Определение апелляционного суда Николаевской области о рассмотрении спора государственным судом не смотря на третейскую оговорку

[ANTIRAID]

Справа № 22ц – 2415/09

Головуючий першої інстанції: Падалка В.О.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

5 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Лисенка П.П.,

суддів: Шаманської Н.О.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання: Завтурі О.С.,

за участю позивача ОСОБА_2, представника АКБ «Правекс-Банк» - Котової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 серпня 2009 року, яке ухвалено за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія», акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» про визнання недійсними умов договору страхування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

28 липня 2008 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Правекс-Страхування» (далі – ВАТ «СК «Правекс-Страхування»), правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Незалежна страхова компанія» (далі – ВАТ «НСК»), акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» (далі – Банк) про визнання недійсними умов договору страхування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 серпня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач вказує на порушення ухвалою суду його конституційного права на судовий захист й просить ухвалу скасувати, постановити нову про відкриття провадження у справі.

У запереченні на апеляційну скаргу представник акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» посилається на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а ухвалу суду – залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, представника Банку, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ВАТ «СК «Правекс-Страхування» 25 грудня 2007 р. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу. ОСОБА_2, вважаючи недійсними умови договору щодо визначення підстав відмови у виплаті страхового відшкодування, звернувся до суду з даним позовом. Пунктом 9.1 договору страхування передбачено, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або в зв’язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в Постійно діючому Незалежному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд вважав, що для цього є передбачені п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України підстави, оскільки договір страхування містить третейську угоду, і від ВАТ «НСК» до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійшла заява, яка містить заперечення проти вирішення спору в суді.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна із таких підстав.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 р. № 1701-ІV (далі – Закон) третейські суди не можуть розглядати справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 2 ст. 218 ЦК України справи щодо визнання правочину дійсним або недійсним розглядаються виключно державними судами України.

В силу ст. 5 Закону спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Таким чином, укладена при підписанні договору добровільного страхування транспортного засобу третейська угода суперечить як вимогам Закону, так і положенням ЦК України, оскільки передбачає передачу на розгляд постійно діючого третейського суду спір про визнання договору недійсним. Враховуючи, що третейська угода є різновидом цивільно-правової угоди, то невідповідність її цивільному законодавству дає підстави вважати її нікчемною на підставі ст. 228 ЦК України.

Враховуючи, що наведене свідчить про невідповідність третейської угоди вимогам цивільного законодавства, суду при вирішенні питання щодо прийнятності третейської угоди слід було враховувати наведене та положення ч. 1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, та виходити з вимог ч. 5 ст. 216 ЦК України щодо наслідків недійсності нікчемного правочину.

З урахуванням викладеного оскаржувана ухвала в силу п. 3 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, а справа – поверненню до суду для вирішення питання за заявою відповідача.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 серпня 2009 року скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання за заявою відкритого акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7497124