Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька Про визнання виконавчого напису нотаріуса не дійсним

[AntiBank]

Справа № 2-3149 2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року Ворошиловський районний суд м.Донецька у складі:

Головуючого - судді Бухтіярової І.О.

при секретарі – Галич Л.В.

з участю – представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шульженко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Акціонерно-комерційний банк Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса не дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса не дійсним, посилаючись на наступні обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог: 05.03.2007 року між ТОВ «Шахтне спеціальне управління-21» і ВАТ «АКБ «Капітал» був укладений кредитний договір №12/2007, згідно якому банком був виданий ТОВ «ШСУ-21» кредит з оплатою 21% річних на строк до 04.03.2011 року. Додатковою угодою від 17.04.2008 року до кредитного договору №12/2007 процентну ставку було збільшено до 23% річних.

Згідно з договором іпотеки від 16.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Фесик С.В. реєстровий номер 2426, ОСОБА_3 виступив майновим поручителем за ТОВ «ШСУ-21» і надав в іпотеку об'єкт нерухомості - підвальне приміщення, площею 310,6 кв.м, розташоване по вул.Челюскінців,49 у м. Донецьку і що належить позивачу на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.08.2005 року.

31.03.2009 року ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №1676 від 17.03.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконаний приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. 17.03.2009 року.

10.02.2010 року державним виконавцем ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька приміщення було описане і арештоване.

26.05.2010 року позивачу стало відомо, що 12.05.2010 року ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню ще одного виконавчого напису № 2835 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконаний приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. від 27.04.2010 року.

Вважає, що виконавчі написи про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконані приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. повинні бути визнані недійсними по наступних підставах.

1) що стосується виконавчого напису №1676 від 17.03.2009 року:

Згідно п.282 розділу 32 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 із змінами, «для стягнення грошових сум або витребування майна нотаріуси виконують виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість».

Відповідно до п.283 Інструкції «виконання виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання і (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після закінчення 30 днів з моменту отримання іпотекодателем і боржником, письмової вимоги про усунення порушень».

Крім того, п.284 Інструкції, Перелік документів, по яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, встановлюють, що нотаріус виконує виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Також, згідно п.286 Інструкції «при виконанні нотаріального напису нотаріус зобов'язаний перевірити чи обгрунтовано подані для стягнення документи, передбачені в Переліку документів №1172, по яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Вважає, що при виконанні виконавчого напису №1676 від 17.03.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, приватний нотаріус Морозов В.І. порушив положення перерахованих пунктів Інструкції і Переліку №1172, оскільки виконав виконавчий напис по спірній заборгованості, оскільки з жовтня 2008 року банк налічує заборгованість по кредиту виходячи з процентної ставки 27 % річних, не дивлячись на те, що додаткова угода боржником, ТОВ «ШСУ-21» з банком не підписано. Відповідний лист банку №4/3075 від 24.10.2008 року, підтверджуюче, що додаткова угода до кредитного договору про збільшення процентної ставки до 27% річних підписано не було, додається. Також, і боржник і майновий поручитель не згодні з сумами прострочених відсотків, пені, штрафних санкцій, які нараховуються банком. Крім того, нотаріусом виконаний виконавчий напис в час, коли термін виконання зобов'язання не закінчився (термін виконання зобов'язань за кредитним договором закінчується 04.03.2011 року), що суперечить вимогам Переліку №1172.

Також, нотаріус виконав виконавчий напис не переконавшися в отриманні боржником і іпотекодателем письмової вимоги від кредитора протягом лютого-березня 2009 року про усунення порушень, тобто про виконання зобов'язань за договором.

2) що стосується виконавчого напису №2835 від 27.04.2010 року, то вона також виконана по спірній заборгованості, під час дії кредитного договору, термін по якому ще не минув.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05.12.2007 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.08.2005 року, яким за ОСОБА_3 було визнане право власності на приміщення площею 310,6 кв.м., розташоване в літ.А-3 по АДРЕСА_2, було скасовано і справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.01.2009 року заява ОСОБА_3 про визнання права власності на приміщення по АДРЕСА_2 було залишено без розгляду.

Просить визнати виконавчі написи № 1676 від 17.03.2009 року, № 2835 від 27.04.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки - підвальне приміщення площею 310,6 кв.м., розташоване в літ.А-3 по АДРЕСА_2 в м. Донецьку, виконану приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. недійсними.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримувала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

У судовому засіданні представник відповідача Шульженко Д.Ю., позов не визнав, суду пояснив, що 05 березня 2007 року між Банком і ТОВ «Шахтне спеціальне управління -21» укладений Кредитний Договір №12/2007, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в порядку та на умовах, визначених договором, а саме: кредит в сумі 500 000,00 грн. (п'ятьсот тисяч гривень 00 коп.) строком з 06 березня 2007 р. до 04 березня 2011 р. зі сплатою 21 % відсотків річних. Додатковими угодами від 17.04.2008 та від 20.10.2008 процентна ставка за договором була підвищена відповідно спочатку до 23% річних та 27% річних.

Згідно з ч.І статті 199 Господарського Кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені загоном або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Отже в якості забезпечення зобов'язань Позичальника по Кредитному договору ОСОБА_3 як майновий поручитель (особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника), надав в іпотеку Банку підвальне приміщення літ. А-3, що складає 38/100 ідеальної частки будівель за номером 49, що розташоване по вул. Челюскінців в м. Донецьку за Договором іпотеки від 16.04.2007 p., посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за номером 2426. Відповідно до п.1.1. зазначеного договору основне зобов'язання - це зобов'язання Позичальника, що випливають з Кредитного договору №12/2007 від 05.03.2007 та з усіх додаткових угод до нього. Відповідно до п.п.1.1.2., 3.1. Договору іпотеки іпотекодавець гарантує, що в разі невиконання та/або неналежного виконання Основного зобов'язання, умов Кредитного та/або цього договору, Іпотекодержатель отримає право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та одержати задоволення своїх вимог в повному обсязі з вартості предмета іпотеки на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_7.

Таким чином, підписанням договору іпотеки Позивач надав свою згоду на передачу в іпотеку Банку належного йому приміщення, а нотаріусом у той же день було посвідчено цей договір та накладено заборону відчуження цього приміщення. Відповідно до ст. 3 Закону «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Аналогічна норма закріплена і в договорі, а саме відповідно до п. 7.1., 7.2. договору іпотеки право іпотеки виникає у Банка з моменту нотаріального посвідчення Договору іпотеки. У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання а також у інших випадках, передбачених Договором або чинним законодавством, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки, в порядку передбаченому Договором та чинним законодавством. Крім того це право Банку також походить зі змісту ст. 33 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Внаслідок неналежного виконання основного зобов'язання з боку позичальника, банк надіслав до іпотекодавця та боржника письмові вимоги №3/182 від 22.01.2009 та №3/183 від 22.01.2009 про погашення основного зобов'язання та письмове повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання письмової вимоги. Відправлення зазначених вимог підтверджується описом вкладення до цінних листів.

17.03.2009 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на підвальне приміщення літ. А-3, що складає 38/100 (тридцять вісім сотих) ідеальної частки будівель за номером 49 (сорок дев'ять), розташованих по вулиці Челюскінцев у місті Донецьку, загальною площею 310. 6 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_3, котрий народився 03.06.1954 року у м.Донецьку, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканцю АДРЕСА_1, місце роботи - ТОВ «Шахтне спеціальне управління -21».

Таким чином, посилання позивача на порушення вимог п.п. 282-286 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 p. N 20/5, та «Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N1172, повністю безпідставні.

Додаткова угода від 17.04.2010 щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором до 27% річних всупереч поясненням позивача підписана з боку позичальника -«ШСУ-21» - директором Александровим В.Н., що підтверджується самою угодою (оригінал для огляду буде наданий у судовому засіданні).

Твердження позивача, що він та ТОВ «ШСУ-21» не згодні із сумами прострочених зобов'язань за кредитним договором нічим не підкріплені. В свою чергу банк стверджує, що всі розрахунки здійснені вірно, що можна легко перевірити шляхом простого підрахунку із врахуванням існуючої методики та формул для визначення розміру коштів по відсотках за кредитом.

Банк, подаючи заяву про вчинення виконавчого напису нотаріуса, надав нотаріусу усі необхідні документи, які підтверджують існування заборгованості та факт прострочення виконання зобов'язання (оригінали кредитного договору, договору іпотеки, довідка-розрахунок заборгованості в підтвердження прострочення виконання основного зобов'язання позичальником, листи-повідомлення про сплату боргу тощо).

Також позивач посилається на той факт, що виконавчий напис нотаріуса вчинений до спливу закінчення строку дії кредитного договору (до спливу дати 04.03.2011), що, начебто, суперечить вимогам Переліку №1172. З таким твердженням не можна погодитися, оскільки поняття договір та зобов'язання не є тотожними поняттями. Адже договір може складатися не з одного, а з декількох погоджених сторонами зобов'язань із різними термінами спливу. Зокрема, відповідно до п.4.2. позичальник за кредитними договором зобов'язаний щомісячно перераховувати зі свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок банку відсотки за кредит не пізніше останнього робочого дня місяця. Саме це зобов'язання протягом тривалого періоду не виконував позичальник, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість за кредитом та відсотками у банку, а у банку - право звернути стягнення на предмет іпотеки. У п.1 зазначеного Переліку №1172 мова йде саме про прострочення зобов'язання, а не про сплив терміну дії договору як правочину.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.03.2007 року між ТОВ «Шахтне спеціальне управління-21» і ВАТ «АКБ «Капітал» був укладений кредитний договір №12/2007, згідно якому банком був виданий ТОВ «ШСУ-21» кредит з оплатою 21% річних на строк до 04.03.2011 року. Додатковою угодою від 17.04.2008 року до кредитного договору №12/2007 процентну ставку було збільшено до 23% річних.

Згідно з договором іпотеки від 16.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Фесік С.В. реєстровий номер 2426, ОСОБА_3 виступив майновим поручителем за ТОВ «ШСУ-21» і надав в іпотеку об'єкт нерухомості - підвальне приміщення, площею 310,6 кв.м, розташоване по вул.Челюскінців,49 у м. Донецьку і що належить позивачу на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.08.2005 року.

31.03.2009 року ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №1676 від 17.03.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконаний приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. 17.03.2009 року.

10.02.2010 року державним виконавцем ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька приміщення було описане і арештоване.

26.05.2010 року позивачу стало відомо, що 12.05.2010 року ВДВС Ворошиловського РУЮ м. Донецька відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню ще одного виконавчого напису № 2835 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконаний приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. від 27.04.2010 року.

Суд вважає, що виконавчі написи про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконані приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим В.І. повинні бути визнані недійсними по наступних підставах.

1) що стосується виконавчого напису №1676 від 17.03.2009 року:

Згідно п.282 розділу 32 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 із змінами, «для стягнення грошових сум або витребування майна нотаріуси виконують виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість».

Відповідно до п.283 Інструкції «виконання виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання і (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після закінчення 30 днів з моменту отримання іпотекодателем і боржником, письмової вимоги про усунення порушень».

Крім того, п.284 Інструкції, Перелік документів, по яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, встановлюють, що нотаріус виконує виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Також, згідно п.286 Інструкції «при виконанні нотаріального напису нотаріус зобов'язаний перевірити чи обгрунтовано подані для стягнення документи, передбачені в Переліку документів №1172, по яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

При виконанні виконавчого напису №1676 від 17.03.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, приватний нотаріус Морозов В.І. порушив положення перерахованих пунктів Інструкції і Переліку №1172, оскільки виконав виконавчий напис по спірній заборгованості. Крім того, нотаріусом виконаний виконавчий напис в час, коли термін виконання зобов'язання не закінчився (термін виконання зобов'язань за кредитним договором закінчується 04.03.2011 року), що суперечить вимогам Переліку №1172.

Також, нотаріус виконав виконавчий напис не переконавшися в отриманні боржником і іпотекодателем письмової вимоги від кредитора протягом лютого-березня 2009 року про усунення порушень, тобто про виконання зобов'язань за договором.

Що стосується виконавчого напису №2835 від 27.04.2010 року, то вона також виконана по спірній заборгованості, під час дії кредитного договору, термін по якому ще не минув.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05.12.2007 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.08.2005 року, яким за ОСОБА_3 було визнане право власності на приміщення площею 310,6 кв.м., розташоване в літ.А-3 по АДРЕСА_2 в м. Донецьку, було скасовано і справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.01.2009 року заява ОСОБА_3 про визнання права власності на приміщення по АДРЕСА_2 було залишено без розгляду.

На підставі Закону України «Про іпотеку», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту України 3.03.2004 року № 20/5, Переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» затв. Постановою КМУ 29.06.1999 року № 1172, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ВАТ «Акціонерно-комерційний банк Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса не дійсним – задовольнити.

Визнати виконавчі написи № 1676 від 17.03.2009 року та № 2835 від 27.04.2010 року про звернення на предмет іпотеки- підвальне приміщення, площею 310,6 кв. метрів, яке розташоване в літ А-3 по АДРЕСА_2 у м. Донецьку, виконані приватним нотарісом Донецького міського нотаріального окуругу Морозовим В.І. – не дійсними.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Ворошиловського районного суду м.Донецька

Бухтіярова І.О.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11708102

[у.zaporozhskiy]

Також позивач посилається на той факт, що виконавчий напис нотаріуса вчинений до спливу закінчення строку дії кредитного договору (до спливу дати 04.03.2011), що, начебто, суперечить вимогам Переліку №1172. З таким твердженням не можна погодитися, оскільки поняття договір та зобов'язання не є тотожними поняттями. Адже договір може складатися не з одного, а з декількох погоджених сторонами зобов'язань із різними термінами спливу. Зокрема, відповідно до п.4.2. позичальник за кредитними договором зобов'язаний щомісячно перераховувати зі свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок банку відсотки за кредит не пізніше останнього робочого дня місяця. Саме це зобов'язання протягом тривалого періоду не виконував позичальник, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість за кредитом та відсотками у банку, а у банку - право звернути стягнення на предмет іпотеки. У п.1 зазначеного Переліку №1172 мова йде саме про прострочення зобов'язання, а не про сплив терміну дії договору як правочину.

интересная мысль

а так решение какое-то скользкое

Крім того, нотаріусом виконаний виконавчий напис в час, коли термін виконання зобов'язання не закінчився (термін виконання зобов'язань за кредитним договором закінчується 04.03.2011 року), що суперечить вимогам Переліку №1172.

наверное в это время действовала норма, которая говорила, что виконавчий напис не можна здійснбвати до закінчення терміну виконання зобовязань