Решение апеляционного суду Черниговской области


Recommended Posts

Справа № 22ц-1034/2009

Головуючий у першій інстанції - КУЗЮРА М.М.

Доповідач - БОЙКО О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року

м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді

БОЙКО О.В.,

суддів:

МАМОНОВОЇ О.Є., ЛАЗОРЕНКА М.І.,

при секретарі:

ПІЛЬГУЙ Н.В.,

за участю:

представника апелянта Кулик Н.Д., позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Банк „БІГ Енергія” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк „БІГ Енергія” про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

розірвано договір № ДС 2 № 0121100, укладений 28 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ Банк „БІГ Енергія”;

стягнуто з ВАТ Банк „БІГ Енергія” на користь ОСОБА_1 812 871 грн. 60 коп. боргу, 18 030 грн. 19 коп. збитків у зв'язку з невиконанням зобов'язань по достроковому поверненню депозитного вкладу, 42 088 грн. 70 коп. грошової суми з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов”язання в сумі 5 946 грн. 21 коп., 1 700 грн. судового збору та 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 880 666 грн. 70 коп.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ Банк „БІГ Енергія” відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ Банк „БІГ Енергія” просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що рішення суду є необґрунтованим.

Апелянт вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання позивача щодо його скрутного матеріального становища, які є підставою для дострокового повернення вкладу.

Також апелянт вважає, що суд безпідставно прийшов до висновку, що договір на здійснення обслуговування поточного рахунку в національній валюті фізичної особи, був укладений для зарахування грошових коштів в сумі 812 871 грн. 60 коп., оскільки жодним пунктом цього договору не передбачено, що саме для зарахування коштів, отриманих при достроковому поверненні коштів по сертифікату, відкривається цей поточний рахунок.

Апелянт не може погодитись з висновком суду щодо визнання Постанови НБУ № 134 від 13.03.2009 року про введення тимчасової реєстрації такою, що не набрала законної сили, посиланням суду на Указ Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, оскільки НБУ не є органом виконавчої влади і Указ Президента не може застосовуватись до нормативно-правових актів, які видаються НБУ.

Не погоджується апелянт і з висновком суду щодо стягнення на користь позивача суми збитків на підставі ст. 1073 ЦК України, оскільки це можливо тільки при наявності вини банку, чого в рішенні суду не відображено.

Не погоджується апелянт і з задоволенням вимог позивача щодо стягнення з банку суми індексу інфляції та 3% річних, оскільки такий висновок суду не ґрунтується ні на законі, ні на умовах договору.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу ВАТ Банк „БІГ Енергія”, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2009 року залишити без змін, посилаючись на те, що вказане рішення є законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Позивач та його представник апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 28 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ Банк „БІГ Енергія” укладений договір № ДС 2 № 0121100, відповідно до якого ОСОБА_1 надав банку в тимчасове користування грошові кошти в сумі 830 000 грн., а банк прийняв вказану суму під 18,2% строком до 04 вересня 2009 року.

Згідно ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до п. 4.1. вищевказаного договору повернення всієї суми депозиту або його частини до закінчення терміну депозиту здійснюється на підставі письмової заяви вкладника. У цьому разі депоновані кошти зараховуються банком на поточний рахунок вкладника і можуть бути видані або перераховані за його заявою на інший рахунок не раніше ніж через п”ять робочих днів після їх зарахування.

12 та 19 грудня 2008 року позивач звертався до ВАТ Банк „БІГ Енергія” з письмовою заявою про дострокове пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати у зв'язку з тяжким фінансовим становищем (а.с. 9).

12 грудня 2008 року ним відкрито у Чернігівській філії ВАТ Банку „БІГ Енергія” поточний рахунок для зарахування коштів, про що між сторонами того ж дня укладено договір на здійснення обслуговування поточного рахунку в національній валюті фізичної особи.

Отже, позивачем у даному випадку було виконано всі необхідні умови договору, а тому його вимога про дострокове пред”явлення ощадного сертифікату до оплати є обґрунтованою та правомірною.

За таких обставин, суд першої інстанції, враховуючи п.п. 1.2., 4.1 договору та положення ст.ст. 1058, 1060, 1075 ЦК України обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині дострокового розірвання договору банківського вкладу № ДС 2 № 0121100, укладеного 28 серпня 2008 року, та стягнення 812 871 грн. 60 коп.

Доводи апелянта стосовно недоведеності відсутності коштів та тяжкості фінансового становища позивача, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки це ніяким чином не може впливати на використання позивачем свого права стосовно дострокового розірвання депозитного договору.

Доводи апеляційної скарги стосовно обмежень щодо повернення вкладів, встановлених постановами та листами НБУ, є безпідставними, оскільки спір повинен бути вирішений не на підставі підзаконних актів, зокрема таких як постанови та листи Правління НБУ, а на підставі Цивільного кодексу України, який має пріоритет над вищезгаданими підзаконними актами. Крім того, постанови Правління НБУ, на які посилається апелянт, не містять заборони щодо виконання зобов”язань банку по депозитних вкладах.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апелянта про безпідставність задоволення позовних вимог в частині стягнення суми індексу інфляції та 3% річних, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У даному випадку договором інший розмір процентів не встановлений, відповідно до п.3.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов”язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Обгрунтовано суд 1 інстанції стягнув на користь позивача і суму, яку позивач зазначив збитками, у розмірі 38 030 грн. 19 коп., виходячи з процентної ставки 9,1%, яка застосовується при достроковому розірванні договору, за 89 днів користування банком його коштами (з 20.12.2008 року по 18.03.2009 року), оскільки банк, після спливу 5-денного терміну після відкриття рахунку - 20.12.2008 року, зобов”язаний був перерахувати кошти на відкритий рахунок позивача, чого вчасно не зробив, продовжуючи ними користуватись.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду 1 інстанції.

Отже, виходячи з доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду, яке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банк „БІГ Енергія” - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді:

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show