Решение Апелляционного суда Николаевской области о признании исполнительной надписи в пользу АППБ "Аваль" не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

Справа N 22 Ц 1870 - 2006 року.

Головуючий 1 інстанції Ротар М.М..

Категорія ~ 44. Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

РІШЕННЯ

іменем України.

27 листопада 2006 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого Буренкової К.О.,

суддів: Лисенка П.П. та Козаченка В.І.,

із секретарем судового засідання Гапєєвою Т.В.,

з участю :

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача Нехимчука К.Б.,

представника АППБ "Аваль" Паршенко Ю.П.

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 переглянула рішення місцевого Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2006 року по цивільній справі за його ж позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_3 про скасування виконавчого напису нотаріуса.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які участують у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-

установила:

6 липня 2006 року ОСОБА_2 оскаржив виконавчий напис приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу ОСОБА_3..

Він зазначав, що 7 березня 2003 року у простій письмовій формі уклав із АППБ "Аваль" кредитний договір НОМЕР_1, за яким кредитор відкрив позичальнику кредитну лінію у розмірі 75 000 EUR строком до 7 березня 2005 року.

На забезпечення виконання цього договору 21 березня 2003 року сторони уклали договір застави майна, належного позивачеві.

19 листопада 2003 року сторони по кредитному договору внесли до нього зміни, збільшивши розмір кредитної лінії до 117 000 EUR.

При цьому, будь-яких змін до договору застави майна внесено не було.

З жовтня 2005 року позивач, АППБ "Аваль" та ОСОБА_4 уклали тристоронній договір про переведення боргу за кредитним договором НОМЕР_1 з ОСОБА_2 на ОСОБА_4.

При цьому, згідно п. 6 зазначеного договору, договір застави від 21 березня 2003 року зберігав свою чинність.

У зв'язку із невиконанням кредитного договору позичальником, АППБ "Аваль" звернувся до відповідача з заявою про вчинення виконавчого напису, і останній такий напис вчинив, вказавши в ньому, що за рахунок виручених від реалізації заставленого майна покривається заборгованість по кредиту у розмірі 117 000 EUR , заборгованість по відсоткам у розмірі 8 128, 11 EUR, пеня - 218, 11 EUR, а всього 125 346, 22 EUR.

Не погоджуючись з написом, позивач його оскаржив й просив скасувати, оскільки його вчинено усупереч чинному законодавству.

Заперечуючи проти позову, відповідач пояснювала, що вчинив виконавчий напис у відповідності із чинними законодавством, а тому підстав для його скасування немає.

Рішенням місцевого Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2006 року у позові відмовлено за його недоведеністю.

Не згодившись із таким процесуальним документом, ОСОБА_2 його оскаржив й просив скасувати, оскільки, як на його думку, суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, а саме, проігнорував чинне законодавство, яким врегульовано діяльність нотаріусів по вчиненню виконавчих написів.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасувати й постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вирішуючи скаргу таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, місцевий суд вважав установленим, що приватний нотаріус вчиняючи оспорений виконавчий напис діяв у чинному правовому полі, а тому підстав для скасування напису немає.

Однак у повній мірі з таким погодитися не можна.

Так, згідно з п. п. 282 - 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено:

· відомості про найменування й адресу стягувача та боржника;

· дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

· строк, за який має провадитися стягнення;

· інформація щодо суми, яка підлягає стягненню.

Нотаріус учиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності перед стягувачем.

Заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено певний строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, до таких документів відноситься оригінал нотаріально посвідченої угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір НОМЕР_1 та доповнення до нього нотаріально не посвідченні. Договір же застави майна від 21 березня 2003 року має нотаріальне посвідчення і, при цьому, несе забезпечувальну функцію тільки до кредиту у розмірі 75 000 EUR.

За такого, відповідно до ст. 584, 589, 590 ЦК України, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на забезпечення кредиту у розмірі 117 000 EUR, а, відповідно, і на вирахувані із зазначеної суми відсотки та пеню.

Оскільки нотаріус все ж таки напис вчинив, то напис слід було скасувати.

Місцевий суд цього не вчинив.

Тому оскаржене рішення слід скасувати, і привести дії нотаріуса у відповідність з чинним законодавством, скасувавши виконавчий напис.

Керуючись ст.ст. 307,309, 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення місцевого Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2006 року скасувати і постановити нове рішення, яким скасувати виконавчий напис приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 від 5 квітня 2006 року про звернення стягнення на кошти, виручені від реалізації заставленого майна.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом 2-х місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/375684