Определение ВССУГУД оставившее в силе решение апел. Суда зап. Области об отказе в признании к.д.недействительным

[у.zaporozhskiy]

которая имеет преюдициальное значение.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25481475

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі по тексту - ПАТ «Укрсоцбанк») про визнання недійсними кредитного договору та додаткових угод до нього, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи і просив суд:

- визнати недійсними з моменту їх укладення договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року, укладений між ним АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», додаткову угоду від 1 грудня 2006 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року, додаткову угоду № 2 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року, додаткову угоду № від 10 вересня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року, додаткову угоду № 4 від 15 жовтня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року;

- стягнути з відповідача на його користь суму 17946752 грн. 61 коп., що еквівалентно 2249389,31 доларів США.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсними кредитного договору та додаткових угод до нього відмовлено у повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2012 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково, рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2012 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини рішення положення щодо встановлення обставин, нормативного обґрунтування та визнання неукладеними договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року, та додаткових угод до нього від 1 грудня 2006 року, від 15 червня 2007 року, від 10 вересня 2008 року, від 15 жовтня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог керувався положеннями ст. ст. 6, 192, 203, 215, 256, 257, 261, 524, 533, 627, 628, 632, 368, 1054 ЦК України, ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України «Про захист прав споживачів» та дійшов висновку про те, що вимоги позивача про визнання договору від 31 березня 2006 року та додаткових угод до нього недійсними є необґрунтованими, протирічать діючому законодавству та не підлягають задоволенню, оскільки встановлено обставини, які є підставою вважати оскаржуваний договір неукладеним; при цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у застосуванні строку позовної давності, оскільки початком перебігу строку позовної давності є дата підписання останньої додаткової угоди № 4 з 15 жовтня 2008 року, а не момент підписання договору - 31 червня 2006 року.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції та виключаючи з мотивувальної частини рішення висновки місцевого суду щодо встановлення обставин, нормативного обґрунтування та визнання неукладеними договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 09.2/120-6 від 31 березня 2006 року, та додаткових угод до нього від 1 грудня 2006 року, від 15 червня 2007 року, від 10 вересня 2008 року, від 15 жовтня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4, правильно виходив із того, що факт укладення оспорюваного кредитного договору і виконання його сторонами встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили - рішенням апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2010 року, і у відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню і встановленню вдруге не підлягає.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника за довіреністю ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

Мазур Л.М. Маляренко А.В. Матвєєва О.А.

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20508894

еще одно решение, которое подтверждает, что нужно очень внимательно относится к тому, что пишите в иске о недействительности и что пишут судьи в решениях по таким искам.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо неукладення договору кредиту та неотримання апелянтом від банку коштів доларів США, ці доводи спростовуються матеріалами справи, в тім числі і її позовом про визнання договорів недійсними, в якому ОСОБА_3, зазначила, що саме вона отримала кредит в банку(позивач у справі) 37400 доларів США. Ці обставини встовленні рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20.12.2010року, яке набрало законної сили(а/ч 70-74, 76-79).