Постанова ВП ВС про можливість суду замість прокурора обґрунтовувати його право на звернення до суду, способу захисту, прав орендаря при відсутності меж населеного пункту й визначеної грошової оцінки для оренди земельної ділянки

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

Справа № 912/2797/21
Провадження № 12-32гс22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

Головуючого судді Уркевича В. Ю.

Судді-доповідачки Катеринчук Л. Й.,

суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А.

за участю:

секретаря судового засідання Будлянської О.М.,

представників:

прокурора Офісу Генерального прокурора - Василенко Н.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» - адвоката Воробйова О.В.,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді: Орєшкіна Е. В., Чус О. В.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року (суддя Глушков М. С.) у справі № 912/2797/21 за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Світловодської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» про визнання недійсними рішення, договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Вступ

1.1. У справі, що переглядається, перед судом касаційної інстанції постало питання, чи може бути визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з підстав визначення орендної плати в ньому без застосування нормативної грошової оцінки такої ділянки за обставин неможливості визначення уповноваженим державою органом нормативної грошової оцінки землі внаслідок неналежного урядування компетентними державними органами, зокрема, невизначення меж населеного пункту, в якому розташована така земельна ділянка.

2. Короткий зміст позовних вимог

2.1. У вересні 2021 року керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави (далі - позивач, прокурор) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Світловодської міської ради (відповідач -1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» (далі - ТОВ «Світенергоресурс», відповідач -2) про: визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (далі - Великоскельовська сільська рада) від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс» у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0001; визнання недійсним цього договору від 12 листопада 2019 року; зобов'язання ТОВ «Світенергоресурс» повернути Світловодській міській раді земельну ділянку шляхом складення акта приймання-передачі земельної ділянки.

2.2. Позовні вимоги обґрунтовано так:

- прийняте рішення та укладений договір містять ознаки порушення вимог земельного законодавства, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою визначено без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статей 6, 15 Закону України «Про оренду землі»та статей 13, 18 Закону України «Про оцінку земель»і є засобом ухилення від сплати орендної плати на рівні, передбаченому чинним законодавством;

- обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно урегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок;

- інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин та, зокрема, у цьому спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержанні законодавчого порядку їх використання, у визнанні та захисті законних форм землекористування, отриманні державою коштів за таке користування;

- недотримання вимог чинного законодавства під час прийняття рішення Великоскельовською сільською радою від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс», а також під час укладення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3525280700:55:000:0001) від 12 листопада 2019 року призвело до незаконної передачі шляхом укладення договору оренди в користування ТОВ «Світенергоресурс» земельної ділянки комунальної власності, чим порушено права Світловодської міської територіальної громади, яка є правонаступником майна, прав та обов`язків Великоскельовської сільської ради і є власником спірної земельної ділянки та уповноважена розпоряджатися нею;

- прокурор попередньо звертався до відповідача-1, як правонаступника Великоскельовської сільської ради про вжиття заходів для виправлення порушення земельного законодавства, однак жодних дій радою вчинено не було.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

3.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року, позов задоволено.

3.2. Приймаючи оскаржувані рішення, суди керувалися положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статей 1, 8, 12, 13, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», зазначивши, що законодавцем чітко встановлено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, проте нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, переданої ТОВ «Світенергоресурс» в оренду, не проводилася.

3.3. Місцевий господарський суд установив, що відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 10 листопада 2021 року за № 255, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Мала Скельова Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області розроблена і затверджена у 2012 році. Цією документацією визначено, що із загальної площі населеного пункту у 35,3238 га сільськогосподарські угіддя становлять 35,3238 га, тобто 100 % його площі. При цьому технічною документацією не визначено витрати на освоєння та облаштування території населеного пункту і базову вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, внаслідок чого неможливо розрахувати нормативну грошову оцінку несільськогосподарських угідь. Для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки необхідно оновити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, а далі виготовити технічну документацію з нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки (том 2, а. с. 145).

3.4. З огляду на відсутність визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суди дійшли висновку про правомірність заявлених прокурором вимог, визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс» у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки.

3.5. Зважаючи на те, що договір оренди було укладено на підставі рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року № 201, яке суди визнали недійсним, та враховуючи, що орендну плату за користування земельною ділянкою визначено в договорі оренди без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статей 12, 13, 15, 23 Закону України «Про оцінку землі», суди дійшли висновку про те, що відсутність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, як істотної умови договору оренди землі, має наслідком недійсність договору оренди від 12 листопада 2019 року як спеціальну підставу недійсності договору оренди землі за земельним законодавством.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Рішенням тридцять сьомої сесії шостого скликання Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс» затверджено ТОВ «Світенергоресурс» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на 49 років, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, Великоскельовська сільська рада, село Мала Скельова (пункт 1 рішення). Надано в оренду ТОВ «Світенергоресурс» терміном на 49 років земельну ділянку для будівництва та подальшого обслуговування об`єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця), категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 15,2602 га кадастровий номер 3525280700:55:000:0001, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, Великоскельовська сільська рада, село Мала Скельова (том 1, а.с. 40).

4.2. На підставі цього рішення 12 листопада 2019 року між Великоскельовською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ «Світенергоресурс» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі, які використовуються для технічної інфраструктури, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, село Мала Скельова для будівництва, та подальшого обслуговування об`єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) (код Класифікації видів цільового призначення земель - 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій) ( том 1, а.с. 34-39).

4.3. Договором передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,2602 га, у тому числі: 15,2602 га - землі, які використовуються для технічної інфраструктури. Кадастровий номер земельної ділянки - 3525280700:55:000:0001 (пункт 3 Договору).

4.4. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та подальшого обслуговування об'єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) (код Класифікації видів цільового призначення, земель - 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій) (пункт 5 Договору).

4.5. Сторони обумовили договором, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору не проведена у зв'язку з відсутністю розробленої та затвердженої нормативної грошової оцінки с. Мала Скельова (пункт 7 Договору) .

4.6. Сторони передбачили, що у зв`язку з тим, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, орендна плата встановлена відповідно до норм підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (31 888 грн за 1 га), що складає 24330,86 грн в рік ( пункт 11 Договору).

4.7. Сторони дійшли згоди, що Орендар та Орендодавець беруть на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором в місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки землі населеного пункту села Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього договору, яка відповідатиме нормам статті 288 ПК України (пункт 16 Договору).

4.8. Строк договору визначений на 49 років, до 12 листопада 2068 року включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 10 Договору).

4.9. Право оренди за оспорюваним Договором було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 листопада 2019 року (номер запису про інше речове право: 34310835).

4.10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Великоскельовська сільська рада перебуває у стані припинення (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Світловодська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області є правонаступником майна, прав та обов`язків Великоскельовської сільської ради.

4.11. Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 255 від 10 листопада 2021 року та довідки Кропивницької філії «ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 01/18-91 від 27 січня 2022 року (том 2, а.с. 27, 135), нормативна грошова оцінка землі на території Великоскельовської сільської ради не могла бути визначена органами Держгеокадастру у зв'язку з тим, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Мала Скельова Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, яка була розроблена та затверджена у 2012 році, не містить даних про витрати на освоєння та облаштування території населеного пункту, базову вартість одного квадратного метра земель населеного пункту. Розрахувати нормативну грошову оцінку вищезгаданих земельних ділянок окремо неможливо, тому що нормативна оцінка земель с. Мала Скельова була проведена як сільськогосподарські угіддя, на той час в селі ніхто не проживав, будівель вже не було, технічна інфраструктура була відсутня. Для того, щоб внести нормативну грошову оцінку населеного пункту в Державний земельний кадастр, необхідно було спочатку внести межі населеного пункту.

4.12. Сторони Договору та прокурор не заперечували місце розташування спірної земельної ділянки на території населеного пункту Мала Скельова, підпорядкованого Великоскельовській сільській раді.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача - 2

5.1. У серпні 2022 року відповідач - 2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року скасувати й ухвалити в цій справі нове рішення, яким у позові відмовити. Скарга мотивована так.

5.2. Суди неправильно застосували статті 13, 21 Закону України «Про оренду землі», статті 203, 215 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) з урахуванням того, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції нормативна грошова оцінка земель села Мала Скельова вже була затверджена рішенням Світловодської міської ради від 31 січня 2022 року № 1348 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах села Мала Скельова Олександрійського району Кіровоградської області». Відповідно до умов укладеного договору оренди сторони мали внести до нього зміни з врахуванням такої оцінки, однак відповідач - 1 на звернення відповідача - 2 про внесення змін у договір оренди щодо визначення орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки не відповів. Як на підставу касаційного оскарження відповідач - 2 послався на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5.3. Скаржник зазначав, що після прийняття рішення Світловодської міської ради від 31 січня 2022 року № 1348 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах села Мала Скельова Олександрійського району Кіровоградської області» він ужив заходів для встановлення розміру орендної плати за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки. Зокрема, 16 лютого 2022 року він звернувся до Світловодської міської ради із заявою про укладення додаткової угоди до спірного Договору оренди для зміни розміру орендної плати виходячи з встановленої нормативної грошової оцінки, однак відповіді не отримав.

5.4. Відповідач - 2 аргументував, що на дату укладення договору оренди земельної ділянки, виготовлення нормативної грошової оцінки було неможливим у зв'язку з відсутністю меж населеного пункту села Мала Скельова, визначення яких на той момент мало бути обов'язковим для виготовлення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, яка є необхідною для розрахунку нормативної грошової оцінки земель в межах цього населеного пункту, що підтверджено довідкою компетентного органу (Кропивницької філії ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут»), встановлено судами, однак цим обставинам суди не надали належної правової оцінки. Відтак скаржник вважав, що він не може нести негативні наслідки неналежного виконання повноважень державними органами щодо визначення меж села та нормативної грошової оцінки квадратного метра землі у селі Мала Скельова, а визнання недійсним спірного Договору позбавляє його прав землекористування.

5.5. Підстави для оскарження саме права оренди, яке виникло у скаржника на підставі оспорюваного рішення, відсутні. Відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки не може свідчити про незаконність її передачі в оренду, оскільки підстави для передачі земельної ділянки в оренду передбачені, зокрема, статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), яка таких підстав не визначає.

5.6. У позові не було конкретизовано, у чому полягає порушення прав держави та в оскаржуваних рішеннях це питання не досліджувалося. Великоскельовська сільська рада як орган, що управляє землями комунальної власності отримала мінімальний дохід від передачі в оренду спірної земельної ділянки та мала всі можливості вчинити належні дії з визначення меж села Мала Скельова, щоб створити можливості для компетентних державних органів сформувати нормативну грошову оцінку квадратного метра землі в цьому населеному пункті.

5.7. Скаржник вважав, що правомірно отримав земельну ділянку в оренду, а скасування судом рішення про передачу земельної ділянки в оренду та визнання договору оренди недійсним порушує права скаржника як менш захищеної сторони у цьому спорі та не сприятиме ефективному використанню землі комунальної власності, оскільки територіальна громада позбавляється можливості передавати в користування належні їй землі комунальної власності на платній основі орендарям до визначення меж села уповноваженими державою органами, що є передумовою для визначення нормативної грошової оцінки земель цього населеного пункту виходячи з вартості квадратного метра несільськогосподарських земель у цьому населеному пункті.

6. Аргументи інших учасників справи

6.1. Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області у відзиві на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності й обґрунтованості. Також він обґрунтовував звернення до суду в інтересах держави бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо виправлення помилок в розпорядженні землею комунальної власності його правопопередником та зазначав, що попередньо звертався до відповідача-1 повідомивши про порушення земельного законодавства рішенням Великоскельовської сілької ради та оспорюваним Договором.

7. Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

7.1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-2 та вирішив здійснити перегляд судових рішень у відкритому судовому засіданні, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

7.2. Ухвалою від 02 листопада 2022 року колегія суддів касаційного господарського суду передала справу № 912/2797/21 із зазначеною касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, вбачаючи підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України (постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16).

7.3. Верховний Суд України в постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6- 824цс16 виснував, що суди попередніх інстанцій помилково вважали факт непроведення нормативної грошової оцінки в порядку, встановленому законодавством, суто формальною вимогою, а тому рішення судів про відмову в позові скасував та ухвалив нове рішення - про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору оренди. Верховний Суд України зазначив, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правильного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

7.4. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що суди при розгляді справи № 912/2797/21 встановили обставини того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не може бути проведена внаслідок відсутності визначених меж села компетентними державними органами, даних на освоєння та облаштування території цього населеного пункту та базової вартості одного квадратного метра його земель. Тому орендна плата Великоскельовською сільською радою була тимчасово (на період до затвердження нормативної грошової оцінки земель села Мала Скельова) визначена як для землекористувача відповідно до норм підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

7.5. У пункті 16 спірного договору сторони передбачили, що орендар та орендодавець беруть на себе зобов'язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором у місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту села Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього договору, яка відповідатиме вимогам законодавства про оренду.

7.6. З урахуванням викладеного колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що укладення договору оренди землі за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки не завжди може бути підставою для визнання договору оренди недійсним. Правомірним буде внесення змін до такого договору після здійснення нормативної грошової оцінки землі відповідно до умов укладеного сторонами договору. Тому касаційний суд вважав за необхідне відступити від висновку стосовно того, що непроведення нормативної грошової оцінки в порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, який викладено в постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16, незалежно від обставин, що зумовили неможливість проведення нормативно-грошової оцінки.

8. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Щодо повноваження прокурора звертатися з позовом у цій справі

8.1. Скаржником не заперечувалися повноваження прокурора на звернення з позовними вимогами в цій справі про визнання недійсним рішення місцевої ради про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду, про визнання недійсними договору оренди та повернення земельної ділянки.

8.2. Суди встановили, що на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Олександрійською окружною прокуратурою 06 серпня 2021 року на адресу Світловодської міської ради було направлено лист № 12.55-60-2726ВИХ-21, в якому повідомлено про наміри звернутись із позовом в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади. Згідно з листом-відповіддю Світловодської міської ради від 03 вересня 2021 року, Великоскельовська сільська рада реорганізована та приєднана до Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області, яка є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади. Великоскельовська сільська рада перебуває у стані припинення відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Позовні вимоги прокурора Світловодська міська рада визнала листом № 0116/36П/1 від 12 жовтня 2021 року та не заперечувала проти задоволення позову (том 2 а.с. 5). Отже, прокурором вжито заходів до спонукання Світловодської міської ради як правонаступника Великоскельовської сільської ради вжити належних заходів щодо захисту прав територіальної громади у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності шляхом звернення до суду, однак такі заходи не були вжиті, внаслідок чого у прокурора були підстави для представництва інтересів територіальної громади в особі місцевої ради у суді.

8.3. Велика Палата Верховного Суду у справі з подібними позовними вимогами прокурора до органу місцевого самоврядування та орендаря зазначала, що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача, таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник (пункти 7.18 - 7.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року №483/448/20, постанови від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

8.4. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено в пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

8.5. Прокурор у цій справі стверджував, що порушення інтересів держави полягає в недотриманні вимог чинного законодавства як під час прийняття рішення Великоскельовською сільською радою від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс», так під час укладення договору оренди від 12 листопада 2019 року, що призвело до незаконної передачі в користування відповідачу - 2 земельної ділянки комунальної власності загальною площею 15,2602 га, чим порушено права держави в особі Світловодської міської територіальної громади, як правонаступника майна, прав та обов`язків Великоскельовської сільської ради та власника спірної земельної ділянки, уповноваженого розпоряджатися нею.

8.6. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред'явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VІІ, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.7. Судами встановлено дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до органу місцевого самоврядування. Світловодська міська рада надіслала прокурору відповідь від 03 вересня 2021 року № 01-16/296/1, в якій зазначила, що до суду не зверталась.

8.8. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів про те, що у прокурора були повноваження звернутися до суду в інтересах органу місцевого самоврядування про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення власнику, що він і зробив. Та обставина, що прокурор зазначив орган місцевого самоврядування відповідачем у справі, з огляду на звернення з вимогою про визнання недійсним рішення ради про затвердження проекту землеустрою, не є перешкодою для розгляду справи. Орган місцевого самоврядування брав участь у цій справі. У випадку встановлення судами обрання прокурором неналежного способу захисту щодо частини позовних вимог (про визнання недійсним рішення ради про затвердження проекту землеустрою) у задоволенні позову до такої особи належить відмовити за наслідком розгляду спору по суті. Однак це не може перешкодити розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, де прокурор діяв в інтересах ради, як сторони договору, і такі вимоги можуть забезпечити ефективний захист інтересів територіальної громади у випадку їх порушення стороною договору та бездіяльності ради щодо належного захисту інтересів територіальної громади.

8.9. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відповідно до її правового висновку, висловленого в постанові від 28 вересня 2022 року № 483/448/20 (провадження №14-206цс21), у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, прокурор має встановити: (а) суб'єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу, та залежно від установленого - коло відповідачів. При цьому слід мати на увазі, що вимогу про визнання недійсним договору може заявити як його сторона, так й інша заінтересована особа (пункт 8.11).

8.10. Помилкове визначення прокурором статусу ради як відповідача при належному обґрунтуванні ним правових підстав представництва інтересів місцевої ради та дотримання процедури звернення до ради як органу уповноваженого представляти інтереси територіальної громади, про намір звернутися до суду в інтересах цієї територіальної громади, не може мати наслідком залишення позову без розгляду. Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи може самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності у нього повноважень з представництва органу місцевого самоврядування та дійти висновку про те, чи дії, вчинені прокурором, є достатніми для представництва ним цього органу, незалежно від того, що прокурор обґрунтовував своє звернення, як самостійний позов в інтересах держави.

Щодо обрання прокурором способу захисту про визнання недійсним (незаконним) рішення органу місцевого самоврядування

8.11. У цій справі прокурор звернувся з вимогою до Світловодської міської ради, як до відповідача, про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс» у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0001.

8.12. Судами встановлено, що на виконання рішення Великоскельовської сільської від 21 жовтня 2019 року № 201 укладено договір оренди спірної земельної ділянки 12 листопада 2019 року між Великоскельовською сільською радою (Орендодавцем) та відповідачем-2 (Орендарем).

8.13. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору оренди, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39) та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження №14-206цс21).

8.14. Велика Палата Верховного Суду уже зазначала, що під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом або про визнання недійсним договору), не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 109)).

8.15. З огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування 21 жовтня 2019 року № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12 листопада 2019 року договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

Щодо орендної плати як істотної умови договору оренди земельної ділянки

8.16. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

8.17. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 134 ЗК України (у редакції на час укладення спірного договору оренди) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу). За таких обставин Великоскельовська сільська рада могла укладати договір про надання в оренду спірної земельної ділянки для будівництва та подальшого обслуговування об`єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) без попереднього проведення земельних торгів.

8.18. Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

8.19. Плата за землю відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 ПК України - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

8.20. Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору.

8.21. Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19).

8.22. За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

8.23. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

8.24. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, та постанова від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19).

8.25. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України)

8.26. Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об'єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку неможливості визначення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Повноваження власника щодо вільного користування землею не можуть обмежуватися внаслідок неможливості проведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об'єктивних причин.

8.27. На час укладення спірного договору нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначалася відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (з відповідними змінами та доповненнями, далі - Методика). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності (пункт 2 Методики).

8.28. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів відповідно до пункту 21 Методики визначалася за формулою : Цн=(В*Нп):Нк*Кф*Км ( де Цн - це нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки у гривнях; В -витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр ( у гривнях); Нп- норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%) ; Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки. Витрати на освоєння та облаштування території включають відновну вартість - як первісну вартість, що змінюється після проведення переоцінки, інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнього освітлення) слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту станом на початок року проведення оцінки. Також Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки включає показники чисельності населення та адміністративний статус населеного пункту; його місце в системі розселення; розміщення в межах населених пунктів розташованих у приміських зонах великих міст; локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

8.29. Отже, для визначення нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки населеного пункту необхідно було визначити певні показники (нормативну грошову оцінку квадратного метра землі в населеному пункті та показники, пов'язані з місцем розташування цієї земельної ділянки, зокрема в межах території населеного пункту), що потребувало також визначення меж населеного пункту.

8.30. Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не могла була визначена внаслідок того, що межі населеного пункту - села Мала Скельова, який належав до Великоскельовської сільської ради на час укладення спірного договору оренди не були визначені, а розрахунки нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів мали проводитися з урахуванням технічної документації населених пунктів відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (довідка ДП «Черкаський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» Кропивницька філія від 27 січня 2022 року № 01/18-91, том 2, а.с. 135). Також судами встановлено, що нормативна грошова оцінка земель населеного пункту села Мала Скельова рішенням Великоскелівської сільської ради від 15 липня 2016 року № 46 не затверджувалася, в той час як було затверджено таку оцінку для села Велика Скельова. Разом з тим, сторони договору, орган землеустрою та прокурор не заперечували тих обставин, що спірна земельна ділянка перебуває в межах території населеного пункту Мала Скельова, який на час укладення спірного договору перебував у віданні Великоскельовської сільської ради, а на час розгляду спору в суді перейшов до Світловодської міської ради у процедурі реформи місцевого самоврядування.

8.31. Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті (частини перша-третя статті 173 ЗК України).

8.32. Отже, місцева рада як власник земель на території населеного пункту не позбавляється права власності на таку землю у випадку, якщо межі населеного пункту не визначено належним способом. Вона не може обмежуватися в переданні у користування належної територіальній громаді земельної ділянки, що розташована на її території, якщо така земельна ділянка визначена за кадастровим номером (набула статусу об'єкта майнових прав) та відсутній спір з суміжними землекористувачами щодо меж земельної ділянки.

8.33. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад (стаття 174 ЗК України).

8.34. Межі адміністративно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом України. Форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно-територіальної одиниці встановлюються Верховною Радою України (стаття 176 Земельного кодексу України).

8.35. Отже, для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки виробничого призначення на території населеного пункту є необхідним визначення вартості квадратного метра земельної ділянки цього населеного пункту, що визначається за спеціальною формулою, яка включає показники, пов'язані з необхідністю визначення меж населеного пункту, що визначаються компетентними державними органами. Особа, яка має бажання отримати в оренду земельну ділянку на території сільської ради, не наділена жодними повноваженнями на вчинення дій зі встановлення меж населеного пункту. Такі рішення приймаються компетентними органами держави та залежать від координації діяльності між сільськими, селищними радами, які повинні розробити відповідну документацію із землеустрою та звернутися до районної ради про затвердження меж села (селища), а районна рада на пленарному засіданні - прийняти це рішення.

8.36. Тому на орендаря не може покладатися тягар відповідальності за невчинення радами компетентних дій з визначення меж населеного пункту, на території якого розташована земельна ділянка. З іншого боку, невчинення сільською радою дій щодо затвердження меж населеного пункту не позбавляє її права комунальної власності на земельну ділянку та не заперечує можливості її використання, зокрема, передачі в користування іншим особам. У такому випадку рада може втратити частину потенційного доходу, якщо визначена без нормативної грошової оцінки плата за землю буде нижчою, ніж орендна плата, яка б визначалася із застосуванням такої оцінки.

8.37. Велика Палата Верховного Суду висновує, що, зваживши на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з вини державних органів, які не визначили межі населеного пункту та нормативну грошову оцінку квадратного метра землі у ньому, сторони цього договору не могли бути позбавлені права на здачу землі в оренду та реалізації права на землекористування, внаслідок чого правомірно визначили в договорі як тимчасову, орендну плату відповідно до приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288ПК України в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки ріллі по області (31 888 грн за 1 га), що складало 24 330,86 грн (пункт 11 Договору). Умови договору судами встановлено.

Щодо правомірності втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою.

8.38. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

8.39. У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

8.40. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

8.41. Пунктами 32-35 рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року «Стретч проти Сполученого Королівства» визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком ЄСПЛ у зазначеній справі, «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

8.42. У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

8.43. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

8.44. У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

8.45. За наявності відповідного рішення органу публічної влади щодо передання у користування земельної ділянки особі в останньої виникають правомірні очікування мирно володіти майном (право користування). При цьому такі правомірні очікування є об`єктом правового захисту згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

8.46. Приписами пункту 288.5 статті 288ПК України передбачено можливість землевласника визначати плату за землю (орендну плату) навіть при умові непроведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відтак право орендаря на отримання земельної ділянки в оренду за умов неможливості проведення її нормативної грошової оцінки не обмежено законом.

8.47. Зі встановлених обставин справи № 912/2797/21 вбачається, що Орендар, укладаючи договір оренди земельної ділянки на умовах, визначених орендодавцем, та належним чином виконуючи його умови, сподівався на використання земельної ділянки протягом всього строку дії договору та можливість здійснення на ній підприємницької діяльності, узгодженої договором оренди.

8.48. У пункті 16 Договору оренди сторони передбачили, що Орендар та Орендодавець беруть на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором у місячний строк після затвердження нормативно грошової оцінки земель населеного пункту - села Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього Договору, яка відповідатиме нормам статті 288 ПК України.

8.49. Отже, сторони Договору, діючи добросовісно, виходили з обставин неможливості визначення на час укладення договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки внаслідок існуючої проблеми з визначенням меж села Мала Скельова, прийняли до уваги ліквідаційну процедуру Великоскельовської сільської ради, яка ускладнила її звернення до районної ради про визначення меж села Мала Скельова та обставини неможливості визначення у зв'язку із цим нормативної грошової оцінки квадратного метра землі в населеному пункті Мала Скельова.

8.50. З огляду на обставини неможливості визначення на час укладення Договору оренди нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, сторони в пункті 16 Договору оренди узгодили спосіб та процедуру виправлення «неналежного урядування» компетентних державних органів шляхом прийняття зобов'язання у місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту села Мала Скельова переглянути розмір орендної плати за цим Договором та внести до нього відповідні зміни, що не суперечить принципу свободи договору згідно із частиною першою статті 6 та статті 628 ЦК України .

8.51. Відповідач-2 зазначав, що Світловодською міською радою 31 січня 2022 року було прийнято рішення № 1348 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах села Мала Скельова Олександрійського району Кіровоградської області». Отже, правонаступник Великоскельовської сільської ради вчинив дії на виконання пункту 16 Договору оренди, затвердивши нормативну грошову оцінку земель в межах села Мала Скельова. Після цього сторони мали виконати зобов'язання за договором оренди (пункт 16) про внесення змін щодо розміру орендної плати.

8.52. З огляду на встановлені в цій справі обставини неможливості визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки внаслідок того що компетентними державними органами не було визначено межі села Мала Скельова на час укладення оспорюваного договору та врегулювання в договірному порядку процедури усунення таких наслідків, Велика Палата Верховного Суду вважає, що прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача-2 на оренду землі, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає прокурор.

8.53. Велика Палата Верховного Суду вважає, що визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у цьому випадку матиме негативні наслідки як для органу місцевого самоврядування, який діє як власник майна, так і для орендаря. Власник (місцева рада) у такому випадку внаслідок неналежних дій інших державних органів позбавляється одного зі своїх повноважень - можливості передачі землі у користування до визначення меж населеного пункту компетентними державними органами та можливості отримання хоча б мінімального доходу за землекористування, яке не заборонено законодавцем, виходячи з приписів пункту 288.5 статті 288ПК України. А землекористувач (відповідач-2) обмежується у праві використання спірної земельної ділянки відповідно до її цільового призначення за договором та можливості ведення підприємницької діяльності на ній.

8.54. З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що задоволення позову прокурора в цій справі призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання - ТОВ «Світенергоресурс», що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Щодо відступу від висновку Верховного Суду України в подібних правовідносинах

8.55. Справу № 912/2797/21 прийнято до провадження Великою Палатою Верховного Суду ухвалою від 16 листопада 2022 року згідно з підпунктом 7 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України з огляду на обґрунтування Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду підстав для відступу від висновку стосовно того, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, який викладено в постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16.

8.56. У справі № 6-824цс16 суди встановили, що сторони спірного договору оренди землі сільськогосподарського призначення обрахували нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка виділялася для фермерського господарства, неправильно (у встановленому порядку нормативна грошова оцінка не проводилась) та допустили порушення земельного законодавства за наявності можливості визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже у цій справі прокурор доводив неправильне визначення нормативної грошової оцінки землі сторонами договору оренди за наявності можливості її визначення, внаслідок недобросовісних дій сторін.

8.57. Однак, у справі № 912/2797/21, судами встановлено відсутність можливості визначення нормативної грошової оцінки спірної ділянки на час прийняття рішення про надання землі в оренду, внаслідок певних об'єктивних обставин (не було визначено меж населеного пункту, на території якого знаходилася спірна земельна ділянка, внаслідок чого компетентні органи не могли визначити нормативну грошову оцінку одного квадратного метра земель промисловості у селі Мала Скельова, що було необхідним для проведення розрахунку нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки). При цьому суди не встановили недобросовісних дій відповідача-2 (орендаря), який би ухилявся від проведення такої оцінки.

8.58. Також у справі № 912/2797/21 суди встановили що сторони, діючи добросовісно, за відсутності можливості визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки врегулювали, що орендна плата тимчасово стягуватиметься відповідно до норм підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, прийнявши на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором в місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту села Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього договору (п.16 Договору).

8.59. Отже, у справі № 912/2797/21 сторони договору виходили з обставин відсутності можливості визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки внаслідок невстановлення меж населеного пункту та зобов'язались переглянути розмір орендної плати в місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту села Мала Скельова. Тоді як у справі № 6-824цс16 було встановлено порушення сторонами земельного законодавства при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прокурором у цій справі було доведено невірний розрахунок сторонами договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

8.60. Також у справі № 912/2797/21 встановлено, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Світловодською міською радою було прийнято рішення від 31 січня 2022 року № 1348 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах села Мала Скельова Олександрійського району Кіровоградської області, що в свою чергу є підставою для перегляду сторонами розміру орендної плати згідно з пунктом 16 договору шляхом внесення змін до договору.

8.61. Отже, фактичні обставини справи № 912/2797/21, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм права, не є подібними з обставинами у справі № 6-824цс16.

8.62. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16, оскільки зазначена постанова прийнята судом за встановлення обставин справи, які не є подібними з обставинами справи № 912/2797/21.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Щодо суті касаційної скарги

9.1. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 308 ГПК України).

9.2. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

9.3. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши об'єктивні обставини неможливості визначення на час укладення спірного договору нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, невірно застосували приписи підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України щодо можливості визначення розміру орендної плати в розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, у випадку неможливості визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, внаслідок неналежного урядування компетентними державними органами. Також суди не здійснили юридичного аналізу на предмет відповідності заходу втручання держави у право оренди ТОВ «Світенергоресурс», яке виникло після укладення спірного договору, критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Відтак касаційну скаргу ТОВ «Світенергоресурс» слід задовольнити повністю: постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову прокурору в задоволенні позову.

9.4. Вимога про повернення спірної земельної ділянки до комунальної власності в порядку реституції не підлягає задоволенню так як касаційний суд дійшов висновку про відмову у визнанні недійсним договору оренди від 12 листопада 2019 року.

9.5. З огляду на висновки мотивувальної частини цієї постанови про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним рішення ради, як такого, що вичерпало свою дію виконанням, та про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди від 12 листопада 2019 року, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати в цілому та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

9.6. До Великої Палати Верховного Суду 30 січня 2023 року від заступника Генерального прокурора надійшли письмові пояснення № 15/3/3-19326-22 від 27 січня 2023 року у справі № 912/2797/21 та від заступника начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора надійшли додаткові пояснення № 15/3/3-19326-22 від 27 січня 2023 року у справі № 912/2797/21, 14 березня 2023 року від заступника Генерального прокурора надійшли додаткові пояснення № 15/3/3-19327-22 від 13 березня 2023 року.

9.7. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 161 ГПК України).

9.8 Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (частини перша та друга статті 118 ГПК України).

9.9. З огляду на те, що письмові пояснення та додаткові пояснення були подані поза межами строку на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача-2, прокурор не просив поновити цей строк і дозволити подати такі пояснення, а суд поза межами такого строку не визнавав їх подання необхідним, Велика Палата Верховного Суду залишає відповідні процесуальні документи без розгляду.

Щодо розподілу судових витрат

9.10. За приписами частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

9.11. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

9.12. З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «Світенергоресурс», викладені в пунктах 9.3-9.5 цієї постанови, слід розподілити судові витрати, понесені скаржником у зв'язку з розглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

9.13. Так, при зверненні з позовом у вересні 2021 року прокурором підлягав до сплати судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року за кожну вимогу немайнового характеру (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

9.14. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»). Отже, при зверненні прокурора з трьома позовними вимогами немайнового характеру (про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку) підлягав сплаті судовий збір на суму 6 810 грн (2 270 грн * 3).

9.15. За подання апеляційної скарги на судові рішення про задоволення позову ставка судового збору становила 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в частині зазначених вимог (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»). За касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради, визнання договору недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку підлягав сплаті судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за цими вимогами (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

9.16. Скаржником за подання апеляційної та касаційної скарг сплачено 10 215 грн та 13 620 грн відповідно. З огляду на ухвалення Великою Палатою Верховного Суду в цій справі нового рішення про відмову в цілому у задоволенні позовних вимог прокурора, на позивача слід покласти судові витрати відповідача-2 зі сплати судового збору у розмірі 23 835 грн (10 215 грн +13 620 грн), сплачені скаржником за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» задовольнити повністю.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року у справі № 912/2797/21 скасувати в цілому. Ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Велика Пермська, будинок 4, код ЄДРПОУ02910025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Троїцька, будинок 61/52, код ЄДРПОУ 41387209) 23 835 грн (двадцять три тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень) судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

4. Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич Суддя-доповідачка Л. Й. КатеринчукСудді:Ю. Л. ВласовК. М. Пільков М. І. ГрицівО. Б. Прокопенко Д. А. ГудимаО. М. Ситнік Л. Ю. КишакевичІ. В. Ткач С. І. Кравченко О. С. Ткачук Г. Р. КретЄ. А. Усенко Л. М. Лобойко С. Ю. Мартєв

Джерело: ЄДРСР 112664880

[ANTIRAID]

Велика палата дозволила суддям допомагати прокурору та і взагалі самостійно визначати предмет спору за своїм розумінням на конкретний момент й зазначила:

8.10. Помилкове визначення прокурором статусу ради як відповідача при належному обґрунтуванні ним правових підстав представництва інтересів місцевої ради та дотримання процедури звернення до ради як органу уповноваженого представляти інтереси територіальної громади, про намір звернутися до суду в інтересах цієї територіальної громади, не може мати наслідком залишення позову без розгляду. Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи може самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності у нього повноважень з представництва органу місцевого самоврядування та дійти висновку про те, чи дії, вчинені прокурором, є достатніми для представництва ним цього органу, незалежно від того, що прокурор обґрунтовував своє звернення, як самостійний позов в інтересах держави.

8.15. З огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування 21 жовтня 2019 року № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12 листопада 2019 року договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

8.36. Тому на орендаря не може покладатися тягар відповідальності за невчинення радами компетентних дій з визначення меж населеного пункту, на території якого розташована земельна ділянка. З іншого боку, невчинення сільською радою дій щодо затвердження меж населеного пункту не позбавляє її права комунальної власності на земельну ділянку та не заперечує можливості її використання, зокрема, передачі в користування іншим особам. У такому випадку рада може втратити частину потенційного доходу, якщо визначена без нормативної грошової оцінки плата за землю буде нижчою, ніж орендна плата, яка б визначалася із застосуванням такої оцінки.

8.37. Велика Палата Верховного Суду висновує, що, зваживши на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з вини державних органів, які не визначили межі населеного пункту та нормативну грошову оцінку квадратного метра землі у ньому, сторони цього договору не могли бути позбавлені права на здачу землі в оренду та реалізації права на землекористування, внаслідок чого правомірно визначили в договорі як тимчасову, орендну плату відповідно до приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288ПК України в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки ріллі по області (31 888 грн за 1 га), що складало 24 330,86 грн (пункт 11 Договору). Умови договору судами встановлено.

8.54. З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що задоволення позову прокурора в цій справі призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання - ТОВ «Світенергоресурс», що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

[ANTIRAID]

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Ситнік О. М., Власова Ю. Л.

щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 (провадження № 12-32гс22)

за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Світловодської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Світловодська міськрада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» (далі - ТОВ «Світенергоресурс») про визнання недійсними рішення, договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

за касаційною скаргою ТОВ «Світенергоресурс» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року у складі судді Глушкова М. С. і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року у складі колегії суддівКощеєва І. М., Орєшкіної Е. В., Чус О. В.

У вересні 2021 року керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати недійсним рішення Великоскелівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (далі - Великоскелівська сільрада) від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс» у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0001; визнати недійсним договір оренди від 12 листопада 2019 року; зобов`язати ТОВ «Світенергоресурс» повернути Світловодській міськраді земельну ділянку шляхом складення акта приймання-передачі земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Великоскелівської сільради та укладений договір оренди містять ознаки порушення вимог земельного законодавства, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою визначено без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статей 6, 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) та статей 13, 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV) і є засобом ухилення від сплати орендної плати на рівні, передбаченому чинним законодавством.

Обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно урегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин та, зокрема, у цьому спорі полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержанні законодавчого порядку їх використання, у визнанні та захисті законних форм землекористування, отриманні державою коштів за таке користування.

Недотримання вимог чинного законодавства під час прийняття рішення Великоскелівською сільрадою від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс», а також під час укладення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3525280700:55:000:0001) від 12 листопада 2019 року призвело до незаконної передачі шляхом укладення договору оренди в користування ТОВ «Світенергоресурс» земельної ділянки комунальної власності, чим порушено права Світловодської міської територіальної громади, яка є правонаступником майна, прав та обов`язків Великоскелівської сільради і є власником спірної земельної ділянки та уповноважена розпоряджатися нею.

Прокурор попередньо звертався до Світловодської міськради як правонаступника Великоскелівської сільради про вжиття заходів до виправлення порушення земельного законодавства, однак жодних дій радою вчинено не було.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року позов задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, проте нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, переданої ТОВ «Світенергоресурс» в оренду, не проводилася.

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області 10 листопада 2021 року за № 255, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель села Мала Скельова Великоскелівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області розроблена і затверджена у 2012 році. Цією документацією визначено, що із загальної площі населеного пункту у 35,3238 га сільськогосподарські угіддя становлять 35,3238 га, тобто 100 % його площі. При цьому технічною документацією не визначено витрати на освоєння та облаштування території населеного пункту і базову вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, внаслідок чого неможливо розрахувати нормативну грошову оцінку несільськогосподарських угідь. Для визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки необхідно оновити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, а далі виготовити технічну документацію з нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

З огляду на відсутність визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суди виснували про правомірність заявлених прокурором вимог.

У серпні 2022 року ТОВ «Світенергоресурс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року та ухвалити у цій справі нове рішення, яким у позові відмовити.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди неправильно застосували статті 13, 21 Закону № 161-XIV і статті 203, 215 Цивільного кодексу України з урахуванням того, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нормативна грошова оцінка земель села Мала Скельова вже була затверджена рішенням Світловодської міськради від 31 січня 2022 року № 1348 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах села Мала Скельова Олександрійського району Кіровоградської області». Відповідно до умов укладеного договору оренди сторони мали внести до нього зміни з урахуванням такої оцінки, однак Світловодська міськрада на звернення ТОВ «Світенергоресурс» про внесення змін в договір оренди щодо визначення орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки не відповіла.

Після прийняття рішення Світловодської міськради від 31 січня 2022 року № 1348 ТОВ «Світенергоресурс» ужило заходів для встановлення розміру орендної плати за землю з урахуванням нормативної грошової оцінки. Зокрема, 16 лютого 2022 року звернулося до Світловодської міськради із заявою про укладення додаткової угоди до спірного договору оренди для зміни розміру орендної плати виходячи з встановленої нормативної грошової оцінки, однак відповіді не отримало.

На дату укладення договору оренди земельної ділянки виготовлення нормативної грошової оцінки було неможливим у зв`язку з відсутністю меж населеного пункту села Мала Скельова, визначення яких на той момент мало бути обов`язковим для виготовлення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, яка є необхідною для розрахунку нормативної грошової оцінки земель у межах населеного пункту, що підтверджено довідкою компетентного органу (Кропивницької філії ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут»), встановлено судами, однак цим обставинам суди не надали належної правової оцінки.

ТОВ «Світенергоресурс» вважало, що не може нести негативні наслідки неналежного виконання повноважень державними органами щодо визначення меж села та нормативно-грошової оцінки квадратного метра землі у селі Мала Скельова, а визнання недійсним спірного договору позбавляє його права землекористування.

У позові не було конкретизовано, у чому полягає порушення прав держави і в оскаржуваних рішеннях це питання не досліджувалося. Великоскелівська сільрада як орган, що управляє землями комунальної власності, отримала мінімальний дохід від передачі в оренду спірної земельної ділянки та мала всі можливості вчинити належні дії з визначення меж села Мала Скельова, щоб створити можливості для компетентних державних органів сформувати нормативну грошову оцінку квадратного метра землі у цьому населеному пункті.

Товариство правомірно отримало земельну ділянку в оренду, а скасування судами рішення про передачу земельної ділянки в оренду та визнання договору оренди недійсним порушує його права як менш захищеної сторони у цьому спорі й не сприятиме ефективному використанню землі комунальної власності.

02 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вбачаючи підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України (постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16).

Верховний Суд України у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 виснував, що суди попередніх інстанцій помилково вважали факт непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, суто формальною вимогою, а тому рішення судів про відмову в позові скасував та ухвалив нове рішення - про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору оренди. Зазначив, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правильного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав, що суди при розгляді справи № 912/2797/21встановили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не може бути проведена внаслідок відсутності визначених меж села компетентними державними органами, відсутності даних на освоєння та облаштування території цього населеного пункту та базової вартості одного квадратного метра його земель. Тому орендна плата Великоскелівською сільрадою була тимчасово (на період до затвердження нормативної грошової оцінки земель села Мала Скельова) визначена як для землекористувача відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 16 спірного договору сторони передбачили, що орендар та орендодавець беруть на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором у місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту села Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього договору, яка відповідатиме вимогам законодавства про оренду.

З урахуванням викладеного колегія суддів Касаційного господарського суду зробила висновок, що укладення договору оренди землі за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки не завжди може бути підставою для визнання договору оренди недійсним. Правомірним буде внесення змін до такого договору після здійснення нормативної грошової оцінки землі відповідно до умов укладеного сторонами договору. Тому касаційний суд вважав за необхідне відступити від висновку стосовно того, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, який викладено у постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16, незалежно від обставин, що зумовили неможливість проведення нормативно-грошової оцінки.

05 липня 2023 року постановою Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Світенергоресурс» задоволено. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року скасовано. Ухвалено у справі нове рішення - про відмову у позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) Олександрійською окружною прокуратурою 06 серпня 2021 року на адресу Світловодської міськради було направлено лист № 12.55-60-2726ВИХ-21, в якому повідомлено про наміри звернутись із позовом в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади. Згідно з листом-відповіддю Світловодської міськради від 03 вересня 2021 року Великоскелівська сільрада реорганізована та приєднана до Світловодської міськради, яка є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади. Великоскелівська сільрада перебуває у стані припинення. Позовні вимоги прокурора Світловодська міськрада визнала листом № 0116/36П/1 від 12 жовтня 2021 року та не заперечувала проти задоволення позову. Отже, прокурором вжито заходів до спонукання Світловодської міськради як правонаступника Великоскелівської сільради вжити належних заходів щодо захисту прав територіальної громади у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності шляхом звернення до суду, однак такі заходи не були вжиті, внаслідок чого у прокурора були підстави для представництва інтересів територіальної громади в особі місцевої ради у суді.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що рішення органу місцевого самоврядування від 21 жовтня 2019 року № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12 листопада 2019 року договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, бо вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення ради від 21 жовтня 2019 року № 201 слід відмовити за неефективністю обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

Зваживши на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з вини державних органів, які не визначили межі населеного пункту та нормативно-грошову оцінку квадратного метра землі у ньому, сторони цього договору не могли бути позбавлені права на здачу землі в оренду та реалізації права на землекористування, внаслідок чого правомірно визначили у договорі як тимчасову орендну плату відповідно до приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288ПК України в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки ріллі по області.

З висновком Великої Палати Верховного Суду про повноваження прокурора на звернення з позовними вимогами у цій справі не погоджуємося, тому відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України висловлюємо окрему думку.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі є набуття ними процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 ГПК України, можуть звернутися до суду з позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08 квітня 1999 року в справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) вказав, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладенообов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів РадиЄвропи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системоюкримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданнізаступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальноїюстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічніінтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (частина перша). Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким визначаються виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону № 1697-VII).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами у справі є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до вимог абзаців першого і другого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII).

Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Вказала, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив таку відсутність, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII, застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

У справі, що переглядається, до суду з позовом про визнання недійсними рішення сільської ради та договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку звернувся керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави.

У позовній заяві прокурор зазначив, що на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII 06 серпня 2021 року на адресу Світловодської міськради було направлено лист № 12.55-60-2726ВИХ-21, в якому повідомлено про наміри звернутись із позовом в інтересах держави в особі Світловодської міської територіальної громади. Позовні вимоги прокурора Світловодська міськрада визнала листом від 12 жовтня 2021 року та не заперечувала проти задоволення позову, внаслідок чого у прокурора були підстави для представництва інтересів територіальної громади в особі місцевої ради у суді.

Доказів щодо звернення прокурора до інших органів, які наділені повноваженнями у сфері земельних правовідносин прокурором на надано. А звернення до Світловодської міської територіальної громади таким не є, оскільки саме Світловодська міськрада, на думку прокурора, порушила земельне законодавство.

Згідно зі статтею 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV; у редакції на час подання прокурором позову) державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Згідно із частиною першою статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення; тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду з позовом), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 3 Положення встановлено, що одним з основних завдань Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення).

З наведених норм права вбачається, що до повноважень Держгеокадастру віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства і використанням земель усіх категорій і форм власності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 17 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон № 3166-VI) основними завданнями центральних органів виконавчої влади є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно зі статтею 28 Закону № 3166-VI міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України.

Отже, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до зазначеної статті наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону № 963-IV та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/9129/19 (провадження № 12-11гс21).

Норми частини другої статті 10 Закону № 963-IV та пункту 5-1 Положення уповноважують посадових осіб Держгеокадастру на звернення до суду з певними позовами, проте не суперечать та не обмежують дії статті 28 Закону № 3166-VI щодо права органів виконавчої влади звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Окремо слід звернути увагу на те, що статтю 28 включено до Закону № 3166-VI у 2015 році відповідно до підпункту 63 пункту 5 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VII, який було прийнято з метою вдосконалення правового статусу і функцій прокуратури України та, зокрема, позбавлення прокуратури надмірних повноважень щодо здійснення «загального нагляду» за додержанням законів.

У пояснювальній записці до проекту нового Закону України «Про прокуратуру» (реєстраційний № 3541 від 05 листопада 2013 року) його автори вказують, що на сьогодні виконано конституційну умову щодо створення системи державних контрольних органів. Пунктом 2 частини першої статті 17 Закону № 3166-VI передбачено, що здійснення державного нагляду (контролю) є основним завданням центральних органів виконавчої влади.

У Резолюції № 1755 (2010) від 04 жовтня 2010 року «Функціонування демократичних інституцій в Україні» Парламентська асамблея Ради Європи звернула увагу на той факт, що функція прокуратури України щодо загального нагляду суперечить європейським стандартам і що, зокрема, через наявність цієї функції вона має повноваження, які значно перевищують ті, що необхідні в демократичній державі. У зв`язку із цим ПАРЄ закликала органи влади та Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити в тісних консультаціях із Венеціанською комісією Закон «Про прокуратуру», який повністю відповідатиме європейським стандартам та цінностям.

Важливість прийняття проекту Закону «Про прокуратуру» обумовлюється як внутрішніми потребами нашої держави щодо формування нової моделі прокуратури, так і зобов`язаннями України перед європейськими інституціями.

Його основні положення спрямовані на повне скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий «загальний нагляд»). Основна роль у виконанні таких завдань відводиться профільним органам державної влади. Такі зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладаються повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів, що дасть змогу, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого - зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності.

Автори законопроекту № 3541 від 05 листопада 2013 року зазначали, що роль прокурора у сфері представництва інтересів держави носитиме допоміжний характер і основну роль відіграватимуть профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду. Для цього у відповідні закони («Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про місцеве самоврядування» та інші) вносяться зміни.

Позиція Великої Палати Верховного Суду, наведена у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, відповідає як положенням законодавства у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, так і загальній концепції правового регулювання діяльності органів прокуратури в Україні.

З огляду на наведене відсутні підстави для відступу від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, про наявність повноважень в органів Держгеокадастру на звернення до суду з позовами щодо земель усіх категорій і форм власності.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

У постанові від 26 травня 2020 року № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, які містяться в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора таких причин з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункти 43, 45 зазначеної постанови).

Як установлено вище, саме до компетенції органів Держгеокадастру, які здійснювали свою діяльність на час звернення прокурора до суду, віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, до яких попередньо, до звернення із цим позовом до суду в порядку, передбаченому частинами третьою та четвертою статті 23 Закону № 1697-VII, прокурор не звернувся.

Оскільки вказані вимоги Закону № 1697-VII прокурором дотримані не були, у цій справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Встановлення після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без розгляду (подібна позиція викладена в пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року № 912/2385/18).

Судді: О. М. Ситнік

Ю. Л. Власов

Джерело: ЄДРСР 112516543

[ANTIRAID]

ОКРЕМА ДУМКА (збіжна)

суддів Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А. і Кишакевича Л. Ю.

Справа № 912/2797/21

Провадження № 12-32гс22

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Зміст позовної заяви

1. 24 вересня 2021 року керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави до Світловодської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Світенергоресурс». Просив:

1.1. Визнати недійсним рішення Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (далі - сільрада) від 21 жовтня 2019 року № 201 «Про затвердження проєкту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТзОВ «Світенергоресурс» (далі - рішення сільради) у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0001 (далі - земельна ділянка).

1.2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12 листопада 2019 року, укладений сільрадою із ТзОВ «Світенергоресурс» (далі - договір).

1.3. Зобов`язати ТзОВ «Світенергоресурс» повернути Світловодській міській раді земельну ділянку площею 15,2602 га, яка знаходиться на території Світловодської міської територіальної громади у селі Мала Скельова Олександрійського району Кіровоградської області шляхом складення акта приймання-передачі земельної ділянки.

2. Обґрунтував позовні вимоги так:

2.1. Світловодська міська рада Олександрійського району Кіровоградської області є правонаступником майна, прав і обов`язків сільради.

2.2. 6 серпня 2021 року Олександрійська окружна прокуратура направила лист № 12.55-60-2726ВИХ-21 Світловодській міській раді, в якому повідомила про наміри звернутися з цим позовом в інтересах держави. 3 вересня 2021 року Світловодська міська рада у листі № 01-16/296/1 повідомила Олександрійську окружну прокуратуру, що сільрада перебуває у стані припинення як реорганізована та приєднана до Світловодської міської територіальної громади. Тому сільрада не могла самостійно звернутися до суду з цим позовом.

2.3. 21 жовтня 2019 року сільрада прийняла рішення, згідно з яким надала в оренду ТзОВ «Світенергоресурс» строком на 49 років земельну ділянку для будівництва й обслуговування об`єкта альтернативної енергетики.

2.4. 12 листопада 2019 року сільрада та ТзОВ «Світенергоресурс» уклали договір. За його умовами нормативна грошова оцінка земельної ділянки не була проведена. Сторони встановили розмір орендної плати згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (31 888 грн за 1 га) та визначили, що у грошовому еквіваленті орендна плата становить 24 330,86 грн на рік (пункт 11 договору).

2.5. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно визначеним. Його не можуть змінювати та припиняти сторони договору за власним волевиявленням.

(2) Зміст рішення суду першої інстанції

3. 28 січня 2022 року Господарський суд Кіровоградської області ухвалив рішення про задоволення позову. Мотивував так:

3.1. Законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Таку оцінку для визначення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, передану в оренду ТзОВ «Світенергоресурс», не проводили. Суд не отримав будь-яких беззаперечних доказів, які би підтверджували протилежне.

3.2. Відповідачі не спростували твердження прокурора про відсутність затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому позов слід задовольнити.

(3) Зміст постанови суду апеляційної інстанції

4. 4 серпня 2022 року Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Мотивував аналогічно, як і останній.

(4) Зміст касаційної скарги

5. 25 серпня 2022 року ТзОВ «Світенергоресурс» подало касаційну скаргу. Просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтувало так:

5.1. 16 лютого 2022 року ТзОВ «Світенергоресурс» звернулося до Світловодської міської ради із заявою про укладення додаткової угоди до договору для зміни розміру орендної плати.

5.2. Якщо земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, знаходиться у межах населеного пункту, вона не може мати окремий витяг нормативної грошової оцінки, «якщо відсутня нормативно грошова оцінка всього населеного пункту». Суди першої й апеляційної інстанцій проігнорували те, що виготовлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки було неможливе через відсутність затверджених меж села Мала Скельова. Їхнє визначення на той момент мало бути обов`язковим для виготовлення нормативної грошової оцінки населеного пункту.

5.3. У законодавстві немає прямої заборони укласти договір оренди земельної ділянки за відсутності чинної нормативної грошової оцінки населеного пункту, у межах якого розташована відповідна ділянка. Суди не застосували висновки «Вищих судів» про укладення договору оренди земельної ділянки за умови відсутності чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки у населеному пункті та неможливості її виготовити.

5.4. Довід прокурора, з яким погодилися суди першої й апеляційної інстанцій, про порушення інтересів держави є хибним, бо за оренду земельної ділянки вноситься орендна плата.

(5) Зміст ухвали про передання справи до Великої Палати Верховного Суду

6. 2 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував так:

6.1. Укладення договору оренди землі за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є підставою для визнання договору оренди недійсним. Правомірним буде внесення змін до такого договору після проведення зазначеної оцінки.

6.2. Сумнівною є економічна доцільність визнання договору недійсним, бо після такого визнання орендодавець не буде отримувати орендну плату. Відповідно зменшаться надходження до його бюджету. Тоді як внесення змін до договору забезпечить баланс між поставленими цілями та використаними засобами, досягнення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання прав орендаря, який мав «законне сподівання» на отримання можливості ефективно реалізувати майнове право.

6.3. Необхідно відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 (№ у ЄДРСР 57677841), стосовно того, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

(6) Зміст постанови Великої Палати Верховного Суду

7. 5 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову (№ у ЄДРСР 112664880), згідно з якоюскасувала рішення судів попередніх інстанцій і ухвалила нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтувала так:

7.1. На орендаря не можна покладати тягар відповідальності за невчинення радами дій із визначення меж населеного пункту, на території якого розташована земельна ділянка (пункт 8.36 постанови).

7.2. Зваживши на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з вини органів, які не визначили межі населеного пункту та нормативну грошову оцінку квадратного метра землі у ньому, сторони договору не могли бути позбавлені права здати земельну ділянку в оренду та реалізувати право на землекористування. Тому правомірно визначили у договорі як тимчасову орендну плату відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки ріллі по області (31 888 грн за 1 га), що склало 24 330,86 грн (пункт 11 договору) (пункт 8.37 постанови).

7.3. Право орендаря на отримання земельної ділянки в оренду за умов неможливості проведення її нормативної грошової оцінки не обмежено законом (пункт 8.46 постанови).

7.4. Задоволення позову прокурора призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном і порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання, - ТзОВ «Світенергоресурс». Таке задоволення є несумісним із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 8.54 постанови).

7.5. У справі № 6-824цс16 суди встановили, що сторони договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виділеної для ведення фермерського господарства, визначили її нормативну грошову оцінку неправильно (у встановленому порядку не провели) та допустили порушення земельного законодавства за наявності можливості визначити таку оцінку. У тій справі прокурор доводив неправильне визначення нормативної грошової оцінки за можливості це зробити правильно (пункт 8.56 постанови).

7.6. Обставини справи № 912/2797/21, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм права, не є подібними з обставинами справи № 6-824цс16 (пункт 8.61 постанови). Тому немає підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 (пункт 8.62 постанови).

ІІ. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

8. З постановою Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося у частині мотивів про відсутність підстав для відступу від викладеного у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 (№ у ЄДРСР 57677841) висновку Верховного Суду України про те, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Переконані, що Велика Палата Верховного Суду сформулювала у справі № 912/2797/21 висновок, який не узгоджується з висновком Верховного Суду України у справі № 6-824цс16 за подібних спірних правовідносин.

(1) Як визначати подібність правовідносин?

9. Значення слова«подібний» в українській мові: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той, про якого йде мова[1].

10. З огляду на наведені значення слова «подібний» термін «подібні правовідносини» може означати як ті правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів[2].

11. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в якомувжитий термін «подібні правовідносини» (зокрема пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, пункту 5 частинипершої статті 296 ГПК України, пункту 5 частини першої статті 339 КАС України), таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями[3].

12. Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (коли є однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. У визначених ним випадках[4] необхідно встановити подібність правовідносин (відносин), що з огляду на значення слова «подібний» не завжди означає тотожність[5].

13. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала[6], що для визначення подібності правовідносин не будь-які обставини справ є важливими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати регламентовані нормами права чи умовами договорів права й обов`язки сторін саме цих відносин (змістовий критерій), а за необхідності, зумовленої специфікою такої регламентації, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

14. Самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, із неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є; позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить). Тому порівняння сторін справи теж не обов`язково дозволить оцінити подібність спірних правовідносин за суб`єктами.

(2) Чи були подібними спірні правовідносини у справах № 912/2797/21 і№ 6-824цс16?

15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 912/2797/21 для відступу від сформульованого у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 (№ у ЄДРСР 57677841) висновку Верховного Суду України про те, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.Вважаємо, що спірні правовідносини в обох цих справах не були тотожними (подібними за трьома критеріями), але були подібними за змістовим критерієм.

16. У справі № 6-824цс16 прокурор звернувся до суду в інтересах держави до фізичної особи із позовом, у якому просив визнати недійсним і скасувати розпорядження місцевої державної адміністрації та визнати недійсним укладений цією адміністрацією із фізичною особою договір оренди земельної ділянки, що знаходилася за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства. Обґрунтував порушення інтересів держави тим, що через непроведення нормативної грошової оцінки наданої в оренду земельної ділянки істотно занижена орендна плата, внаслідок чого до бюджету не надходять кошти.

17. Отже, спірні правовідносини у справі № 6-824цс16 стосувалися права оренди земельної ділянки. Змістом спірних правовідносин були: з боку фізичної особи-орендаря - право користування цією ділянкою й обов`язок вносити орендну плату, а з боку держави-орендодавця - право отримувати таку плату й обов`язок передати земельну ділянку в оренду. Об`єктом спірних правовідносин було право оренди земельної ділянки, а суб`єктами цих відносин - держава-власник земельної ділянки та фізична особа-орендар. Зауважимо, що оскільки процесуальний закон не вимагає встановлення тотожності спірних правовідносин у порівнюваних справах, то для визначення подібності спірних правовідносин у справі № 6-824цс16 зі спірними правовідносинами у справі № 912/2797/21 не має значення ні те, чи знаходиться земельна ділянка у межах або за межами населеного пункту, ні те, чи були затверджені межі останнього, ні те, для якої мети земельну ділянку передали в оренду, ні те, які види суб`єктів (держава, територіальна громада, фізична чи юридична особа) вступили у відносини оренди.

18. Верховний Суд України у постанові у справі № 6-824цс16 взяв до уваги, що під час укладення договору оренди земельної ділянки її нормативна грошова оцінка, що є обов`язковою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, була проведена з порушенням встановлених вимог і порядку. Тому, застосувавши приписи ЦК України, Законів України «Про оренду землі», «Про оцінку земель» і ПК України, виснував, що договір оренди у відповідній частині суперечить приписам чинного законодавства, а суди попередніх інстанцій помилково вважали факт непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, суто формальною підставою для визнання спірного договору недійсним. З огляду на вказане Верховний Суд України вирішив скасувати рішення цих судів у частині відмови у позові про визнання договору оренди недійсним й ухвалив нове рішення про задоволення позову в зазначеній частині.

19. Отже, висновок Верховного Суду України про необхідність визнання недійсним договору оренди за відсутності належно проведеної нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка є обов`язковою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, застосовний однаково як до тих випадків, коли така ділянка знаходиться за межами населеного пункту, так і до тих випадків, коли вона знаходиться у межах населеного пункту чи у населеному пункті, межі якого не були затверджені.

20. За обставинами справи № 912/2797/21 прокурор звернувся до суду в інтересах держави з вимогами до міської ради та товариства-орендаря про визнання недійсним рішення сільради, правонаступником якої є міська рада, щодо надання земельної ділянки в оренду товариству для будівництва й обслуговування об`єкта альтернативної енергетики, визнання недійсним відповідного договору, а також про зобов`язання товариства повернути міській раді цю ділянку. Обґрунтував порушення інтересів держави тим, що саме нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, але таку оцінку не провели, а розмір орендної плати сторони договору визначили у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

21. Отже, спірні правовідносини у справі № 912/2797/21 стосувалися права оренди земельної ділянки. Змістом спірних правовідносин були: з боку товариства-орендаря - право користування цією ділянкою й обов`язок вносити орендну плату, а з боку територіальної громади-орендодавця - право отримувати таку плату й обов`язок передати земельну ділянку в оренду. Об`єктом спірних правовідносин було право оренди земельної ділянки, а суб`єктами цих відносин - територіальна громада-власник земельної ділянки та товариство-орендар. Оскільки процесуальний закон не вимагає встановлення тотожності спірних правовідносин у порівнюваних справах, то для визначення подібності спірних правовідносин у справі № 912/2797/21 зі спірними правовідносинами у справі № 6-824цс16 не має значення ні те, чи були затверджені межі населеного пункту, ні те, для якої мети земельну ділянку передали в оренду, ні те, які види суб`єктів (держава, територіальна громада, фізична чи юридична особа) вступили у відносини оренди.

22. Велика Палата Верховного Суду, оцінюючи дотримання критеріїв правомірного втручання у право мирного володіння майном згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не застосувала висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16. Акцентувала на таких відмінностях останньої зі справою № 912/2797/21: (1) справа № 6-824цс16 стосувалася договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виділеної для ведення фермерського господарства; (2) сторони цього договору визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки неправильно (не провели таку оцінку у встановленому порядку); (3) існувала можливість належно визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 8.56 постанови).

23. Проте Верховний Суд України - формулюючи у зазначеній постанові висновки про обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди останньої за відсутності визначеної згідно з такою оцінкою орендної плати як істотної умови цього договору - не враховував ні те, що справа № 6-824цс16 стосувалася договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виділеної для ведення фермерського господарства, ні те, що сторони цього договору визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки неправильно, маючи можливість визначити її належно. А саме ці обставини Велика Палата Верховного Суду вважала такими, що відрізняють спірні правовідносини у справі № 6-824цс16 від спірних правовідносин у справі № 912/2797/21 (пункт 8.56 постанови).Такий підхід Великої Палати Верховного Суду до порівняння спірних правовідносин є помилковим і не узгоджується з її власною практикою, згаданою вище.

(3) Який зміст має термін «відступ від висновку щодо застосування норми права»?

24. Слово «відступ» у тлумачному словнику української мови має такі значення[7]:

відхід з певних позицій під натиском супротивника;

відмова від чого-небудь, порушення чогось;

не зв`язаназ головною темою частина розповіді, твору тощо, яка містить побічну думку, зауваження і т. ін.

25. З огляду на наведені значення слова «відступ» термін «відступ від висновку щодо застосування норми права» слід розуміти або як повну відмову суду від такого висновку на користь іншого, або як відхід від раніше сформульованого висновку шляхом буквального, звужувального чи розширювального тлумачення відповідної норми права.

26. Такий підхід корелює із зафіксованими у науковій літературі формами, в яких відбувається зміна практики застосування юридичних норм[8], серед яких:

заперечення попереднього тлумачення через його чи-то помилковість, чи-то відставання від потреб часу або несумісність попереднього тлумачення із міжнародно-правовими зобов`язаннями, що зумовлює необхідність нового тлумачення норми права. Це - найбільш радикальна форма зміни судової практики, що потребує від суддів мотивування підстав відходу від попереднього тлумачення (до слова, однією з таких підстав у практиці Верховного Суду ФРН і Конституційного Суду ФРН визнається невідповідність тлумачення юридичних норм практиці Європейського суду з прав людини);

модифікація, тобто зміна логічного обсягу змісту юридичної норми шляхом його звуження чи розширення у порівнянні з тим, який був встановлений попереднім тлумаченням цієї норми.

започаткування нового тлумачення норми права без прямої відмови від її попереднього тлумачення(така форма зміни практики застосування юридичних норм призводить до колізій у правовому регулюванні та шкодить принципу юридичної визначеності).

27. Відступи від попередньої практики застосування норм права складають порівняно невеликий сегмент судової практики держав по обидва боки Атлантичного океану, що пов`язано з дією у державах системи загального права принципу stare decisis, а у державах романо-германської правової системи - моделі усталеної судової практики[9].

28. Починаючи з 2018 року, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала[10], що вона задля гарантування юридичної визначеності має відступати від попередніх висновків Верховного Суду України лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути:

вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість);

зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.

(4) Чи мала Велика Палата Верховного Суду, формулюючи у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 висновок щодо застосування норм матеріального права, відступити від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 за подібних (нетотожних) спірних правовідносин?

29. Як зазначено вище, Велика Палата Верховного Суду без урахування критеріїв визначення подібності спірних правовідносин розмежувала такі відносини у справах № 912/2797/21 і № 6-824цс16 (пункти 8.56-8.61 постанови). Тому вона помилково не сформулювала відступ від відповідного висновку Верховного Суду України, тобто не конкретизувала його для особливої ситуації, коли нормативну грошову оцінку неможливо провести через відсутність встановлених меж населеного пункту, у якому знаходиться орендована земельна ділянка.

30. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень (пункт 49) вказала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це треба чітко вказувати в рішенні.

31. Слідуючи підходу Великої Палати Верховного Суду до характеристики спірних правовідносин у справі № 6-824цс16(пункт 8.56 постанови), тільки якщо існувала можливість визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, але цього не зробили, договір оренди такої ділянки слід визнавати недійсним згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16.

32. Однак, по-перше, прямо на такі критерії застосування відповідного висновку Верховного Суду України Велика Палата Верховного Суду у постанові не вказала; по-друге, помилковим для визначення підстави визнання недійсним договору оренди земельної ділянки через відсутність її нормативної грошової оцінки є акцент на відповідному цільовому призначенні об`єкта оренди.

33. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (абзаци перший і четвертий частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

34. За змістом частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» саме нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

35. Верховний Суд України у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 виснував, що «частиною першою пункту 289.1 статті 289 ПК України і частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок», і вказав, що «відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею [статтею 15 Закону України «Про оренду землі»], а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону».

36. За змістом зазначеної постанови Верховний Суд України, формулюючи наведені висновки, не враховував ні те, що справа № 6-824цс16 стосувалася договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, виділеної для ведення фермерського господарства, ні те, що сторони цього договору визначили нормативну грошову оцінку земельної ділянки неправильно, маючи можливість визначити її належно. А саме ці обставини Велика Палата Верховного Суду вважала такими, що відрізняють спірні правовідносини у справі № 6-824цс16 від спірних правовідносин у справі № 912/2797/21 (пункт 8.56 постанови).

37. Верховний Суд України не пов`язував його висновки у постанові в справі № 6-824цс16 (про обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди останньої за відсутності визначеної згідно з такою оцінкою орендної плати як істотної умови цього договору) залежно від того, чи можливо було у конкретній ситуації провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Тому Велика Палата Верховного Суду не могла без відступу від цих висновків (шляхом їхньої конкретизації) формулювати у постанові в справі № 912/2797/21 протилежні ідеї про те, що «право орендаря на отримання земельної ділянки в оренду за умов неможливості проведення її нормативної грошової оцінки не обмежено законом» (пункт 8.46 постанови), і за такої неможливості через відсутність меж населеного пункту, в якому знаходиться земельна ділянка, суд не може визнати договір її оренди недійсним, якщо його сторони, діючи добросовісно, визначили орендну плату згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункти 8.52, 8.53, 8.58 постанови).

ІІІ. ВИСНОВКИ

38. Спірні правовідносини у справах № 912/2797/21 і № 6-824цс16, хоч і не є тотожними (одночасно подібними за змістом, об`єктом і суб`єктами), але є, як вимагає процесуальний закон, подібними (за змістом). Тому Велика Палата Верховного Суду, формулюючи висновки, викладені у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 912/2797/21, мала відступити шляхом конкретизації від викладених у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 висновків Верховного Суду Українипро обов`язковість проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди останньої за відсутності визначеної згідно з такою оцінкою орендної плати як істотної умови цього договору. Така конкретизація мала полягати у тому, що суд не може визнати недійсним договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності через відсутність нормативної грошової оцінки цієї ділянки тоді, коли за добросовісної поведінки обох сторін договору для проведення такої оцінки не було можливості через відсутність затверджених меж населеного пункту, у якому знаходиться відповідна ділянка.

39. Намагання Верховного Суду, зокрема його Великої Палати, виправити помилкові чи неефективні висновки щодо застосування норм права, які були сформульовані у минулому, без вказівки на відступ від цих висновків (тобто, нехтуючи спеціальними правилами, визначеними процесуальним законом) зумовлює юридичну невизначеність у відповідній сфері правозастосування та дає поганий орієнтир для судів нижчих інстанцій.

Судді: Гудима Д. А. Кишакевич Л. Ю.

[1] Словник української мови : в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iн.; Акад. наук Укр. РСР, Iн-т мовознавства iм. О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1970 - 1980. Т. 6: П - Поїти / ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець. 1975. С. 745.

[2] Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Навч. посібник. Вид. 9-те, зі змінами. Львів: Край, 2009. С. 133-136; Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. Харків: Право, 2009. С. 334-350.

[3] Див. окрему думку судді Д. А. Гудими на ухвалу від 8 лютого 2018 року у справі № 357/3258/16-ц (пункти 19-20; № у ЄДРСР 72243445); постанову Великої Палати Верховного Суду 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 28; № у ЄДРСР 101829987).

[4] Частина дев`ята статті 10, пункт 10 частини першої статті 252, пункти 1, 2 і 3 частини другої статті 389, абзаци другий та третій пункту 5 частини другої статті 392, пункт 5 частини другої статті 394, пункти 4, 5 частини першої статті 396, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 403, частина четверта, шоста-сьома статті 404, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України; частина десята статті 11, пункт 7 частини першої статті 228, пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287, абзаци другий-третій пункту 5 частини другої статті 290, пункт 5 частини першої статті 293, пункти 4, 5 частини першої статті 296, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 302, частини четверта, шоста-сьома статті 303, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України; частина шоста статті 7, пункт 5 частини другої статті 236, пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328, абзаци другий, третій пункту 4 частини другої статті 330, пункт 6 частини першої статті 333, пункти 4, 5 частини першої статті 339, частини перша-четверта, абзаци другий-третій частини шостої статті 346, частини четверта, шоста-сьома статті 347, підпункт 8 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

[5] Див. окрему думку судді Д. А. Гудими на ухвалу від 8 лютого 2018 року у справі № 357/3258/16-ц (пункт 22; № у ЄДРСР 72243445); постанову Великої Палати Верховного Суду 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 28; № у ЄДРСР 101829987).

[6] Див., зокрема, окрему думку судді Д. А. Гудими на ухвалу від 8 лютого 2018 року у справі № 357/3258/16-ц (пункти 13-25; № у ЄДРСР 72243445); постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункти 24-27, 30-32, 96-98; № у ЄДРСР 101829987), від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (пункти 41-46; № у ЄДРСР 104827809), від 5 жовтня 2022 року у справі № 906/513/18 (пункт 8.35; № у ЄДРСР 107140908), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 55; № у ЄДРСР 112406156).

[7] Словник української мови: в 11 т. / редкол.: I. К. Бiлодiд (голова) та iн.; Акад. наук Укр. РСР, Iн-т мовознавства iм. О. О. Потебні. К.: Наук. думка, 1970-1980. Том 1: А - В. 1970. С. 644.

[8] Див.: Kahler Lorenz. Strukturen Und Methoden Der Rechtsprechungsanderung. Baden-Baden: Nomos, 2004. S. 475.

[9] Гончаров В. В. Динамічне тлумачення юридичних норм / Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України / Редкол.: П. М. Рабінович (голов. ред.) та ін. Серія І. Дослідження та реферати. Вип. 27. Львів: Сполом, 2013. С. 151-159).

[10] Див., зокрема, окрему думку судді Д. А. Гудими на ухвалу від 8 лютого 2018 року у справі № 357/3258/16-ц (пункти 31-34; № у ЄДРСР 72243445); постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45; № у ЄДРСР 77969515), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (пункт 54; № у ЄДРСР 82568415), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23; № у ЄДРСР 90458954), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 41; № у ЄДРСР 96890711), від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (пункт 62; № у ЄДРСР 105301901), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 53; № у ЄДРСР 112406156).

Джерело: ЄДРСР 113091910

[ANTIRAID]

ОКРЕА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С.

на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 (провадження № 12-32гс22) у господарській справі за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Світловодської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» про визнання недійсними рішення, договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

05 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою касаційну скаргу ТОВ «Світенергоресурс» залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04 серпня 2022 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 січня 2022 року - без змін.

З таким висновком Великої Палати Верховного Суду не погоджуюся і відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України висловлюю окрему думку.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила який може застосовуватися у випадку неможливості визначення нормативно-грошової оцінки певної земельної ділянки.

Судами встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не могла була визначена внаслідок того, що межі населеного пункту села Мала Скельова, який належав до Великоскельовської сільської ради на час укладення спірного договору оренди не були визначені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року виснувала, що зважаючи на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з вини державних органів, сторони спірного договору оренди землі правомірно визначили у договорі як тимчасову, орендну плату відповідно до приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки ріллі по області.

Із таким висновком не погоджуюсь з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За правилами частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З аналізу наведених норм земельного законодавства прихожу до висновку, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності слід застосовувати положення спеціальних для даних правовідносин Законів України «Про оренду землі» і «Про оцінку земель», а не Податковий кодекс України, який регулює відносини, зокрема, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні (стаття 1 ПК України).

Ураховуючи наведене, без дотримання обов`язкової умови - визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (і , відповідної передумови - нормативно-грошової оцінки), договір оренди земельної ділянки не може бути укладений. Положення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України не скасовують вимоги встановлені вищезгаданими законами, які регулюють питання передачі землі в оренду.

Вважаю, що суди першої та апеляційної інстанції, встановивши об`єктивні обставини неможливості визначення на час укладення спірного договору нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, дійшли обґрунтованого висновку про визнання договору недійсним та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

Звертаю увагу також на те, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні вказала про відсутність підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16 через неподібність фактичних обставин цих справ.

Насправді, як у справі № 6-824цс16, так і в справі 912/2797/21 позовні вимоги стосувалися оспорення договорів оренди землі через відсутність належної нормативної грошової оцінки землі. Тобто ці, як й інші фактичні обставини справи, подібні.

На мою думку, Велика Палата Верховного Суду, змінюючи усталену судову практику, що регламентувала підходи до вирішення подібних спорів з 2016 року, мала вирішити питання відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16, проте не зробила цього.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала на відсутність можливості визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у зв`язку з тим, що не було визначено межі населеного пункту. Таким чином, легітимізовано можливість передачі органами місцевої влади чи місцевого самоврядування в оренду тих земель, які не перебувають у їх власності чи віданні. Так само може виникнути юридична невизначеність через конкуренцію претендентів на передачу в оренду земельних ділянок, право власності на які не оформлено належним чином.

Суддя О. С. Ткачук

Джерело: ЄДРСР 113396938