у.zaporozhskiy Опубликовано January 13, 2014 Жалоба Опубликовано January 13, 2014 в деле находится некачественная копия договора поручительства и паспорта поручителя, поручителю не разъяснены права при требовании от него образцов подписи, также не выяснены другие обстоятельства непредставления подписей. http://reyestr.court.gov.ua/Review/36135613 Державний герб УкраїниУ х в а л аІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 грудня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справахВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:головуючого Дьоміної О.О.,суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М., Касьяна О.П., Попович О.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року,в с т а н о в и л а:Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі ‒ ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 07 березня 2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 272/9, відповідно до умов якого ОСОБА_4 було надано кошти в сумі 16 800 грн., строком до 07 вересня 2009 року включно, на споживчі цілі зі сплатою 24 % річних.З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до умов п. 2.1. якого ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання ОСОБА_4 його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, а саме: погашення основної суми кредиту, погашення суми процентів; інші виплати, належні позивачу та які випливають з кредитного договору (в тому числі пені, штрафи і інші збитки).У випадку невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем солідарно, тобто позивач має право за своїм вибором вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором як від боржника, так і від поручителя, при цьому, як в повному обсязі, так і в частині боргу, що передбачено п. 3.1 договору поруки.У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору утворилась заборгованість по кредитному договору, яка складає 24 968 грн. 60 коп.Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року, позовні вимоги банку задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 968 грн. 60 коп. Вирішено питання щодо судових витрат у справі.У касаційній скарзі ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд.Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_4 не виконав свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, а ОСОБА_5 є поручителем, доказів не підписання ним договору поруки не надав, а тому має нести відповідальність за договором.Проте з таким висновком судів погодитися не можна.Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ‒ відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа Першого цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.Установлено, що 07 березня 2008 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 272/9, на підставі якого ОСОБА_4 отримав кошти в розмірі 16 800 грн., строком до 07 вересня 2009 року включно, на споживчі цілі зі сплатою 24 % річних.Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.Установлено, що з метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 07 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки.ОСОБА_5 зазначав, що вказаний договір він не підписував, укладання від його імені такого договору пов'язує з викраденням у нього в лютому 2008 році паспорта (а.с.71). Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, судове рішення теж не може ґрунтуватися на припущеннях.Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.Також слід зазначити, що за змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).Таким чином, умови договору поруки про те, що порука припиняється на підставах передбачених договором, не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Вказана правова позиція висловлена судовими палатами у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України у постанові від 23 травня 2012 року № 6-33цс12. Установлено, що кредитний договір було укладено строком до 07 вересня 2009 року (а.с. 8). До суду з позовом банк звернувся у червні 2010 року (а.с. 3). Матеріали справи не містять доказів звернення банку до ОСОБА_5 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.За таких обставин суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 212‒215 ЦПК України на вказані положення закону уваги не звернув, не з'ясував належним чином обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, дослідивши надані сторонами докази, не надав належної оцінки у їх сукупності і взаємозв'язку, не звернувши уваги на те, що відповідач категорично заперечував проти укладення договору поруки, надавши докази викрадення в нього в період укладання договору поруки паспорта на підставі якого був укладений договір. Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що матеріали справи містять лише копію договору поруки та неякісну ксерокопію паспорта ОСОБА_5 (а.с. 22) Крім цього установлено, що 14 квітня 2013 року у суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_5 ‒ ОСОБА_6 було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи з метою встановлення, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_5 на договорі поруки тією особою, від імені якої він зазначений (а.с.133).Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України висновок експертів є одним із доказів.Частиною 1 ст. 146 ЦПК України визначено, що в разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.З повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 5374/5375/13-32 від 23 липня 2013 року вбачається, що проведення судово-почеркознавчої експертизи неможливе, в зв'язку з ненаданням для дослідження оригіналу договору поруки, додаткових вільних зразків підпису ОСОБА_5 (закрема рукописні записи «ОСОБА_5»), в тому числі зіставлюваних за часом виконання з досліджуваним договором поруки, тобто за 2008 рік (а.с. 155). Проте суд не попередив відповідача про наслідки, передбачені наведеною нормою процесуального закону, у разі ухилення його від участі в проведенні експертизи.Водночас суд не перевірив і те, чи існували інші перешкоди для проведення призначеної судом експертизи, та в разі доведеності, можливості їх усунення.Із роз'яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» за вбачається, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК). Одночасно суд апеляційної інстанції, призначаючи судово-почеркознавчу експертизу в порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не сприяв належним чином її проведенню. Безспірних, достовірних та достатніх доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 57, 58 ЦПК України, про те, що ОСОБА_5 підписано договір поруки позивач не надав.Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги відповідача, не дослідив наявні у справі докази у їх сукупності та не надав належної оцінки доказам, наданим відповідачем під час апеляційного провадження.Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справу х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 задовольнити.Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.Ухвала оскарженню не підлягає.Головуючий О.О. ДьомінаСудді: М.В. Дем'яносов О.П. Касьян В.М. Коротун О.В. Попович Цитата
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.