Рішення Херсонського міського суду про скасування постанови ТЦК та СП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП (порушення правил військового обліку)

[ANTIRAID]

Справа № 766/2398/23
н/п 2-а/766/235/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Петішкіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову №11/2778 від 01.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення на позивача.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 01.12.2021 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Лавриненко Ю.В. ухвалено постанову №11/2778 про накладення адміністративного стягнення відносно позивача. Вищевказаною постановою встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , у порушення ч.3 і ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.1 Додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року №921, не виконує правила військового обліку, встановлені законодавством, зокрема, не з`явився для взяття на військовий облік до Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строки, встановлені діючим законодавством. Відповідно до оскаржувальної постанови, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.210 КУпАП. Зазначеною постановою накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що згідно з розділом 20 п.1 п.п.5 Податкового кодексу України складає 850,00 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню з огляду на відсутність належних даних, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. У діях позивача відсутня подія та склад правопорушення; притягнення позивача відбулося з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП України; притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП України було передчасним, у зв`язку з триваючим судовим розглядом адміністративної справи у Сумському окружному адміністративному суді №480/4938/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визначення дій та бездіяльності протиправними. Під час розгляду матеріалів справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП України, було допущено процесуальні порушення, а саме: не виконано вимоги ст.277-2 КУпАП України щодо повідомлення про розгляд справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.268 КУпАП України щодо обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В оскаржувальній постанові про накладення адміністративного стягнення №11/2778 від 01.12.2021 року, Херсонський районний ТЦК та СП посилається на ч.3 і ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.1 Додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року №921, як на норми, в яких зазначено обов`язок ставати на військовий облік, а також строк, в який це має бути зроблено. Законодавство, на яке посилається Херсонський районний ТЦК та СП, хоча й містить положення про обов`язок ставати на військовий облік, однак не містить відомостей про строк, в який це має бути зроблено. Це у свою чергу означає, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, оскільки позивач не порушував строк, встановлений для взяття його на військовий облік. Виходячи з викладеного, оскаржувальна постанова має бути скасована, а провадження по цій справі має бути закрито.

Під час винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Херсонським районним ТЦК та СП було не виконано вимоги КУпАП щодо повідомлення про розгляд справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивач дізнався про наявність оскаржувальної постанови лише 03.07.2023 року, після того як в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі оскаржувальної постанови, з його рахунку були списані грошові кошти в розмірі 1121,10 грн. Разом з тим, жодного повідомлення про призначений розгляд справи у Херсонському районному ТЦК та СП на адресу ОСОБА_1 не надходило, тобто розгляд даної справи про адміністративне правопорушення проводився у порушення вимог закону без участі ОСОБА_1 .

На підставі викладеного просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити строки на звернення до суду із даним позовом та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №11/2778 від 01.12.2021 року.

Ухвалою суду від 17.08.2023 року поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідачу надано строк для надання відзиву на позов.

Відповідач, отримавши 28.08.2023 року ухвалу про відкриття провадження та копію позову з додатками, відзиву на позов до суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.12.2021 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Лавриненко Ю.В. ухвалено постанову №11/2778 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 . Постановою встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , в порушення ч.3 і ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.1 Додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року №921, не виконує правила військового обліку, встановлені законодавством, зокрема, не з`явився для взяття на військовий облік до Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строки встановлені діючим законодавством. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.210 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що згідно з розділом 20 п.1 п.п.5 Податкового кодексу України складає 850,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів щодо правомірності винесеної постанови.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З оскаржуваної постанови вбачається, що її складено за відсутності ОСОБА_1 . Відомостей, яким чином позивача було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, та якими доказами це підтверджено, у постанові не зазначено. Отже особі, що притягується до адміністративної відповідальності, не було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз`яснено її права та обов`язки, у тому числі право на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, «Про військовий обов`язок і військову службу», Кодексом України про адміністративні правопорушення, «Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» (затв. Постановою КМУ №921 від 07.12.2016 р.).

Так, як слідує зі змісту вимог ч.ч.1,2,3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Відповідно до Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ №921 від 07.12.2016 року, призовники і військовозобов`язані повинні: 1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані Служби зовнішньої розвідки - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності; у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців - за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; 3) не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника); 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; 5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві; 6) особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; 7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік; 😎 особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію; 9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа; 10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки; 11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними, якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Відповідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак належних доказів, що позивач порушив правила військового обліку, зокрема доказів, які б спростували вищезазначені доводи позивача, чи вказували б на правомірність рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи із вищевикладеного, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку щодо недодержання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.19, 20, 72, 77, 162, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 210, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову №11/2778 від 01.12.2021 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника Херсонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Лавриненко Ю.В., про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.210 КУпАП, закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан

Джерело: ЄДРСР 115599593

[ANTIRAID]

Це наша справа. ТЦК та СП, впевнившись у своїй безкарності Закон виконувати не збираються. Суд зазначив:

З оскаржуваної постанови вбачається, що її складено за відсутності ОСОБА_1 . Відомостей, яким чином позивача було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, та якими доказами це підтверджено, у постанові не зазначено. Отже особі, що притягується до адміністративної відповідальності, не було повідомлено про дату і місце розгляду адміністративної справи, не було роз`яснено її права та обов`язки, у тому числі право на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення, що є грубим порушенням вимог закону.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак належних доказів, що позивач порушив правила військового обліку, зокрема доказів, які б спростували вищезазначені доводи позивача, чи вказували б на правомірність рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності суду не надано.