Рішення Дніпропетровського ОАС щодо відсутності повноважень ТЦК визнавати нікчемним бронювання та зобов'язання поставити на спеціальний облік військовозобов'язаного зарахованого до оперативного резерву

[ANTIRAID]

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

Справа №160/12950/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12950/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2024 року Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 08.07.2024 року.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік. Позивач зазначає, що є заброньованим, в зв`язку з чим відповідач протиправно не застосовує до позивача обов`язкові наслідки наявності у позивача відповідного правового статусу

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/12950/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12950/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

28 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що наказ Мінекономіки про бронювання позивача є нікчемним правочином та не підлягає виконанню. Також вказує, що вилучив у позивача військовий квиток для оновлення особистих даних шляхом внесення всіх необхідних записів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації як резервіста, а саме: внесення запису щодо проходження ВЛК, запису про призов на військову службу та підстави призову. Просить продовжити строк на подання відзиву в зв`язку з перебуванням представника в щорічній відпустці.

Суд продовжує відповідачу строк на подання відзиву, приймає та враховує такий відзив при розгляді справи по суті.

23 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що законодавством не встановлено обмежень щодо бронювання резервістів, лист Генерального штабу Збройних Сил України від 09.04.2024 року №300/1/С/2527/ДСК містить загальні пропозиції щодо роботи та не забороняє оформлення відстрочки заброньованому резервісту.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно військового квитка позивача від 22.06.2016 року серії НОМЕР_3 позивача призвано на строкову військову службу 22.06.2016 року та демобілізовано 20.12.2017 року. Також в наявності відомості про зарахування позивача наказом від 22.06.2016 року №128 до військової частини НОМЕР_4 , а також про виключення зі списків особового складу цієї військової частини згідно наказу від 20.12.2017 року №264.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 20.12.2017 року №264 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з одночасним зарахуванням на особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги відповідно до вимог частини першої ст. 26-2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на військовий облік направлено до відповідача.

Листом від 26.04.2024 року №13/4213 представнику позивача повідомлено, що позивач є резервістом, зарахований до оперативного резерву першої черги наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 20.12.2017 року №264 та проходить військову службу у військовому резерві, а отже не підлягає зарахування на спеціальний військовий облік (бронювання) та підлягає призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Листом від 26.04.2024 року №13/4214 позивачу надано аналогічну вищевказаній відповідь.

Згідно наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаних від 08.12.2023 року №19010 заброньовано, зокрема, за ДП «КБ «Південне», зокрема, позивача. Надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.

Ця ж обставина підтверджується і витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, складеного ДП «КБ «Південне». Відстрочку надано до 08.06.2024 року.

Також ДП «КБ «Південне» складено повідомлення про бронювання військовозобов`язаного.

Листом ДП «КБ «Південне» від 18.12.2023 року №35/1071 відповідачу направлено повідомлення про бронювання в т.ч. позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відстрочки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Оскільки формалізованим проявом поведінки відповідача, яка оскаржена в цій справі, є листи відповідача від 26.04.2024 року, нормативно-правове регулювання наводиться в редакції, чинній станом на цю дату.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII) щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною другою ст. 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.

За ч.1 ст. 26-2 Закону №2232-ХІІ в особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов`язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Статтею 35 Закону №2232-ХІІ визначено, що на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Особливості ведення військового обліку резервістів в органах військового управління, військових частинах, у відповідних міських (районних) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки встановлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.

Згідно з ч. 1, 8 ст. 39-1 Закону №2232-ХІІ для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не підлягають також громадяни України, визначені абзацами четвертим - дванадцятим частини першої та частиною другою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Частиною першою ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі Закон №3543-XII) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону №3543-XII підприємства, установи і організації зобов`язані

- вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.

- сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов`язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин.

Згідно ст. 24 Закону №3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону №3543-XII порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань визначає Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 (далі Порядок №76).

Згідно п. 2 Порядку №76 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку №76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов`язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.

Органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12, а також переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. № 493.

За п. 6 Порядку №76 підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов`язаних за формою згідно з додатком 2.

В обґрунтуванні зазначається:

дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, установі і організації, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційного завдання (замовлення);

інформація про відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Згідно з п. 9 Порядку №76 з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання.

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.

Пунктом 10 Порядку №76 передбачено, що за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов`язаних.

Відповідно до п. 11 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов`язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов`язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов`язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п`ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов`язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов`язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Пунктом 12 Порядку №76 встановлено, що надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;

3) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

4) позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

5) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;

6) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.

У випадках, зазначених у підпунктах 2-6 цього пункту, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п`ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов`язаного витяг, виданий відповідно до пункту 11 цього Порядку, та надсилають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4).

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487).

Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

За п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Указом Президента України від 29.10.2012 року №618/2012 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення).

За п. 3 Положення громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, а в особливий період особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров`я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов`язковому порядку.

Пунктом 120-1 Положення (в редакції, чинній станом на дату звільнення позивача з військової служби) передбачалося, що під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов`язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.

Відповідно до п. 120-2 Положення призов резервістів військового оперативного резерву на військову службу здійснюється у випадках та порядку, визначених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно п. 1 наданого відповідачем розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України, доведеного листом Генерального штабу Збройних Сил України від 09.04.2024 року №300/1/С/2527/ДСК, визначено порядок поводження центрів комплектування та соціальної підтримки з документами на підтвердження бронювання осіб. В свою чергу за п. 3 цього розпорядження запропоновано не здійснювати зарахування на спеціальний військовий облік військовозобов`язаних після проведення звірення у випадках, якщо громадянин включений до військового оперативного резерву.

Згідно п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі Положення №154) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно п. 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати:

- ведення персонально-якісного обліку (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) військовозобов`язаних;

- здійснювати контроль за бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час в органах державної влади.

Згідно п. 4 Порядку №1487 завданням військового обліку є: організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Визначальними обставинами цієї справи є те, що позивач, перебуваючи в статусі резервіста (при звільненні був зарахований до оперативного резерву) був заброньований, що відповідач визначає підставою для незарахування позивача на спеціальний облік.

Суд констатує відсутність імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві, сам відповідач такого нормативного положення не навів.

Також суд зазначає, що п. 11 Порядку №76 передбачає імперативний обов`язок відповідача у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання рішення про бронювання військовозобов`язаного зарахувати його на спеціальний військовий облік. В цьому відношенні наявність у позивача статусу резервіста не змінює зміст рішення про бронювання позивача та не впливає на юридичні властивості та правові наслідки такого рішення. Відповідно, єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача після отримання відомостей про бронювання позивача, було зарахування позивача на спеціальний облік.

Суд наголошує, що відповідач як центр комплектування та соціальної підтримки не має повноважень для прийняття рішення про зарахування чи незарахування особи на спеціальний військовий облік. Наявна система правового врегулювання спірних правовідносин передбачає узгодженість факту бронювання з фактом перебування на спеціальному військовому обліку, розвивання та відокремлення цих обставин щодо однієї особи нівелює наявну систему законодавчого врегулювання спірних правовідносин, за якої центри комплектування та соціальної підтримки мають відокремити заброньованих осіб від інших осіб, які перебувають на обліку в такому центрі комплектування, шляхом зарахування заброньованих осіб на спеціальний військовий облік.

Також суд зазначає, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання рішення Мінекономіки про бронювання особи нікчемним.

Суд підкреслює, що відповідач не виконує рішення Мінекономіки про бронювання особи. Так, на відміну від відстрочок, які підтверджуються центрами комплектування та соціальної підтримки та щодо яких саме останніми видаються відповідні посвідчення, заброньовані особи мають відстрочку вже в силу факту їх бронювання, центр комплектування та соціальної підтримки лише сприймає цей факт та здійснює облік особи відповідним чином, не приймаючи при цьому жодних рішень щодо права особи на відстрочку. Це очевидно вбачається з положень п. 11 Порядку №76, згідно яких факт надання відстрочки (а не право на відстрочку) підтверджується витягом з наказу Мінекономіки.

Це має значення також в аспекті заявлених позовних вимог, адже позивач фактично оспорював ненадання йому відстрочки, хоча така відстрочка у позивача наявна в силу факту його бронювання, а не надається відповідачем.

Також суд звертає увагу на те, що позиція позивача в цій справі зводиться до надання переваги листу Генерального штабу Збройних Сил України, яким запропоновано діяти певним чином, над системою правового регулювання, яка визначена законами України та постановами Кабінету Міністрів України, що мають вищу юридичну силу та обов`язковий характер (не пропонують поводитись певним чином, а визначають зміст правила поведінки). Це має значення в т.ч. згідно принципу законності, закріпленого в ст. 19 Конституції України.

Суд звертає увагу, що обставини статусу у позивача резервіста могли б бути предметом звернення відповідача до Мінекономіки для прийняття останнім юридично значущих рішень, однак в будь-якому випадку не є підставою для заперечення відповідного правового статусу позивача, який йому надано Мінекономіки. Такі дії відповідача не мають правових підстав та є необґрунтованими.

Узагальнюючи вищевказане суд констатує протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік.

В аспекті вирішення питання про ефективний захист прав позивача суд зазначає, що відповідач в своїх листах від 26.04.2024 року відмовив позивачу в зарахуванні на спеціальний військовий облік, чим порушив права позивача. Водночас, відповідач не вчиняв та не міг вчинити жодних дій щодо надання позивачу відстрочки, оскільки вона в нього наявна незалежно від позиції відповідача в силу самого факту бронювання позивача. Отже, ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік та зобов`язання відповідача здійснити таке зарахування. При цьому слід зазначити, що датою вчинення бездіяльності є не 26.04.2024 року, адже відповідач повинен був здійснити відповідні дії одразу після отримання відомостей про бронювання позивача, що оформлено повідомленням підприємства позивача, направленого відповідачу листом від 18.12.2023 року. Саме впродовж 5 днів з дати отримання такого повідомлення відповідач мав обов`язок зарахувати позивача на спеціальний військовий облік.

Строк дії відстрочки позивача в зв`язку з бронюванням згідно витягу з наказу Мінекономіки від 08.12.2023 року №19010 про бронювання позивача спливав 08.06.2024 року. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 07.05.2024 року №516 автоматично продовжено строк дії відстрочок на місяць, а згодом, з урахуванням змін згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 року №642 на три місяці. Отже, позивач є заброньованим до 08.09.2024 року. Відповідно, відповідач все ще має правові підстави та обов`язок для зарахування позивача на спеціальний військовий облік.

Оскільки йдеться про виконання імперативного положення законодавства та відсутність у відповідача жодного іншого правомірного варіанту поведінки, втручання в дискреційні повноваження відповідача відсутні.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.05.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незарахування ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особи, яка є заброньованою.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особу, яка є заброньованою.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко

[ANTIRAID]

Суд вчергове встановив протиправність дій ТЦК щодо незарахування заброньованих на спеціальний військовий облік та використання наказів ДСК, що суперечать Закону. Суд зазначив:

Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

За п. 17 Порядку №1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Військовозобов`язані, які згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.

Визначальними обставинами цієї справи є те, що позивач, перебуваючи в статусі резервіста (при звільненні був зарахований до оперативного резерву) був заброньований, що відповідач визначає підставою для незарахування позивача на спеціальний облік.

Суд констатує відсутність імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві, сам відповідач такого нормативного положення не навів.

Також суд зазначає, що п. 11 Порядку №76 передбачає імперативний обов`язок відповідача у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання рішення про бронювання військовозобов`язаного зарахувати його на спеціальний військовий облік. В цьому відношенні наявність у позивача статусу резервіста не змінює зміст рішення про бронювання позивача та не впливає на юридичні властивості та правові наслідки такого рішення. Відповідно, єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача після отримання відомостей про бронювання позивача, було зарахування позивача на спеціальний облік.

Суд наголошує, що відповідач як центр комплектування та соціальної підтримки не має повноважень для прийняття рішення про зарахування чи незарахування особи на спеціальний військовий облік.

Також суд зазначає, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання рішення Мінекономіки про бронювання особи нікчемним.