Нужна консультация, плиз

[Павлович]

Банк подает исковое заявление на взыскание и и ЗАЯВУ ПРО ЗАПЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ на арест имущества заемщика и поручителя. Мы подаем встречное о признание недействительным + ходотайство о разделении дел.

1. А как быть с заявой про забеспечення позову? - Просить суд приоставить или как????

2. Если на предварительном заседании не успели подать встречное, примут его во время слушания или до слушания? Писать о поновленны сроков???

[AntiBank]

Банк подает исковое заявление на взыскание и и ЗАЯВУ ПРО ЗАПЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ на арест имущества заемщика и поручителя. Мы подаем встречное о признание недействительным + ходотайство о разделении дел.

1. А как быть с заявой про забеспечення позову? - Просить суд приоставить или как????

2. Если на предварительном заседании не успели подать встречное, примут его во время слушания или до слушания? Писать о поновленны сроков???

Иск и заявление о обеспечении иска это неразрывные вещи.

Просите приостановку провадження их дела в связи с приоритетностью Вашего и , соответственно, вместе с их заявой. На форуме есть образцы таких заявлений.

А по встречке, не переживайте.

Внимательно читайте ЦПК, предварительное заседание здесь не при чем. Т.е. за день до слушания подайте (да хоть за пять минут) через канцелярию и в сроки Вы уложились, никаких поновлень не надо.

Стаття 123. Зустрічний позов

1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до

початку розгляду справи по суті.

{ Частина перша статті 123 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )

від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду

України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку

діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з

первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний

їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних

правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися,

або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю

або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в

одне провадження з первісним позовом.

И разделить дела вряд ли удастся.

Да и какая Вам разница?

Вместе оно будет или раздельно?

Если затянуть время, так и других способов куча.

[Павлович]

а подскажите мне еще, пожалуйста. Где то здесь мне попадалась тема о том, что сейчас суды нашли способ отказывать по Законам Прав потребителей, что-то связанное с суммой кредита которые превышают - не попададают под этот Закон? У меня иск построен только на нем. Дайте ссылку или в двух словаз объясните

[vekt]

Банк подает исковое заявление на взыскание и и ЗАЯВУ ПРО ЗАПЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ на арест имущества заемщика и поручителя.

А застава - ипотека куда подевалась?

[Павлович]

А застава - ипотека куда подевалась?

это был потребительский кредит без заставы - только поручитель

[AntiBank]

Не обращайте внимание на эту ерунду. НБУ сам признал, что ипотечные кредиты относятся к ЗУ о ЗПП в своей Постанове 168

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1699 (сокращенная версия) Вот небольшой ликбез для судов, чтобы даже не думали, чтобы отфутболить заемщика , который судится по нарушениям ЗУ о ЗПП.

Додаткове обґрунтування щодо застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» при вчиненом правочині

В позовної заяві є посилання на Закон України «Про захист прав споживачів», в якості додаткового обґрунтування, що взаємовідносини між Відповідачем та Позивачем регламентуються і підпадають під дії цього закону вважаю зазначити наступне:

Кредитний договір № 0000000 від 00.00.0000 р. (надання інформації перед укладанням його, його подальше виконання) та Додаток № 1 до Кредитного договору підпадає під поняття договору згідно з яким надається певна банківська послуга на отримання іншою стороною матеріальних благ, оскільки укладається між фізичною особою із споживчою метою з однієї сторони, і юридичною особою, яка надає подібні послуги у публічному порядку (невизначеному колу осіб) в ході здійснення нею підприємницької діяльності, з другої сторони. У ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Більш того Закон чітко визначає терміни, що прямо вказують на те, що вони стосуються безпосередньо кредитних відносин між Позивачем та Відповідачем:

(Цитата закону)

«7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і

продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за

яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного

правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком,

квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий

документ);

14) нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька

діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та

іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну

поведінку споживача щодо продукції;

17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі)

споживачеві певного визначеного договором матеріального чи

нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним

замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що

виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення

суспільних потреб;

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє,

використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для

особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою

діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем

(банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання

продукції;

(Кінець цитати закону)

Додаткове підтвердження, що правочин між Позивачем та Відповідачем повинен бути регламентованим законодавством про захист прав споживачів знаходиться в ЗУ " Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг "

(Цитата закону)

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту

інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення

діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових

послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у

фінансовому секторі України. (Преамбула закону)

ст. 1.

1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до

закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші

послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у

випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного

реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ

належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії,

довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального

пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші

юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання

фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші

послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг;

3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику

юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;

5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що

здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за

рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і

за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою

отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових

активів;

Стаття 4. Фінансові послуги

1. Фінансовими вважаються такі послуги:

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах

фінансового кредиту;

(Кінець цитати закону)

Про те, що оспорюваний кредитний договір та суть позову стосується Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджено і п.1.1 та 1.2 Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»

(Цитата постанови)

1.1. Ці Правила розроблено відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 47, 49 та 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори), запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.

1.2. Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту.

(Кінець цитати постанови)

В листі Національного Банку від 16.06.2007 р. N 40-117/2093-6134 Національний Банк додатково зауважив про необхідність застосування банками приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» навіть і до видання вищезазначених Правил

(Цитата листу)

У зв'язку зі зверненнями окремих банків щодо практичного застосування вимог постанови Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808, Національний банк України повідомляє наступне.

При підготовці Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (далі - Правила) Національний банк України діяв в межах вимог чинного законодавства України і, зокрема, вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції від 01.12.2005 N 3161-IV), безумовне виконання яких банки мали забезпечувати вже впродовж півтора року.

Метою розробки Правил було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 Національний банк України звертав увагу банківської спільноти на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"

(Кінець цитати листу)

Тобто цим листом НБУ зауважив банкам, що безумовне виконання ЗУ «Про захист прав споживачів» банки повинні були робити ще з 2005 року, а ця постанова має на меті лише встановлення єдиного порядку надання інформації при укладанні кредитних договорів. Тобто навіть і без її існуванні в обов’язку банків було застосування вищезазначеного закону при кредитуванні споживачів фінансових послуг.

А в листі від 19.01.2006 р. N 18-112/219-637 «Про застосування в банківській діяльності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"» НБУ також націлив банки на виконання ЗУ «Про захист прав споживачів»

(Цитата листу)

Повідомляємо, що 1 грудня 2005 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів", яким Закон України "Про захист прав споживачів" викладено в новій редакції. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Звертаємо увагу на те, що нормами статті 11 цього Закону врегульовано права споживачів на випадок укладення ними кредитних договорів (у тому числі при здійсненні операцій з кредитування банківських рахунків споживачів), відповідно до яких кредитодавець надає кошти на придбання продукції. Зокрема, встановлено вимоги щодо письмової форми таких договорів, визначено обсяг інформації, яку кредитодавець (у тому числі банк) має право вимагати від позичальника (споживача) з метою перевірки платоспроможності останнього, на кредитодавця покладено обов'язок доведення факту передання позичальнику (споживачу) оригіналу такого договору, а також врегульовано інші аспекти відносин між кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати місце під час виконання ними взятих на себе зобов'язань відповідно до укладеного кредитного договору.

(кінець цитати листу)

Листи Національного Банку не є нормативно правовими актами, вони не можуть сприйматися як законодавчі документи, але вони можуть сприйматися як свідчення та відомості уповноваженого органу, що регламентує діяльність банківських установ зокрема при наданні фінансових послуг, кредитуванні. Тобто Національний Банк України сам встановив необхідність застосування банками приписів ЗУ «Про захист прав споживачів» ще з 1 грудня 2005 року.

Аналогічної точки зори додержується й Пленум Верховного Суду України, який у п. 2 Постанови № 5 від 12.04.1996 р. “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначив, що “Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”.

Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, необхідне також якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору.

Вот как бы так.

И на основании 22 статьи ЗУ о ЗПП попросите Вас освободить от оплаты гос.пошлины (это в просительной части)

[AntiBank]

Даже если у Вас не ипотека, тогда тем более под Вас попадает там еще остается

Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність,