Ухвала АП ВАкС про відмову від апеляційної скарги судді ВП ВС Єленіної Жанни Миколаївни у якої було знайдено й арештовано 50 000 доларів США, які надавались голові ВС Всеволоду Князєву як хабар та відмові у скарзі прокурору


Recommended Posts

справа № 991/4430/23

провадження №11-сс/991/393/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2023 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000202 від 01 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.3 ст.28, ч.3 ст.368 КК.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), про арешт майна, що належить ОСОБА_5 , вилученого 16 травня 2023 року при проведенні обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, а саме: 127 750 доларів США, 10 000 Євро та 50 000 доларів США, з підстав вважати, що вказані грошові кошти можуть бути предметом неправомірної вигоди, отриманої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або є доходом від них, або майном, в яке їх було перетворено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2023 року вказане клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме на 50 000 доларів США, що ідентифіковані у ході досудового розслідування за серією та номерами відповідних купюр номіналом по 100 доларів США, як попередньо вручені кошти з метою документування вчинення злочину (серії та номери, яких визначені у додатку до протоколу обшуку від 16 травня 2023 року за місцем проживання ОСОБА_5 ) шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження. Накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи її необґрунтованою, внаслідок невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді від 23 травня 2023 року про арешт майна, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива в повному обсязі та накласти арешт на все майно зазначене в клопотанні.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що рішення слідчого судді про відмову в арешті частини вилучених при проведенні обшуку грошових коштів у сумі 127 750 доларів США та 10 000 євро ухвалене внаслідок невірної оцінки досліджених під час розгляду клопотання доказів. Органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження та не відшукано всієї суми неправомірної вигоди у даному кримінальному провадженні, а тому є достатні підстави вважати, що віднайдені та вилучені грошові кошти можуть бути або перетвореною частиною або ж доходом від використання відповідної неправомірної вигоди. З урахуванням наведеного, на переконання прокурора вилучені грошові кошти у сумі 127 750 доларів США та 10 000 Євро мають ознаки речового доказу, оскільки є підстави вважати, що вони набуті кримінально-протиправним шляхом.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор наводить доводи щодо помилковості розрахунків доходів ОСОБА_5 при наданні оцінки законності походження вилучених грошових коштів.

Представник ОСОБА_5 , щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_8 також не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді від 23 травня 2023 року, звернулась з апеляційною скаргою, за вимогами якої просила скасувати її в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти у сумі 50 000 доларів США та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива відмовити.

Разом з цим до початку апеляційного розгляду ОСОБА_5 з посиланням на положення ст.403 КПК подала заяву про відмову від апеляційної скарги поданої її представником адвокатом ОСОБА_10 .

Позиції учасників провадження.

Представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в судовому засіданні подану нею заяву про відмову від апеляційної скарги представника адвоката ОСОБА_10 підтримали, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора. Окремо в письмових запереченнях на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора САП та залишити оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на грошові кошти у сумі 127 750 доларів США та 10 000 Євро без змін.

Прокурор подану ним апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав та не заперечував щодо закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою ОСОБА_5 від апеляційної скарги.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явилась, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила, суд з урахуванням позиції її представників, згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК, вважав за можливе розглянути апеляційні скарги за її відсутності.

Мотиви та висновки суду.

Згідно ст. 26 КПК, однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, що забезпечує право сторони кримінального провадження бути вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.403 КПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Як встановлено судом під час розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги, матеріали апеляційного провадження не містять будь-яких обмежень права особи, яка подала апеляційну скаргу на відмову від неї, апеляційний розгляд скарги поданої її представником не розпочато, будь-яких заперечень щодо заяви особи до суду не надходило, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе заяву в межах її доводів та вимог задовольнити, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідно до положень ч.2 ст.403 КПК закрити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги, тому суд переглядає судове рішення в частині відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а саме 127 750 доларів США та 10 000 євро.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000202 від 01 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.368, ч.3 ст.28 ч.3 ст.368, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369 КК, зокрема щодо можливої одержання неправомірної вигоди учасниками організованої групи за прийняття судового рішення, у судовій справі №910/15551/20, що перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду.

16 травня 2023 року в межах вказаного кримінального провадження при проведенні обшуку, санкціонованого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 травня 2023 року, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , детективами НАБУ, окрім іншого, виявлено та вилучено 50 000 доларів США, 127 750 доларів США та 10 000 євро, що перебували в рюкзаку ОСОБА_5 . Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 23 травня 2023 року накладено арешт на грошові кошти у сумі 50 000 доларів США.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку про відповідність грошових коштів, визначених у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 15 травня 2023 року із частиною віднайдених грошових купюр у сумі 50 000 доларів США за місцем проживання ОСОБА_5 . Таким чином, на переконання слідчого судді частина вилучених грошових коштів відповідають ознакам речовим доказів, а саме як такі, що зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, набуті кримінально протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови старшого детектива НАБУ від 23 травня 2023 року грошові кошти у сумі 50 000 доларів США (500 банкнот номіналом 100 доларів кожна із визначеними серіями та номерами) визнані речовими доказами, оскільки містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наявність підстав та накладення арешту на вищезазначені грошові кошти учасниками кримінального провадження не оспорювалося.

Разом з цим, слідчий суддя прийшов до висновку про недоведеність детективом належності решти вилучених неідентифікованих грошових коштів у сумі 127 750 доларів США та 10 000 євро до злочину, який розслідується у кримінальному провадженні, а відповідно і їх ознакам речових доказів, а тому відмовив у задоволенні клопотання в цій частині.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання детектива про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52023000000000202.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, заслухавши пояснення представників третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт та прокурора, дослідивши матеріали провадження, на які посилалась сторона обвинувачення, в обсязі наданому для ознайомлення представникам третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 23 травня 2023 року, щодо накладення арешту на частину вилученого майна, виходячи з наступного.

У відповідності до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК).

За приписами ч.1 ст.173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи наявність правової підстави для накладення арешту на решту грошових коштів у сумі 127 750 доларів США та 10 000 євро з метою їх збереження як речового доказу сторона обвинувачення посилалася на не встановлення місцезнаходження та не відшукання всієї суми неправомірної вигоди у даному кримінальному провадженні, а тому є достатні підстави вважати, що зазначені грошові кошти можуть бути або перетвореною частиною або ж доходом від використання неправомірної вигоди.

З протоколу обшуку від 16 травня 2023 року вбачається, що усі грошові кошти виявлені та вилучені при проведені обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 були видані останньою добровільно та зберігалися у рюкзаку в різних конвертах. Зокрема, у чорному конверті формату А4 було відшукано грошові кошти у сумі 17 100 доларів США та 25 000 доларів США, в інших аналогічних конвертах формату А4 віднайдено 10 000 євро та 35 000 доларів США. Також у приміщенні кухні за кутком у шафі виявлено чорну папку для паперу формату А4, в якій виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США та у сумці на кухонному столі було виявлено 650 доларів США.

Постановою детектива НАБУ від 23 травня 2023 року грошові кошти у сумі 127 750 доларів США та 10 000 євро визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні як такі, що мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте, як вірно встановлено слідчим суддею в оскаржуваному рішенні, зазначені грошові кошти у сумі 127 750 доларів США та 10 000 євро під час обшуку та в ході подальшого огляду, не ідентифіковані як такі, що попередньо вручені з метою документування вчинення злочину, а тому доводи, що такі кошти можуть бути неправомірною вигодою ґрунтуються на домислах, оскільки здійснений огляд під час обшуку свідчив, що лише частина грошових коштів відповідає ознакам неправомірної вигоди, яка є предметом злочину у цьому кримінальному провадженні. При цьому, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що віднайденні ідентифіковані грошові кошти знаходилися в окремому конверті, тобто відділені від інших.

Разом з цим прокурором як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду не надано достатніх, допустимих та належних відомостей, а тому не доведено, що вилучені в ході проведення обшуку у квартирі ОСОБА_5 грошові кошти можуть бути або перетвореною частиною, або ж доходом від використання відповідної неправомірної вигоди, тобто про їх відповідність критеріям речових доказів.

Про такий висновок додатково свідчить процесуальний статус ОСОБА_5 , яка є свідком. Тобто на даний час у прокурора відсутні достатні докази для підозри ОСОБА_5 , в діях, які могли б у подальшому спричинити відповідні операції по перетворенню неправомірної вигоди, на які посилався прокурор під час апеляційного розгляду.

За вказаних обставин слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про невідповідність вказаного майна зазначеним у ст.98 КПК критеріям та недоцільності накладення на нього арешту з огляду на відсутність існування сукупності розумних підозр вважати, що вказані речі, можуть бути використані як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв`язків між такими особами, що забезпечило б виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК.

При цьому колегія суддів констатує, що зловживання органів, які здійснюють досудове розслідування із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, призводить до порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п.167 рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначено, що перша та найбільш важлива вимога ст.1 Першого протоколу та конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні конвенції передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Також неспроможними є посилання прокурора на помилковість здійсненних слідчим суддею розрахунків при наданні оцінки доходів ОСОБА_5 та законності походження вилучених у неї грошових коштів.

Так, слідчим суддею взято до уваги надані відомості про фінансовий стан ОСОБА_5 та отримані нею доходи за період 2019 - 2022 роки, історію по картковому рахунку, за якими встановлено зняття готівки та декларацію ОСОБА_5 за 2022 рік, за якою остання мала готівкові кошти у сумі 400 000 грн, та кошти, розміщені на банківських рахунках у сумі 1 007 226 грн., що на переконання слідчого судді свідчить про можливе законне походження віднайдених неідентифікованих грошових коштів.

Натомість, на переконання колегії суддів врахування наданих представниками відомостей про фінансовий стан ОСОБА_5 не спростовують висновків про недоведеність належності вилучених неідентифікованих грошових коштів до злочину, який розслідується у кримінальному провадженні, а відповідно і їх ознакам речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання про арешт майна в частині арешту вилучених грошових коштів у сумі 127 750 доларів США та 10 000 євро, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, а тому доводи апеляційної скарги прокурора щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі прокурора, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги прокурора без задоволення.

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_5 про відмову від апеляційної скарги задовольнити.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000202 закрити.

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000202 від 01 травня 2023 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 111346579
http://reyestr.court.gov.ua/Review/111346579

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show