Постановление ВСУ по пересмотру о неправомерности поднятия процентной ставки Укрсоцбанком и обязательстве пересчитать

[Олег1964]

Постанова ВС України - Справа № 6-41цс12, 23.05.2012 р.

Правова позиція.

Вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов’язкове укладення письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,суддів:Григор'євої Л.І.,Гуменюка В.І.,Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,Онопенка В.В.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_10 про перегляд рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Укрсоцбанк», треті особи: приватне підприємство «Віват», ОСОБА_11, про визнання протиправною зміну умов договору кредиту та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2010 року ОСОБА_10 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 березня 2006 року вона уклала з ПАТ «Укрсоцбанк» договір споживчого кредиту на суму 100 000 грн. для будівництва житла зі сплатою 15,8 % річних та терміном погашення до лютого 2016 року. Умови кредитного договору нею виконувались повністю, проте у вересні 2010 року вона дізналася, що відповідач в односторонньому порядку, всупереч умов договору збільшив розмір річних до 20 % .

Позивачка просила визнати протиправними дії відповідача щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору від 28 березня 2006 року та зобов'язати його відновити кредитування зі сплатою 15,8 % річних та провести відповідний перерахунок сплачених нею сум на погашення кредиту. Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 4 серпня 2011 року, позов ОСОБА_10 задоволено, постановлено визнати протиправними дії ПАТ «Укрсоцбанк» щодо зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту від 28 березня 2006 року, укладеного з ОСОБА_10, зобов'язати ПАТ «Укрсоцбанк» відновити кредитування зі сплатою 15,8 % річних та провести відповідний перерахунок сплачених ОСОБА_10 сум на погашення кредиту в період з 31 липня 2008 року по 12 травня 2011 року, виходячи із розрахунку 15,8 % річних.

Рішенням колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року зазначені судові рішення скасовані та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_10 просить скасувати рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року і справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статей 629, 642 ЦК України.

У заяві, як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ОСОБА_10 наводить ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня та 16 листопада 2011 року.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_10

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить що судове рішення є незаконним.

Судами встановлено, що 26 березня 2006 року між банком та ОСОБА_10 було укладено договір кредиту на суму 100 000 грн. для фінансування будівництва житла зі сплатою 15,8 % річних з терміном погашення кредиту до 20 лютого 2016 року. З метою забезпечення кредитного договору між сторонами також було укладено іпотечний договір.

Пунктом 2.6 договору кредиту передбачено, що розмір процентної ставки переглядається сторонами один раз на рік не пізніше 20 числа березня місяця кожного року користування кредитом, про що укладається відповідна додаткова угода між кредитором і позичальником.

Відповідно до пункту 7.1 договору усі зміни та доповнення до нього мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін.

1 серпня 2008 року Хмельницькою обласною філією "Укрсоцбанку" на адресу позивачки було направлено лист, у якому її було повідомлено про підвищення розміру процентної ставки до 20 % річних з 31 липня 2008 року та запропоновано підписати додаткову угоду до кредитного договору про збільшення розміру процентної ставки.

Зазначеної додаткової угоди між сторонами підписано не було, позивачка продовжувала сплачувати кредит щомісячними платежами, використовуючи передбачене договором право на дострокове погашення кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_10, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що підвищення кредитором процентної ставки по кредиту відбулось з порушенням встановленого в договорі порядку та всупереч норм законодавства, чим було порушено майнові права позивачки.

Скасовуючи ухвалені у справі судові рішення та постановляючи нове рішення про відмову в позові, суд касаційної інстанції, керуючись статтею 642 ЦК України, виходив із того, що позивачка, отримавши лист банку про підвищення процентної ставки, сплачувала щомісячні платежі в повному обсязі з урахуванням зміненої відсоткової ставки.

У наданій для підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвалі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року (реєстраційний № 18178172) зазначено, що факт сплати відповідачем поточних платежів за новою процентною ставкою не можна вважати його згодою на зміну розміру, оскільки ним не підписано нову угоду про зміну розміру процентної ставки.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із наступного.

Згідно зі статею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов'язкове укладання письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України.

Оскільки вищенаведені обставини судом касаційної інстанції належним чином не були встановлені, то ухвалене ним рішення з посиланням на норми статті 642 ЦК України не можна визнати законним; воно підлягає скасуванню на підставі статті 3604 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_10 задовольнити.

Рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді : Л.І. Григор'єва

В.І. Гуменюк

Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

В.В. Онопенко

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24528564

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...33?OpenDocument

6_41__12.doc______________________________.1___.559____.doc

[у.zaporozhskiy]

У наданій для підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ухвалі колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 вересня 2011 року (реєстраційний № 18178172) зазначено, що факт сплати відповідачем поточних платежів за новою процентною ставкою не можна вважати його згодою на зміну розміру, оскільки ним не підписано нову угоду про зміну розміру процентної ставки.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із наступного.

Згідно зі статею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, вирішуючи спір щодо правомірності дій банку по зміні умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, необхідно перевірити чи було передбачено таке збільшення раніше укладеним договором кредиту, чи були виконані банком усі умови договору в цій частині та дотримано порядок узгодження цього питання з боржником. У випадку, коли передбачено обов'язкове укладання письмової форми такої угоди по зміні договору, слід враховувати вимоги статей 629, 639, 1055 ЦК України.

Я так смотрю, что все больше и больше неясностей вносят ВСУ и ВССУ в судебную практику.

нельзя было прямо написать, что ВССУ не прав, так как не соблюдена письменная форма? Такое повышение процентной ставки ничтожно.