Определение ВСУ об отказе ГИС в обеспечении иска путем запрета выезда должника Экспресс-банка за границу

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого

Гнатенка А.В.,

суддів:

Барсукової В.М.,

Данчука В.Г.,

Гуменюка В.І.,

Косенка В.Й.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про обмеження виїзду за межі України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2008 року,

встановила:

У липні 2008 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – державний виконавець) звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження для боржника - громадянина України ОСОБА_1 – у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа для виїзду за кордон на період до виконання рішення Солом 'янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 року у справі за позовом акціонерного банку «Експрес-банк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал», третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Кристал», про стягнення заборгованості.

Свої вимоги державний виконавець мотивував тим, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 року стягнуто солідарно із ОСОБА_1 і товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий дім «Кристал» на користь акціонерного банку «Експрес-банк» 10 497 806 грн. 47 коп. та судові витрати у справі. 20 червня 2008 року державним виконавцем ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження. Поведінка боржника ОСОБА_1 у відносинах зі стягувачем і державною виконавчою службою свідчить про його небажання виконувати судове рішення. У наданий державним виконавцем 7-денний строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість перед стягувачем не погашена. 2 липня 2008 року до виконавчої служби надійшов лист від стягувача, в якому останній повідомляє, що боржник ОСОБА_1. має намір виїхати на постійне місце проживання до США. Державний виконавець вважає, що за таких обставин захист прав та інтересів стягувача стане неможливим без вжиття заходів для забезпечення виконання судового рішення шляхом установлення судом тимчасового обмеження боржникові ОСОБА_1 права виїзду за межі України з вилученням паспортного документа для виїзду за кордон до виконання рішення суду.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2008 року, ОСОБА_1 обмежено виїзд за кордон до виконання зобов’язання зі сплати на користь КБ «Експрес банк» 10 497 806 грн. 47 коп., покладеного на нього рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 року. Контроль за виконанням ухвали покладено на відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державну прикордонну службу України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначені судові рішення та постановити ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, посилалися на те, що ОСОБА_1., який є солідарним боржником у виконавчому провадженні, у добровільному порядку не погашає борг, може виїхати на постійне місце проживання до іншої країни, оскільки має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон, що унеможливить стягнення з нього боргу, призведе до порушення прав та інтересів стягувача у виконавчому провадженні.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.

Помилково прийнявши до провадження подання державного виконавця, суди не врахували вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.

Згідно із ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу.

Оскільки подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 205, 336, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2008 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

А.В. Гнатенко

Судді:

В.М. Барсукова

В.І. Гуменюк

В.Г. Данчук

В.Й. Косенко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6895683

[у.zaporozhskiy]

Стаття 6. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

3) проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;

4) він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань;

(пункт 5 частини першої статті 6 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 04.11.2010 р. N 2677-VI)

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

7) він підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

в ст. 6 с Декабря появился такой п. 5 это все равно означает, что определением суда нельзя ограничивать право выезда за границу?

Стаття 3771. Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

1. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Сейчас все соответствует ст. 33 КУ?

[у.zaporozhskiy]

Стаття 6. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

3) проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;

4) він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань;

(пункт 5 частини першої статті 6 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 04.11.2010 р. N 2677-VI)

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

7) він підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

в ст. 6 с Декабря появился такой п. 5 это все равно означает, что определением суда нельзя ограничивать право выезда за границу?

Стаття 3771. Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

1. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Сейчас все соответствует ст. 33 КУ?

Мне кажется, что данное решение ВСУ хотя и в пользу заемщиков, но не совсем законно.

В чем было нарушение помимо норм Конвенции, если подання гос исполнителя было сделано в рамках исполнительного производства?