Лев

Да, но апелляшки любят банки покруче первой инстанции. А кассация плотно прикрылась малозначкой.

Хуже всего, если уехал на заработки, а родственники распишутся в получении копии заочного решения...

Возможно и до сих пор не знает, что за его спиной куралесят

Но бывает и наоборот: за 300 грн. кредита по бездоговору без номера от 27.01.2015 г. взыскано за 3 года 4 месяца 36 179 грн. 55 коп. РЕКОРД !!! http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76417058 Категорія справи № 159/3093/18 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Надіслано судом: 13.09.2018. Зареєстровано: 14.09.2018. Оприлюднено: 18.09.2018. Справа № 159/3093/18 Провадження № 2/159/948/18 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2018 року м. Ковель Ковельський міськрайонний суд під головуванням судді Панасюка С.Л. розглянувши у спрощеному провадженні в місті Ковелі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного кредитного договору б/н від 27.01.2015 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків у розмірі встановленому договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач, порушивши умови договору, допустив заборгованість по платежах за кредит. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом станом на 14.05.2018 року в сумі 36182,55 грн. та судові витрати. Позов слід задовольнити повністю. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитного договору відповідачем. Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Заборгованість за кредитом станом на 14.05.2018 року становить 36182,55 грн. Відповідач не подав заперечень та доказів, в той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.1054, ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України, суд В И Р І Ш И В : Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АС № 689330 виданий Ковельським МРВ УМВС України в Волинській області 14.08.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) заборгованість за кредитним договором б/н від 27.01.2015 року станом на 14.05.2018 року у сумі 36182 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 55 коп. Стягнути з відповідача ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АС № 689330 виданий Ковельським МРВ УМВС України в Волинській області 14.08.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) понесені судові витрати у сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. ГОЛОВУЮЧИЙ С.Л.ПАНАСЮК

Вывод ВС о применении норм права (на будущее!) основан на положении ст. 53 старой, не действующей с 05.01.2017 г. редакции Закона об исполнительном производстве. Старый закон воистину воскрес?

1. И также на основании повторного взыскания долга. 2. Непризнание факта существования долга вследствие его взыскания по ИНН.

Договор прекращен досрочно подачей иска. Так что после этого 3% и не больше! И с момента подачи иска - никаких штрафов, никакой пени по условиям договора.

последнее

Пример неудавшийся попытки тройного взыскания http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76352208 Категорія справи № 159/2316/18 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу. Надіслано судом: 11.09.2018. Зареєстровано: 12.09.2018. Оприлюднено: 14.09.2018. Справа № 159/2316/18 Провадження № 2/159/780/18 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2018 року м. Ковель Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Восковської О.А. за участю секретаря Канашкової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню і скасування виконавчого напису, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Ковельського відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області, - в с т а н о в и в : 15 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню і скасування виконавчого напису, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Ковельського відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області. Як підставупозову позивачзазначає,що оскаржуванийвиконавчий написбув вчиненийз порушеннямстроків позовноїдавності щодозаявлених вимог,а самівимоги неє безспірними.Окрім цього,позивач вказує,що відповідачПАТКБ "ПриватБанк" знав, що по кредитному договору №278/К було раніше постановлено два судових рішення про стягнення боргу за якими було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, а тому в силу ст.61 Конституції України Банк не мав права звертатись до відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про вчинення оспорюваного виконавчого напису, який у свою чергу, не перевірив наявність судових рішень та відкритих виконавчих проваджень, чим грубо порушив приписи ст.88 ЗУ «Про нотаріат», що є самостійною безумовною підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таких що не підлягає виконанню. З наведених вище мотивів та підстав просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за номером 24211 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 19842,33 доларів США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень) та витрат повязаних з вчиненням виконавчого напису в сумі 1800 гривень. Ухвалою судді від 18 травня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2018 року, яке було відкладено на 09.08.2018 року. Одночасно, відповідачам було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву. Ухвалою суду від 09 серпня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2018 року. 13 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк». 09 липня 2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшли відповіді на відзиви обох відповідачів. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, попередньо подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. З доводами відповідачів, наведеними і відзивах на позов не погоджується з підстав зазначених у його відповідях на відзиви. Відповідач приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОСОБА_2у судовезасідання незявився, у письмовому відзиві від 13.06.2018 року не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що на момент вчинення виконавчого напису сума заборгованості була безспірна і у нотаріуса були всі законні підстави видати виконавчий напис. Просить відмовити в позові та розгляд справи проводити у його відсутності. Представник відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" у судове засідання не зявився, подав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю прибути у судове засідання по причині зайнятості у розгляді іншої справи. Заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві. Представник третьої особина сторонівідповідача,яка незаявляє самостійнихвимог -Ковельського відділуДВС ГТУЮу Волинськійобласті у судове засідання не зявився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні питання покладається на розсуд суду. У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав. Судом установлено, що відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» 07 серпня 2017 року звернувся до третьої особи - приватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису по стягненню заборгованості із позивача ОСОБА_1 у загальному розмірі 19842,33 долари США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень). Вказана заява була зареєстрована нотаріусом 18 грудня 2017 року. До заяви були додані: 1) оригінал і копія договору про надання банківських послуг (анкета-заява позичальника); 2) виписка з рахунку боржника про заборгованість; 3) копія письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором; 4) підтвердження надсилання вимоги про усунення порушень кредитного договору. Будь-яких інших документів нотаріусу банком не надавалося. За результатом розгляду вказаних документів, нотаріус видав банку виконавчий напис від 18 грудня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №24211, яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 19842,33 долари США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень) з урахуванням: 1) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3231,04 доларів США; 2) заборгованість за відсоткамиу розмірі 7985,74 доларів США; 3) заборгованість з пені у розмірі 7671,57 доларів США; 4) заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 9,56 доларів США; 5) заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 944,42 долари США. Зазначив, що строк за який проводиться стягнення3740 днів, а саме з 14.03.2007 року по 09.06.2017 року. Надаючи правову оцінку вказаному виконавчому напису нотаріуса, суд зазначає наступне. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. У розглядуваному випадку судом встановлено, що вимоги банку, за яким був виданий виконавчий напис, ґрунтуються на заборгованості, яка виникла з 14 березня 2007 року, що підтверджується наданим банком розрахунком, і що слідує із змісту самого виконавчого напису. Натомість виконавчий напис був виданий 18 грудня 2017 року, тобто поза межами трьохрічного строку, який встановлений у ст.88 Закону України «Про нотаріат». Банк та позичальник встановили у п.6.8 підписаного кредитного договору збільшений строк позовної давності до основної суми боргу, відсотків, винагороди, неустойки- пені, штрафів строком на 5 років. При цьому до заяви про видачу виконавчого напису не було додано письмових доказів переривання строку позовної давності, наприклад за фактом звернення до суду, чи вчинення відповідачем особистих дій які підтверджують визнання боргу, а тому у нотаріуса були відсутні правові підстави на власний розсуд обчислювати строк позовної давності поза загальних правил його обчислення. З оспорюваного виконавчого напису та відзиву відповідача ОСОБА_2 на позов не зрозуміло, чи зясовував нотаріус питання щодо переривання строку позовної давності, а відтак, не встановивши цих обставин у нотаріуса були відсутні правові підстави для висновку про переривання строку позовної давності. Крім того,судом установлено,що рішеннямКовельського міськрайонногосуду від18.11.2009року посправі №2-1417-09 задоволено позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1В про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором №278/К від 14.03.2007 року та у звязку із зміною позивачем позовних вимог судом було стягнуто із відповідача на користь позивача заборгованість за вищезгаданим кредитним договором в сумі 30801,56 грн та судового збору в сумі 576,02 грн. Зазначене рішення набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. Окрім цього, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 14.05.2013 року по справі №159/1746/13-ц задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1В, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №278/К від 14.03.2007 року в сумі 75145,50 грн та судового збору в сумі 751,45 грн в рівних долях. Зазначене рішення набрало законної сили та на його виконання видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. За таких обставин, суд зазначає, що станом на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису 18.12.2017 року існувало таке, що набрало законної сили рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року та від 14.05.2013 року, якими вже було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №278/К від 14.03.2007 року, а тому вимоги банку щодо повторного стягнення зазначених сум були неправомірними. Враховуючи викладене, суд вважає, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 18.12.2017 року з ОСОБА_1 фактично стягнуто удруге заборгованість за кредитом, відсоткамита пенею, а тому суд приходить до висновку про відсутність безспірності та неправомірність вимог стягувача що повторного стягнення заборгованості. У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 зроблено висновок, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Ураховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки судом встановлено, що вимоги за якими був виданий виконавчий напис ґрунтуються на заборгованості, яка виникла більше ніж протягом пяти років до дня видачі виконавчого напису, враховуючи, що банком не було надано нотаріусу беззаперечних доказів переривання строку позовної давності, суд вважає, що спірний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконання з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, крім того, судом встановлена також неправомірність вимог стягувачавідповідача щодо повторного стягнення заборгованості, яка вже була стягнена з позивача рішеннями Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2009 року та від 14.05.2013 року. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис був виданий неправомірно, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю. На підставі положень ст.141 ЦПК Україниу звязку із задоволенням позову з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути на користь позивача судові витрати повязані із сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 89, 102, 110, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд, - У Х В А Л И В: Позов задовольнити повністю. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за номером 24211 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 19842,33 доларів США (що за курсом НБУ складає 518678,51 гривень) та витрат повязаних з вчиненням виконавчого напису в сумі 1800 гривень. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. ГоловуючаОСОБА_4

Понятно, что хотели в 1001-й раз сказать... А вдруг кого-то удастся припугнуть. Работодатель приказал - тролль выполнил приказ...

Значит, этими мультивзысканиями занимается не Киев, а оставшиеся в Днепровском РУ подельники Бени

Открывая производство по исковыму заявлению с неправильно указанным адресом истца, судья нарушает нормы процессуального права (ст.ст. 175, 185 ГПКУ)

Все бы ничего, если бы не извращенная интерпретация (фактически собственная редакция) ВС части 4 ст. 559 ГКУ. В "оригинальной редакции" нет никакого частичного поручительства, никакого дробления преклюзионного срока. ВС фактически присвоил себе функции законодателя, увы...

Почему? По ушам проехал, на форум заглянул...

Сейчас в Днепре осталось региональное управление, которое не имеет отношения к другим областям. И бригада аферистов в нем, для которых, конечно же, нет границ...