Рішення Ямпільського райсуду Вінницької області про скасування постанови за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. у зв'язку з можливістю ТЦК отримати інформацію з інших реєстрів

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2024 р. Справа153/1044/24

Провадження2-а/153/12/24-а

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ямпільського районногосуду Вінницькоїобласті перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позовні вимоги мотивовано наступним: 04 липня 2024 року через Укрпошту він отримав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Саме 04 липня 2024 року він дізнався про наявність оскаржуваної постанови №419 від 20 червня 2024 року, якою начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, його притягнув до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. У зв'язку із чим, просить суд поновити йому строк на оскарження вищевказаної постанови.

В оскаржуваній постанові представником відповідача зазначено, що 11 червня 2024 року ОСОБА_1 було доставлено прикордонниками до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно перевірки бази даних систем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» встановлено, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 . 11 червня 2024 року на вимогу посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 пред'явити свій військово-обліковий документ ОСОБА_1 не виконав, в порушення ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року. Згідно п.49 Порядку проведення призову громадян та військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року 3560 у період проведення мобілізації уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордон служби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом із документом, що посвідчують особу. ОСОБА_1 вказав, що в нього відсутній військово-обліковий документ призовника, оскільки він його не отримував. Якщо все ж таки ОСОБА_1 не отримав свій військово-обліковий документ, то це є його виною, оскільки він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 для його отримання. Вказане підтверджує факт порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач вважає постанову №419 від 20 червня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області незаконною, передчасною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України та є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

В постанові №419 від 20.06.2024 року вказано, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 був особисто повідомлений та не з'явився на розгляд справи. Позивач заперечує даний факт та вказує, що він особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але оскільки під РТЦК та СП було багато людей, військовий, який був на прохідній його не впустив. Таким чином, розгляд справи відбувся у його відсутність.

У оскаржуваний постанові зазначено, що 11 червня 2024 року на нього був складений протокол №159, але протокол не складається у разі вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, якщо особа не з'явилась без поважних причин або не повідомила причини неприбуття на виклик ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи неналежним чином повідомленою про дату, час та місце виклику, та за наявності у ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджуючих документів про отримання особою виклику.

З оскаржуваної постанови №419 від 20.06.2024 слідує, що 11.06.2024 року, згідно перевірки бази даних системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» встановлено, що він перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_7 в даній постанові засвідчує ту обставину, що він мав можливість та отримав з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов?язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відомості щодо нього, як військовозобов'язаного, та відповідно до примітки до ст.210 КУПАП, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд скасувати постанову №419 від 20 червня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.17).

Відповідно до ч.2ст.268 КАС Україниучасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст.286КАС Україниз моменту направлення такого повідомлення працівником суду.

Судом на підставі ч.4 ст.229 КАСу зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а копія постанови №419 від 20 червня 2024 року була направлена йому рекомендованим листом. Суд вважає достовірними доводи позивача про те, що він дізнався про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення 04 липня 2024 року отримавши її копію через Укрпошту. Отже пропущений позивачем строк на оскарження постанови слід поновити.

З досліджених судом письмових доказів, судом встановлено наступні фактичні обставини:

З копії постанови №419 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 20 червня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн. Підставою винесення даної постанови слугували наступні обставини: згідно листа військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 10.06.2024 ОСОБА_1 був виявлений 10.06.2024 о 17:48 год на північній околиці населеного пункту Іванків Могилів-Подільського району Вінницької області на напрямку Іванків (Україна) - Єгорівка (РМ) в районі прикордонного знаку №0175 на відстані 2500 метрів від лінії державного кордону України, як такий, який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер, та доставлений прикордонниками 11.06.2024 до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 . Згідно перевірки бази даних системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» встановлено, що останній перебуває на військовому обліку військовозобов?язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 . 11.06.2024 року на вимогу посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 пред?явити свій військово-обліковий документ ОСОБА_1 не виконав, в порушення ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі- Закон №3543-XII), пп.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що є додатком 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ №1487 від 30.12.2022. Згідно п.49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 (далі-Порядок №560), у період проведення мобілізації (крім- цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Пункт 25 Порядку №560 встановлює, що громаляни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий локумент (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред?являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. ОСОБА_1 у протоколі №159 від 11 червня 2024 року вказав, що в нього відсутній військово-обліковий документ призовника, оскільки він його не отримував. Згідно ч.2 ст.17 ЗУ «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров?я і віком, жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов?язок згідно із законодавством. Абзац 3,8 частини 3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов?язок і військову службу» закріплює, що військовий обов'язок, включає взяття громадян на військовий облік: дотримання правил військового обліку. Відповідно до п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (далі-Порядок), військовий облік військовозобов?язаних ведеться на підставі тимчасового посвідчення військовозобов?язаного чи військового квитка. Пункт 8 Порядку закріплює, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів у район (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому, взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових докуменів визначених у пункті 20 цього Порядку. Таким чином, якщо все ж таки ОСОБА_1 не отримав свій військово-обліковий документ, то це є його виною, оскільки особисто не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 для його отримання. Вищевказане, підтверджує факт порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно протоколу №159 за вх.№2035 від 11.06.2024 розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 11 год. 00 хв. 20.06.2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що ОСОБА_1 був особисто повідомлений під підпис, але на розгляд справи останній не прибув. На підставі ст.268 КУпАП у зв?язку з тим, що ОСОБА_1 було своєчасно сповіщено про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, дана адміністративна справа була розглянута за його відсутності. Копія постанови №419 від 20 червня 2024 року була направлена рекомендованим листом (а.с.6-7).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач чи його представники вжили всіх заходів щодо повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги.

Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначається посилання на протокол №159 від 11 червня 2024 року, однак відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність особи за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Разом з цим, згідно примітки ст.210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З оскаржуваної постанови №419 від 20 червня 2024 року вбачається, що 11 червня 2024 року ОСОБА_1 не виконав вимогу посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 пред?явити свій військово-обліковий документ. ІНФОРМАЦІЯ_9 після перевірки бази даних системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов?язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст.ст.1,5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України.

Відповідно доп.1Положення про територіальніцентри комплектуваннята соціальноїпідтримки -Територіальні центрикомплектування тасоціальної підтримкиє органамивійськового управління,що забезпечуютьвиконання законодавстваз питаньвійськового обов'язкуі військовоїслужби,мобілізаційної підготовкита мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_10 мав можливість та отримавіз системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» персональні дані військовозобов?язаного ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП, відповідно до примітки ст.210 КУпАП.

Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.77, 205, 241-246, 268-271, 286, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови задоволити.

ОСОБА_2 строк на оскарження постанови №419 від 20 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КупАП.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Вінницькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задоволити.

Скасувати постанову №419 від 20 червня 2024 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга нарішеннясуду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М. Дзерин

Джерело: ЄДРСР 120490986

[ANTIRAID]

Суд пославшись на прямі та недвозначні норми КУпАП без натягування сови на глобус прямо зазначив що:

Відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач чи його представники вжили всіх заходів щодо повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а також надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги.

Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, в оскаржуваній постанові зазначається посилання на протокол №159 від 11 червня 2024 року, однак відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Разом з цим, згідно примітки ст.210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

З оскаржуваної постанови №419 від 20 червня 2024 року вбачається, що 11 червня 2024 року ОСОБА_1 не виконав вимогу посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 пред'явити свій військово-обліковий документ. ІНФОРМАЦІЯ_9 після перевірки бази даних системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_10 мав можливість та отримав із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП, відповідно до примітки ст.210 КУпАП.