Решение Жотвневого районного суда г.Днепропетровска о признании недействительным договора залога ПриватБанка

[Pegasso]

№ 2-3710

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі - Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і фермерського господарства «Сінарка» до закритого акціонерного товариства «Приватбанк», треті особи закрите акціонерне товариство «Приватбанк» в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ Приватбанк, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору застави майна недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ФГ «Сінарка» 03 вересня 2007 року звернулися до суду з позовом до відповідача ЗАТ КБ Приватбанк про визнання договору застави майна недійсним. Позивачі в своєму позові, та в судовому засіданні посилалися на те, що 17 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ Приватбанк укладено кредитний договір на два роки. Виконання цього кредитного договору забезпечувалося договором застави майна від 17 червня 2005 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ Приватбанк. Але вказаний договір застави майна було укладено з численними порушеннями закону і Статуту товариства: заставлене майно перебувало у спільній власності членів фермерського господарства, а розпорядився лише один його працівник (надав у заставу), відсутній протокол членів фермерського господарства для застави, частина майна (трактор) зовсім не належало фермерському господарству, а є особистою власністю ОСОБА_3 і для застави потрібна була письмова згода дружини (позивача), чого зроблено не було та ін.. Вважають дії відповідача ЗАТ КБ Приватбанк по укладенню незаконного договору застави протиправними і просили визнати цей договір недійсним, стягнувши з відповідача на їх користь судові витрати, задовольнивши позов у повному обсязі.

Представник відповідача ЗАТ КБ Приватбанк і третьої особи ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ Приватбанк в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що ЗАТ КБ Приватбанк на законних підставах уклало кредитний договір і в його забезпечення - договір застави. Порушень закону і Статуту фермерського господарства не допускали, по закону все зробили вірно, вважає позов не обгрунтованим і просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, в письмовому зверненні до суду просила справу розглянути без її участі. Суд вважає можливим розгляд справи без вказаної третьої особи згідно ст. 169 ЦПК України.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і просив задовольнити позов у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача і представників сторін та третьої особи, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі його Кіровоградської філії був укладений кредитний договір № МН-43, відповідно до якого ЗАТ КБ «Приватбанк» надає ОСОБА_2 кредит у сумі 50000 грн. терміном на 2 роки. Виконання вказаних зобов'язань позичальника (ОСОБА_2) за кредитним договором № МН-43 від 17 червня 2005 року по поверненню кредиту, відсотків та інших платежів забезпечувалося договором застави майна МН- 43 від 17 червня 2005 року, укладеного ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Кіровоградської філії з майновим поручителем ОСОБА_3, який надавав в заставу наступне майно: зерноуборочний комбайн СК-5 «НИВА» 1992 року випуску, заводський НОМЕР_1, НОМЕР_2; одноковшовий екскаватор ЄО2621, 1982 року випуску, двигун НОМЕР_3, Д-65 Н; трактор колісний Т-40 АМ 1987 року випуску, двигун НОМЕР_4.

Під час укладання з майновим поручителем договору застави майна № МН-43 від 17 червня 2005 року ЗАТ КБ «Приватбанк», порушуючи загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, проігнорував таким фактом, що ОСОБА_3 перебував і перебуває на даний час у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_5), не прийнявши письмової заяви про згоду співвласника майна на укладання даного договору застави майна № МН-43 від 17 червня 2005 року на транспортний засіб, а саме: трактор колісний Т-40 АМ 1987 року випуску, двигун НОМЕР_4 , який належить подружжю ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, що суперечить та грубо порушує ст. 65 Сімейного кодексу України: дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою... Для укладання одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також: договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя мас бути подана письмово. Згода на укладання договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ст. 67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділення в натурі, чого між нами здійснено не було ні на час укладання вищевказаного договору ні на даний період. Згідно п.2 ст. 369 ЦК України здійснення прав спільної сумісної власності, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про заставу» застава майна, що перебуває у спільній власності: майно, що заставляється, яке перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників. Оскільки відповідно до п.1 ст. 13 Закону України «Про заставу» договір застави повинен укладатися у письмовій формі, то згода співвласників майна, що є предметом застави, також має бути зафіксована у письмовій формі шляхом підписання договору усіма співвласниками. Якщо майно, що перебуває у спільній власності передано в заставу без згоди всіх співвласників, то відповідний договір за позовом будь-кого із співвласників майна, визнається судом недійсним. П. 1 ст. 216 ЦК України встановлює: недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов 'язані з його недійсністю.

Також, укладаючи вищевказаний договір застави, ЗАТ КБ «Приватбанк» не прийняв до уваги той факт, що заставлені транспортні засоби: зерноуборочний комбайн СК-5 «НИВА» 1992 року випуску, заводський НОМЕР_1, НОМЕР_2; одноковшовий екскаватор ЄО2621, 1982 року випуску, двигун НОМЕР_3, Д-65 Н взагалі належали не ОСОБА_3, а фермерському господарству «СІНАРКА» учасниками якого є: ОСОБА_3; ОСОБА_1; ОСОБА_4, чим також порушив ст.20 Закону України «Про фермерське господарство» - майно фермерського господарства належить йому на праві власності. ... Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Відповідно до п. III п.п. 3.2. Статуту фермерського господарства «СІНАРКА», зареєстрованого Уманською районною державною адміністрацією розпорядженням представника президента України № 235 від 02 жовтня 1992 року володіння, користування і розпорядження майном, здійснюється членами селянського /фермерського/ господарства за взаємною домовленістю. Такої взаємної домовленості про передачу в заставу майна фермерського господарства між членами цього господарства, затвердженої протоколом зборів членів фермерського господарства не було.

ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі Кіровоградської філії, укладаючи з майновим поручителем ОСОБА_3 договір застави майна МН-43 від 17 червня 2005 року, не прийняв до уваги той факт, що все заставлене майно, не належить йому на праві особистої власності і ЗАТ КБ «Приватбанк» прийняв це майно всупереч і в порушення низки законів України, чим грубо порушив законні права та інтереси позивачів ОСОБА_1 і фермерського господарства «СІНАРКА».

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі. Не може суд прийняти до уваги заперечення представника відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджені, а посилання відповідача ЗАТ КБ «Приватбанк» на положення п.5.1. Статуту що керівник фермерського господарства має право одержувати в установах банків позики... не відповідає оригіналу та є нікчемною, так як фермерське господарство не одержувало позику, а навпаки - відбулося розпорядження майна фермерського господарства не самим фермерським господарством, а тільки його членом (працівником), що не передбачено Статутом.

Таким чином позовні вимоги знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням вказаного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 (саме вона сплачувала вказані кошти) судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу 30 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 6, 13, 14 Закону України «Про заставу»; ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» ст. ст. 15, 16, 215, 216, 220, 369, 577, 578 ЦК України; ст. ст. 60, 63, 65, 67 СК України, ст. ст. З, 10, 11, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір застави майна МН-43 від 17 червня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 і закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», недійсним.

Стягнути з відповідача закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районий суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -

[Pegasso]

Уж очень порадовало это решение. Никогда не думал, что карманный Жовтневый суд ПриватБанка способен на такое.

[VladimirD]

не факт что после выборов не будет дана команда "ФАС"!

[Гражданин]

1. Чем Вам не нравится Жовтневый суд? Такой-же как и все остальные. Кто виноват, что это юр. адрес Привата? К судьям и их помощникам Приват относится как и ко всем остальным гражданам. Не подумайте что хорошо. Я там сужусь, и ситуацией владею. Около 70% дел в этом суде по Привату. Причем в 40% случаев Приват ответчик. А судья не может принять неправильное (непродуманное) решение. Все равно та или иная сторона его обжалуют.

2. Что касается Выборов и "Фас": посмотрите на форуме, сколько судебных решений по кредитам в пользу граждан и организаций. Вы не находите, что постепенно, без всяких команд сверху, политической воли и т.д. люди самостоятельно отстаивают свои права.

3. Первый суд у Привата я выиграл в 2007г. Мне тогда говорили что это невозможно даже мои партнеры по бизнесу. В суде первой инстанции не хотели принимать заявление о подаче апелляционной жалобы. К сожалению, нет механизма обязывающего банки за каждое незаконное действие нести ответственность (я имею ввиду и поднятие ставки, и блокировку з/п карточек, и принуждение поручителя продлить договор). За нарушения нужно карать. Беспощадно. Тогда и не будут все суды завалены делами с участием банков.