Определение ВСУ об отказе Приватбанку во взыскании задолженности с поручителей

[ANTIRAID]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2008 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Яреми А.Г.,

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку (далі - ЗАТ КБ) “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, страхової компанії (далі - СК) “Кредо” про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У травні 2006 року ЗАТ КБ “ПриватБанк” звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на те, що 8 квітня 2005 року банк уклав із ОСОБА_3 кредитний договір, згідно якого останньому надано кредит в сумі 31000 доларів США на строк до 8 квітня 2025 року, того ж дня ЗАТ КБ “ПриватБанк” уклало з відповідачками договори поруки, згідно яких вони зобов'язалися відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 його зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі; у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, відтак порушуються умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не виконують своїх обов'язків, як поручителі, і заборгованість ОСОБА_3 не сплачують.

Судом до участі в справі як відповідача притягнуто СК “Кредо”.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 154587 грн. 72 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2007 року рішення суду першої інстанції скасоване та постановлене нове рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” 154587 грн. 72 коп. заборгованості за кредитним договором.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1, як поручитель, а ОСОБА_2 як поручитель і спадкоємець ОСОБА_3, згідно закону та договорів поруки несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Згідно частини 3 статті 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Судом встановлено, що згідно укладених 8 квітня 2005 року договорів поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поручилися за виконання саме ОСОБА_3 його зобов'язань по кредитному договору, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 316 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, з огляду на положення частини 3 статті 559 ЦК України не визначився із тим, хто є зобов'язаною особою безпосередньо за кредитним договором після смерті ОСОБА_3, чи поручалися відповідачки за нового боржника за кредитним договором, а відтак є невмотивованим покладення судом на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як на поручителів померлого ОСОБА_3, обов'язків по сплаті заборгованості за кредитним договором.

Крім того, згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підставою позовних вимог ЗАТ КБ “ПриватБанк” зазначало статті 11, 509, 525, 526, 530, 536, 553, 554, 614, 615, 651, 1048-1050, 1054, 1057 ЦК України.

До того ж в апеляційній скарзі ЗАТ КБ “ПриватБанк” посилалося на безпідставність застосування судом першої інстанції положень Книги 6 “Спадкове право” ЦК України, наголошуючи на тому, що позов банком поданий до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 саме як поручителів по кредитному договору, а не спадкоємців померлого ОСОБА_3

Апеляційний суд такі обставини залишив поза увагою, всупереч вимогам частини 1 статті 303 ЦПК України ухвалив рішення про стягнення суми з ОСОБА_2 з підстав, передбачених статтями 1218, 1281 ЦК України.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - А.Г.Ярема

Судді: Є.Ф.Левченко

Л.М.Лихута

Л.І.Охрімчук

Ю.Л.Сенін

http://reyestr.court.gov.ua/Review/1611587