Определение Апелляционного суда Херсонской области об отмене обеспечения иска ЕРСТЕ банка

[ANTIRAID]

Справа № 22ц-806

Головуючий в І інстанції: Сіденко С.І.

Категорія 27 Доповідач Майданік В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня місяця 11 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Орловської Н.В.,

суддів: Кутурланової О.В., Майданіка В.В.

при секретарі Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства “ЕРСТЕ БАНК” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року ВАТ “ЕРСТЕ БАНК” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 169777,98 доларів США.

На обґрунтування позову послалося на те, що відповідач не виконує свої обов’язки відносно щомісячного часткового погашення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором від 28.08.2008 року, а також на залишення без відповіді вимоги банку по погашенню заборгованості. Крім того, зазначило, що нотаріусом задоволено його заяву про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки вбудованого приміщення кафе, розташованого в АДРЕСА_1 для задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки. Проте, як вбачається з копії листа про продаж об’єкту з прилюдних торгів, на сьогоднішній день вартість предмету іпотеки не покриває загальну суму заборгованості за кредитним договором (222191,4 доларів США), різниця складає 1374661грн.54коп.

Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року заява позивача про забезпечення позову була задоволена. Відповідачу було заборонено проводити дії, направлені на відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, зокрема нежитлової будівлі магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, діюча в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати зазначену ухвалу та постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема вказала, що суд не звернув увагу на те, що вжитий захід забезпечення позову є неспівмірним із позовними вимогами. Також вказала, що судом не враховано те, що позивач вже реалізував своє право на захист, звернувшись до нотаріуса про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 28.08.2008 року. Вказаний виконавчий лист знаходиться на виконанні у виконавчій службі. На підставі виконавчого листа з відповідача вже стягнута сума заборгованості і пред’явленням позову позивач вдруге стягує заборгованість за кредитом. Також зазначила, що позивачем не надані докази того, що незабезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, а також того, що відповідач може приховати майно.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на такій підставі.

З матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4 У своїй заяві він просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на належну відповідачу нежитлову будівлю магазину, що розташований за адресою: Херсонська область, м.Цюрупинськ, вул.Воровського,31. При цьому послався на те, що звернення банком стягнення на предмет іпотеки (вбудоване приміщення кафе, розташоване в АДРЕСА_1) через низьку його ринкову вартість не дозволяє погасити всю заборгованість за кредитним договором, а тому залишок заборгованості може бути погашений за рахунок іншого майна, зокрема вказаної нежитлової будівлі магазину.

Відповідно до листа Херсонської філії ПП “Спеціалізоване підприємство Юстиція” остання повідомляє ВАТ “ЕРСТЕ БАНК” про те, що 05.11.2009 року об 1130 годині відбудуться повторні прилюдні торги з реалізації майна боржника ОСОБА_4, а саме вбудовані нежитлові приміщення кафе, загальною площею 142кв.м., за адресою Херсонська область, АДРЕСА_1 (а.с.22).

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач станом на 28.10.2009 року має загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 222191,39 доларів США, що еквівалентно 1779219грн.79коп., не повертає боргу та може приховати своє майно, а також з того, що неприйняття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду.

Однак до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права, що згідно з вимогами п.2 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і постановлення ухвали з цього питання.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.152 зазначеного Кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до ч.ч.2 і 3 ст.152 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”: єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (п.4.).

Отже, закон пов’язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення. В той же час згідно з п.3.1.8. договору іпотеки №2061 від 28.08.2008 року, укладеного між позивачем (іпотекодержателем) та відповідачем (іпотекодавцем), у випадках, якщо суми від продажу предмета іпотеки (вбудоване приміщення кафе, розташоване в АДРЕСА_1) недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право в судовому порядку вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна іпотекодавця (а.с.18).

Однак з матеріалів вбачається, що на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом та постановлення оскаржуваної ухвали факт продажу предмета іпотеки відсутній, а тому ВАТ “ЕРСТЕ БАНК” ще не набув права вимоги отримання суми з іншого майна іпотекодавця. Тобто повідомлення про прилюдні торги, які мають відбутися у майбутньому, ще не свідчить про встановлення дійсного факту продажу предмета іпотеки, з яким пов’язується настання права у ВАТ “ЕРСТЕ БАНК” вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна іпотекодавця.

Суд же першої інстанції на зазначене уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, а тому з порушенням норм процесуального права.

Крім того, при апеляційному розгляді справи заявником подано копію нотаріально посвідченого договору дарування нерухомого майна від 04.11.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 вказану вище будівлю магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Отже власником останньої на сьогоднішній день є не заявник, а інша особа.

На підставі вказаного ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, діючої в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2009 року – скасувати і постановити ухвалу з цього питання.

Відкритому акціонерному товариству “ЕРСТЕ БАНК” в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_4 нежитлову будівлю магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

судді

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12572013