Решения 3-х инстанций хозсуда о признании исполнительной надписи в пользу Укрпромбанка не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

справа № 5020-9/094

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

19 жовтня 2010 року

За позовом: Приватного підприємства „Липс” (99003, м. Севастополь, вул. Токарева, буд. 1).

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гмиря Вікторії Володимирівни (АДРЕСА_1, м. Київ, 01000)

відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного Управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова буд. 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання виконавчого напису нотаріуса від 22.04.2010 про звернення до стягнення на предмет іпотеки –об’єкт нерухомого майна –будівля кулінарного цеху загальною площею 337810 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в місті Севастополі, яка не підлягає виконанню,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача (ПП „Липс”) –Антонов Олексій Владиславович –представник, довіреність №2 від 15.10.2010;

відповідача (ТОВ „Український промисловий банк”) - Райський Дмитро Ігоревич, довіреність №185-Ф/10 від 20.04.2010;

третьої особи (Гмиря Вікторія Володимирівна) - явку уповноваженого представника не забезпечила;

третьої особи (ВДВС Ленінського районного Управління юстиції у м. Севастополі) –не з’явився

Головне управління ДВС у місті Севастополі –Токарева Наталія Миколаєвна, довіреність №1-35/43 від 14.10.2010.

Суть спору:

Приватне підприємство „Липс” (далі –Позивач) звернулось з позовом до господарського суду міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі –Відповідач) про визнання виконавчого напису нотаріуса від 22.04.2010 про звернення стягнення на предмет іпотеки –об’єкт нерухомого майна –будівля кулінарного цеху загальною площею 337810 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в місті Севастополі, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 10.06.2010 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: п риватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гмиря Вікторію Володимирівну (далі –Приватний нотаріус), відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного Управління юстиції у місті Севастополі (далі –ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі).

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що нотаріус у порушення вимог абзацу четвертого пункту 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (ділі –Інструкція) при вчиненні напису не переконався належним чином чи отримана Позивачем вимога про усунення порушень умов кредитного договору договору, а також, у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 ЗУ «Про нотаріат»від 02.09.1993 №3425-ХІІ, пункту 284 Інструкції, та підпункту «б»пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Доповненнями до позовної заяви від 16.09.2010 Позивач вказує, що на момент вчинення виконавчого напису борг Приватного підприємства „Липс” був значно менший у зв’язку з тим, що окрім іпотеки кредитні зобов’язання також забезпечені договорами поруки №41zпор-08 /т.2 а.с.98/ та №41zпор-08-1 /т.2 а.с.99/ (далі –Договори поруки) укладеними між позивачем та Діденко Сергієм Лукичем та Діденко Світланою Геннадіївною відповідно.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, про що зазначив у своєму відзиві /а.с.97-100 т.1/, зокрема вважає, що при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” були повністю дотримані вимоги Цивільного кодексу України, Закону України „Про нотаріат” від 02.09.1993 №3425-ХІІ, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 та у повному обсязі надані документи, що підтверджують безспірність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”.

Третя особа Гмиря Вікторія Володимирівна надала суду письмові пояснення від 01.07.2010 /а.с.95-96 т.1/, у яких підтвердила подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»всіх необхідних документів, подання яких передбачено чинним законодавством для вчинення виконавчого напису та направлення на адресу Позивача вимоги про усунення порушень виконання кредитного договору.

Третя особа ВДВС Ленінського районного Управління юстиції у м. Севастополі явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні представник Головного управління ДВС у місті Севастополі надав суду для огляду матеріали виконавчого провадження , яке було відкрите у ВДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі на підставі виконавчого напису №470 від 22.04.2010.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, додаткових доказів сторонами не надано, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та ВДВС суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(Банк) та Приватним підприємством „Липс” (Позичальник) укладений кредитний договір №41/К-08 (далі –Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 2 700 000,00 грн. Банк надає кредитні кошти на наступних умовах: процентна ставка за користування кредитом –22% річних, дата повернення кредиту –11 травня 2015 року, мета кредитування –придбання виробничого обладнання (пункт 1.1 Кредитного договору) /т.1 24-27/.

До Кредитного договору укладені договори про внесення змін та доповнень №1 від 27.05.2008 /а.с.29 т.1/, №2 від 08.12.2008 /а.с.30-34 т.1/, №3 від 31.08.2009 /а.с.35-38 т.1/, якими умови Кредитного договору частково змінювались.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку Позичальника /т.1 а.с.50-73, т.2 а.с.39-49/ та меморіальними ордерами /т.1 74-76, т.2 а.с.36-38/.

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що виконання Позичальником зобов’язань за Договором забезпечується також всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування.

Згідно з пунктом 9.2 Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору.

12.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(Іпотекодержателя) та Приватним підприємством „Липс” (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П. за реєстровим №1774 (далі –Договір іпотеки).

Відповідно до пункту 2.1 Договору іпотеки Предметом іпотеки є нерухоме майно: будівля кулінарного цеху загальною площею 3378,10 м2 , що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Токарева,1 (далі - Предмет іпотеки).Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Голобородько О.Є. 29.04.2005 за реєстровим №2107.

Вартість предмета іпотеки згідно з пунктом 1.2 договору, за домовленістю сторін складає 5 060 560,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1.4 Договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань передбачених Кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1 Договору іпотеки передбачено, що заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави, якщо у момент настання строку виконання основного зобов’язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу кредиту) та при несплаті або частковій несплаті процентів, пр. несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлений кредитним договором строки.

Відповідно до пункту 4.3 Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, передбачених пунктом 4.4 цього договору.

22.04.2010 Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гмиря В.В. був здійснений виконавчий напис за реєстраційним №470 (далі –Виконавчий напис) про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності Позивачу –Предмет іпотеки.

Спір у справі виник у зв’язку з тим, що Позивач вважає спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки: нотаріус у порушення вимог абзацу четвертого пункту 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (ділі –Інструкція) при вчиненні напису не переконався належним чином чи отримана Позивачем вимога про усунення порушень умов кредитного договору договору, у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 ЗУ «Про нотаріат»від 02.09.1993 №3425-ХІІ, пункту 284 Інструкції, та підпункту «б»пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, а також, що на момент вчинення виконавчого напису борг Приватного підприємства „Липс” був значно менший у зв’язку з тим, що окрім іпотеки кредитні зобов’язання також забезпечені Договорами поруки.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору, а також Законом України «Про нотаріат»від 02.09.1993 №3425-ХІІ, Законом України «Про іпотеку »від 05.06.2003 №898-IV , Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач вказує, що у порушення вимог абзацу четвертого пункту 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (ділі –Інструкція) Приватний нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином чи отримана Позивачем вимога про усунення порушень умов кредитного договору.

Проте, вищевказані доводи Позивача безпідставні, з огляду на наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” листом за вих. №4082.1 від 19.10.2009 /т.1 а.с.48/ на адресу Позивача направлена вимога про усунення порушень за Кредитним договором та про сплату у повному обсязі заборгованості за Кредитним договором, яка отримана Позивачем 23.10.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №727670 /т.1 а.с.49/.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” Листами за вих. №4082.2, №4082.3 від 19.10.2009 /т.2 а.с.110-111/ на адресу Діденко Сергія Лукича та Діденко Світлани Геннадіївни направлені вимоги про усунення порушень за Кредитним договором та про сплату у повному обсязі заборгованості за Кредитним договором, які повернуті на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання»/т.1 а.с.49/.

Також, на адресу Позивача направлено лист за вих. №3/02-20 від 23.02.2010 в якому приватним нотаріусом Київського міського округу Гмиря В.В. пропонується на протязі п’ятнадцяти днів з дня одержання цього повідомлення взяти на себе зобов’язання та погасити заборгованість, у разі відмови від виконання зобов’язання буде вчинений виконавчий напис на заставлене майно з метою виконання зобов’язання /т.2 а.с.31/. Вказаний лист отриманий Позивачем 01.03.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /т.2 а.с.32/.

Крім того, Позивач вказує на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 №3425-ХІІ та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (далі –Інструкція), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно з частиною першою статті 88 Закону України „Про нотаріат” від 02.09.1993 №3425-ХІІ, пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 286 Інструкції встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі –Перелік).

Так, згідно з пунктом 1 Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису за вих. №2938 від 19.02.2010 /а.с.11-12 т.2/ Банком, у підтвердження безспірності заборгованості боржника та підтвердження факту прострочення виконання зобов'язання, були надані нотаріусу наступні документи:

- кредитний договір №41/К-08 від 12.05.2008 разом із додатковими угодами до нього /а.с.103-119 т.1/;

- договір іпотеки від 12.05.2008, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П. за реєстровим №1774 /а.с.42-44 т.1/;

- розрахунок заборгованості Приватного підприємства «Липс»за кредитним договором №41/К-08 від 12.05.2008 станом на 14.02.2010 /а.с.28-30 т.2/;

- копія вимоги про усунення порушення за вих. №4082.1 від 19.10.2009 /т.1 а.с.48/, доказ відправлення такого повідомлення на та докази отримання вказаного повідомлення Приватним підприємством «Липс»/а.с.49 т.1/.

Пунктом 284 Інструкції встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника вважається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Позивач вважає, що документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Проте, чинним законодавством така вимога не встановлена, а зазначені вище документи та виписка Банку за рахунками боржника, що відкриті для обліку розрахунків за Кредитним договором за весь період існування кредитного зобов’язання, яка надана Приватному нотаріусу, прийняті судом в якості належних та допустимих доказів існування заборгованості.

З огляду на зазначене, твердження Позивача, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум заборгованості, не є обґрунтованим.

Крім того, про безспірність вимог свідчить поведінка Позивача: а саме, станом на день вчинення Виконавчого напису дійсність Договору іпотеки ним неоспорена, на отриману ним вимогу про усунення порушення за вих. №4082.1 від 19.10.2009 заперечення не висунуті.

Щодо доводів, що на момент вчинення виконавчого напису борг Приватного підприємства „Липс” був значно менший у зв’язку з тим, що окрім іпотеки кредитні зобов’язання також забезпечені Договорами поруки у зв’язку з чим Позивач, Діденко Сергій Лукич та Діденко Світлана Геннадіївна несуть солідарну відповідальність перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відповідно до договорів поруки №41zпор-08 /т.2 а.с.98/ та №41zпор-08-1 /т.2 а.с.99/, суд зазначає наступне.

Частиними 1, 2, 4 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо . Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Статтею 544 Цивільного кодексу України також встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Отже чинним законодавством прямо передбачена можливість стягнення всієї суми боргу у повному обсязі з одного із солідарних боржників.

Посилання Позивача з приводу незаконності включення до Виконавчого напису витрат пов’язаних з його вчиненням у розмірі 25510,00 грн. є безпідставними. Так, пунктом 287 Інструкції передбачено виконавчий напис має містити, у тому числі, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.

Крім того, пунктом 1.1 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги за Основним зобов’язанням і зверненням стягнення на Предмет іпотеки.

Таким чином, дії Приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Гмиря В.В. щодо здійснення виконавчого напису за реєстраційним №470 визнані судом правомірними.

Як вже зазначалося 22.04.2010 Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гмиря В.В. був здійснений виконавчий напис за реєстраційним №470 (про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності Позивачу –Предмет іпотеки.

У вказаному Виконавчому написі зазначається, що за рахунок коштів отриманих від реалізації Предмета іпотеки пропонується задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в розмірі 4 158 443,26 грн., з яких: 3 321 402,59 грн. –основний борг, 747 848, 15 грн. –несплачені проценти за користування кредитом, 89 162, 52 грн. –пеня, а саме: 9298,91 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 79 863, 61 грн. –пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів.

Отже, відповідно до Виконавчого напису з Позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 89 162, 52 грн.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Також, вказана правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»від 07.04.2008 №01-8/221, а саме у пункті 49 вказаного інформаційного листа зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Пунктом 8.1 Кредитного Договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 258 ЦК України встановлюватися спеціальна позовна давність, в тому числі, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виконавчий напис вчинений 22.04.2010, враховуючи положення статті 258 ЦК України нарахування пені можливе з 23.04.2009.

Позивачем надана заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені /т.2 а.с.122/.

Суд перевіривши розрахунок пені на підставі якого здійснений Виконавчій напис та встановив наступне.

Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача за несвоєчасне погашення кредиту по кредитному договору у розмірі 9298,91 грн. станом на 22.04.2010 розрахована вірно /т.1 а.с.40/.

Пеня за несвоєчасне погашення процентів від простроченої заборгованості у доларах США, з урахуванням заяви Позивача про застосування строку позовної давності нараховується з 23.04.2009 та складає 7197,84 грн. :

23.04.2009 –14.06.2009 (54 дні) 21703,73 грн.х24,0%х54:365 = 770,63 грн.;

15.06.2009 –11.08.2009 (58 днів) 21703,73 грн.х22,0%х58:365 = 758,74 грн.;

12.08.2009 –30.08.2009 (19 днів) 21703,73 грн.х20,5%х19:365 = 231,61 грн.;

23.04.2009 –14.06.2009 (54 дні) 19603,37 грн.х24,0%х54:365 = 696,05 грн.;

15.06.2009 –11.08.2009 (58 днів) 19603,37 грн.х22,0%х58:365 = 685,31 грн.;

12.08.2009 –30.08.2009 (19 днів) 19603,37 грн.х20,5%х19:365 = 209,19 грн.;

Пункти 5-8 розрахунку пені за несвоєчасне погашення процентів від простроченої заборгованості у доларах США відповідають нормам чинного законодавства /т.1 а.с.40/.

Пеня за несвоєчасне погашення процентів від простроченої заборгованості у гривнях, з урахуванням заяви Позивача про застосування строку позовної давності нараховується з 23.04.2009 та складає 69758,62 грн . :

23.04.2009 –23.04.2009 (1 день) 12667,41 грн.х24,0%х1:365 = 8,33 грн.;

24.04.2009 –29.04.2009 (6 днів) 11966,61 грн.х24,0%х6:365 = 47,21 грн.;

23.04.2009 –29.04.2009 (7 днів) 27470,81 грн.х24,0%х7:365 = 126,44 грн.;

30.04.2009 –12.05.2009 (13 днів) 26270,01 грн.х24,0%х13:365 = 224,55 грн.;

13.05.2009 –13.05.2009 (1 день) 25409,31 грн.х24,0%х1:365 = 16,71 грн.;

14.05.2009 –14.05.2009 (1 день) 25209,31 грн.х24,0%х1:365 = 16,58 грн.;

15.05.2009 –24.05.2009 (10 днів) 24609,31 грн.х24,0%х10:365 = 161,81 грн.;

25.05.2009 –27.05.2009 (3 дня) 24309,31 грн.х24,0%х3:365 = 47,95 грн.;

28.05.2009 –28.05.2009 (1 день) 23404,54 грн.х24,0%х1:365 = 15,39 грн.;

29.05.2009 –03.06.2009 (6 днів) 13404,54 грн.х24,0%х6:365 = 52,88 грн.;

04.06.2009 –09.06.2009 (6 днів) 12904,54 грн.х24,0%х6:365 = 50,91 грн.;

10.06.2009 –14.06.2009 (5 днів) 12224,54 грн.х24,0%х5:365 = 40,19 грн.;

15.06.2009 –17.06.2009 (3 дні) 10224,54 грн.х22,0%х3:365 = 18,49 грн.;

18.06.2009 –21.06.2009 (4 дні) 10045,44 грн.х22,0%х4:365 = 24,22 грн.;

22.06.2009 –25.06.2009 (4 дні) 9345,44 грн.х22,0%х4:365 = 22,53 грн.;

26.06.2009 –29.06.2009 (4 дні) 8875,03 грн.х22,0%х4:365 = 21,40 грн.;

30.06.2009 –01.07.2009 (2 дні) 5875,03 грн.х22,0%х2:365 = 7,08 грн.;

02.07.2009 –19.07.2009 (18 днів) 5350,03 грн.х22,0%х18:365 = 58,04 грн.;

20.07.2009 –22.07.2009 (3 дні) 5167,43 грн.х22,0%х3:365 = 9,34 грн.;

23.07.2009 –30.07.2009 (8 днів) 4743,43 грн.х22,0%х8:365 = 22,87 грн.;

Пункти 3-15 розрахунку пені за несвоєчасне погашення процентів від простроченої заборгованості у гривнях відповідають нормам чинного законодавства /т.1 а.с.40 –на зворотному боці, т.1 а.с.41/ .

Виходячи з вищевикладеного загальна сума пені за прострочення зобов’язання щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом складає 86255,37 грн. , тоді як Виконавчим написом загальна сума заборгованості по сплаті пені визначена 89162,52 грн.

Отже, Виконавчій напис, що здійснений 22.04.2010 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гмиря В.В. за реєстраційним №470 суд визнає таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2907,15 грн. пені .

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність доводів Позивача щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2907,15 грн. пені виконавчій напис здійснений 22.04.2010 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гмиря В.В. за реєстраційним №470.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” ( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 19357325 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства „Липс” ( 99003, м. Севастополь, вул. Токарева, буд. 1, ідентифікаційний код 30257601) витрати по сплаті державного мита в розмірі 0,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 0,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис С.А.Рибіна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 25.10.2010.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12126063

[ANTIRAID]

Справа № 5020-9/094

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2011 року

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Сотула В.В.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Піманов Андрій Анатолійович, довіреність № 2 від 01.11.10, приватне підприємство "Липс";

представник відповідача, Райський Дмитро Ігорович, довіреність № 474-Ф/10 від 28.12.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк";

третя особа, не з'явився, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гмиря Вікторія Володимирівна;

представник третьої особи, не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Липс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 19 жовтня 2010 року у справі № 5020-9/094

за позовом приватного підприємства "Липс" (вул. Токарева, 1,Севастополь,99003)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (бул. Л. Українки, 26,Київ,01133)

3-ті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гмиря Вікторія Володимирівна (АДРЕСА_1Київ 1,01001)

Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99007)

про визнання виконавчого напису нотаріуса від 22.04.2010 про звернення до стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна - будівля кулінарного цеху загальною площею 337810 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в місті Севастополі, яка не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ :

У червні 2010 року позивач - приватне підприємство „Липс" звернувся з позовом до господарського суду міста Севастополя до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса від 22.04.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна - будівля кулінарного цеху загальною площею 337810 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в місті Севастополі, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.06.2010 року в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гмиря Вікторію Володимирівну (далі - Приватний нотаріус), відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного Управління юстиції у місті Севастополі (далі - ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі).

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що нотаріус у порушення вимог абзацу четвертого пункту 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 (далі - Інструкція) при вчиненні напису не переконався належним чином чи отримана позивачем вимога про усунення порушень умов кредитного договору, а також, у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 року №3425-ХІІ, пункту 284 Інструкції, та підпункту «б»пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Доповненнями до позовної заяви від 16.09.2010 року позивач вказує, що на момент вчинення виконавчого напису борг приватного підприємства „Липс" був значно менший у зв'язку з тим, що окрім іпотеки кредитні зобов'язання також забезпечені договорами поруки №41Zпор-08 (том 2, а. с. 98) та №41Zпор-08-1 (том 2, а. с. 99) (далі - Договори поруки) укладеними між позивачем, Діденко Сергієм Лукичем та Діденко Світланою Геннадіївною відповідно.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 жовтня 2010 року у справі № 5020-9/094 позов задоволений частково. Визнаний таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2907,15 грн. пені виконавчий напис здійснений 22.04.2010 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гмиря Вікторією Володимирівною за реєстраційним №470. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Липс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі заявник наполягає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права.

Розпорядженням секретаря судової палати від 12 січня 2011 року суддю Черткову І.В. замінено на суддю Лисенко В.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 січня 2011 року розгляд справи відкладено на 17 січня 2011 року.

У судове засідання, яке відбулось 17 січня 2011 року, представники третіх осіб не з’явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили. Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (банк) та приватним підприємством „Липс" (позичальник) укладений кредитний договір №41/К-08 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 2 700 000,00 грн. Банк надає кредитні кошти на наступних умовах: процентна ставка за користування кредитом - 22% річних, дата повернення кредиту - 11 травня 2015 року, мета кредитування - придбання виробничого обладнання (пункт 1.1 Кредитного договору) (том 1, а. с. 24-27).

До Кредитного договору укладені договори про внесення змін та доповнень №1 від 27.05.2008 року (том 1, а.с.29), №2 від 08.12.2008 року (том 1, а.с.30-34), №3 від 31.08.2009 року (том 1, а.с.35-38), якими умови Кредитного договору частково змінювались.

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника (том 1, а.с.50-73, том 2 а.с.39-49) та меморіальними ордерами (том 1, 74-76, том 2 а.с.36-38).

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за Договором забезпечується також всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування.

Згідно з пунктом 9.2 Кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов укладеного договору.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (іпотекодержатель) та приватним підприємством „Липс" (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П. за реєстровим №1774 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до пункту 2.1 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: будівля кулінарного цеху загальною площею 3378,10 м2, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Токарева, 1 (далі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Голобородько О.Є. 29.04.2005 року за реєстровим №2107.

Вартість предмета іпотеки згідно з пунктом 1.2 договору за домовленістю сторін складає 5 060 560,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1.4 Договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань передбачених Кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набува є право звернути стягнення та реалізувати предмет застави, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу кредиту) та при несплаті або частковій несплаті процентів, при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

Відповідно до пункту 4.3 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, передбачених пунктом 4.4 цього договору.

22.04.2010 року Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гмиря В.В. був здійснений виконавчий напис за реєстраційним №470 (далі - Виконавчий напис) про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу - предмет іпотеки.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вважає спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки: нотаріус у порушення вимог абзацу четвертого пункту 283 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 (далі - Інструкція) при вчиненні напису не переконався належним чином чи отримана позивачем вимога про усунення порушень умов кредитного договору, у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 року №3425-ХІІ, пункту 284 Інструкції, та підпункту „б” пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, а також, що на момент вчинення виконавчого напису борг Приватного підприємства „Липс" був значно менший у зв'язку з тим, що окрім іпотеки кредитні зобов'язання також забезпечені Договорами поруки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-IV від 16.01.2003) та Господарського кодексу України Закон України №436-IV від 16.01.2003 України, що набрали чинність 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору, а також Законом України «Про нотаріат»від 02.09.1993 №3425-ХІІ, Законом України «Про іпотеку»від 15.06.2003 №898- IV , Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, та переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 89 Закону України „Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пункту 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту України від 03.03.2004 року №20/5 виконавчий напис має містити:

дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;

найменування та адресу стягувача;

найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

зазначення статті Закону України „Про нотаріат” та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис;

номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, стосовно порушення судом першої інстанції норми статті 89 Закону України „Про нотаріат”. Виконавчий напис від 22.04.2010 року не містить строк за який провадиться стягнення штрафних санкцій, що не відповідає статті 89 Закону України „Про нотаріат” та пункту 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту України від 03.03.2004 року №20/5.

Така позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2010 року в справі №6/40-77 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на рішення господарського суду Волинської області від 09.06.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2009 року визнана такою, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06.02.2009 року. В якості однієї із підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” касаційна інстанція вказує, що виконавчий напис, що оспорюється, не відповідає вимогам статті 89 Закону України „Про нотаріат” та пункту 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України –не зазначений строк, за який проводиться стягнення та сума, що підлягає стягненню, в тому числі пеня, проценти, які належать до стягнення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню.

Керуючись статтями 49, 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Липс" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 жовтня 2010 року у справі № 5020-9/094 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис нотаріуса від 22.04.2010 року про звернення до стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна - будівля кулінарного цеху загальною площею 337810 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в місті Севастополі, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133,м. Київ,бульвар Л. Українки, буд. 26,ідентифікаційний код 19357325 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь приватного підприємства "Липс" (99003, м. Севастополь, вул. Токарева, буд. 1,ідентифікаційний код ) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.В.Сотула

В.А. Лисенко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/13504172

[ANTIRAID]

Справа № 5020-9/094

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Дунаєвської Н.Г.

суддів :

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р.

у справі № 5020-9/094

за позовом ПП "Липс" (надалі –Підприємство)

до ТОВ "Український промисловий банк" (надалі –Банк)

треті особи

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

від третьої особи-1 - не з'явились

від третьої особи-2 - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року Підприємство звернулось до господарського суду з позовом до Банку про визнання виконавчого напису нотаріуса від 22.04.2010 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки - об'єкт нерухомого майна –будівля кулінарного цеху загальною площею 337810 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в м. Севастополі, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 р. (суддя Рибіна С.А.) позов задоволений частково: визнаний таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 2 907,15 грн. пені виконавчий напис, здійснений 22.04.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним № 470, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення мотивовано обґрунтованістю вимог позивача лише в частині невірного розрахунку позивачем розміру пені, що підлягає стягненню.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. (судді: Гоголь Ю.М., Сотула В.В., Лисенко В.А.) рішення скасовано, позов задоволено: визнано виконавчий напис нотаріуса від 22.04.2010 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки –об'єкт нерухомого майна: будівля кулінарного цеху загальною площею 3 378,10 м2, яка розташована по вул. Токарева, 1 в м. Севастополі, таким, що не підлягає виконанню, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова мотивована тим, що оспорюваний виконавчий напис не містить строк за який провадиться стягнення штрафних санкцій, що не відповідає ст. 89 Закону України "Про нотаріат" та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту України від 03.03.2004 р. № 20/5.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 12.05.2008 р. між Банком та Підприємством (Позичальник) укладено кредитний договір № 41/К-08 (надалі –Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 2 700 000 грн. Банк надає кредитні кошти на наступних умовах: процентна ставка за користування кредитом –22% річних, дата повернення кредиту –11.05.2015 р., мета кредитування –придбання виробничого обладнання (пункт 1.1 Кредитного договору).

До Кредитного договору укладені договори про внесення змін та доповнень № 1 від 27.05.2008 р., № 2 від 08.12.2008 р., № 3 від 31.08.2009 р., якими умови Кредитного договору частково змінювались.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку Позичальника та меморіальними ордерами.

Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що виконання Позичальником зобов'язань за Договором забезпечується також всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування.

Згідно п. 9.2 Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного договору.

12.05.2010 р. між Банком (Іпотекодержатель) та Підприємством (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1774 (надалі –Договір іпотеки).

Відповідно до п. 2.1 Договору іпотеки Предметом іпотеки є нерухоме майно: будівля кулінарного цеху загальною площею 3 378,10 м2, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Токарева,1 (надалі –Предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3. 29.04.2005 р. за реєстровим № 2107.

Вартість Предмета іпотеки, згідно п. 1.2 Договору іпотеки, за домовленістю сторін складає 5 060 560,00 грн.

Згідно п. 2.1.4 Договору іпотеки у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1 Договору іпотеки передбачено, що заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу кредиту) та при несплаті або частковій несплаті процентів, при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлений кредитним договором строки.

Відповідно до п. 4.3 Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, передбачених пунктом 4.4 цього договору.

22.04.2010 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 був здійснений виконавчий напис за реєстраційним № 470 (надалі –Виконавчий напис) про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить на праві власності Позивачу –Предмет іпотеки.

У Виконавчому написі вказано, що за рахунок коштів отриманих від реалізації Предмета іпотеки пропонується задовольнити вимоги Банку в розмірі 4 158 443,26 грн., з яких: 3 321 402,59 грн. –основний борг, 747 848, 15 грн. –несплачені проценти за користування кредитом, 89 162, 52 грн. –пеня, а саме: 9 298,91 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 79 863, 61 грн. –пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів.

Звертаючись до суду з позовом про визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, Підприємство стверджувало, що він не відповідає вимогам Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (надалі –Інструкція).

Статтею 89 Закону України "Про нотаріат" та п. 287 Інструкції встановлено, що у виконавчому написі повинні зазначатися, зокрема:

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що Виконавчий напис не відповідає ст. 89 Закону України "Про нотаріат" та п. 287 Інструкції, оскільки в ньому не зазначено строк, за який провадиться стягнення штрафних санкцій.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив позов, визнавши оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. у справі № 5020-9/094 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

Судді

Н. Мележик

О. Подоляк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/16461695