Завідомо незаконна постанова ОП ВС-ККС щодо застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та відсутності підстав для зупинення строку на час ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

2 members have voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      0
    • Ні
      2
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      0
    • Ні
      2
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 711/8244/18
провадження № 51-769 кмо 22

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 04 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018251010000046, щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 ,

яка обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Босівка Лисянського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 ,

який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2021 року кримінальне провадження № 42018251010000046 за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.

Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.

Суд першої інстанції встановив, що:

15 березня 2018 року було розпочато кримінальне провадження;

22 червня 2018 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

11 серпня 2018 року прокурор продовжив строк досудового розслідування до 22 вересня 2018 року;

20 вересня 2018 року, за два дні до закінчення строку досудового розслідування, прокурор ухвалив рішення про завершення досудового розслідування і відкриття його матеріалів стороні захисту;

25 вересня 2018 року сторона захисту закінчила ознайомлення з відкритими їй матеріалами;

28 вересня 2018 року стороні захисту вручено обвинувальний акт;

01 жовтня 2018 року обвинувальний акт із додатками наручно подано до суду.

На підставі цих фактів суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, що є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04 липня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, просить скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконне рішення про закриття кримінального провадження.

Сторона обвинувачення посилається на те, що суди не врахували важливих обставин, а саме:

- пункт 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не може застосовуватися до цього кримінального провадження, оскільки відомості про нього внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до набрання чинності цим положенням, тобто до 16 березня 2018 року;

- зі строку досудового розслідування має виключатися період з дня відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту і до завершення ознайомлення прокурором з відкритими стороною захисту матеріалами, що в цій справі відбулося 28 вересня 2018 року;

- у разі коли закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, тому в даній справі, оскільки останній день строку - 30 вересня 2018 року - припав на вихідний, то таким днем мав вважатися понеділок 01 жовтня 2018 року.

Крім того, прокурор зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не долучив до матеріалів справи ряд документів та не дав їм оцінки (клопотання захисника ОСОБА_12 від 26 вересня 2018 року про надання додаткових доказів, постанова прокурора від 27 вересня 2018 року про відмову в задоволенні цього клопотання та повідомлення захисника ОСОБА_13 про матеріали, які сторона захисту має намір використовувати в суді), що стосуються дотримання строків досудового розслідування.

На думку прокурора, суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги ст. 370 та ст.419 КПК України, не надав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги.

Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 березня 2023 року на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2021 року та Черкаського апеляційного суду від 04 липня 2022 року щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , передано на розгляд Об`єднаної палати ККС.

Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновків, викладених:

1) у постанові Об`єднаної палати ККС від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19), згідно якого датою введення в дію положень, згаданих у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, визначено 15 березня 2018 року, а також від позиції, яка міститься в ухвалі Суду від 12 травня 2021 року (справа № 243/14924/19), де вказана та ж дата, і зробити висновок, що такою датою є 16 березня 2018 року;

2) в ухвалі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 лютого 2022 року (справа № 725/5513/19), у якій зазначено, що «Посилання прокурора на те, що … зміни, якими ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10, введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому … не можуть застосовуватись до кримінального провадження, … відомості про яке були внесені до ЄРДР … до введення в дію цих змін, не є обґрунтованим, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення», та підтвердити позицію, висловлену в переважній більшості постанов цього Суду, про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, і положення ст. 5 КПК України не можуть бути підставою для поширення дії цього пункту на провадження, відомості про які внесені до ЄРДР до цієї дати;

3) у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 червня 2022 року (справа № 348/1674/19), в якій зазначено, що звернення прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України із запитом до сторони захисту про доступ до матеріалів, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, та такої ж позиції, яку висловлено в деяких інших рішеннях Суду, а саме в ухвалах від 14 вересня 2021 року (справа № 760/34267/19) і від 10 січня 2022 року (справа №617/1839/19), у постанові від 23 лютого 2022 року (справа № 935/154/20), та зробити висновок про те, що строк ознайомлення стороною захисту і стороною обвинувачення з матеріалами, відкритими протилежною стороною в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається у строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 цього Кодексу.

З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

Сторона захисту направила до Суду заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора.

Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні вважав, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, не підтримав доводів щодо необхідності виключення зі строку досудового розслідування строку ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України. У решті висловився про обґрунтованість доводів, наведених у скарзі сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

У цьому кримінальному провадженні Об`єднаною палатою ККС підлягають вирішенню три питання:

- дата введення в дію положень п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України (15 березня 2018 року чи 16 березня 2018 року);

- можливість застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР до введення в дію цього положення;

- вплив на перебіг строку досудового розслідування періоду ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.

Щодо набрання чинності положеннями п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України

Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147) ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10.

Пунктом 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (далі - пункт 4 §2) визначено, що п. 10 і ряд інших змін до КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Відповідно до розділу 6 «Прикінцеві положення» Закону № 2147 він набрав чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст.115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.

Таким чином, у цьому випадку положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України почали діяти із 16 березня 2018 року, оскільки в разі обліку тримісячного строку з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року) такий строк закінчується 15 березня 2018 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Об`єднаної палати ККС приходить до висновку, що виходячи із положень КПК, які визначають алгоритм обчислення процесуальних строків, датою введення в дію положень, згаданих у пункті 4 § 2, у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

Щодо зворотної дії п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України

Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

При внесенні змін до кримінального процесуального закону, які стосувалися його доповнення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, законодавець чітко висловився стосовно того, що досліджувані положення КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Водночас ст. 5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Як уже зазначалося, пункт 4 § 2 разом із моментом набуття чинності відповідними положеннями встановлює також і умову їх застосування: не мають зворотної дії в часі, застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Таким чином, законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію.

Фактично йдеться про формулювання законодавцем спеціальної норми, яка стосується застосування цього пункту.

Колегія суддів Об`єднаної палати ККС погоджується з аргументами, наведеними в ухвалі про передачу цього провадження на розгляд палати, про те, що пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо ст. 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі ст. 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).

Відтак норма пункту 4 § 2 є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена.

Наведене дозволяє зробити висновок про те, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Щодо періоду ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту

Частина 5 ст. 219 КПК України встановлює, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Наведена норма містить посилання на суб`єкта, який здійснює таке ознайомлення, а також на предмет такого ознайомлення.

Зокрема, предметом такого ознайомлення законодавець визначив матеріали досудового розслідування.

Як свідчить системний аналіз положень ст. ст. 3, 290 КПК України, законодавець визначив, що матеріалами досудового розслідування є матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Відповідно до кримінального процесуального закону, досудове розслідування здійснюється органом досудового розслідування, а прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ст. 36 КПК України). Саме на ці органи законодавець покладає обов'язок дотримання строків, визначених у ст. 219 КПК України.

Частиною 1 ст. 290 КПК України регламентовано, що, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, у ході виконання вимог ст. 290 КПК України саме сторона обвинувачення надає стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування.

Натомість сторона захисту не наділена повноваженнями збирати матеріали досудового розслідування, а за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (ч. 6 ст. 290 КПК України).

Матеріали, які мають відношення до кримінального провадження і які перебувають у володінні сторони захисту, не є матеріалами досудового розслідування. Кримінальний процесуальний закон передбачає негативні процесуальні наслідки в тому разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, відповідно до положень ст. 290 КПК України (ч. 12 цієї статті).

Разом з тим колегія суддів Об`єднаної палати ККС вважає, що таке положення не впливає на розуміння поняття матеріалів досудового розслідування.

Одним із завдань ст. 290 КПК України є ознайомлення сторони захисту з усім обсягом доказової бази зібраної органом досудового розслідування задля обстоювання позиції захисту. Матеріали досудового розслідування становлять собою основу кримінального змагального процесу, яку формує виключно сторона обвинувачення.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон регулює порядок дотримання строків досудового розслідування саме для сторони обвинувачення, у розпорядженні якої перебувають матеріали досудового розслідування.

З урахуванням наведеного, Об`єднана палата ККС доходить висновку, що строк ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування і не зупиняє його.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Доводи сторони обвинувачення про те, що місцевий суд прийняв незаконне рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, заслуговують на увагу.

З матеріалів провадження слідує, що суд першої інстанції задовольнив клопотання сторони захисту та закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що обвинувальний акт прокурор подав до суду 01 жовтня 2018 року — після закінчення строків досудового розслідування.

З таким висновком погодився й апеляційний суд, який зазначив, що місцевий суд правильно встановив факт порушення стороною обвинувачення строків досудового розслідування, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.

Як дійшла висновку Об`єднана палата ККС, датою введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є 16 березня 2018 року і зворотної сили ці положення кримінального процесуального закону не мають. Тому п. 10 застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, і його дія не поширюється на провадження, відомості про які внесені до ЄРДР до цієї дати.

Відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у цьому провадженні було внесено до ЄРДР 15 березня 2018 року, тобто до введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У контексті викладеного, застосування місцевим судом у цьому кримінальному провадженні п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11 є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, та призвело до незастосування норм матеріального права.

Апеляційний суд допущені місцевим судом порушення не виправив, проігнорував доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність застосування судом першої інстанції в цьому кримінальному провадженні п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тому доводи касаційної скарги в частині невідповідності ухвали вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України теж прийнятні.

За таких обставин, ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2021 року та ухвала Черкаського апеляційного суду від 04 липня 2022 року щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Оскільки судові рішення скасовуються, то Суд не перевіряє доводи прокурора в частині не долучення до справи місцевим судом наданих прокурором документів, які стосуються дотримання строків досудового розслідування.

Об`єднана палата ККС висловила свою позицію, що строк ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, тому твердження сторони обвинувачення про необхідність зарахування до строку досудового розслідування періоду з 20 по 28 вересня 2018 року, не заслуговують на увагу, що є наслідком часткового задоволення касаційної скарги прокурора.

За результатами розгляду цього провадження Об`єднана палата ККС робить висновок про застосовування норм права відповідно до положень ст. 442 КПК України.

Висновок щодо застосування положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України

1. Датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

2. Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Висновок щодо впливу на перебіг строку досудового розслідування часу ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту

Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його.

Керуючись статтями 433, 434, 434-2, 436, 438, 441, 442 КПК України, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 грудня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 04 липня 2022 року щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

Джерело: ЄДРСР 113536395

Білик Наталія Володимирівна; член колегії: Анісімов Герман Миколайович; член колегії: Антонюк Наталія Олегівна; член колегії: Король Володимир Володимирович; член колегії: Луганський Юрій Миколайович; член колегії: Марчук Олександр Петрович; член колегії: Наставний Вячеслав Володимирович

Link to comment
Share on other sites

ОКРЕМА ДУМКА

судді ОСОБА_1

справа № 711/8244/18

провадження № 51-769кмо22

Не погоджуюсь із висновком, ухваленим Судом, про застосування приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

1. Із 16 березня 2018 року введені в дію положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у редакції Закону № 2147-VIII, відповідно до яких кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При цьому відповідно до пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зазначені вище зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

2. Кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень, встановлює кримінальну процесуальну форму, зокрема підстави, умови і порядок здійснення процесуальних дій, види, зміст і форму процесуальних рішень, які можуть бути прийняті під час кримінального провадження.

Вимоги щодо будь-якого кримінального процесуального закону не повинні суперечити вимогам, які ставляться до КПК як нормативно-правового акта, зокрема, приписам статей 4- 9 КПК.

За своєю юридичною силою норми, визначені положеннями вказаних статей, є фундаментальними для кримінального процесу, вони уособлюють і визначають своїм змістом юридичну природу інших його норм, які регламентують окремі інститути (субінститути) кримінального процесуального права, що регулюють специфічні прояви окремих кримінальних процесуальних відносин (зокрема, щодо закінчення строків досудового розслідування), які є складовими системної множинності відносно самостійних процесуальних правовідносин його суб`єктів.

Приписи закону, яким до КПК внесені зміни, із набранням чинності є нормами кримінального процесуального закону, а отже мають віддзеркалювати своїм змістом загальні положення і засади цього закону і застосовуватись у тій частині, яка узгоджується із ними, оскільки вони є невід`ємною складовою системи кримінальних процесуальних гарантій (способів і засобів забезпечення здійснення правосуддя), що по суті включає в себе можливість реалізації прав та обов`язків усіма суб`єктами кримінального процесу для досягнення його мети та ефективного вирішення завдань кримінального провадження.

КПК як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч. 1 ст. 7 КПК (ч. 6 ст. 9 КПК).

3. За приписами ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, що безпосередньо виходить зі змісту ч. 1 ст. 5 КПК. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.

4. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/201), за висновками якого:

закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності;

дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце;

дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, зворотна дія нової норми полягає в застосуванні нової норми при наданні правової оцінки юридичним фактам, правовідносинам, що мали місце (відбулися, закінчилися) під час дії старої норми.

Натомість якщо нова норма поширюється лише на ті юридичні факти, права та обов`язки, які мають місце (залишаються існувати, виникають) після введення закону в дію, то ця норма матиме пряму дію (діятиме негайно).

Закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

5. Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» - «наступний закон скасовує попередній» (рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп).

Повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Отже, під час здійснення кримінального провадження має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення правовідносин.

Таким чином, з введенням в дію Закону № 2147-VIII скасовано дію однопредметного кримінального процесуального закону, який діяв до 16 березня 2018 року (в частині застосування приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК).

6. Закінчення досудового розслідування є самостійним етапом розвитку кримінальних процесуальних відносин. Обвинувальний акт має бути направлений до суду або доставлений до нього в межах строків, визначених в ст. 219 КПК, з урахуванням особливостей, встановлених в п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

7. З урахуванням вищенаведених положень Конституції України, КПК та юридичних позицій Конституційного Суду України можна стверджувати, що Закон № 2147-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжили існувати (не було закінчено досудове розслідування) або виникли після набрання ним чинності.

Іншими словами, розповсюджує свою дію на кримінальні провадження, відомості про які внесено до ЄРДР як до 16 березня 2018 року, так і після.

Інший підхід є безпідставною сегрегацією, яка не заснована на приписах КПК та суперечить вимогам Конституції України.

КПК не містить підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 КПК окремих правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року.

Приписи пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII підлягають застосуванню з урахуванням загальних положень кримінального процесуального закону та Конституції України.

Єдина комплексна система процесуальних норм, принципів, правових засобів і правових гарантій, що дозволяють забезпечити максимально сприятливу реалізацію інтересів суб`єктів кримінального провадження та, як результат - реалізацію завдань самого кримінального провадження, не містить обґрунтованих підстав до незастосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (Закон № 2147-VIII) якщо відповідні кримінально процесуальні відносини щодо виконання приписів закону про порядок закінчення досудового розслідування продовжили існувати або виникли після введення в дію цього Закону.

8. Окремо хочу звернути увагу на те, що Закон № 2147-VIII (його «Прикінцеві положення») не визначає окремого автономного поняття «дії закону в часі» («зворотної дії закону в часі»), відмінного від приписів ст. 5 КПК чи Конституції України.

Конституція України, закріпивши в ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі лише у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

При цьому, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, новий кримінальний процесуальний закон ніколи не має зворотної дії у часі, навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.

Разом із тим процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, і розуміння приписів пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII в іншому контексті не тільки не спирається на фундаментальні засади, а і суперечить таким.

9. Вважаю, що тлумачення, застосоване об`єднаною палатою, перебуває поза межами приписів закону та волі законодавця, який не вказував на «спеціальні» правила, відмінні від загальних положень і засад в кримінальному процесуальному законі щодо визначення базових його інститутів і принципів, і встановив тривалий час до введення в дію приписів п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК після набрання чинності Законом № 2147-VIII саме з метою упорядкування планів і потреб досудового розслідування новим його стандартам, введеним законодавцем з метою захисту фундаментальних прав людини і основоположних свобод вказаним Законом.

10. Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) у висновку № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування права, зазначає, що за певних обставин суперечливі рішення національних судів можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спираючись на висновки Європейського суду з прав людини («Альбу та інші проти Румунії» (Albu and Others v. Romania) КРЄС у вказаному вище висновку (п. 20) зауважує, що розв`язання суперечностей у судовій практиці є, у першу чергу, повноваженнями Верховного Суду, який має забезпечувати єдність судової практики для того, щоб виправляти непослідовності і таким чином підтримувати громадську довіру до судової системи.

Об`єднана палата в постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206 кмо 22) щодо положень пункту 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII вже робила висновок, що вони підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК, і висновок в цьому провадженні йому суперечить.

11. Вище викладене дає підстави до висновку про те, як саме має застосовуватись норма, передбачена п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК:

КПК не містить підґрунть до встановлення всупереч приписам ст. 5 цього Кодексу окремих правових режимів здійснення кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року. Положення пункту 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.

Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (у ред. Закону № 2147-VIII) застосовуються до кримінальних проваджень, де відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені як до 16 березня 2018 року, так і після цієї дати.

Суддя ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 113527571

Анісімов Герман Миколайович

Link to comment
Share on other sites

Спотворення законодавства те перекручування правових норм, та вигадування неіснуючих норм, ігнорування Законів, Конституції України та прав людини дійшло до кримінальної юрисдикції. Це й не дивно, судді Великої палати, що туди потрапили, як той вірус, розносять розпад і смерть для прав людини.

Судді всупереч Закону, Конституції України та здоровому глузду виснували:

Висновок щодо застосування положень п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України

1. Датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, є 16 березня 2018 року.

2. Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Висновок щодо впливу на перебіг строку досудового розслідування часу ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту

Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його.

В спотворенні правових норм взяли участь: Білик Наталія Володимирівна; Антонюк Наталія Олегівна; Король Володимир Володимирович; Луганський Юрій Миколайович; Марчук Олександр Петрович; Наставний Вячеслав Володимирович. Єдиний суддя, який цьому заперечив - Анісімов Герман Миколайович. Громадяни України повинні знати прізвища всіх цих суддів.

 
  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show