Решение Бериславского райсуда о расторжении договора с Сведбанком и окончании действия договора ипотеки

[vekt]

Справа № 2-854/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю секретаря - Тимофієнко І. П.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, про визнання договорів недійсними, розірвання та припинення договору та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

09.12.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсним умов кредитного договору, розірвання кредитного договору та договору іпотеки. Позивач зазначав, що 06 вересня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір у відповідності з умовами якого позивач отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 250000 доларів США строком погашення з 06 вересня 2006 року по 05 вересня 2007 року. Відповідно до умов Кредитного договору кредит надано у готівковій формі через касу банку. На час укладання кредитного Договору позивачем Банку була достовірно надана інформація про його фінансово-майновий стан. Відповідно до умов кредитного договору, плата за користування кредитом встановлена у розмірі 14 % процентів річних за весь строк фактичного користування кредитом. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця в період з 01 по 10 числа через касу Банку. На забезпечення умов Кредитного договору, 20 жовтня 2006 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6, що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності 16 серпня 2006 було укладено іпотечний договір. Відповідно до умов іпотечного договору цим договором забезпечується виконання зобов’язань за Кредитними договором № 2709/0906/59-360 укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 Згідно п.2 іпотечного договору на виконання основного зобов’язання в іпотеку було передано земельну ділянку площею 0,0559 га яка знаходиться в м. Берислав, Херсонської області по вул.. 1 Травня, 194, наданої для ведення особистого селянського господарства. Земельну ділянку площею 0,0999 га яка знаходиться у м. Берислав, Херсонської області, по вул. 1 Травня, 194 , наданої для індивідуального житлового будівництва. Житловий будинок № 194, що знаходиться в м. Берислав Херсонської області, по вул.1 Травня.

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання. Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Стаття 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері. Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті та проведення мною дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності ” ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах. Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність ” документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією. Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю ” передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

— надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;— використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.

Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Тому п.п.1.1. Договору потребує приведення у відповідність до вимог чинного законодавства, сума зобов’язання повинна бути визначена в гривні, валютою зобов’язання та валюта виконання зобов’язання також повинна бути вказана гривня. Відповідно до п.10.23. Кредитного договору при виконанні даного договору і його умов Сторони керуються чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.У розумінні ст. 263 ЦК України непереборнам сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія, дещо таке , що виходить за рамки буденності. Тобто, непереборна сила - це надзвичайна та невідворотна зовнішня подія, що позбавляє можливості за даних обставин запобігти негативним наслідкам її прояву, непереборна сила є об’єктивним явищем, тобто подією , яка не залежить від волі, свідомості та бажання людини. При цьому така подія, як правило, має стосовно діяльності суб’єкта зовнішній характер втручання. Надзвичайним визначається явище, яке перевищує все ординарне, типове, звичайне. Невідворотність дії не переборної сили тісно пов’язана з її надзвичайним характером . Як правило, саме надзвичайний характер події не дає можливості особі запобігти та відвернути настання негативних наслідків. Непереборною силою є об’єктивна подія, запобігти її прояву не здатна не тільки конкретна особа з урахуванням її фізичних, економічних технічних та інших можливостей, а й за даних умов і будь-яка інша особа, враховуючи стан науки і техніки. Категорія «непереборна сила» має відносний, оціночний характер. За таких обставин, враховуючи конкретні обставини справи, вважаємо, що світова фінансова криза 2008 р. є саме такою надзвичайною та невідворотною подією, яка законом визначається як непереборна сила. При цьому на її надзвичайність вказує світовий глобальний масштаб кризи, її великі, негативні, невідворотні наслідки, яки не залежать ні від волі людини, ні від волі окремих держав, та не могли бути ніким передбачені.

Слід зазначити, що настання економічної кризи в Україні визнано вищим органом законодавчої влади - Верховною Радою України прийняттям наступних Законів України:Закону України від 23 червня 2009 року N 1533-УІ "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи"Закону України від 31.10.2008, № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України";Закону України від 18.12.2008, № 694-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості"Закону України від 25.12.2008, № 799-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" Закону України від 25.12.2008, № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"; Закону України від 04.02.2009, № 922-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу; Закону України від 25.06.2009, № 1573-УІ "Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні.Положеннями даних законодавчих актів визначено наявність кризових явищ в економіці України починаючи з 31.10.2008 року, а ст. З Закону України від 25.12.2008, № 800-УІ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" визначена тривалість даних явищ до 01.01.2012 року. Тобто наявність кризових явищ в економіці України є загальновідомими обставинами і відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказування. Світова фінансова криза та її прояви в Україні негативно вплинули на фінансовий стан обох сторін Договору. Слід зазначити, що при укладені Договору Позивач виходив з того , що грошова одиниця України - гривня буде стабільною, і відповідно доходи та вартість валюти також, і ця стабільність дозволить здійснювати оплати за Договором протягом всього строку кредиту. Проте, внаслідок настання економічної кризи в країні сталося стрімке зростання курсу долару США, суттєве зменшення доходу позивача. Станом на дату розгляду справи позивач знаходиться в досить скрутному фінансовому становищі. Слід зазначити, що фінансова криза, зростання вартості долару США , суттєве зменшення платоспроможності Позивача - є істотною зміною обставин, які фактично змінились настільки, що Сторони не уклали б Договір, якби вказані обставини мали місце на дату укладення Договору. Тому враховуючи, що Сторони не досягли згоди щодо приведення Договору у відповідність з обставинами, що істотно змінились, а також те, що наявними є наступні умови:в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зайнтересована сторона .Відповідно до ст. 652 ЦК України Кредитний договір має бути розірваним. Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Згідно ст. 17 Закону України « Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання. Також позивач просив суд зобовязати приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане у іпотеку за договором іпотеки від 20.10.2006 року.

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням уточнень, наполягав на їх задоволенні, з підстав зазначених у позові та заяві.

Відповідач (банк) у судове засідання не з’явився , про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить розписка про одержання судової повістки.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча булла належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає позов таким, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2006 року між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір № 2709/0906/59-360, у відповідності з умовами якого, позивач отримав грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 250000 доларів США строком погашення з 06.09.2006 року по 05.09.2007 року (а. с. 7-8). Відповідно до п.1.2. Кредитного договору кредит надано у готівковій формі через касу банку. Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, плата за користування кредитом встановлена у розмірі 14% процентів річних за весь строк фактичного користування кредитом. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця в період з 01 по 10 числа через касу Банку.

На забезпечення умов Кредитного договору, 20.10.2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_6 , що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі Довіреності, було укладено іпотечний договір (а. с. 10-12).

Відповідно до п.1 Іпотечного договору цим договором забезпечується виконання зобов’язань за Кредитними договором № 2709/0906/59-360 укладеного між «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2

Згідно п.2 Іпотечного договору на виконання основного зобов’язання в іпотеку було передано земельну ділянку площею 0,0559 га яка знаходиться в м. Берислав, Херсонської області по вул. 1 Травня, 194, наданої для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку площею 0,0999 га яка знаходиться у м. Берислав, Херсонської області, по вул. 1 Травня, 194, наданої для індивідуального житлового будівництва; житловий будинок № 194, що знаходиться в м. Берислав, Херсонської області, по вул.1 Травня.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ПАТ «Сведбанк», рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» змінив своє найменування на ВАТ «Сведбанк», а останнє виступає правонаступником по всіх правах та обов’язках АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Відповідно до п. 1.1. Статуту ПАТ «Сведбанк», рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року ВАТ «Сведбанк», у зв’язку з приведенням статуту у відповідність дот норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях ВАТ «Сведбанк».

Вимога позивача про приведення пунктів 1.1. кредитного договору до редакції , зазначеної позивачем у позові задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України.

Таким чином ст. 99 Конституції України , закріплюючи за гривнею правовий статус грошової одиниці України , не визначає сферу її обігу і не встановлює будь яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав .

Згідно ч.2 ст. 192 ЦК УКраїни іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку , встановленого законом .

Відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України викоритсання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території УКраїни за зобов’язаннями допускається у випадках , порядку та на умовах, встановлених законом.

Пунктом «в» ч.2 ст. 5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлена вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентом кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встанолвені законодавством межі.

Твердження позивача та його представника про необхідність отримання індивідуальної ліцензії НБУ на видачу кредиту в іноземній валюті також не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки на момент видачі кредиту, а також на сьогоднішній день, законодавчо не визначено межі щодо термінів і сум кредитів, про які йде мова в п. «в» ч.4 ст. 5 Декрету КМУ « Про систему валютного регулюванняі валютного контролю», а тому банки мають право видавати резидентам України кредити в іноземній валюті без наявності індивідуальної ліцензії, на підставі генеральної ліцензії НБУ, що також підтверджено листом НБУ від 07.12.2009 року № 13-210/7871-22612.

Вимога позивача про розірвання Кредитного договору та припинення договору іпотеки підлягає задоволенню, виходячи із нижче наведеного.

Відповідно до п.10.23. Кредитного договору при виконанні даного договору і його умов Сторони керуються чинним законодавством України .

Відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК України , особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У розумінні ст. 263 ЦК України непереборнам сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія, дещо таке, що виходить за рамки буденності. Тобто, непереборна сила - це надзвичайна та невідворотна зовнішня подія, що позбавляє можливості за даних обставин запобігти негативним наслідкам її прояву, непереборна сила є об’єктивним явищем, тобто подією, яка не залежить від волі, свідомості та бажання людини. При цьому така подія, як правило, має стосовно діяльності суб’єкта зовнішній характер втручання.

Надзвичайним визначається явище, яке перевищує все ординарне, типове, звичайне. Невідворотність дії не переборної сили тісно пов’язана з її надзвичайним характером. Як правило, саме надзвичайний характер події не дає можливості ообі запобігти та відвернути настання негативних наслідків. Непереборною силою є об’єктивна подія, запобігти її прояву не здатна не тільки конкретна особа з урахуванням її фізичних, економічних технічних та інших можливостей, а й за даних умов і будь-яка інша особа, враховуючи стан науки і техніки.

Категорія «непереборна сила» має відносний, оціночний характер.

Суд погоджується з думкою позивача та його представника про те, що світова фінансова криза 2008 р. є саме такою надзвичайною та невідворотною подією, яка законом визначається як непереборна сила. При цьому на її надзвичайність вказує світовий глобальний масштаб кризи, її великі, негативні, невідворотні наслідки, яки не залежать ні від волі людини, ні від волі окремих держав, та не могли бути ніким передбачені.

Настання економічної кризи в Україні визнано вищим органом законодавчої влади - Верховною Радою України прийняттям наступних Законів України:

Закону України від 23 червня 2009 року N 1533-УІ "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи"

Закону України від 31.10.2008, № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України";

Закону України від 18.12.2008, № 694-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості"

Закону України від 25.12.2008, № 799-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" -

Закону України від 25.12.2008, № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"; Закону України від 04.02.2009, № 922-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу; Закону України від 25.06.2009, № 1573-УІ "Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо зменшення впливу світової економічної кризи на діяльність електронних засобів масової інформації в Україні

Положеннями даних законодавчих актів визначено наявність кризових явищ в економіці України починаючи з 31.10.2008 року, а ст. З Закону України від 25.12.2008, № 800-УІ "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" визначена тривалість даних явищ до 01.01.2012 року. Тобто наявність кризових явищ в економіці України є загальновідомими обставинами і відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказування.

Суд враховує ту обставину , що при укладанні Договору позивач виходив з того, що грошова одиниця України - гривня буде стабільною, і відповідно доходи та вартість валюти також, і ця стабільність дозволить йому здійснювати оплати за Договором протягом строку кредиту .

Проте в наслідок настання економічної кризи в країні сталося стрімке зростання курсу долару США, суттєве зменшення доходу позивача .

Суд погоджується з викладеним позивачем обґрунтуванням в позові про те , що фінансова криза, зростання вартості долару США, суттєве зменшення платоспроможності позивача та ініціювання звернення з позовом до суду про одночасне та одноразове стягнення кредиту та відсотків – є істотною зміною обставин, які фактично змінились настільки, що Сторони не уклали б Договір , якби вказані обставини мали місце на дату укладення Договору .

Тому враховуючи, що Сторони не досягли згоди щодо приведення Договору у відповідність з обставинами, що істотно змінились, а також те, що наявними є наступні умови:

1. 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів

сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, відповідно до ст. 652 ЦК України Кредитний договір має бути розірваним.

Згідно ч.3 ст. 652 ЦК України , у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з виконанням цого договору .

У відповідності до ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються .

Частиною 5 ст. 3 Закону України « Про іпотеку» встанолено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов’язання.

Таким чином укладений між ОСОБА_4 та відповідачем договір іпотеки від 20 жовтня 2006 року підлягає припиненню.

Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з нього на користь відповідача 1262500 гривень в якості еквіваленту отриманих ним від відповідача 250000 доларів США (а. с. 104), оскільки даний еквівалент був визначений на момент отримання позивачем кредиту, а зобов’язання позивача про сплату кредиту повинні виконуватися у валюті кредиту – доларах США та відповідного еквіваленту в гривнях на момент винесення судом рішення про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, суд не володіє даними про заборгованість позивача за кредитним договором на момент винесення рішення, що позбавляє суд можливості стягнути суму боргу з відповідача та не позбавляє можливості банк звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором за період його дії.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов’язання приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передане у іпотеку за договором іпотеки від 20.10.2006 року, оскільки позивачем не доведено порушення його прав приватним нотаріусом та не надано письмової відмови приватного нотиаріуса у вчиненні зазначеної дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 23, 215-216, 236, 526, 533, 536, 651-653,1046-150, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57-64, 212-215, 224 ЦПК України, суд ,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договорів недійсними, розірвання та припинення договору та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково .

Розірвати кредитний договір № 2709/0906/59-360 від 06 жовтня 2006 року укладеного між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк».

Припинити дію Іпотечного договору від 20 жовтня 2006 року укладеного між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_6, що діяв від імені ОСОБА_4, посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № з-1729.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. М. Сіянко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12007247