Решение Апелляционного суда Сумской области о взыскании с Укрпромбанка суммы вклада, инфляции и 3% годовых

[ANTIRAID]

Справа № 22-ц-34/2010 р.

Головуючий у 1-й інстанції – Яковець О.Ф.

Категорія - 27 Суддя-доповідач – Кононенко О.Ю.

РІШЕННЯ

іменем України

12 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.,

суддів - Кононенко О.Ю., Білецького О.М.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення депозиту, відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 09 жовтня 2008 року між нею та ТОВ «Укрпромбанк» був укладений договір банківського вкладу НОМЕР_1 (вклад капітал) в національній валюті з виплатою процентів в кінці строку, відповідно до якого вона внесла на депозитний рахунок, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 36750 грн. з відсотковою ставкою 20% річних. Строк дії договору з 09 жовтня 2008 року по 07 лютого 2009 року.

Після закінчення строку дії договору відповідач умови договору не виконав, банківський вклад позивачу не повернув.

Остаточно уточнивши вимоги, просила стягнути з відповідача банківський вклад з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу та три відсотки річних, майнову та моральну шкоду, витрати на правову допомогу.

Заочним рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 депозитний вклад у розмірі 36750 грн. за договором банківського вкладу НОМЕР_1 від 9 жовтня 2008 року, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн., витрати на ксерокопіювання у розмірі 18 грн., поштові витрати у розмірі 15 грн. 60 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір у розмірі 367 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповноту з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

При цьому зазначає, що судом безпідставно не стягнуто з відповідача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних.

Вказує, що необґрунтовано відмовлено їй у відшкодуванні майнової та моральної шкоди, не в повному обсязі відшкодовано витрати на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Український промисловий банк» був укладений договір банківського вкладу НОМЕР_1 (вклад капітал) в національній валюті з виплатою процентів в кінці строку, відповідно до якого вона внесла на депозитний рахунок, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 36750 грн. з відсотковою ставкою 20% річних. Строк дії договору з 09 жовтня 2008 року по 07 лютого 2009 року (а.с.4).

Внесення ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 36750 грн. на депозитний рахунок підтверджується квитанцією №1008/151 від 09 жовтня 2008 року та випискою рахунку НОМЕР_2 (а.с.5-6).

Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.5 умов договору передбачено обов’язок банку нараховувати та сплачувати проценти в порядку, передбаченому цим договором, повернути повністю вклад у дату повернення, тобто 07 лютого 2009 року, готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника.

Проценти за користування депозитним вкладом позивачка отримала.

04 лютого 2009 року ОСОБА_2 звернулася до ТОВ «Український промисловий банк» з повідомленням про те, що по закінченню дії договору має намір отримати суму депозитного внеску і відсотки по ньому (а.с.7).

На вказане повідомлення відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що повернення депозиту неможливе, так як з 21 січня 2009 року згідно із ЗУ «Про банки і банківську діяльність» до ТОВ «Український промисловий банк» введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку. Також позивачу було запропоновано переоформити депозит на новий термін.

Зазначені факти правильно встановлені судом і сторонами не оспорюються.

За таких обставин, місцевий суд правильно встановив порушення установою банку прав вкладника, передбачених умовами договору та ст.1060 ЦК України, а тому дійшов обґрунтованого висновку про необхідність їх захисту шляхом стягнення з ТОВ «Український промисловий банк» на користь позивача суми депозиту, передбаченої договором.

Проте, відмовляючи у задоволенні вимог з підстав, передбачених ст. 625 ЦК України, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.212 ЦПК України, допустив істотну неповноту з’ясування обставин справи, внаслідок чого висновки суду не в повній мірі відповідають фактичним обставинам, що потягло неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, вимоги ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов’язання за договором банківського вкладу та 3% річних від простроченої суми підлягають задоволенню, а рішення суду у частині відмови у задоволенні цих вимог - скасуванню на підставі п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Так, згідно з методикою розрахунку 3% річних від простроченої суми за один день становить 3% : 365 днів = 0, 0082%.

22 дні (лютого) х 0,0082% = 0,18%

31 день (березень) х 0,0082% = 0,254%

30 днів (квітень) х 0,0082% = 0,246%

31 день (травень) х 0,0082% = 0,254%

30 днів (червень) х 0,0082% = 0,246%

31 днів (липень) х 0,0082% = 0,0254%

Таким чином, 36750 грн. (сума основного боргу) х (102,12% (індекс інфляції за 22 дні лютого) + 0,18% (3% річних за 22 дні) : 100% = 37595, 25 грн., тобто нарахування становить 845,25 грн.

37595,25 грн. х (101,8% (індекс інфляції за березень) + 0,254) : 100 %= 38367,5 грн., нарахування – 722,20 грн.;

38367,5 грн. х (101% (індекс інфляції за квітень) + 0,246) :100% = 38845,5 грн., нарахування – 478 грн.;

38845,5 грн. х (100,6 (індекс інфляції за травень) + 0,254%) : 100% = 39177,25 грн., нарахування – 331,75 грн.;

39177,25 грн. х (100,9% (індекс інфляції за червень) + 0,246%) : 100% = 39626,22 грн., нарахування 449 грн.;

39626,22 грн. х (100% (індекс інфляції за липень) + 0,254%) : 100% = 39727 грн., нарахування - 100,78 грн.

Отже, сума заборгованості за договором банківського вкладу перед ОСОБА_2 з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми становить 39727 грн.

Враховуючи, що сума вкладу – 36750 грн. стягнута за рішенням суду першої інстанції, до стягнення апеляційним судом підлягає сума 2977 грн. інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми (39727 грн. – 36750 грн.).

Призначення у ТОВ «Український промисловий банк» тимчасового адміністратора та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів і вкладників, не може бути підставою для відмови у стягнені 3% річних від простроченої суми, оскільки ці обмеження поширюються лише на виконання судових рішень.

Отримання позивачкою відсотків за користування депозитним вкладом не свідчить про те, що вона не несе інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання – повернення суми основного боргу (депозитного вкладу), а тому не є підставою для відмови у позові в цій частині.

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального закону, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України необхідно вирішити питання про розподіл судових витрат.

З ТОВ «Український промисловий банк» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та на користь позивачки – 120 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 жовтня 2009 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.

Позов ОСОБА_2 у цій частині задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2977 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та на користь ОСОБА_2 120 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий – Шевченко В.А.

Судді – Кононенко О.Ю., Білецький О.М.

З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного суду Сумської області О.Ю.Кононенко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7501478