Рішення Вінницького ОАС про скасування зупинення реєстрації податкових накладних і зобов'язання їх зареєструвати

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 р.

Справа № 120/306/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" (далі також ТОВ "Райміжгоспшляхбуд", позивач, платник податку), яка подана його представником адвокатом Кравець Ростиславом Юрійовичем (представник позивача), до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН №9580508/03579466 від 25.09.2023, №9580507/03579466 від 25.09.2023, №10144953/03579466 від 12.12.2023 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні позивача № 1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023 та № 3 від 16.11.2023 датою їх подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» щодо надання в оренду нежитлових приміщень, були складені податкові накладні № 1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023 та № 3 від 16.11.2023, які в подальшому були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН). Згідно з отриманими квитанціями документ було доставлено та прийнято, однак реєстрацію податкових накладних - зупинено. Причиною зупинення реєстрації накладних зазначено їх відповідність вимогам пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операції". Як зазначає позивач, ним на виконання вказівок контролюючого органу надано письмові пояснення та копії всіх наявних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом, у зв`язку з чим були складені відповідні податкові накладні. Проте, рішеннями відповідача 1 №9580508/03579466 від 25.09.2023, №9580507/03579466 від 25.09.2023, №10144953/03579466 від 12.12.2023 відмовлено у реєстрації податкових накладних з причин ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН.

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся зі скаргами до відповідача 2, однак його скарги за наслідками процедури адміністративного оскарження були залишені без задоволення. Позивач вважає оскаржувані рішення відповідача 1 протиправними, позаяк складені ним податкові накладні в повній мірі відповідають всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, а проведені господарські операції підтверджуються всіма наявними доказами, які надавалися контролюючому органу. Наведені обставини спонукали позивача звернутися до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Ухвалою від 26.01.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

06.02.2024 на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України, в яких відповідачі просять у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник ГУ ДПС у Вінницькій області зіслався зокрема на те, що позивачем надіслано на реєстрацію 3 ПН, реєстрацію яких було зупинено, одна із наведених причин: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Відповідач 1 вказує, що товариство направило Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та надано копії документів. За результатами розгляду наданих платником документів Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про надання платникові повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Причина направлення додаткового повідомлення пов`язана із нерозкриттям змісту спірної господарської операції, не наданням акту звірки по взаєморозрахунках з контрагентом. Платником надіслані додаткові документи. За результатами їх розгляду Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з причин документального не підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача 1, спростовуючи доводи позивача, зазначив, що заявник фактично просить суд перебрати на себе функцію контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на реєстрацію спірних податкових накладних, що на думку органу ДПС є неправомірною вимогою та не може бути задоволена.

В своїх доводах представник відповідача 1 покликається на постанову від 21.05.2019 року у справі 0940/1240/18, де Верховний Суд звернув увагу, що дослідження первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови в реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач не виконав вимог Податкового Кодексу та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив з реєстрації податкової накладної.

Щодо витрат на правничу допомогу представник відповідача 1 зазначив, що вони є не співмірними зі складністю адміністративної справи та витраченим часом на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню.

Представник ДПС України в обґрунтування свого відзиву зазначив що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. На думку відповідача 2, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповіді на відзив від представника позивача до суду не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" як юридична особа зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ: 03579466) та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області, є платником податку на додану вартість.

Також судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 27.09.2007, укладеного між Приватним підприємством виробничо-комерційним підприємством «Укрпостач» та Позивачем, останнім було придбано нерухоме майно комплекс, розташований за адресою: Вінницька обл., Гайсинський р., м. Гайсин, вул. 50 років СРСР, буд. 2-А, що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів №4682515 від 27.09.2007.

На підставі даного правочину, 25.12.2007 позивач у Комунальному підприємстві «Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєстрував право власності на набутий за договором від 27.09.2007 комплекс, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності №17191733 від 25.12.2007.

Таким чином, з 25.12.2007 ТОВ "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" є власником нерухомого майна комплексу за адресою Вінницька обл., Гайсинський р., м. Гайсин, вул. 50 років СРСР, буд. 2-А.

З метою реалізації свого права власності, 01.09.2022 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» було укладено договір оренди нежитлового приміщення №01-09/22 (далі - Договір).

За цим Договором Орендодавець (Позивач) зобов`язався передати, а Орендар (ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля») зобов`язався прийняти у тимчасове користування два нежитлових приміщення, розташованих за адресою: Вінницька обл., Гайсинський район, м. Гайсин, пров. Механізаторів, 2-А, а саме «Склад» площею 1595,5 кв.м. та «Склад» площею 1271,0 кв. м., також сплачувати щомісячно 128 992, 50 грн. (з розрахунку 45 грн. за 1 кв.м.) (пункти1.1, 4.1 Договору).

На виконання умов Договору, 01.09.2022 позивачем було передано ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» зазначені нежитлові приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі, який є Додатком №2 до Договору.

Згодом 29.09.2023 року між позивачем та ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» було укладено Додаткову угоду №01 до Договору, згідно з якою сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати за користування приміщенням складає 154 791,00 грн, у тому числі ПДВ 25 798,50, з розрахунку 54,00 грн. у тому числі ПДВ 9,00 грн. за 1 квадратний метр орендованої площі на місяць.

ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» в свою чергу здійснювала регулярні щомісячні платежі на визначену Договором суму.

Так, з обставин справи слідує, що у липні 2023 року позивач зареєструвався як платник податку на додану вартість, у зв`язку із чим у нього виник обов`язок реєструвати у контролюючому органі податкові накладні щодо наданих послуг.

З метою виконання цього обов`язку позивачем за допомогою програми електронного документообігу до контролюючого органу було подано:

- 14.08.2023 податкову накладну №1 від 31.07.2023 на загальну суму 128992,50 грн., в т.ч. ПДВ 21498,75 грн.;

- 29.08.2023 податкову накладну №1 від 03.08.2023 на загальну суму 128992,50 грн., в т.ч. ПДВ 21498,75 грн.;

- 24.11.2023 податкову накладну №3 від 16.11.2023 на загальну суму 154791 грн., в т.ч. ПДВ 25798,50 грн.

У вказаних податкових накладних якраз і були відображені суми отриманих від ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» орендних платежів за платіжними інструкціями №Z30713012 від 01.08.2023 в сумі 128992,50 грн. (за липень 2023 року), №Z30802482 від 03.08.2023 в сумі 128992,50 грн. (за серпень 2023 року) та №Г33200010 від 16.11.2023 в сумі 154791 грн. (за листопад 2023 року) та сплаченого з них податку на додану вартість.

Водночас, за результатами розгляду вказаних податкових накладних позивачу було направлено квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 14.08.2023 реєстраційний №9204912819 (щодо податкової накладної №1 від 31.07.2023), від 29.08.2023 реєстраційний №9219524976 (щодо податкової накладної №1 від 03.08.2023) та від 24.11.2023 реєстраційний №9319353105 (щодо податкової накладної №3 від 16.11.2023), у зв`язку з тим, що як зазначив контролюючий орган: «Обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».

Окрім цього, даними квитанціями позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з цим, позивачем 18.08.2023, 07.09.2023 та 28.11.2023 було направлено до контролюючого органу повідомлення №20/08, №21/09 та №32/11 відповідно, якими було повідомлено контролюючий орган про подачу документів, що підтверджують реальність здійснених операцій.

До повідомлень на підтвердження реальності здійснених операцій, у вигляді додатків додавалися документи, а саме: Договір оренди №01-09.22 від 01.09.2022 року з додатками та додаткова угода №01 від 29.09.2023 року; Акти наданих послуг №48 від 31.07.2023 року, №51 від 31.08.2023 року та №60 від 30.11.2023 року; Платіжні інструкції №Z30713012 від 01.08.2023 року, №Z30802482 від 03.08.2023 року та №Г33200010 від 16.11.2023 року; витяг про реєстрацію права власності №17191733 від 25.12.2007 року.

Сторонами спору не заперечується, та відповідач у своєму відзиві повідомив, що за результатами розгляду документів платника податків, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області 11.10.2023 направлено ТОВ "Райміжгоспшляхбуд" "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.09.2023 № 9494586/03579466, від 11.09.2023 № 9494392/03579466 та від 04.12.2023 № 10072716/03579466.

Як зазначає позивач, для уточнення додаткової інформації "Райміжгоспшляхбуд" 18.09.2023 (щодо ПН № 1 від 31.07.2023 та № 1 від 03.08.2023), а 06.12.2023 (щодо ПН № 3 від 16.11.2023) було направлено контролюючому органу додаткові документи, а саме рішення виконкому Гайсинської МР № 427 від 18.12.2002, додаток до рішення виконкому Гайсинської МР від 12.12.2002 б/н, витяг з державного реєстру правочинів №4682515 від 27.09.2007, податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік. Окрім того в повідомленні від 06.12.2023 додатково було надано ОСВ по рахунку 361, а також повідомлено інформацію щодо площ об`єктів оренди, відомості про які містяться в Договорі оренди № 01-09/22 від 01.09.2022.

Втім, Комісія ГУ ДПС у Вінницькій області розглянувши подані додаткові документи та пояснення прийняла рішення №9580508/03579466 від 25.09.2023 (щодо податкової накладної №1 від 31.07.2023), №9580507/03579466 від 25.09.2023 (щодо податкової накладної №1 від 03.08.2023), №10144953/03579466 від 12.12.2023 (щодо податкової накладної №3 від 16.11.2023), якими відмовила у реєстрації податкових накладних, що були подані позивачем 31.07.2023 та 03.08.2023.

Підставою для прийняття даних рішень контролюючим органом зазначено: «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Не погоджуючись з таким рішенням, 29.09.2023 позивачем було подано скарги №23/09 (щодо рішення №9580508/03579466), №24/09 (щодо рішення №9580507/03579466), а 19.12.2023 - скаргу №37/12 (щодо рішення №10144953/03579466) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня ДПС України, яка своїми рішеннями від 09.10.2023 №72497/03579466/2 та №72477/03579466/2, а також від 26.12.2023 87863/03579466/2 скарги позивача залишила без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії регіонального рівні - без змін.

Отже, незгода позивача із рішенням контролюючого органу №9580508/03579466 від 25.09.2023, №9580507/03579466 від 25.09.2023, №10144953/03579466 від 12.12.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023 та № 3 від 16.11.2023в ЄРПН спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України ) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п. п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг за правилом п. 188.1 ст. 188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

На виконання положень ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації направлених позивачем податкових накладних № 1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023 та № 3 від 16.11.2023 слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Так, відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку №1165 (в редакції Постанов КМ № 1428 від 23.12.2022, № 574 від 02.06.2023), до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Тобто, змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику конкретні вимоги щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Водночас, судом встановлено, що контролюючим органом не наведено належного обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Виходячи із положень Порядку № 1165, метою зупинення реєстрації податкових накладних є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.

Суд зазначає, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, наведені вказані недоліки квитанцій окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відтак невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд також і у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.

Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520 в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що у кожній з наведених квитанціях про зупинення реєстрації ПН була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, на виконання даних вимог квитанцій позивачем 18.08.2023 (щодо ПН № 1 від 31.07.2023), 07.09.2023 (щодо ПН № 1 від 03.08.2023) та 28.11.2023 (щодо ПН № 3 від 16.11.2023) було направлено до контролюючого органу повідомлення №20/08, №21/09 та №32/11 відповідно, якими було повідомлено контролюючий орган щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та правомірності складання податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Зокрема, контролюючому органу додатково надано: Договір оренди №01-09.22 від 01.09.2022 року з додатками та додаткова угода №01 від 29.09.2023 року; Акти наданих послуг №48 від 31.07.2023 року, №51 від 31.08.2023 року та №60 від 30.11.2023 року; Платіжні інструкції №Z30713012 від 01.08.2023 року, №Z30802482 від 03.08.2023 року та №Г33200010 від 16.11.2023 року; витяг про реєстрацію права власності №17191733 від 25.12.2007 року.

Отже, до своїх письмових пояснень, позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Втім, за результатами розгляду наданих платником податків документів, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області направлено повідомлення від 11.09.2023, від 11.09.2023, від 04.12.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН.

У своєму відзиві ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що причиною направлення таких повідомлень слугувало те, що платником не розкрито зміст господарської операції, неможливо встановити наявність складських приміщень та інших об`єктів оподаткування, неможливо встановити загальну площу нерухомого майна та площу, яка здається в оренду.

Як вказує позивач для уточнення додаткової інформації ним надано відповідні повідомлення та додаткові докази що стосуються спірного об`єкту нерухомого майна такі як рішення виконкому Гайсинської МР № 427 від 18.12.2002, додаток до рішення виконкому Гайсинської МР від 12.12.2002 б/н, витяг з державного реєстру правочинів №4682515 від 27.09.2007, податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, рішеннями відповідача 1 №9580508/03579466 від 25.09.2023 (щодо податкової накладної №1 від 31.07.2023), №9580507/03579466 від 25.09.2023 (щодо податкової накладної №1 від 03.08.2023), №10144953/03579466 від 12.12.2023 (щодо податкової накладної №3 від 16.11.2023), було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023, № 3 від 16.11.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких було зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Водночас суд враховує, що позивач надав необхідний пакет документів, а також додаткові письмові пояснення. Під час розгляду справи такі пояснення та документи податковим органом з наведенням належного і переконливого обґрунтування не спростовано.

Натомість аналіз поданих позивачем документів дозволяє зробити висновок, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірних господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023, № 3 від 16.11.2023.

Зокрема, доводи відповідача 1 про те, що платником не розкрито зміст господарської операції є безпідставним, позаяк товариством надано як копію Договору оренди від 01.09.2022 так і докази отримання коштів за результатами його виконання. Відсутність акту звірки по взаєморозрахунках із контрагентом не є тим виключним документом, який стосується змісту господарської операції, а тому його надання не є обов`язковим. Також не заслуговує на увагу і твердження відповідача про те, що відповідно до наданих документів неможливо встановити площу нерухомого майна та площу, яка надається в оренду. З цього приводу суд зазначає, що інформації про площу, яка здається в оренду міститься в Договорі оренди нежитлового приміщення №01-09/22 від 01.09.2022, а також у актах наданих послуг № 48 від 31.07.2023, №51 від 31.08.2023, № 60 від 30.11.2023, які надавалися відповідачу разом із повідомленнями про надання пояснень та додаткових документів, які останній залишив поза увагою. Такі ж документи надавалися позивачем і в якості додатків до поданих скарг на адресу Комісії ДПС України, тобто їх наявність в контролюючого органу не викликає сумнівів.

Більше того, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків кориговання в ЄРПН у графі "Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)" контролюючим органом не зазначено документів, неподання яких стало підставою для прийняття відповідних рішень.

Суд іще раз наголошує, що податкове зобов`язання, як і обов`язок скласти податкову накладну, кореспондує з правилом "першої події" (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

У спірних правовідносинах правилом "першої події" є факт оплати наданих послуг оренди нерухомого майна. В цьому випадку позивачем надано контролюючому органу усі первинні та інші документи, з якими пов`язуються обставини складання податкових накладних №1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023, № 3 від 16.11.2023. Тобто, аналіз поданих позивачем документів дозволяє зробити висновок, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операцій та підтверджують наявність достатніх підстав для складення податкових накладних.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність складання позивачем податкових накладних, суд доходить висновку, що у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН направлених позивачем податкових накладних №1 від 31.07.2023, № 1 від 03.08.2023, № 3 від 16.11.2023.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і такими, що підлягають скасуванню рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №9580508/03579466 від 25.09.2023, №9580507/03579466 від 25.09.2023, №10144953/03579466 від 12.12.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 31.07.2023, №1 від 03.08.2023, №3 від 16.11.2023 відповідно в ЄРПН.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні позивача в ЄРПН, то суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних №1 від 31.07.2023, №1 від 03.08.2023, №3 від 16.11.2023 в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали проведення такої реєстрації судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" №1 від 31.07.2023, №1 від 03.08.2023, №3 від 16.11.2023 датою їх подання на реєстрацію, як про те просить позивач.

При цьому суд враховує, що прийняття такого рішення не є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, про що безпідставно наголошують відповідачі.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, як видно, відшкодовуються витрати, які підлягають оплаті відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно платіжної інструкції № 225 від 27.12.2023 позивачем сплачено судовий збір в сумі 10736 грн.

Так, суд враховує, що позивачем заявлено три позовних вимоги немайнового характеру (оскарження трьох окремих рішень про відмову в реєстрації податкових накладних). При цьому вимоги зобов`язального характеру є похідними від первинних позовних вимог, а тому в цілях оплати судовим збором вимога про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії вважається однією позовною вимогою.

Згідно положень підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Дана позовна заява подана до суду в січні 2024 року.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028,00 гривні.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 9084 грн. (як за 3 позовних вимоги немайнового характеру) належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України в рівних частинах (по 4542 грн. з кожного).

Судовий збір, який сплачений позивачем в більшому розмірі, ніж встановлений законом, може бути повернутий позивачу за його клопотанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд враховує ту обставину, що в поданому адвокатом Кравцем Р.Ю. до суду попередньому розрахунку витрат на правничу допомогу міститься посилання на ч. 7 статті 139 КАС України щодо можливості подання усіх доказів понесення витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Адже наразі в матеріалах справи відсутній, наприклад, договір про надання правничої допомоги як необхідний доказ визначення розміру витрат на правничу допомогу, дослідження умов якого для суду є обов`язковим при вирішенні даного питання.

За наведених обставин, питання щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом в окремому порядку за наслідками подання позивачем відповідної заяви та усіх доказів, що стосуються понесення таких витрат, на протязі п`яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку, визначеному частиною 4 статті 143 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №9580508/03579466 від 25.09.2023, №9580507/03579466 від 25.09.2023, №10144953/03579466 від 12.12.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" (ідентифікаційний код 03579466) №1 від 31.07.2023, №1 від 03.08.2023, №3 від 16.11.2023 датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4542 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинське міжгосподарське підприємство "Райміжгоспшляхбуд" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4542 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 29.07.24.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинське міжгосподарське підприємство «Райміжгоспшляхбуд» (вул. Заводська, 137, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ: 03579466);

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач 2: Державна податкова служба України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович

Джерело: ЄДРСР 120659809

[ANTIRAID]

Це наша справа. В чергове довели безпідставність зупинення податковою реєстрації податкових накладних й відсутності з боку податкової будь-яких пояснень щодо підстав зупинення. Дуже шкода, що крім платників податків за таке свавілля податкова не несе відповідальності.

Суд зазначив:

Водночас, судом встановлено, що контролюючим органом не наведено належного обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Суд зазначає, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, наведені вказані недоліки квитанцій окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.