Постанова 5ААС про зарахування до стажу роботи на посаді судді додатково двох років роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення вперше на посаду судді


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

1 голос

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/5794/21

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

30 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області від 01.07.2021 року № 7781 про відмову в здійсненні перерахунку відсотку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з врахуванням періоду проходження військової служби та половини строку навчання за денною формою;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 його п`ятирічний стаж роботи за юридичною спеціальністю, який давав право на призначення його суддею Херсонського обласного суду, а саме: на посаді стажиста Комсомольського районного суду м. Херсона з 01.08.1989 року по 01.03.1991 року, консультанта цього ж суду з 01.03.1991 року по 27.12.1991 року, народного судді цього ж суду з 28.12.1991 року по 28.02.1995 року, а також юрисконсульта Багатогалузевого концерну "Співдружність" з 01.03.1995 року по 21.04.1998 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 3 місяці 9 днів, половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів) та п`ятирічний період його роботи (досвід) за юридичною спеціальністю, а саме: посаді стажиста Комсомольського районного суду м. Херсона з 01.08.1989 року по 01.03.1991 року, консультанта цього ж суду з 01.03.1991 року по 27.12.1991 року , народного судді цього ж суду з 28.12.1991 року по 28.02.1995 року, а також юрисконсульта Багатогалузевого концерну "Співдружність" з 01.03.1995 року по 21.04.1998 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду №169/20 від 28.02.2020 року з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року по справі №540/2208/20, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2020 № 169/20 з 19.02.2020 року. На виконання рішення суду, ГУ ПФУ в Херсонській області з 19.02.2020 року здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши до стажу судді 21 рік 10 місяців 20 днів, а щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 52% суддівської винагороди. Позивач зазначив, що при проведеному перерахунку пенсійним органом безпідставно не враховано до стажу судді для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання періоду проходження військової служби, половини строку навчання за денною формою та 5 років стажу роботи за юридичною спеціальністю до призначення на посаду судді.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що при визначенні стажу судді для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання зарахування підлягає лише періоди роботи на посаді судді.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду №169/20 від 28.02.2020 року з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 01.07.2021 року № 7781 «Про відмову в здійсненні перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області врахувати ОСОБА_1 в стаж роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання: період проходження строкової військової служби з 26.10.1980 року по 04.02.1983 рік (2 роки 3 місяці 9 днів), половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять: позивач - скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі, відповідач скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, пенсійний орган в апеляційній скарзі зазначає, що чинним законодавством чітко визначено, що довічне грошове утримання збільшується за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, а не на іншій будь якій посаді, яка зараховується до загального трудового стажу. Стаж роботи позивача на посаді судді становить 21 повний рік, а тому щомісячне довічне грошове утримання виплачується ОСОБА_1 у розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що відповідає приписам чинного законодавства.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції відмовив у зарахуванні його юридичного стажу до стажу роботи на посаді судді, зазначивши, що у зверненні до пенсійного органу позивач чітко не вказував на необхідність зарахування до стажу судді роботу за юридичною спеціальністю, що на переконання апелянта є надмірним формалізмом.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016 №3170/0/15-16 ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно наказу апеляційного суду Херсонської області від 14.12.2016 року №151-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області з 14.12.2016 року.

Станом на 14.12.2016 стаж позивача на посаді судді складав 21 рік 10 місяців 19 днів, що підтверджено розрахунком стажу ОСОБА_1 виданого Апеляційним судом Херсонської області №07-32/50/2016-Вих.

З розрахунку стажу №07-32/50/2016-Вих., складеного Апеляційним судом Херсонської області вбачається, що в стаж роботи 21 рік 10 місяців 19 днів включено роботу на посаді:

- судді Дніпровського районного народного суду м. Херсон з 28.12.1991 по 28.02.1995 3 роки 02 місяці 01 день;

- судді апеляційного суду Херсонської області з 27.03.1998 по 14.12.2016 18 років 10 місяців 19 днів.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.06.2017 року по справі № 766/8234/17, визнано неправомірними дії Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області щодо визначення розміру ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відcтавці без врахування стажу роботи. Зобов`язано Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 шляхом зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 3 місяці 9 днів та половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів), починаючи з 15.12.2016 року в розмірі 90 % грошового утримання судді апеляційного суду Херсонської області та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року по справі №540/2208/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.03.2020 р. № 10/03-16 про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2020 р. № 169/20. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2020 р. № 169/20 з 19.02.2020 року.

Щодо виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року по справі №540/2208/20 позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, на який відповідач листом від 09.02.2021 року № 701-137/С-02/8-2100/21 повідомив, що на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року по справі №540/2208/20 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 за довідкою Херсонського апеляційного суду від 28.02.2020 № 169/20, з урахуванням раніше виплачених сум та нараховані кошти за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 526224,83 грн. З 01.02.2021 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується у розмірі 96 187,52 грн.

Для з`ясування обставин визначення щомісячного довічного грошове утримання з 01.02.2021 у розмірі 96 187,52 грн позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, на що 14 вересня 2021 року отримав рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №7781 від 01.07.2021 року, яким позивачу відмовлено в перерахунку відсотку щомісячного грошового довічного утримання із врахуванням періоду проходження військової служби та половини строку навчання за денною формою навчання, оскільки врахування цих періодів дає лише право на відставку. Крім того, відповідач повідомив, що в січні 2021 року на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №540/2208/20 від 03.09.2020 ОСОБА_1 з 19.02.2020 здійснено перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідки апеляційного суду Херсонської області від 28.02.2020 № 169/20. Тому під час відпрацювання вищезазначеного рішення суду, страховий стаж заявника приведено у відповідність до ст. 137 Закону 1402, а саме до стажу судді зараховано періоди: з 28.12.2091 по 8.02.1995 на посаді судді Комсомольського районного суду м.Херсона; з 27.03.1998 по 14.12.2016 на посаді судді апеляційного суду Херсонської області. Отже загальний стаж судді ОСОБА_1 на 19.02.2020 становить 21 рік 10 місяців 20 днів та щомісячне довічне грошове утримання визначене у розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с 5 зворот 6).

Позивач вважає, що рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №7781 від 01.07.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15.06.2017 року по справі № 766/8234/17, уповноваженим органом пенсійного фонду вже зараховано позивачу до стажу роботи судді, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: період проходження строкової військової служби 2 роки 3 місяці 9 днів та половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів). Визначено стаж судді 25 років 11 місяців 14 днів. Однак при наступному перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , що був проведений на підставі рішення суду по справі №540/2208/20 від 03.09.2020, відповідач протиправно зменшив стаж роботи судді, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 25 років 11 місяців 14 днів до стажу 21 рік 10 місяців 20 днів.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних в матеріалах пенсійної справи документів вбачається, що стаж роботи народного судді з 28.12.1991 року по 28.02.1995 року врахований позивачу в стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці. Приписами чинного законодавства не передбачено подвійне врахування одного й того періоду роботи в стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці.Крім того, суд першої інстанції зазначив, що до суду не надано доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу п`ятирічного стажу роботи за юридичною спеціальністю, який давав право позивачу на призначення його суддею Херсонського обласного суду, а саме: на посаді стажиста Комсомольського районного суду м. Херсона з 01.08. 1989 року по 01.03.1991 року, консультанта цього ж суду з 01.03.1991 року по 27.12.1991 року а також юрисконсульта Багатогалузевого концерну «Співдружність» з 01.03.1995 року по 21.04.1998 року. Відповідно, спірний період відповідачем не досліджувався, рішення з даного питання не приймалося та дії чи бездіяльність відповідачем не вчинялися, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними.

Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 126 Основного Закону незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пунктом 4 частини п`ятої статті 126 Конституції України).

В силу ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із ч.1 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

В силу ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Вищою Радою Правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України, на адресу апеляційних та місцевих суддів направлено лист від 05.11.2018 року № 41783/09-18 "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді (далі лист № 41783/09-18).

Відповідно до пункту 2 листа № 41783/09-18, вимоги визначенні Законом СРСР від 04.08.1989 року № 328-1 "Про статус суддів в СРСР", діяли з 01.12.1989 року по 10.02.1993 року при обранні суддів вперше.

На момент обрання позивача вперше на посаду судді, а саме народного судді Комсомольського районного суду м. Херсона, діяв Закон СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-1 «Про статус суддів в СРСР», ч.1 ст.8 якого встановлювалось, що народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з пунктом 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими, зокрема і Законом СРСР № 328-1.

Разом з тим, з 07 травня 2022 року Закон СРСР № 328-1 не застосовується на території України згідно із Законом України «Про дерадянізацію законодавства України» № 2215-IX від 21.04.2022 року.

У зв`язку із чим, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наступний закон, який визначав статус суддів, а саме Закон України "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992 року, ч.1 ст.7 якого на день його прийняття встановлювала, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Частина 2 цієї ж статті Закону №2862-XII передбачала, що суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п`ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Отже, вимоги закону щодо наявності стажу роботи в галузі права для призначення особи як на посаду судді першої інстанції, так і на посаду другої інстанції, є незмінними два роки.

З цього питання також висловлювалася Велика Палата Верховного Суду, яка зазначила, що внесенні до статті 137 Закону № 1402-VIII зміни дозволили зараховувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення позивача на посаду судді (постанова від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19).

Зазначена правова позиція є актуальною та підтримана Верховним Судом в постанові по справі № 640/6062/19 від 13.05.2021 року.

Викладене свідчить про наявність у позивача права на зарахування до стажу роботи на посаді судді додатково двох років роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення його як вперше на посаду судді, так і на посаду судді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перед призначенням вперше на посаду судді мав повні два роки в галузі права, а саме:

- стаж на посаді стажиста Комсомольського районного суду м. Херсона з 01.08.1989 року по 01.03.1991 року 1 рік 7 повних місяців, які підлягають зарахуванню до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, як два роки роботи в галузі права.

Щодо вимоги про зарахування до стажу роботи на посаді стаж роботи ОСОБА_1 на посаді народного судді Комсомольського районного суду м. Херсона з 28.12.1991 року по 28.02.1995 року, то як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначений стаж врахований пенсійним органом, зокрема і при визначенні відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці, а отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувати до його стажу роботи на посаді судді період його роботи (досвід) за юридичною спеціальністю, а саме юрисконсульта Багатогалузевого концерну "Співдружність" з 01.03.1995 року по 21.04.1998 року, судова колегія вважає її необґрунтованою, оскільки необхідні два роки стажу роботи в області права для призначення на посаду судді як вперше, так і для призначення на посаду судді другої інстанції, враховані за рахунок стажу консультанта та стажиста Комсомольського районного суду м.Херсона.

Щодо рішення суду в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області зарахувати до його стажу роботи на посаді судді календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 3 місяці 9 днів, половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів), судова колегія погоджується з висновками суду про обґрунтованість заявлених вимог.

Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Тобто, позовні вимоги в частині зарахування строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою гуртуються на законі та вірно задоволені судом першої інстанції.

Крім того, спірне питання вже було предметом судового розгляду. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15.06.2017 року по справі № 766/8234/17, яке набрало законної сили, зобов`язано зараховувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: період проходження строкової військової служби 2 роки 3 місяці 9 днів та половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів). Проте, вказане рішення приймалось для обрахунку довічного грошового утримання за Законом «Про судоустрій і статус суддів» на час призначення та перерахунку довічного утримання.

Згідно із ч.3 ст.142 Закону № 1402-VI в редакції Закону № 1798 VIII від 21.12.2016, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи, що стаж роботи судді, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вже зараховано рішенням суду, яке набрало законної сили, а саме період проходження строкової військової служби 2 роки 3 місяці 9 днів та половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського з 01.09.1985 року по 30.06.1989 року (1 рік 9 місяців 15 днів), то стаж судді ОСОБА_1 повинен становити 25 років 11 місяців 14 днів та + 2 роки роботи у галузі права = 27 повних років.

Тобто, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 року, у відповідності до приписів ст.137 Закону № 1402, повинно становити 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а не 52%, як зазначено пенсійним органом у оскаржуваному рішенні.

Доводи пенсійного органу, що для визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці зарахуванню підлягає лише стаж роботи на посаді судді спростовуються приписами чинного законодавства та правовими висновками Верховного Суду.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зарахування до стажу роботи на посаді судді додатково двох років роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення ОСОБА_1 вперше, на посаду судді.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду частині відмови у позові підлягає скасуванню з ухвалення в цій частині нового рішення про часткове зарахування до стажу роботи судді двох років роботи в галузі права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 08 листопада 2021 року та ухвалою про прийняття до провадження від 27 березня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді додатково двох років роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення ОСОБА_1 вперше на посаду судді.

Прийняти в цій частині постанову, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді два років роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення ОСОБА_1 вперше на посаду судді (посаді стажиста Комсомольського районного суду м. Херсона з 01.08.1989 року по 01.03.1991 року, консультанта Комсомольського районного суду м. Херсона з 01.03.1991 року по 27.12.1991 року).

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко

Джерело: ЄДРСР 118146548

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Це наша справа. Шкода, що пропрацював все життя ще приходиться і доводити в суді своє право на отримання пенсії, яка передбачена Законом. Суд зазначив:

В силу ч.1 ст.116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із ч.1 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

В силу ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На момент обрання позивача вперше на посаду судді, а саме народного судді Комсомольського районного суду м. Херсона, діяв Закон СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-1 «Про статус суддів в СРСР», ч.1 ст.8 якого встановлювалось, що народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з пунктом 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими, зокрема і Законом СРСР № 328-1.

Разом з тим, з 07 травня 2022 року Закон СРСР № 328-1 не застосовується на території України згідно із Законом України «Про дерадянізацію законодавства України» № 2215-IX від 21.04.2022 року.

У зв`язку із чим, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наступний закон, який визначав статус суддів, а саме Закон України "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992 року, ч.1 ст.7 якого на день його прийняття встановлювала, що право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения