Решение Приморского райсуда о недействительности одностороннего повышения процентной ставки Альфа-банком

[os29]

Справа № 2-12013/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси, у складі:

головуючої судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі – Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсним одностороннього рішення про підвищення процентної ставки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №490053157 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (надалі – відповідач) та ОСОБА_1, та зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» зменшити відсоткову ставку на день укладення договору на рівні 13% річних, а також зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» провести перерахунок коштів, сплачених за підвищеною відсотковою ставкою по кредитному договору №490053157 від 06 грудня 2007 року (надалі – кредитний договір) з дня підвищення відсоткової ставки.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» в особі Докової Крестини Федорівни уклали кредитний договір №490053127 від 06.12.2007 року.

Листом вхід.№55017-23 від 13.10.2009 року позивач просив відповідача надати роз’яснення відносно підвищення процентної ставки за кредитним договором до 15% річних, на що відповідач надав роз’яснення щодо необхідності підвищення відсоткової ставки у зв’язку зі складною ситуацією на світових фінансових ринках, посилаючись на підписаний між сторонами кредитний договір.

Слід зазначити, що підвищення банком процентної ставки за кредитним договором – це одностороння зміна істотної умови договору, з огляду на наступне.

Так, частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 6 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Виходячи з аналізу положень ст. 1054 ЦК України однією з істотних умов договору є розмір процентів за користування кредитними коштами.

Отже, у випадку, якщо право на односторонню зміну умов договору передбачено законом або договором, банк, який вирішив в односторонньому порядку змінити процентну ставку, повинний був сповістити про це позичальника за кредитним договором і тільки з моменту отримання погодження відповідача на такі зміни вони могли набути чинності.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належного повідомлення позивача про зміну процентної ставки. Так як відповідно до умов договору відповідач повинен був повідомити позивача про зміну процентної ставки за адресою вказаною в частині №1 даного договору (п.6.2). Але відповідач направив рекомендованого листа на адресу позивача, що не вказана у договорі, тим самим порушивши умови договору кредиту.

До того ж згідно ст. 651 ЦК України зміна договору в односторонньому порядку не допускається.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Пунктом 6.2. частини другої кредитного договору передбачене право змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни кон’юнктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів тощо, але правом підвищувати процентну ставку без повідомлення позичальника кредитор не наділений.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до абзацу п’ятого пункту 3.4 Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168, в кредитному договорі банки зобов’язанні зазначати правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Пунктом 3.5 передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути змінена лише в разі настання події, яка не залежить від волі сторін договору і має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Тобто, зміни до кредитних договорів мали вноситись відповідно до вимог законодавства та умов укладених договорів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року № 661-VI банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, а умова договору щодо права банку змінювати проценти за договором в односторонньому порядку є нікчемною. Зазначений закон набув чинності 09.01.2009 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 208-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати неправомірним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №490053157 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, та зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» зменшити відсоткову ставку на день укладення кредитним договором №490053157 від 06 грудня 2007 року на рівні 13% річних.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» провести перерахунок коштів, сплачених за підвищеною відсотковою ставкою по кредитному договору №490053157 від 06 грудня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, з дня підвищення відсоткової ставки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13023220