Определение ВССУГУД об отказе Приватбанку во взыскании задолженности


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

іменем україни

30 січня 2013 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2012 року,

встановила:

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» (далі - ПАТ «ПриватБанк» ) звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за кредитним договором, укладеним 7 липня 2006 року, ОСОБА_3 (на час вирішення спору - ОСОБА_3) отримав кредит на суму 2 190 грн. 9 коп. зі сплатою 12 % річних до 5 липня 2007 року. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав і станом на 27 січня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 38 521 грн. 18 коп., яку позивач просив стягнути із відповідача.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 184 грн. 83 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати указані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час укладення кредитного договору були виконані всі вимоги закону щодо письмової форми кредитного договору, банк надав кредит, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що є підставою для дострокового стягнення кредиту.

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за кредитним договором, укладеним 7 липня 2006 року, ОСОБА_3 отримав кредит на суму 2 190 грн. 9 коп. зі сплатою 12 % річних до 5 липня 2007 року. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі відповідач не виконав і станом на 27 січня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 38 521 грн.18 коп.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 посилався на те, що кредитний договір він не підписував, гроші за спірним договором не отримував, та просив призначити почеркознавчу експертизу, а також з'ясувати обставини, чи були і куди перераховані кошти за цим договором та підставу їх перерахунку, оскільки згідно з договором кредиту кошти перераховувались торгово-сервісному підприємству (без назви) (а.с. 32-35).

Проте судом першої інстанції зазначене клопотання у встановленому ЦПК України порядку не розглянуто.

Згідно із ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На зазначене порушення закону апеляційний суд уваги не звернув і залишив рішення суду першої інстанції без змін, не виконавши вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_3 відмовився від проведення експертизи, не є підставою для залишення заявленого клопотання без процесуального вирішення з урахуванням тих обставин, що у цій же заяві відповідач не визнав позов з тих підстав, що він договір не підписував. Це з урахуванням відсутності у матеріалах справи даних про отримання відповідачем кредиту та умов договору (п 2.1) про перерахування кредитних коштів якомусь підприємству без зазначення назви підприємства та даних за який товар, які судами у порушення вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України не спростовані, мають юридичне значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29059518

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25212533 - Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 10 липня 2012 року

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи