Рішення Черкаського ОАС про зобов'язання ТЦК і СП розглянути надіслану поштою заяву та надати відстрочку від мобілізації у зв'язку з наявністю батьків інвалідів ІІ групи

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року справа № 580/3541/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 14.03.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням мотивів суду, вказаних у рішенні.

В обґрунтування позову зазначено, що батьки позивача є особами з інвалідністю 2 групи. Інших осіб, які маю відповідно до закону утримувати батьків позивача немає. Тому, на думку позивача, він має право на отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Тому він звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами. Однак на вказану заяву отримав відповідь, якою позивачу роз`яснено про необхідність особисто прибути до ТЦК для оформлення відстрочки. Бездіяльність щодо надання відстрочки позивач вважає протиправною, а тому просить задовольнити позов/

Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

28.05.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що абз.9 п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, визначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлюють для військово зобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку. Отже, РТЦК та СП законодавчо уповноважений лише на оформлення відстрочок, наданих у встановленому порядку.

Повноваження надавати відстрочку від призову під час мобілізації належать районним військовим адміністраціям, а не РТЦК та СП.

Порядок надання відстрочки військовозобов`язаним встановлено мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України №322/2/2180дск, якою визначено, що заяви військовозобов`язаних про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 направляє до місцевого органу виконавчої влади із приєднаними документами, які підтверджують право військовозобов`язаних на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.

Заяви на відстрочку на ім`я начальника районної військової адміністрації (визначеної форми на затвердженому бланку) оформлюються після уточнення військово-облікових ознак у разі прибуття військовозобов`язаного за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розгляду заяв місцевими органами виконавчої влади та надходження документів, ІНФОРМАЦІЯ_2 виконує рішення щодо відстрочки, прийняті місцевими органами виконавчої влади.

З огляду на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначає, що не має повноважень надавати відстрочку від призову, не відмовляв позивачу в оформленні відстрочки та повідомив позивачу про необхідність прибути з документами, які підтверджують право військовозобов`язаного на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.

Оскільки позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не писав заяви на відстрочку встановленої форми, така заява не була направлена в РВА, рішення щодо можливості надання відстрочки позивачу прийняте не було, а тому у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні підстави для оформлення відстрочки.

Ухвалою від 29.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

Позивач засобами поштового зв`язку 14.03.2024 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із наявністю обох батьків з інвалідністю 2 групи.

До заяви додав копії: паспорта та РНОКПП; свідоцтва про народження; довідки про реєстрацію місця проживання; витягу про зареєстрованих у житловому приміщення; пенсійних посвідчень батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На вказану заяву, відповідач листом від 22.03.2024 №2/690 повідомив, що для оформлення права на відстрочку від призову у зв`язку з мобілізацією позивачу необхідно особисто з`явитись в другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 з оригіналами та завіреними копіями документів які дають право на відстрочку від призову.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому відстрочки від призову по мобілізації, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-ХІІ).

За визначенням ст.1 Закону №3543-ХІІ (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №2232-XII визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, абз.11 ч.1 ст.23 Закону №2232-XII (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.

Оцінюючи доводи позивача щодо бездіяльності Черкаського РТЦК у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, суд зазначає таке.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку №1487 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до підп.8 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Як установлено судом, позивач засобами поштового зв`язку 14.03.2024 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із наявністю обох батьків з інвалідністю 2 групи.

Отримання відповідачем вказаної заяви підтверджується його листом від 22.03.2024 №2/690.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Суд зазначає, що станом на час подання позивачем заяви (14.03.2024) порядок надання відстрочки було встановлено мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 №322/2/2180дск, якою визначено, що заяви військовозобов`язаних про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 направляє до місцевого органу виконавчої влади із приєднаними документами, які підтверджують право військовозобов`язаних на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації. Після розгляду заяв місцевими органами виконавчої влади та надходження документів, РТЦК та СП реєструє їх встановленим порядком та виконує прийняті місцевими органами виконавчої влади рішення.

За аналізу наведених норм, вбачається, що відповідач, отримавши заяву позивача з доданими документами, мав обов`язок направити її до місцевого органу виконавчої влади із приєднаними документами для прийняття відповідного рішення.

Разом з цим, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів у відповідь направив листа від 22.03.2024 №2/690, яким повідомив, що для підтвердження права на відстрочку від призову у зв`язку з мобілізацією позивачу необхідно особисто з`явитись в ІНФОРМАЦІЯ_2 з оригіналами документів які дають право на відстрочку від призову.

Суд враховує, що бездіяльність це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановленим порядком.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 14.03.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Разом з тим, під час розгляду справи змінилось правове регулювання спірних правовідносин.

Так, Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» внесено зміни у Закон №3543-ХІІ та за наведеними позивачем підставами відстрочки викладено п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ у такій редакції: Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560), яким зокрема, визначено процедуру надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

На підставі п.п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Відповідно до п.58, 60 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Отже, станом на час розгляду справи, рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації приймається комісією, створеною при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), за наслідками розгляду відповідних документів військовозобов`язаних.

На підставі ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом в спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також, відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17 викладено правові позиції про те, що «Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Таким чином, дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом».

В пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003, вказано: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

Як зазначено вище, нормативно-правовими актами, якими регулюються умови та порядок надання відстрочки від призову під час мобілізації є ст.23 Закону №3543-ХІІ та Порядок №560.

Враховуючи, встановлені судом обставини та наведені норми законодавства України, у т.ч. зміну правового регулювання під час розгляду справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 14.03.2024 та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.03.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ

Джерело: ЄДРСР 119719502

[ANTIRAID]

Суд ретельно вивчив, на відміну від посадових осіб, законодавство, що регулює питання відстрочки від мобілізації та зазначив:

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Суд зазначає, що станом на час подання позивачем заяви (14.03.2024) порядок надання відстрочки було встановлено мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 22.06.2015 №322/2/2180дск, якою визначено, що заяви військовозобов`язаних про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 направляє до місцевого органу виконавчої влади із приєднаними документами, які підтверджують право військовозобов`язаних на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації. Після розгляду заяв місцевими органами виконавчої влади та надходження документів, РТЦК та СП реєструє їх встановленим порядком та виконує прийняті місцевими органами виконавчої влади рішення.

За аналізу наведених норм, вбачається, що відповідач, отримавши заяву позивача з доданими документами, мав обов`язок направити її до місцевого органу виконавчої влади із приєднаними документами для прийняття відповідного рішення.

Разом з цим, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів у відповідь направив листа від 22.03.2024 №2/690, яким повідомив, що для підтвердження права на відстрочку від призову у зв`язку з мобілізацією позивачу необхідно особисто з`явитись в ІНФОРМАЦІЯ_2 з оригіналами документів які дають право на відстрочку від призову.

Суд враховує, що бездіяльність це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановленим порядком.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 14.03.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації.

Враховуючи, встановлені судом обставини та наведені норми законодавства України, у т.ч. зміну правового регулювання під час розгляду справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 14.03.2024 та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.