Решения 3-х инстанций о признании исполнительной надписи на автомобиль в пользу ОТП банка не подлежащей исполнению

[ANTIRAID]

Провадження № 2/403/3481/2012

Справа № 2 -6579/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2; про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2011 ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ «ОТП Банк», ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»вказавши третьою особою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 03 вересня 2008 року між нею та ПАТ «ОТП Банк»був укладений кредитний договір № CL -310/285/2008, згідно з яким їй був наданий кредит в сумі 14 541,00 доларів США строком до 03 вересня 2015 року. В забезпечення виконання нею взятих на себе кредитних зобов'язань, між нею та ПАТ «ОТП Банк»був укладений договір застави автотранспортного засобу № PCL -310/285/2008, предметом якого є легковий автомобіль «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий. 11 травня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на вищезазначений автомобіль. Однак позивач вважає, що під час вчинення виконавчого напису, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не були додержані норми чинного законодавства та не проаналізовані надані документи для вчинення напису. У зв'язку із чим вона звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а.с. а.с. 49 -53).

Позивач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 113).

Представник відповідачів, до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с. а.с. 102, 203, 111, 112).

Третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 86).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 03 вересня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL -310/285/2008, у відповідності до яких банк надав позивачеві кредит в сумі 14 541,00 доларів США, строком користування до 03 вересня 2015 року (а.с. а.с. 10 -12).

Одночасно з укладанням кредитного договору № CL -310/285/2008, між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 був укладений договір застави автотранспортного засобу № PCL -310/285/2008, у відповідності до якого остання в якості забезпечення своїх боргових зобов'язань, надала у заставу легковий автомобіль «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий (а.с. а.с. 15 -14).

11 травня 2010 року, за заявою ПАТ «ОТП Банк»приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 87, 88, 89 ЗУ «Про нотаріат», було вчинено виконавчий напис у відповідності до якого було звернуто стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 106).

16 червня 2010 року заступником начальника Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4098, вчиненого 11 травня 2010 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму боргу 78 038 гривень 80 копійок шляхом звернення стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий (а.с. 17).

03 вересня 2010 року державним виконавцем Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було складено акт опису й арешту майна, у відповідності до якого було описано автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий (а.с. а.с. 60 -61).

Постановою від 21 квітня 2011 року, головного державного виконавцем Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було знято з ОСОБА_1 обов'язок по відповідальному зберіганню транспортного засобу марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2 (а.с. а.с. 62 -63).

20 вересня 2011 року постановою головного державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було замінено сторону виконавчого провадження -стягувача з ПАТ «ОТП Банк»на ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»(а.с. 66).

Зазначені правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»від 29.06.1999 року та інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, 03.03.2004 року, зокрема п. 282 встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 року (далі - постанова), а саме переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, встановлює, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Згідно п. 283 Інструкції, для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;т строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 284 Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції чинній на момент укладання договору застави) передбачено, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Тобто, зазначеним законом не передбачено звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису.

Отже, вимоги відповідача щодо звернення стягнення на рухоме майно, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса не передбачено законодавством чинним на момент укладання договору.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Таким чином оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності, приходжу до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням та не дотриманням вимог законодавства яке діяло на момент укладання кредитного договору № CL -310/285/2008 від 03 вересня 2008 року та договору застави автотранспортного засобу № PCL -310/285/2008 від 03 версня 2008 року, оскільки а ні ПАТ «ОТП Банк», ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», а ні приватним нотаріусом ОСОБА_2, не було надано жодного належного доказу, щодо законності вчиненого виконавчого напису, оскільки звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріального виконавчого напису, не передбачено законом та може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 25 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 50, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 1, 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»від 29.06.1999 року, інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст. ст. 4 -8, 10, 11, 18, 57, 60, 169, 197, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2; про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 11 травня 2008 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Hyundai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір -темно -червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий, що належить на праві власності ОСОБА_1, таким що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя М.М.Бібік В.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24466608

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9808/12

Справа № 2/403/3481/12

Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М.

Доповідач - Рудь В.В. Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Куценко Т.Р., Повєткіна В.В.

при секретарі: Качур Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 травня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

Встановила:

У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню(а.с.2-6).

Позивачка зазначала, що 03 вересня 2008 року між нею та ПАТ «ОТП Банк»укладено Кредитний договір № CL-310/285/2008, за умовами якого останній надав їй кредит у сумі 14 541,00 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 03.09.2015 із сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 11.99% річних.

Згідно договору застави від 03.09.2008 № PCL-310/285/2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4749, в забезпечення вимог ПАТ «ОТП Банк», що випливають із Кредитного договору, передала ПАТ «ОТП Банк»у заставу рухоме майно: легковий автомобіль Hyundai Accent, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску - 2008, колір темно-червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий.

11 травня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4098, яким запропоновано звернути стягнення на автомобіль та за рахунок коштів, отриманих від його реалізації, пропонується задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк»на загальну суму 9 631,51 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.05.2010 становить 76 338,38 грн., з яких: 8 348,05 доларів США - залишок заборгованості за кредитом; 291,93 доларів США - сума відсотків за користування кредитом за період з 05.01.2010 року по 14.04.2010 року; 991,56 доларів США - сума пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 05.10.2009 року по 14.04.2010 року, а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі - 1 700.00 грн. , що всього у гривневому еквіваленті становить 78 038,38 грн.

Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, у тому числі «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004року №20/5, визначена сума не є безспірною, позивачка просила:

зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 11.05.2010 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 4098, на майно, що належить їй, ОСОБА_2;

визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати виконавчий напис, вчинений 11.05.2010 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 4098;

скасувати запис в реєстрі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 4098;

судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 травня 2012 року позов задоволено.

Визнано виконавчий напис від 11 травня 2008 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме на автомобіль марки dai Accent», реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску -2008, колір темно-червоний, кузов НОМЕР_2, тип - легковий, що належить на праві власності ОСОБА_2, таким, що не підлягає виконанню(а.с.115-116).

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.123-124).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

По справі встановлено, що 03 вересня 2008 року між ОСОБА_2 ПАТ «ОТП Банк»укладено Кредитний договір № CL-310/285/2008, за умовами якого позикодавець надав позичальникові кредит у сумі 14 541,00 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 03.09.2015 із сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 11.99% річних. Цільове використання кредиту -купівля автомобіля Hyundai Accent(а.с.10-12).

Згідно договору застави від 03.09.2008 № PCL-310/285/2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4749, в забезпечення вимог ПАТ «ОТП Банк», що випливають із Кредитного договору № CL-310/285/2008 від 03 вересня 2008 року ОСОБА_2 передала ПАТ «ОТП Банк»у заставу рухоме майно: легковий автомобіль Hyundai Accent, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску - 2008, колір темно-червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий(а.с.13-14).

11 травня 2010 року на підставі заяви ПАТ «ОТП Банк»приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4098, яким запропоновано звернути стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль марки Hyundai Accent, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску - 2008, колір темно-червоний, кузов № НОМЕР_2, тип -легковий, що належить на праві власності ОСОБА_2

За рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк»на загальну суму 9 631,51 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.05.2010 становить 76 338,38 грн., з яких: 8 348,05 доларів США - залишок заборгованості за кредитом; 291,93 доларів США - сума відсотків за користування кредитом за період з 05.01.2010 року по 14.04.2010 року; 991,56 доларів США - сума пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 05.10.2009 року по 14.04.2010 року, а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі - 1 700.00 грн., що всього у гривневому еквіваленті становить 78 038,38 грн.(а.с.106).

Таким чином, нотаріусом вчинено виконавчий напис відносно предмета застави, яким є рухоме майно заставодавця ОСОБА_2 - автомобіль марки Hyundai Accent.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст.20 Закону України «Про заставу»встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 01 січня 2004 року, визначають правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно із п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на викладене, положення зазначеного Закону є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, положення Закону України «Про заставу»застосовуються лише в тій частині, що не суперечать Закону.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, а саме станом на час вчинення 11 травня 2010 року виконавчого напису, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звертатися до суду.

Згідно із ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1)передача рухомого майна , що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2)продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою -покупцем або на публічних торгах;

3)відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4)переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса зазначеними нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин щодо вчинення виконавчого напису, а саме - 11 травня 2010 року, не передбачано.

Встановивши зазначені обставини, суд відповідно до діючого законодавства, що регулює встановлені правовідносини станом на час їх виникнення, прийшов до правильного висновку, що при вчиненні 11 травня 2010 року виконавчого напису щодо рухомого майна заставодавця ОСОБА_2 - автомобіля марки Hyundai Accent, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу порушені зазначені норми закону та ст.ст.87,88 Закону України "Про нотаріат", постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, якими передбачено умови та порядок вчинення виконавчих написів, і прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат»та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні протирічать фактичним обставинам та діючому законодавству на час вчинення вказаного виконавчого напису.

Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює вказані правовідносини, доказам у справі суд дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26259419

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 3 вересня 2008 року між нею та публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» був укладений кредитний договір, за умовами якого їй був наданий кредит у розмірі 14 541 долар США на строк до 3 вересня 2015 року. У забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між нею та банком був укладений договір застави автотранспортного засобу - автомобіль «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1. 11 травня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач вважала, що під час вчинення виконавчого напису, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 не були додержані норми чинного законодавства та не проаналізовані надані документи для вчинення напису, у зв'язку з чим просила суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано виконавчий напис від 11 травня 2008 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на автомобіль «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, таким що не підлягає виконанню.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса зазначеними нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин щодо вчинення виконавчого напису, а саме 11 травня 2010 року, не передбачено.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Д.Д. Луспеник А.О. Лесько С.Ф. Хопта

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29057239