Определения ВССУ об отказе Приватбанку в рассрочке исполнения решений и признания Приватбанком проблем с возвратом средств вкладчикам


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

Ухвала
іменем україни

25 лютого 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи: ОСОБА_1, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів, за касаційною скаргою Данильченко ОлениОлександрівни, яка діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернувся до суду з указаною заявою. Зазначав, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») на користь ОСОБА_1 стягнуто 11 136 грн 47 коп. та 26 618,68 доларів США. До відділу надійшла заява ПАТ КБ «ПриватБанк» про неможливість виконання вказаного рішення суду у зв'язку із зменшенням грошових коштів, розміщених на рахунках фізичних та юридичних осіб, відкритих у банку, що пов'язано з окупацією Автономної Республіки Крим, воєнними діями на сході України. Посилаючись на викладене, просив задовольнити заяву.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року, в задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі Данильченко О.О., яка діє від імені ПАТ КБ «ПриватБанк», просить постановлені судами ухвали скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постановити ухвалу про задоволення заяви.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що наведені ПАТ КБ «ПриватБанк» у заяві обставини не перешкоджають виконанню рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 червня 2015 року про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу і не можуть бути розцінені як виняткові випадки, за яких допускається відстрочка виконання рішення суду.

Такі висновки судів обґрунтовані, відповідають установленим обставинам справи та нормам процесуального права.

Статтею 342 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Порушень норм процесуального законодавства при постановленні оскаржуваних ухвал, які б давали підстави для їх скасування, не встановлено.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Данильченко Олени Олександрівни, яка діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ.І. Наумчук Судді:О.В. Кадєтова Г.І. Мостова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57035782

 

 

 

Державний герб України

Ухвала
іменем україни

17 березня 2016 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ТкачукО.С., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2015 року у справі за заявою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни про відстрочку виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів,

встановив:


У вересні 2015 року головний державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3. до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів, посилаючись на те, що на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходяться виконавчі листи по виконанню вказаного судового рішення про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3. вкладів у розмірі 82 702 грн. 33 коп., 74 700 грн. 99 коп. та 1 993 грн. 91 коп. 6 серпня 2015 року до відділу державної виконавчої служби надійшла заява від ПАТ КБ «ПриватБанк», в якій банк просить відстрочити виконання вказаного судового рішення, мотивуючи це тим, що події, які пов'язані з політичною кризою, воєнними діями на Сході країни та окупацією Автономної Республіки Крим призвели до відтоку коштів, розміщених на рахунках клієнтів банку, а останній для збереження ліквідності та можливості погашення кредитної заборгованості перед кредиторами змушений був укладати додаткові угоди щодо рефінансування, що ускладнює повернення клієнтам коштів, розміщених на депозитних рахунках. Враховуючи викладене, державний виконавець просив відстрочити виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року до жовтня 2015 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2015 року, у задоволенні заяви державного виконавця про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Одночасно заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦПК України, у разі пропущення строку на касаційне оскарження, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений заявником з поважних причин, вважаю за можливе поновити його.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, суди, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дійшли обґрунтованого висновку, що заявник не довів своїх вимог, що є його процесуальним обов'язком відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, зокрема, не надав доказів щодо наявності обставин, що утруднюють виконання судового рішення, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення. При цьому, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що наведені банком обставини, які він вважав достатньою підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення свідчать про погіршення майнового становища банку, однак не вказують на неможливість виконання або значного ускладнення для виконання ним судового рішення.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст. 342 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2015 року.

У відкритті касаційного провадження у справі за заявою головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни про відстрочку виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 грудня 2015 року відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.С.Ткачук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56552431

 

 

 

Державний герб України

Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про відстрочку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання депозитного договору, повернення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області) звернувся до суду із заявою, в якій зазначав, що в провадженні Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області знаходиться виконавче провадження ВП № 48144387 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого 22 червня 2015 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/6711/14-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») на користь ОСОБА_4 2 920,55 доларів США, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП № 1355726, відкритого відносно боржника ПАТ КБ «ПриватБанк».

Також заявник вказував, що 06 серпня 2015 року до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області надійшла заява ПАТ КБ «ПриватБанк», в якій банк просив про відстрочення виконання рішення у справі № 336/6711/14-ц на термін один рік, оскільки існують обставини, які ускладнюють виконання вимог вищезазначеного виконавчого документа. Події, пов'язані з політичною кризою, воєнними подіями на сході України та окупацією АР Крим призвели до відтоку коштів, розміщених на рахунках фізичних та юридичних осіб, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк». У зв'язку з цим, з метою збереження ліквідації банку, та можливістю погашення заборгованості за кредитами, банк змушений був звернутися до НБУ для отримання рефінансування.

На підставі наведеного вище Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області просив суд задовольнити заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 листопаді 2015 року, у задоволенні заяви Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нову ухвалу, якою заяву Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року, суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення, і що його майновий стан не дозволяє виконати рішення суду.

Наявність фінансових труднощів у ПАТ КБ «ПриватБанк», зумовлених складною ситуацією на сході України та Автономної Республіки Крим, не може бути підставою для відстрочки виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року, оскільки не є особливими або винятковими обставинами.

Наведені в касаційній скарзі доводи щодо того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» припинив свою діяльність на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а тому не має можливості виконати рішення суду, висновків судів не спростовують, отже ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г.В. Юровська Л.М. Мазур В.А. Нагорняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56786810

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...