Постановление ВСУ по пересмотру о неправомерности поднятия процентной ставки Укрсоцбанком и обязательстве пересчитать проценты


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

07.07.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-880/11 р.

Головуючий у першій інстанції Лушніков В.Ф.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Моцний М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді- Моцного М.В.,

суддів - Володіної Л.В., Сундукова В.М.,

за участю секретаря Блох Д.Д.,

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача- Мовенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання дій відповідача зі зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок відсотків за кредитом, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 в червні 2010 року звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в березні 2011 року, просив визнати дії відповідача із зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом неправомірними та спонукати його до належного виконання умов договору в редакції, яка діяла на час його підписання 03.02.2005 року. Також просив зобовязати ПАТ "Укрсоцбанк" здійснити перерахунок відсотків за кредитом за період з 01.08.2008 року по грудень 2009 року.

Вимоги мотивовані тим, що згідно умов укладеного між ним та банком договору кредиту № 945\30-141 від 03.02.2005 року банк не має права в односторонньому порядку змінювати процентну ставку без згоди позичальника, але в серпні 2008 року він дізнався, що відповідач без відповідного повідомлення та укладення додаткової угоди змінив процентну ставку за вказаним договором з 12% до 13,5%. З таким діями позивач не згодний.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 31.05.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що банк направив позичальнику повідомлення про підвищення процентної ставки з 12% до 13,5%, а позивач, сплачуючи кредит за новою процентною ставкою, такими діями підтвердив отримання повідомлення і погодився на підвищення процентної ставки.

З таким висновком не погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 9-12) 03.02.2005 року між АКБ СР „Укрсоцбанк” (в подальшому назва змінена на ПАТ „Укрсоцбанк”) та ОСОБА_3 укладений договір кредиту № 945\30-141, пунктом 2.6 якого передбачена можливість зміни процентної ставки за договором, для чого банк повинен повідомити позичальника про намір підвищити процентну ставку не пізніше чим за 10 днів до дати початку їх введення, а також надати додаткову угоду. В разі згоди позичальника за зміну процентної ставки, він зобовязаний підписати додаткову угоду та повернути її до банку протягом 5 днів, в разі незгоди протягом 5 днів повернути наявну заборгованість за договором в повному обсязі.

18.06.2008 року банк направив позивачу повідомлення про збільшення з 01.07.2008 року процентної ставки за договором з 12% до 13,5% та надіслав для підписання додаткову угоду (а.с. 45,46).

Однак належні та допустимі письмові докази отримання позивачем зазначеного листа в матеріалах справи відсутні.

Висновок суду про те, що ОСОБА_3 отримав лист банку та текст додаткової угоди, є помилковим, оскільки з повідомлення Севастопольської дирекції УДППЗ „Укрпошта” (а.с. 47) вбачається, що лист банку отримав не позивач ОСОБА_3, а інша особа - ОСОБА_5.

Висновок суду про те, що позивач своїми діями погодився на збільшення процентної ставки, оскільки добровільно сплачував підвищенні відсотки, також не відповідає матеріалам справи.

Заслуговують на увагу доводи позивача про те, що він сплачував відсотки за попередньою ставкою 12% та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції. З наданих копій квитанцій (а.с. 89-94) не вбачається, який розмір процентної ставки визначав банк, тобто ці дані позивачу достовірно відомі не були. Листування позивача з банком також свідчить про те, що позивач не отримував пропозицію підвищити процентну ставку, та, не висловившись з цього приводу, обґрунтовано вважав, що банк нараховує йому 12% як передбачено договором.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач вносив в касу банку суми, більші за розміром, ніж це встановлено договором, відповідач ці суми приймав. Тому слід погодитись з доводами позивача про те, що він бажав дострокового погашення кредиту, а банк не заперечував проти цього.

З огляду на викладене не можна зробити висновок, що позивач, сплачуючи більші, ніж передбачено договором, суми, сплачував підвищену процентну ставку.

Таким чином колегія суддів вважає, що банк, підвищуючи процентну ставку за кредитним договором, порушив вимоги п. 2.6. договору щодо належного повідомлення про це позичальника, односторонньо підвищив цю ставку, що є порушенням як умов договору так і п.4 ст. 11 ЗУ „Про захист прав споживачів”, тому права позивача підлягають захисту шляхом зобовязання відповідача здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором від 03.02.2005 року за період з 01.08.2008 року по грудень 2009 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено без врахування викладених вище обставин, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Враховуючи підстави звернення до суду (захист прав споживачів), відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: витрати на ІТЗ розгляду справи 37 грн., а також при подачі апеляційної скарги: витрати на ІТЗ розгляду справи 37 грн., всього 74 грн., а також витрати в дохід держави: судовий збір в розмірі 8,50 грн. (сума, від сплати якої позивач звільнений при зверненні до суду) та 4,25 грн. (сума від якої позивач звільнений при подачі апеляційної скарги), всього 12,75 грн.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.2 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним підвищення Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" процентної ставки за кредитним договором № 945\30-141, укладеним між АКБ СР „Укрсоцбанк” (в подальшому назва змінена на ПАТ „Укрсоцбанк”) та ОСОБА_3 03.02.2005 року.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором № 945\30-141, укладеним між АКБ СР „Укрсоцбанк” та ОСОБА_3 03.02.2005 року, за період з 01.08.2008 року по грудень 2009 року відповідно до редакції договору, що діяла на час його укладення 03.02.2005 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_3 у повернення понесених ним судових витрат 74 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в дохід держави судовий збір в розмірі 12,75 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:/підпис/М.В.Моцний

Судді:/підпис/Л.В.Володіна

/підпис/В.М.Сундуков

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду м. Севастополя М.В.Моцний

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17066913

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Червинської М.Є., Гулька Б.І., Черненко В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання дій щодо зміни процентної ставки незаконними, зобовязання здійснити перерахунок процентів за кредитом за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення апеляційного суду міста Севастополя від 7 липня 2011 року,

встановила:

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом. Посилався на те, що 3 лютого 2005 року він уклав з АКБ СР «Укрсоцбанк» договір кредиту № 945\30-141, за умовами якого йому було надано у тимчасове користування грошові кошти в сумі 25 584 доларів США зі сплатою 12 % процентів річних. Відповідач не має права в односторонньому порядку змінювати процентну ставку без його згоди. 1 серпня 2008 року, під час спроби здійснити чергове погашення кредиту, він дізнався від працівника банку, що відповідач, без відповідного повідомлення та укладення з ним додаткової угоди, змінив процентну ставку за вказаним договором кредиту з 12 % до 13,5 %. Просив визнати дії відповідача зі зміни в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом неправомірними, спонукати відповідача до належного виконання умов договору в редакції, яка діяла на час його підписання 3 лютого 2005 року, зобовязати відповідача здійснити перерахунок сплачених ним процентів за кредитом за період з 1 серпня 2008 року по грудень 2009 року.

Рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 31 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду міста Севастополя від 7 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено; визнано протиправним підвищення ПАТ «Укрсоцбанк» процентної ставки за кредитним договором № 945\30-141, укладеним між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 3 лютого 2005 року; зобовязано ПАТ «Укрсоцбанк» здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором № 945\30-141, укладеним між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 3 лютого 2005 року, за період з 1 серпня 2008 року по грудень 2009 року відповідно до редакції договору, що діяла на час його укладення 3 лютого 2005 року; стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_4 у повернення понесених ним судових витрат 74 грн.; стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» у дохід держави судовий збір у розмірі 12 грн. 75 коп.

У касаційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування рішення апеляційного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують та не свідчать про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

На підставі ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.

Рішення апеляційного суду міста Севастополя від 7 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: М.Є. Червинська

Б.І. Гулько

В.А. Черненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21115592

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2012 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., –

розглянувши в судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період з 1 серпня 2008 року по грудень 2009 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк») в особі Кримської республіканської філії публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання підвищення процентної ставки кредитного договору в односторонньому порядку неправомірним, зобов’язання здійснити перерахунок відсотків згідно з кредитним договором за період з 1 серпня 2008 року по грудень 2009 року. Позов мотивував тим, що 3 лютого 2005 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір НОМЕР_1, за умовами якого ОСОБА_1 до 1 січня 2010 року повинен повернути банку кредит у сумі 25 584,00 долари США, сплатити визначені договором 12 % річних.

Позивач вказував на те, що 1 серпня 2008 року він дізнався про односторонню зміну ПАТ «Укрсоцбанк» процентної ставки з 12 % до 13,5 % річних. Відповідно до пункту 2.6 кредитного договору банк може ініціювати зміну відсоткової ставки за надання кредиту, але не право зміни її в односторонньому порядку. За таких обставин позивач просив суд визнати дії ПАТ «Укрсоцбанк» із зміни в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом неправомірними, зобов’язати банк віднести здійснені ним платежі на погашення кредиту за процентними ставками, обумовленими в кредитному договорі при його укладенні, та здійснити перерахунок відсотків за кредитом за період з 1 серпня 2008 року по грудень 2009 року, оскільки банк без повідомлення й укладення додаткової угоди з позичальником змінив у кредитному договорі процентну ставку в односторонньому порядку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 7 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним підвищення ПАТ «Укрсоцбанк» процентної ставки за кредитним договором НОМЕР_1, укладеним між сторонами 3 лютого 2005 року; зобов’язано банк здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором за період з 1 серпня 2008 року по грудень 2009 року відповідно до редакції договору, чинної на час його укладення; стягнуто з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 74,00 грн; стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 12,75 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: неоднакового застосування положень ч. 2 ст. 642 ЦК України. Відповідач просить судові рішення касаційної й апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові позивача відмовити.

На обґрунтування заяви ПАТ «Укрсоцбанк» додало копії судових рішень касаційної інстанції від 21 квітня 2010 року, від 14 грудня 2011 року та від 25 січня 2012 року, в яких по-іншому, на думку банку, застосовано положення ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши заперечення позивача на заяву про перегляд рішень, перевіривши матеріали справи й викладені в заяві банку доводи, вислухавши представника ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 склалися кредитні правовідносини на основі кредитного договору НОМЕР_1, укладеного 3 лютого 2005 року, згідно з яким сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору й зазначено підстави зміни процентної ставки.

Пунктом 2.6 цього кредитного договору передбачена можливість зміни розміру відсоткової ставки. Кредитор зобов’язаний повідомити позичальника про намір підвищити процентну ставку не пізніше, ніж за десять днів до дати початку їх застосування, а також запропонувати для укладення відповідну додаткову угоду. У разі якщо позичальник погодиться із зміненим розміром процентної ставки, він зобов’язаний протягом п’яти днів підписати запропоновану кредитором додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору та повернути її до банку. У разі якщо позичальник не погодиться із запропонованим кредитором розміром процентів, позичальник зобов’язаний протягом п’яти днів повернути кредитору заборгованість з кредиту, сплатити нараховані проценти, пеню та можливі штрафні санкції в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк надіслав позичальнику повідомлення про підвищення відсоткової ставки з 12 % до 13,5 % річних, а позивач, сплачуючи кредит за новою процентною ставкою, такими діями підтвердив отримання повідомлення й погодився на підвищення розміру процентної ставки.

Постановляючи нове рішення, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що 18 червня 2008 року банк надіслав на адресу ОСОБА_1 повідомлення про підвищення з 1 липня 2008 року розміру процентної ставки до 13,5 % річних за кредитним договором НОМЕР_1 від 3 лютого 2005 року (а. с. 45, 46). Із повідомлення Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» від 8 грудня 2008 року НОМЕР_2 вбачається, що повідомлення банку отримав не позичальник ОСОБА_1, а зовсім інша особа – ОСОБА_3 (а. с. 47). Тобто в зазначений строк позивач не підписував додаткову угоду до кредитного договору стосовно збільшення процентної ставки, оскільки не був повідомлений про пропозицію кредитора.

У подальшому ОСОБА_1 здійснював поточні платежі згідно із передбаченим кредитним договором графіком за 12 % ставкою, вносячи в каси банку більші за розміром суми для дострокового погашення кредитної заборгованості. Копії квитанцій підтверджують той факт, що позичальник не міг знати про зміну процентної ставки, оскільки в них не зазначається відсоткова ставка (а. с. 89–94). Крім того, листування позичальника з банком свідчить про те, що позичальник повідомлень від банку про збільшення процентної ставки за новою відсотковою ставкою не отримував, тому положення ч. 2 ст. 642 ЦК України не підлягає застосуванню.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, оскільки банк, змінюючи в односторонньому порядку процентну ставку, не повідомив про це позичальника, що призвело до порушень п. 2.6 кредитного договору НОМЕР_1 від 3 лютого 2005 року та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Додані ПАТ «Укрсоцбанк» до заяви копії ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 квітня 2010 року та рішень колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року та від 25 січня 2012 року не можуть бути взяті Верховним Судом України до уваги, тому що в них установлено зовсім інші обставини. Тобто в справах, на які посилається відповідач, судами касаційної інстанції правильно застосовано норми ст. 642 ЦК України, оскільки судами встановлено факт укладення додаткової угоди про зміну договору. У справі, що переглядається, цей факт відсутній.

З урахуванням викладеного в задоволенні заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року слід відмовити, оскільки встановлені п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду Верховним Судом України судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2011 року відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.В. Онопенко

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...e2?OpenDocument

В рееестре пока решения нет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это предыдущее решение ВСУ. А это пока в реестр не внесли.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...