 1356,81 грн. (частина щорічної виплати, що припадає на вересень-жовтень 2021 року) = 35300,03 грн.

Пунктами 5, 8 Порядку визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи з вищезазначених вимог, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 за вересень-жовтень 2021 року склала: 35300,03 грн. / 42 робочі дні = 840,48 грн.

Отже, середній заробіток ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно складає: 840,48 грн. * 78 робочих днів = 65557,44 грн.

Питання щодо судового збору вирішене окремою ухвалою суду від 17.05.2023.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352-354, 430 ЦПК України, ст.235 КЗпП України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно у розмірі 65557 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 44 коп.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вараський ліцей № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області, код ЄДРПОУ 33351492, місцезнаходження: 34402, м.Вараш Рівненської області, м-н Вараш, 36.

Повне судове рішення складене 02 червня 2023 року.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Джерело: ЄДРСР 111361100

[ANTIRAID]

Це наша справа. Саму справу про відсторонення ми виграли і зараз залишилось тільки не вирішеним питання стягнення заробітної плати за вимушений прогул з врахування щорічної премії. З цього приводу суд зазначив:

Згідно з п.п.3, 4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Отже, до заробітної плати ОСОБА_2 за вересень та жовтень 2021 року , що має враховуватись при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбачена ст.57 Закону України «Про освіту» щорічна грошова винагорода підлягає врахуванню у розмірі, пропорційному періоду, за який вона нараховується.

Пунктами 5, 8 Порядку визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

[ANTIRAID]

Справа № 565/1559/21

Провадження № 2-др/565/6/23

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді Демчини Т.Ю., з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

17 травня 2023 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за результатами розгляду позову ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено, стягнуто з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно у розмірі 65557,44 грн.

22 травня 2023 року представником позивача адвокатом Кравцем Р.Ю. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витратна правничу допомогу в сумі 36500,00 грн. Заява обґрунтовується тим, що витрати позивачки на правничу допомогу складають вищезазначений розмір, її позовні вимоги судом задоволено, у зв`язку з чим наявні правові підстави, передбачені ст.141 ЦПК України, для покладення цих витрат на відповідача.

12 червня 2023 року представником позивача адвокатом Кравцем Р.Ю. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 її витратпо сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. Вимога заяви обґрунтовується тим, що вказана сума судового збору сплачена позивачкою на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022, якою залишено без змін рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022. Вказаним рішенням з неї в дохід держави стягнуто судовий збір у зв`язку з відмовою у задоволенні її вимог. Такі рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції в подальшому скасовані Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду, при цьому частину вимог її позову задоволено, в іншій частині справу направлено для повторного розгляду до суду першої інстанції. При повторному розгляді справи вимоги ОСОБА_1 у частині, що підлягала вирішенню, задоволено, проте при ухваленні рішення суд не вирішив питання розподілу судових витрат в частині сплати нею цього судового збору.

16.06.2023 представником відповідача адвокатом Полюхович О.І. до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтовується тим, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь сторони, вимоги якої задоволено, має бути співмірним низці факторів, у тому числі часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а також ціні позову. У разі недотримання таких вимог за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення. Проте клопотання сторони позивача про відшкодування таких витрат не містить відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а розмір заявлених до стягнення витрат не співмірний з обсягом та часом наданих послуг, оскільки представник позивача не витрачав час на дорогу до Кузнецовського міського суду Рівненської області та Рівненського апеляційного суду, беручи участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Крім того, розмір заявлених витрат не пропорційний предмету спору з урахуванням ціни позову та розміру задоволених вимог, адже перевищує половину стягнутих на користь позивачки коштів. Крім того, в порушення вимог п.9 ч.3 ст.178 ЦПК України, стороною позивача не було подано попередній розрахунок суми судових витрат, що понесені та очікуються до понесення, а також в порушення вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, стороною позивача до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву про подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат, що унеможливлює розгляд судом питання про їх стягнення. З цих підстав представник відповідача просила суд про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення стороною позивача.

Для прийняття участі у судовому засіданні, призначеному для розгляду вказаних заяв про ухвалення додаткового рішення, учасники справи до суду не з`явились, належним чином повідомлялись про час та місце їх розгляду, подали клопотання про розгляд питання у їх відсутності. На підставі ч.4 ст.270 ЦПК України суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяв представника позивача адвоката Кравця Р.Ю. про стягнення судових витрат у відсутності учасників справи.

Дослідивши зміст заяв, додані документи та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших витрат, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.05.2023 було повернуто ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно з квитанцією від 17.11.2021 у розмірі 908,00 грн., тобто судовий збір за вимогою позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на виконання ухвали суду від 17.11.2021 про залишення позовної заяви без руху.

Зі змісту рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 вбачається, що суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, врахував те, що на виконання ухвали від 17.11.2021 ОСОБА_1 сплатила частину судового збору у сумі 908,00грн. Крім того, ухвалою суду від 11.01.2022 року, постановленою у судовому засіданні не виходячи до нарадчої кімнати, суд відстрочив сплату позивачем судового збору за одну вимогу немайнового характеру у сумі 908,00 грн. до ухвалення рішення у справі. У зв`язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд поклав сплату вказаного судового збору на позивачку та ухвалив про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 908,00 грн. Зі змісту судового рішення вбачається, що такою вимогою немайнового характеру є вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування наказу директора Вараського ліцею № 5 від 08.11.2021 №189-к/тр «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 ». Судовий збір було стягнуто з позивачки у зв`язку з відмовою у задоволенні вказаної вимоги позову.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 залишено без змін, а апеляційну скаргу сторони позивача без задоволення. Після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, одночасно з яким набрало законної сили рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022, позивачкою ОСОБА_1 згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2605903292.2 від 13.07.2022 на виконання судового рішення сплачено 908,00 грн. судового збору.

Проте, постанова Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 та рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення - скасовані постановою Верховного Суду від 01.03.2023 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Верховним Судом у цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову, визнано незаконним та скасовано наказ № 189-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 », виданий директором Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області. Отже, заявлена позивачкою вимога немайнового характеру, за яку нею 13.07.2022 сплачено судовий збір, була задоволена.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За встановлених судом обставин, враховуючи, що заявлена ОСОБА_1 вимога, за якою нею було сплачено судовий збір, судом задоволена, натомість цей судовий збір підлягає покладенню на відповідача, з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, щовитрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, щорозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат встановлений у ст.141 ЦПК України. Так, зазначеною нормою передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

У підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суду подано Договір про надання правничої допомоги № 243 від 02.12.2021, укладений АО «Кравець і партнери» з ОСОБА_1 , додаток № 1 до вказаного договору із зазначенням вартості послуг, Акт № 322 від 17.05.2023 надання послуг за договором № 243 від 02.12.2021.

Згідно з Актом № 322 від 17.05.2023 надання послуг за договором № 243 від 02.12.2021, виконавцем виконані наступні послуги: подання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, ціна за кожну з цих послуг склала 5000,00 грн., а також взято участь у п`яти судових засіданнях, у тому числі у одному засіданні в Рівненському апеляційному суді, а також чотирьох засіданнях Кузнецовського міського суду Рівненської області (два з яких відбулись 02.05.2023 та 17.05.2023), ціна за участь у кожному із засідань склала 3400,00 грн. Таким чином, згідно змісту вказаного Акту, позивачці ОСОБА_1 надано послуг на суму 5000,00 грн. * 3 + + 4300,00 грн. * 5 = 36500,00 грн.

Суд не погоджується з доводами сторони відповідача про неспівмірність заявлених витрат часу на виконання відповідних робіт через неприйняття адвокатом Кравцем Р.Ю. безпосередньої участі у судових засіданнях Кузнецовського міського суду Рівненської області та Рівненського апеляційного суду. Як вбачається з Додатку 1 до договору № 243 від 02.12.2021, вартість підготовки в інтересах ОСОБА_1 позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги визначено на рівні нижчої межі послуги за відповідним тарифом. Вартість участі адвоката у судовому засіданні визначено на рівні нижчої межі послуги за тарифом для виїзду на судове засідання на території місця розташування адвокатського об`єднання (м.Київ). Матеріали справи містять відомості про підготовку адвокатом позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги на судові рішення, а також про участь адвоката Кравця Р.Ю. в судових засіданнях в Кузнецовському міському суді Рівненської області (07.12.2021, 11.01.2022, 02.05.2023, 17.05.2023), а також в Рівненському апеляційному суді (21.06.2022).

Суд відхиляє також доводи сторони відповідача щодо непропорційності заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу предмету позову. Позивачкою заявлялись вимоги: про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи; про зобов`язання поновити на роботі шляхом допуску до неї; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому порівняння заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу (36500,00 грн.) з сумою задоволеної майнової вимоги (65557,44 грн.), на думку суду, не є коректним, адже за положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним не лише з ціною позову, а й зі значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім того, за результатами розгляду цивільної справи судами задоволено як майнову (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), так і немайнову (про скасування наказу про відсторонення) вимоги.

За таких обставин, наданий розрахунок судових витрат суд вважає обґрунтованим, а клопотання представника відповідача про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вирішуючи питання додержання стороною позивача порядку подання заяв про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Матеріали справи свідчать про те, що стороною позивача не було виконано вищезазначеної вимоги.

Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020, у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

У справі № 922/676/21 Верховний Суд окремо звертає увагу на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Таке клопотання стороною відповідача було подано та його доводи є предметом оцінки суду, у зв`язку з чим суд не вбачає істотного порушення процесуальних прав відповідача через неподання позивачем попереднього розрахунку.

У ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про порушення вимог вищезазначеної норми через неподання стороною позивача відповідної заяви про це у судових дебатах. Як свідчить аудіозапис судового засідання, під час розгляду справи 17.05.2023 представником позивачки адвокатом Кравцем Р.Ю. було зроблено заяву про намір подання в подальшому заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

З огляду на викладене, на підставі ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, враховуючи встановлені обставини та надані документи, суд вбачає підстави длязадоволення заяв щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача сум сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 270 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравця Р.Ю. задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_1 36500 (тридцять шість тисяч п`ятсот) грн. 00коп. витрат на надання правничої допомоги.

Стягнути з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Учасник справи, якому рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина

Джерело: ЄДРСР 112305389