Рішення КОАС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

2 members have voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року № 640/5007/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Апеляційний суд міста Києва, Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної судової адміністрації України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Апеляційний суд міста Києва, Голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва в якому просить суд стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 2 814 489, 61 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року відкрите провадження в адміністративній справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/5007/22 до Київського окружного адміністративного суду.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 року у справі №826/2061/17 її було поновлено та зараховано до штату суддів Апеляційного суду м. Києва, в той же час, питання про виплату позивачеві грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не вирішувалось, а відтак вказує, що має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а розрахунковим періодом є період з 29.09.2016 по 09.11.2021 рік, загальний строк вимушеного прогулу становить 1 279 днів, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 2 814489, 61 грн.

Відповідач та треті особи, що повідомлені своєчасно та належним чином про відкриття провадження по справі та прийняття справи до провадження правом на подання відзиву на позовну заяву та висловлення власної правової позиції щодо заявлених позовних вимог не скористались.

Відтак, справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Голови Апеляційного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року №580-ОС «Про відрахування ОСОБА_1 » відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись пунктом 4 частини першої статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивача відраховано зі штату суддів Апеляційного суду міста Києва 29 вересня 2016 року у зв`язку з прийняттям постанови Верховною Радою України про звільнення судді. Підстава: постанова Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1626-VIII «Про звільнення судді».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №826/2061/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Скасовано наказ Голови Апеляційного суду м. Києва від 30 грудня 2016 року №580-ОС «Про відрахування ОСОБА_1 »

Визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича щодо незарахування ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.

Зобов`язано Апеляційний суд міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича зарахувати ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.

Наказом Голови Апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2021 року №07-ОС ОСОБА_1 зараховано до штату Апеляційного суду м. Києва.

Як стверджує позивач, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 року у справі №826/2061/17 було поновлено позивача, в той же час, питання про виплату позивачеві грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в порядку ст. 235 КЗпП України на сьогодні не вирішено.

Враховуючи вказані обставини ОСОБА_1 звернулася до суду із даною позовною заявою.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи та зміст позовних вимоги суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної є виключно питання стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, який обчислює із дати звільнення з 29.09.2016 по 09.11.2021 (дати зарахування до штату Апеляційного суду м. Києва).

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці», у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині другій статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду з якими не обмежується будь яким-строком.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другої статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Однією з таких гарантій Конституційний Суд України визнав оплату за час простою, який мав місце не з вини працівника.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України мотивуються письмово, підписуються окремо суддями Конституційного Суду України, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.

Також, право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантований частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №815/5976/14 зазначено, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Важливою ознакою, яка підтверджує опосередковано те, що виплата за вимушений прогул є заробітною платою, є те, що вона обчислюється саме у прив`язці до часу такого стану працівника, коли він вимушений був (не з його вини) не виконувати свою трудову функцію.

Вирішуючи безпосередньо позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII). Вказаний закон є спеціальним законом, який безпосереднього визначає організацію судової влади, у тому числі правовий статус судді.

Також, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.10.2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).

За загальним правилом при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Суд звертає увагу, що положення Закону № 1402-VIII не містять в собі правового механізму обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судді, а тому для здійснення розрахунку середнього заробітку час вимушеного прогулу слід застосовувати загальне законодавство, з урахуванням положень Законів № 1402-VIII, № 2453-VI.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100), дія якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності (п. 2 Порядку №100), а затверджений нею порядок застосовується в усіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (ст. 1 Порядку).

Судом встановлено, що позивач звільнена із займаної посади судді 29.09.2016 (дата прийняття Верховною Радою України постанови про її звільнення), позовні вимоги про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу встановлено позивачем до 09.11.2021 (дати зарахування до штату Апеляційного суду м. Києва).

Враховуючи наведене, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачці слід обчислювати з 29.09.2016 по 09.11.2021.

Пунктом 2 розділу II Порядку №100 встановлено, серед іншого, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно із пунктом 8 розділу IV нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до пункту 23 Перехідних Положень Закону 1402-VIII (у редакції від 02.06.2016) передбачено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Положеннями частин 1, 2, 3 статті 133 Закону № 2453-VI передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378 гривень, з 1 травня - 1 450 грн., з 1 грудня - 1 600 грн.;

Тобто, посадовий оклад позивача станом на серпень та вересень 2016 року (за два місяці до звільнення) становив 15 950.00 грн. (1450*10*1.1).

Відповідно до частини 5 статті 133 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Постановою Верховної Ради України №2815-ХІІ від 21.11.1992 року ОСОБА_1 було обрано членом Київського міського суду, Постановою Верховної Ради України №413/IV від 26.12.2002 року ОСОБА_1 призначено безстроково на посаду судді Апеляційного суду м. Києва та 30 грудня 2016 року Головою Апеляційного суду м. Києва було винесено наказ № 580-ОС «Про відрахування ОСОБА_1 » на підставі постанови Верховної Ради України №1626-VIII від 29.09.2016 року, отже стаж роботи на посаді судді становить 23 роки та 10 місяців.

Тому, доплата за вислугу років Позивача станом на серпень та вересень 2016 року (за два місяці до звільнення) становила 50% від посадового окладу 7 975, 00 гривень.

Враховуючи вищевикладене та сумуючи складові суддівської винагороди, суддівська винагорода та середньомісячна заробітна плата позивача станом на серпень та вересень 2016 року (за два місяці до звільнення) становила 23 925,00 грн. (15 950,00 грн. + 7 975, 00 грн.).

Заробітна плата за два місяці роботи (серпень та вересень 2016 року) до дати звільнення становила 47 850,00 гривень.

Кількість робочих днів у серпні 2016 року - 22, а у вересні 2016 року - 22, з яких у вересні відпрацьовано 20 днів.

Середньоденний заробіток за останні два місяці роботи перед звільненням складає: 1 139 грн. 29 коп. (47 850/42(22+20)).

Звідси, середній заробіток за час вимушеного прогулу за вересень-листопад 2016 року становить 1139,29*44 (кількість робочих днів) = 50 128,76 грн.

Відповідно до пункту 10 Порядку №100 (у редакції від 30.05.2020) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Згідно із пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України №1774-VІІІ від 06.12.2016 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.

Відтак, посадовий оклад позивача за один місяць 2016 року становить 26400 (10*1600*1,1 + 50% (вислуга) (8800).

Кількість робочих днів з грудня 2016 по грудень 2017 років становить 270, середній заробіток за вказаний за останні два місяці буде становить 1253,22 грн., а тому середній заробіток за час прогулу в цій частині дорівнюватиме - 338369, 40 грн.

З 01.01.2018 року посадовий оклад суддів (до проходження кваліфікаційного оцінювання і після його проходження) встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1 762 грн.

Звідси слідує, що за період з січня 2018 по листопад 2018 року посадовий оклад позивача за кожний місяць становить (10*1 762*1,1) (19 382)+ 50% (вислуга - 9691)=29 073 грн.

Рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частину статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 року - б мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06.12.2016 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, сума посадового окладу позивача за грудень 2018 року становить: (15*1762*1,1) (29073) + 50% (вислуга - 14 563,5) = 43609,50 грн.

Кількість робочих днів за 2018 рік становить 250, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 361 156,40 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1 921 грн.

Посадовий оклад позивача за кожний місяць 2019 року рік становить: (15*1921*1,1) (31695,5) + 50% (вислуга - 15847,75 =47 543,25 грн. Кількість робочих днів за 2019 рік - 249, сума середнього заробітку - 2267,18 грн., загальна суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 564 527,82 грн.

16.10.2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування», у пп. 16 п. 1 р. 1 якого визначено: п. 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року (до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів») виключити.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування» пп. 16 п. 1 р. 1 цього закону набирає чинності з 01.01.2020 року.

Тобто, починаючи з 01.01.2020 року розмір суддівської винагороди визначається за статтею 35 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, яка передбачає, що базовий розмір посадового окладу для судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; до базового розміру посадового окладу, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб; суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 20 років - 50 відсотків посадового окладу. В той же час, суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 р. становить 2 102 грн.

Таким чином розмір посадового окладу позивача за січень - грудень 2020 року у розрізі кожного місяця становить 105 100 грн. (50*2102).

Як зазначає позивач у своєму розрахунку, кількість робочих днів за вказаний період 2020 року - 251, середній заробіток - 5 001,48 грн., сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить - 1 255 371, 48 грн.

Розрахунок середнього заробітку за січень листопад 2021 року, вказаний позивачем з урахуванням того, що до 09.12.2020 року був чинним п. 10 р. IV Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», який передбачав, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Враховуючи вищенаведене, позивачем було вказано, що сукупний середній заробіток за січень листопад 2021 становитиме 242 668, 77 грн.

Суд не погоджується із вказаними позивачем розрахунками середнього заробітку за період 2020 2021 рік у зв`язку з нижченаведеним.

Суд звертає увагу, що розрахунок середнього заробітку здійснено з урахуванням пункту 10 розділу IV Постанови №100 із застосуванням коефіцієнтів підвищення: грудень 2016 - грудень 2017 - 1,10; січень-листопад 2018 - 1,22; грудень 2018 - 1,82; січень-грудень 2019 - 1,99; січень-грудень 2020 - 4,39.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100» від 09.12.2020 №1213, яка набрала чинності 12.12.2020 року, пункт 10 Порядку №100 було виключено, тому з 12.12.2020 року правові підстави для застосування коефіцієнта підвищення відсутні. Розрахунок середньої заробітної плати вираховувався з кількості робочих днів за цей період.

З огляду на виключення п.10 Порядку №100 кількість робочих днів за вказаний період у 2020 році становитиме 242, середній заробіток - 5001,48 грн., а сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить - 1 210 358, 16 грн.

Таким чином розмір посадового окладу позивача за грудень 2020 (з 12.12.2020) - листопад 2021 року становитиме 258618, 83 грн. (середньоденна заробітна плата 1139, 29*227 робочих днів).

Суд приходить до висновку, що загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за період з 29.09.2016 року по 09.11.2021 рік становить: 50 128,76 + 338 369, 40 + 361 156, 40 + 566 795 + 1210358, 16 + 258 618, 83 = 2785 426, 55 грн.

Жодних зауважень щодо здійсненого позивачем математичного розрахунку в частині заявленої суми стягнення відповідачем чи третьою особою не висловлено.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено жодними доказами правомірність власної бездіяльності.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були повністю спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

В матеріалах справі відсутні належні та достатні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, тож, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат в порядку абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-74, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду м. Києва (036810, м. Київ, вул. Солом`янська, б. 2-А, код ЄДРПОУ 02894757) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду м. Києва (036810, м. Київ, вул. Солом`янська, б. 2-А), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, б. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Апеляційного суду м. Києва (036810, м. Київ, вул. Солом`янська, б. 2-А, код ЄДРПОУ 02894757) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.09.2016 по 09.11.2021 роки у розмірі 2785426,55 грн (два мільйони сімсот вісімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 55 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 14.03.2024

Суддя Панченко Н.Д.

Джерело: ЄДРСР 117691185

Link to comment
Share on other sites

Це наша справа. З огляду на те, що попереднім рішенням про скасування наказу про звільнення не було вирішено питання виплати заробітної плати за вимушений прогул, цим рішенням це вже вирішено і суму стягнуто з відповідача.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show