Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП (порушення правил військового обліку)

[ANTIRAID]

Справа № 159/7889/23
Провадження № 2-а/159/23/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:[email protected], веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

______________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Панасюка С.Л.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що постановою начальника Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.11.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП і накладений штраф у розмірі 1700 грн. Позивач стверджує, що про з'явлення до Ковельського РТЦК та СП його ніхто не повідомляв, протокол складався і постанова виносилась без його відома і у його відсутності, а отже з порушенням встановленої процедури. Просить постанову скасувати.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов та докази правомірності притягнення позивача до відповідальності не подав.

Натомість відповідач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до ч.5-8 КАС України:

«5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

8. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.»

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідачу ухвалою суду від 28.12.2023 року про відкриття провадження у справі був визначений п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на заяву та усіх наявних у нього доказів. Незважаючи на те, що з часу винесення ухвали минуло більше місяця, відповідач відзив на позов і докази не подав. Відповідачу вручена ухвала про відкриття провадження, про що свідчить його, згадане вище, клопотання. За обставин, коли відзив і докази не подані проведення судового засідання тим більше не потрібне, оскільки у ньому немає що досліджувати. Слід також зауважити, що судове засідання не може використовуватися для подання відзиву і доказів в обхід встановленого строку і процедури. Зокрема, докази мають бути подані у встановлений судом строк, який минув і клопотання про його поновлення відповідачем не заявлялося.

Позов слід задовольнити.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що постановою начальника Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.11.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП і накладений штраф у розмірі 1700 грн. за те, що його було оповіщено 11.11.2021 року по місцю свого проживання офіційним повідомленням, а також за допомогою телефонного зв'язку про прибуття до Третього відділу Ковельського РТЦК та СП на 09.00 год. 18.11.2021 року для звірки військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Однак, він без поважних причин у зазначений час та дату в особливий період не прибув до Третього відділу Ковельського РТЦК та СП, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив абз. 1, ч.10, ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач згаданий обов'язок не виконав.

Зокрема, позивач заперечує, що він був оповіщений про виклик до Ковельського РТЦК та СП.

За таких обставин відповідач зобов'язаний був надати суду докази оповіщення позивача.

Відповідач таких доказів не подав, а отже факт оповіщення не доведений.

Без доведення цього факту постанова, яка оскаржена, є неправомірною і її слід скасувати.

Крім цього, підстави для скасування містить сам текст постанови, яка оскаржена. А саме, вислів постанови, що позивача «було оповіщено 11.11.2021 року по місцю свого проживання офіційним повідомленням,а також за допомогою телефонного зв'язку» дає підстави для висновку про неконкретність обвинувачення, що, в свою чергу, порушує право позивача на захист. Незрозуміло, у який спосіб, яким документом позивач був оповіщений у місці свого проживання, що розуміє відповідач під висловом «офіційне повідомлення», що означає вислів «з допомогою телефонного зв'язку», з ким був цей зв'язок і як він був задокументований. Вказана розмитість і неконкретність обвинувачення не дає змоги позивачу захищатись від нього, зокрема заперечити конкретні обставини так званого «офіційного повідомлення» (де, коли, кому, як), конкретні обставини телефонного повідомлення (коли, кому, як). Неконкретність обвинувачення у постанові сама по собі є підставою для її скасування.

Відповідач також зобов'язаний був довести дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема позивач мав бути у встановленому порядку викликаний для складання протоколу, під час цього складання йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Позивач мав бути повідомлений у встановленому порядку про час розгляду справи, знову ж таки йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Нічого з викладеного відповідачем не доведено.

Строк звернення до суду для оскарження постанови позивачу слід поновити, оскільки відповідач не надав доказів вручення позивачу копії цієї постанови.

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 визначено наступне:

«Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»

З огляду на таку правову позицію, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст.245, 251, 280 КУпАП, суд,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 1965-21 від 19 листопада 2021 року, винесену начальником Ковельського РТЦК та СП Середюком А.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу і провадження у справі закрити.

Стягнути з Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Надмірно сплачений судовий збір за подання адміністративного позову позивач може повернути шляхом звернення з заявою до суду у цьому провадженні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:С. Л. Панасюк

Джерело: ЄДРСР 116829046

[ANTIRAID]

Це наша справ. Приємно, що в цій категорії справ на відміну від справ про відсторонення суди не натягують сову на глобус та застосовують Закон. Суд зазначив:

Незрозуміло, у який спосіб, яким документом позивач був оповіщений у місці свого проживання, що розуміє відповідач під висловом «офіційне повідомлення», що означає вислів «з допомогою телефонного зв'язку», з ким був цей зв'язок і як він був задокументований. Вказана розмитість і неконкретність обвинувачення не дає змоги позивачу захищатись від нього, зокрема заперечити конкретні обставини так званого «офіційного повідомлення» (де, коли, кому, як), конкретні обставини телефонного повідомлення (коли, кому, як). Неконкретність обвинувачення у постанові сама по собі є підставою для її скасування.

Відповідач також зобов'язаний був довести дотримання ним процедури притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема позивач мав бути у встановленому порядку викликаний для складання протоколу, під час цього складання йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Позивач мав бути повідомлений у встановленому порядку про час розгляду справи, знову ж таки йому мали бути роз'яснені його права, надана можливість скористатися правовою допомогою, надати пояснення. Нічого з викладеного відповідачем не доведено.

[Лев]

Сергію Леонідовичу - респект! Знаю його як мудрого і справедливого суддю по багатьох справах.