Recommended Posts

Опубликовано

Ситуация следующая проиграл первичный и апелляцию подал в кассацию получил решение:

 

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.,

суддів:                  Дем'яносова М.В.,                            Кафідової О.В.,

Касьяна О.П.,                                    Коротуна В.М.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного ІЗ™ "Альфа-Банк" в особі товариства з обмеженою відповідальністю ькилл до Олени Володимирівни, Тетяни Володимирівни, Галини Павлівни про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою Сироватської Олени Володимирівни на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 6 грудня 2011 року

встановила:

У липні 2009 року закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк" в особі

товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЛ" звернулося до суду з позовом до О.В., Т.В., ГП про

 

 
 

стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним

 рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2011 року, позов закритого акціонерного товариства "Альфа- Банк в особі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЛ" задоволено. Стягнуто з ……….. на користь ЗАТ "Альфа-Банк" 174 265 грн. 76 коп. заборгованості за кредитним договором, звернувши стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 87 у будинку № 8/2 … в м. Суми, шляхом продажу зазначеної квартири ЗАТ "Альфа-Банк" від свого імені, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності з наданням повноважень щодо продажу квартири. Виселено ….. Г.П. із зазначеної квартири без надання іншого житла. Стягнуто з ……. на користь ЗАТ "Альфа-Банк" 1 700 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в дольовому порядку по 650 грн.

У касаційній скарзі  О.В. просить скасувати рішенн першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Банку суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що договір про надання кредиту укладений сторонами відповідно до чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає стягненню заборгованість за цим договором, яка виниклі внаслідок невиконання позичальником свого обов'язку по погашенню кредиту.

Проте, з таким висновком судів погодитися не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи зі змісту зазначеної норми предметом кредитного договору є грошові кошти, а кредитодавцем - фінансова установа.

Установлено, що 28 листопада 2007 року між ЗАТ «КБ «АльфаБанк» і Сироватською О.В. було укладено кредитний договір №800002755 (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 2.6. кредит надається позичальнику в готівковій формі через касу Кредитора ( а.с. 7).

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги заявник указує на те, що матеріали справи не містять доказу, а саме оригіналу або належним чином завіреної копії квитанції про отримання ним кредитних коштів. У справі відсутній детальний розрахунок виниклої у неї заборгованості в розмірі 174 265 грн. 76 коп. Крім того, про підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку Банк повідомив лише при розгляді справи в апеляційному суді.

Матеріали справи не містять доказів отримання кредитних коштів О.В, як не містять вони й додатку № 1 до договору (графік платежів).

Відповідно до ст. 60 ІДПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд у порушення статей 213, 214 ЦПК України на вказане уваги не звернув; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; заперечень відповідача не перевірив та не навів факти, які б спростували його заперечення. Отже, суд не з'ясував всіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи та прийшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Виходячи зі змісту зазначеної норми предметом кредитного договору є грошові кошти, а кредитодавцем - фінансова установа.

Установлено, що 28 листопада 2007 року між ЗАТ «КБ «АльфаБанк» і  О.В. було укладено кредитний договір №800002755 (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 2.6. кредит надається позичальнику в готівковій формі через касу Кредитора ( а.с. 7).

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги заявник указує на те, що матеріали справи не містять доказу, а саме оригіналу або належним чином завіреної копії квитанції про отримання ним кредитних коштів. У справі відсутній детальний розрахунок виниклої у неї заборгованості в розмірі 174 265 грн. 76 коп. Крім того, про підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку Банк повідомив лише при розгляді справи в апеляційному суді.

Матеріали справи не містять доказів отримання кредитних коштів О.В, як не містять вони й додатку № 1 до договору (графік платежів).

Відповідно до ст. 60 ІДПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд у порушення статей 213, 214 ЦПК України на вказане уваги не звернув; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; заперечень відповідача не перевірив та не навів факти, які б спростували його заперечення. Отже, суд не з'ясував всіх обставин справи та не надав їм належної правової оцінки, хоча їх з'ясування має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи та прийшов до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

ухвалила:

Касаційну скаргу Олени Володимирівни задовольнити. Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

 

 

Опубликовано

Первичку выиграл, апелляцию  проиграл подал в кассацию :

 

КАСАЦІЙНА  СКАРГА

 

на ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року.

 

 

 

 

       18 липня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" в особі товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛЛ»  Олени Володимирівни,  Тетяни Володимирівни, Галини Павлівни про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою Сироватської Олени Володимирівни на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 6 грудня 2011 року встановила: Касаційну скаргу  Олени Володимирівни задовольнити. Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 06 грудня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

   Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 11 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відмовлено за необґрунтованістю.

    20  лютого 2013 року до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області з боку ПАТ «Альфа-Банк»  була подана апеляційна скарга на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 11 лютого 2013 року.

    15 травня 2013 року Апеляційним судом Сумської області була винесена протокольна ухвала в якій було постановлено витребувати у ПАТ «Альфа-Банк»  докази по справі зокрема: оригінал кредитної справи або належним чином завірену ії  копію; оригінали або  належним чином завірені   копії фінансових документів на підтвердження отримання  О.В. кредитних коштів у касі банку, внесення нею коштів на погашення кредиту ; розрахунок пені за останній рік.

    20 червня 2013 року Ухвалою Апеляційного суду Сумської області було винесено Рішення:  Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» задовольнити. Рішення Зарічного районного суду м.Суми 2652705906) в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №800002755 від 28 листопада 2007 року в сумі 381 851,44 грн., з них: за кредитом - 153 673, 90 грн., відсотки - 72 831,98 грн., пеня - 155 345,56 гри. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №800002755 від 28 листопада 2007 року в сумі 381 851,44 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 153 673, 90 грн., відсотки - 72 831.98 грн., пеня - 155 345,56 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру, що знаходиться за адресою: м.Суми,  яка належить па правах власності  Галині Павлівні па підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконавчим комітетом СМР народних депутатів 16 червня 1997 року та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Сумською держпоткопторою 02 липня 2004 року за реєстровим №1-438 та зареєстрованих КГІ «Сумське МБТІ» за реєстраційним написом 750 в реєстровій книзі №36 шляхом продажу  ПАТ «Альфа-Банк» від свого імені вказаного предмету іпотеки з укладенням від імені   Г.П. договору кунівлі-продажу з іншою особою-покупцем з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності, виготовлення дублікату правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, а також надання всіх інших повноважень ПАТ «Альфа- Банк», необхідних для продажу предмета іпотеки. Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 192 000 грн. 00 кой.

Стягнути з  Олени Володимирівни .  Тетяни Володимирівни , Галини Павлівни  на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» судові витрати у справі, по 1238 гри. 66 коп. грн. з кожного.

  Вважаю, що відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, зазначені у касаційній скарзі порушення є підставою для скасування касаційною інстанцією ухвали суду апеляційної інстанції і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.

      Беручи до уваги той факт ,що на 20 червня 2013 року, час прийняття Ухвали Апеляційним судом Сумської області, ПАТ «Альфа-Банк» не виконав усі вимоги протокольної ухвали  від  15 травня 2013 року того ж суду та в справі знаходяться усі можливі та належним чином завірені копії спірного кредитного договору       № 800002755 від  28.11.2007 р свої вимоги мотивую наступним:

1. Не беручи до уваги висновки і мотиви рішення  колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, свою протокольну ухвалу, в якій було витребувано оригінал кредитної справи або належним чином завірену ії  копію, той факт що з 2009 року відповідач витребує, а ПАТ «Альфа-Банк»  відмовляє у пред’явленні належним чином укладеного та узгодженого між ПАТ «Альфа-Банк»  та відповідачем додатку № 1 до договору (графік платежів) Апеляційний  суд Сумської області з порушенням ст. 60 ЦПКУ виносить рішення на користь банку .

   Обов’язковість у кредитному договорі додатку № 1 до договору (графік платежів) обумовлено ч.1 п.6 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , що визнано п.2.8, 2.10 розділу №1 спірного кредитного договору №800002755 від 28 листопада 2007 року та є істотною умовою договору а також його невідємною частиною.

   Додаток № 1 до договору (графік платежів) визначає порядок, термін та розмір  платежів з повернення Кредиту та сплати процентів за користування ним, оплати вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань Позичальника є необхідним для договорів даного виду.

   Відсутність погодженого, та належним чином затвердженого сторонами Додатоку № 1 до договору (графік платежів)  означає ,що між сторонами не було досягнуто згоди про істотну умову яка є необхідною для договорів даного виду ,а саме про порядок, термін та розмір  платежів з повернення Кредиту та сплати процентів за користування ним, оплати вартості усіх супутніх послуг,  інших фінансових зобов'язань Позичальника.

 Таким чином кредитний договір є неукладеним (не відбувся) зміст цих умов договору   неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).

  Саме таке толкування Законодавства містить п.14 Постанови пленуму ВСС від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

   Крім того Стаття 1055 ЦКУ вказує на нікчемність правочину, який укладений  з  недодержанням письмової форми, статтею  115 ЦКУ на підставі недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ визнано недійсним  в зв’язку з порушенням ч.2 ст. 207 ЦКУ.

2. Беручи до уваги той факт, що не маючі погодженого сторонами розміру грошових  платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним, визначеного  термину таких платежив судом було  ухвалено  рішення з нарахуванням значної пені по кредиту,  хочу зауважить:

   По перше -  до суду з боку ПАТ «Альфа-Банк»  не було надано письмового детального розрахунку заборгованості  процентів по кредиту, сумам за періоди платежів та сум нарахованої пені. Розмір вимог з боку позивача було визначено устно в промові представника банку .  

   По друге – строк за який обрахована пеня не було визначено, було тільки визначено установлений у договорі строк позовної давності у 50 років.

Проте  Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Таким чином Законодавство розділяє строк позовної давнини та узгоджений сторонами строк нарахування штрафних санкцій обумовлених  договором.

 Розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження, яке обумовлено Законодавством України :

  • Ст. 2 ЗУ "Про захист прав споживачів" визначає ,що Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів. Статтею 2 Господарського Кодексу України споживача визнано учасником відносин у сфері господарювання, тому у кредитних відносинах повинна виконуватися ст.3 Закону Україну України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових відносин».  Згідно з ст. 3 розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

-  Статтею 232 ч.6 ГК України передбачено: Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

( постанова Верховного Суду України від 24.10.2011, постанова Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 25/187, постанова Верховного суду України від 28.03.2006 р. по справі № 48/299  ).

Таким чином навіть виходячи з  суми в 20 000 доларів США . а сума просроченого платежу на день суду є значно меньшою, так як договором передбачається срок дії до 28.11.2017 р.,можливо провести підрахунок:

З 23.03.2012р. постановою НБУ № 377 розмір  облікової ставки Національного банку України становить 7,5% у рік.

Розмір пені не може бути більше 15/365 = 0,041% від суми заборгованості на день.

Тоді як у грошовому виразі  20 000/ 100*0,041 дорівнює 8,22 долара США на день , прийнявши курс долара до гривні за 8 до одного  в підрахунку означає 65,75 грн. на день та 22 998 грн. за рік,  враховуючи  Статтю 232 ч.6 Господарського Кодексу України розмір пені не повинен перевищувати 11 499 грн.. У судовому рішенні Апеляційного суду Сумської області зазначено пеня - 155 345,56 гри., що більш ніж у десять разів перевищує розмір розрахований за  встановленими Законодавством України нормами.

  Всі ці норми Законів України мною було вказано суду у запереченні до апеляційної скарги ПАТ «Альфа Банк» та всупереч ст.. 213, 214 ЦПКУ не було досліжено та взято судом до уваги. 

3. Стосовно доказів про одержання коштів та бухгалтерські документи на підтвердження часткового погашення кредиту  О.В.  які представник банку додав до матеріалів справи можу зауважить  наступне:

-  Всі документи були ксерокопіями без пред’явлення оригіналу, без відмітки технічної експертизи про відсутність монтажу та перевірки особистого підпису Сироватської О.В.   На всі вимоги пред’явлення оригіналу було відмовлено, в перерві судового засідання головуючій суддя заявила: мовляв відстаньте від чоловіка ( представника банку) нічого у нього не має.    

- В бухгалтерських документах на підтвердження часткового погашення кредиту підписи  О.В. взагалі  не мають нічого схожого з ії особистим підписом у других документах. 

Такий підхід до визначення та дослідження доказів прямо супротивить ст.. 59 , 64 ЦПКУ.

4. Стосовно визнання у судовому рішенні способу одержання фізичною особою готівкових коштів з каси банку можу пояснити наступне:

   У Відповідача не було у 2007 році поточного рахунку у іноземній валюті, оскільки він не займається валютними операціями, не є юридичною особою щоб мати такий рахунок, він не міг проводити валютні операції, отримувати готівкові долари та розраховуватись ними. Відповідно Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ст. 1, 6, 7, порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог законодавства України. Згідно п. 1.5. Інструкції „Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 N 492, умови відкриття рахунку та особливості його функціонування не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції. Відповідно п. 1.9. Інструкції №492 договір банківського рахунку укладається в письмовій формі. Другий примірник договору банк зобов'язаний надати клієнту під підпис. Відповідно п. п. 3, 4 Глави 2 Розділу 3 Інструкції „Про касові операції в банках України” затвердженої Постановою НБУ № 337 від 14.08.2003р, приймання готівкової іноземної валюти касою банку здійснюється за заявою на переказ готівки, переказується на поточні та депозитні рахунки, або переказується закордон через системи грошових переказів. Видача готівкової іноземної валюти здійснюється за заявою на видачу готівки фізичним особам виключно з їх поточних та депозитних рахунків, або за переказом через систему переказів коштів. Для видачі Банком коштів потрібен поточний чи депозитний рахунок в іноземній валюті який був відсутній у Відповідача. Також, згідно Інструкції, недозволеною є операція по внесенню готівкової іноземної валюти в касу банку безпосередньо для розрахунків.

Таким чином одержання та внесенню  Відповідачем готівкової іноземної валюти з та в касу банку без відкриття особистого поточного рахунку станом на 2007 рік було неможливо, бо це суперечило валютному Законодавству України.

5.   Посилання Апеляційного суду Сумської області на рішення попередніх судів як на докази є безпідставними з наступних фактів:

- Статтею 349 ЦПКУ з моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції рішення та ухвали суду першої та апеляційної
інстанції втрачають законну силу, от же висновки та  мотиви попередніх судів по цій справі були помилковими.

- Посилання на зустрічний позов  О.В. до ПАТ «Альфа-Банк», який було розглянуто у Зарічному районному судді м.Суми суддею Левченко Т.А. (справа № 2-308/11) та яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Сироватської О.В., як на доказ відсутності з боку банку будь-яких порушень Законодавства України прийняти не можна.

  Суддя Левченко Т.А. в порушення ст. 21, ст. 23  ЦПКУ прийняла участь  у розгляді  справи №1805/9363/2012 в  Апеляційному суду Сумської області.

  Цей факт вказує на особисту зацікавленість вирішувати кредитну суперечку між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем на користь банку, тому рішення суду було упередженим .

  Іншого пояснення порушення присяги Судді та знехтування іміджу Судової влади України не вбачається.

- Рішення по справі №2-1088/12, яка розглядалась про порушення Закону України „Про банки і банківську діяльність”, „Про захист від недобросовісної конкуренції”, « Про оплату праці», «Кодексу законів про працю України»  також не може бути доказом  відсутності з боку банку будь-яких порушень Законодавства України у справі №1805/9363/2012 тому що вирішення справи торкались відповідно до  інших норм матеріального права чим ті ,що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Хоча тим, що суди не розглядали питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи кредитного договору підтверджує, що додаток №1 договору ,у тому виді в якому він існує, не може слугувати як доказ у судових справах.  За змістом статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

- Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03.03.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25.05.2011 року, в яких у задоволенні позову було відмовлено за відсутністю доказів, а саме належним чином оформленого додатку №1 до кредитного договору (графік платежів) в черговий раз  доказує, що наявний у справі ( том 2 а.с.80) Додаток № 1 не може бути прийнятий як доказ.

6. Пред’явлений до апеляційного суду повний зміст кредитного договору не містить також документів про додержання встановлених  ст. 1054 ч.3 ЦКУ вимог до обов’язкового додержання положень ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про умови та особливості кредитування які у свою чергу містяться у затвердженій Правлінням Національного банку України постанові №168 від 10.05.2007, яка була Зареєстрована в Міністерстві юстиції  України 25 травня 2007 р. за N 541/13808, якою під час укладення договорів про надання споживчих кредитів  обв’язують банки перед укладанням кредиту надати  споживачам повну   інформацію про умови, особливості кредитування, реальну процентну ставку та  детально  з прикладом  роз’яснити зміст додатку № 1.

Обов’язковість додержання вказаних норм Законодавства України підтверджена змістом ч.1 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.) від 7 жовтня 2010 року Верховного суду України, частиною 14 постанови ВССУ № 5 від 30.03.2012  «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

     Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 21, 41, 42, 55, 68 Конституції України; ст.ст. 1, 3, 10,21,23, 213, 239 ЦПК України; ст.ст. 13, 27, 203, 215, 217, 228, 230, 627, 629, 638, 654, 1056-1  ЦК України; ст.ст. 11, 15, 18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»; Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»; Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі»; Постановою Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Постановою пленуму ВСС від 30.03.2012  N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

                                                                  Прошу:

1. На підставі доведеного, спираючись на  ст. 339 ЦПК України  скасувати Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року по справі № 1805/9363/2012 та залишіти в силі судове рішення суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року в якому у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» було відмовлено за необґрунтованістю.                                                          

 

   Додатки:

1. Касаційна скарга – 3 екз.

2. Ухвала Апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року по справі № 1805/9363/2012 оригінал.

3. Копія Ухвали Апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року по справі № 1805/9363/2012 – 2 єкз.

4. Протокольна ухвала Апеляційного суду Сумської області від 15 травня 2013 року оригінал.

5. Копія Протокольної ухвали Апеляційного суду Сумської області від 15 травня 2013 року – 2 екз.

6. Квитанція про сплату судового збору оригінал

7. Копія квитанції про сплату судового Копія квитанції збору – 2 екз.

Опубликовано

Получил новое решение:

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року                                                                                  м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Писана Т.О., розглянувши касаційну скаргу  Олени Володимирівни на рішення апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до  Олени Володимирівни,  Тетяни Володимирівни,  Галини Павлівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі  О.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказане рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення не вбачається порушення норм матеріального та процесуального права, касаційна

скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ІДПК України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Сироватської Олени Володимирівни на рішення апеляційного суду Сумської області від 20 червня 2013 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до  Олени Володимирівни,  Тетяни Володимирівни, Галини Павлівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Додані до скарги матеріали повернути скаржнику.

 

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

Опубликовано

Возникают вопросы:

1. Как бороться с таким Б-вом.

2. Какой метод борьбы посоветуют форумчане?

3. Прошу по возможности скинуть ссылки на решения Верховного и кассационного судов на подобные обстоятельства, а именно:

- отсутствие оригиналов приходных и расходных орддеров

- завереные ксерокопии печатью сумского филиала, без предоставления оригиналов, без экспертизы подлинности и соответствия подписи заемщика

- отсутствие легитимного графика  платежей, тот который есть у ответчика, без печати и подписи банка - посему не может быть доказом про обман.

- отсутствие расчета задолженности по периодам с указанием расчета пени, т.е. курс , срок, и т..д.

Опубликовано

1. В кассационной жалобе нужно было ещё дать ссылку на п. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік...".

2. Не факт, что Альфа на данный момент является Вашим кредитором. В последнее время этот банк хорошо почистил свой проблемный портфель. На данный момент договор мог быть продан или "Кредитным инициативам" (на форуме - кредитины) или "Примоколлект капитал".

 3. Суд был третейский ?

 

P.S. Недавно отсылал в Киев на адрес Альфы письмо с просьбой предоставить справку об отсутствии задолженности и прекращении каких-либо обязательств мною перед "Альфа-Банком" в связи с продажей моего договора ООО "Примоколлект" . Со мной естесссно связался сотрудник Альфы и сказал (внимание): Как могут прекратиться обязательства, когда ж не Вы кредит выкупили ?" Я говорю "А какая разница? У меня теперече" могут возникнуть обязательства только перед новым кредитором, если, правда, он доведёт свои полномочия".  Ответ был по-детски непринуждённый: "Есть разница.". Из чего я сделал вывод, что всё-таки есть механизм отхода, т.е. возврата Альфы в роль кредитора. Ну а справку, за которую Альфа хотела поиметь аж целых 75 целковых, я, конечно же, не взял, т.к. "прекращение обязательств" в этой справке и не было указано, а всего лишь отсутствие задолженности до продажи коллекторам. Ну, так это дело такое - сегодня задолженности нет, а завтра она может появится. А когда обязательства прекращены, то и задолженность не появится.

Опубликовано

Дело в том, что судится именно Альфа, суд не третейский, т. к. ипотека. Просто пацаны нашли выход на судей и башляют немерено, так сказать дело чести, лохи не могут выиграть у банка, потому что они лохи, а мы мафия!

Опубликовано

Дело в том, что судится именно Альфа, суд не третейский, т. к. ипотека. Просто пацаны нашли выход на судей и башляют немерено, так сказать дело чести, лохи не могут выиграть у банка, потому что они лохи, а мы мафия!

И всё-таки я рекомендую Вам обратиться в Альфу, ну, скажем так, предоставить подробную выписку по счёту. А ипотека для них ничего не решает. Прочтите, обратите внимание на 5-ё абзац:

http://antiraid.com.ua/news/19187-kak-ukrainskie-banki-izbavljajutsja-ot-problemnyh-kreditov.html

Опубликовано

Вопрос состоит в следующем : -был ли заключен кредитный договор по правилам з-ва Украины

-  где доказы которые в обосновании своего решения  подразумевает первое решение ВССУ

- писать в Альфу , значит признать кредитный договор и все требования банка!

Опубликовано

Вопрос состоит в следующем : -был ли заключен кредитный договор по правилам з-ва Украины

-  где доказы которые в обосновании своего решения  подразумевает первое решение ВССУ

- писать в Альфу , значит признать кредитный договор и все требования банка!

Можно признать сам договор на основании Вашей подписи, но не кредитные обязательства.

Опубликовано

Извините, но вы хоть почитайте мой иск, в нем сказано, что договор не заключён. Стороны не догоговорились о графике погашения и т.д. это основное условие договора. Затем нет документа которые свидетельствуют о получении денег и выполнении условий договора! Короче нету тела-нету дела.

Опубликовано

Извините, но вы хоть почитайте мой иск, в нем сказано, что договор не заключён. Стороны не догоговорились о графике погашения и т.д. это основное условие договора. Затем нет документа которые свидетельствуют о получении денег и выполнении условий договора! Короче нету тела-нету дела.

Иска я Вашего и не могу увидеть за неимением такового. Есть только кассационная жалоба. Это Вы так считаете, что договор не заключён. Но Вами же договор подписан. И, скорее всего, в договоре есть пункт, который гласит о том, что договор обретает силу с момента подписания.

Опубликовано

Есть правила порядка составления и змисту кредитного договора, в кассачке все указано даже есть ссылки на нормативные документы, но смысл в разнице мотивов ришнь одного и того же суда по одной и той же справе с одниме же недостатками, и принятие фальсификата как доказ! 

Опубликовано

Есть правила порядка составления и змисту кредитного договора, в кассачке все указано даже есть ссылки на нормативные документы, но смысл в разнице мотивов ришнь одного и того же суда по одной и той же справе с одниме же недостатками, и принятие фальсификата как доказ! 

Мотивировочные части решений суда первой инстанции были идентичны ?

Опубликовано

Конечно идентичны, закон обязывает!

   Статтею 338 п.4 Цивільного процесуального кодексу України зміст ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.07.2012 року в частині своїх висновок  і   мотивів,   з   яких   скасовані   рішення   є обов'язковими  для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. А саме при вирішенні справи Вищії спеціалізованій  суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ своє рішення мотивував наступним :

- відсутність у позовної заяви доказів отримання кредитних коштів  О.В.;

- відсутність додатку № 1 до договору (графіку платежів);

- у справі відсутній детальний розрахунок виниклої у неї заборгованості в частинні розрахунку процентів по кредиту по сумам за періоди платежів та сум нарахованої пені.

   Свої рішення вони мотивували  ст. 60 ЦПК України яка зобов'язує кожну сторону  довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Також  суді  свої дії мотивувували та враховували, тє що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

  Вказані недоліки позовної заяви ПАТ «Альфа-Банк» не усунув, тому підстав досліджувати вимоги яки належним чином не підтверджені доказами  у Зарічного районного суду м.Суми не було.

Опубликовано

Конечно идентичны, закон обязывает!

   Статтею 338 п.4 Цивільного процесуального кодексу України зміст ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 18.07.2012 року в частині своїх висновок  і   мотивів,   з   яких   скасовані   рішення   є обов'язковими  для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. А саме при вирішенні справи Вищії спеціалізованій  суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ своє рішення мотивував наступним :

- відсутність у позовної заяви доказів отримання кредитних коштів  О.В.;

- відсутність додатку № 1 до договору (графіку платежів);

- у справі відсутній детальний розрахунок виниклої у неї заборгованості в частинні розрахунку процентів по кредиту по сумам за періоди платежів та сум нарахованої пені.

   Свої рішення вони мотивували  ст. 60 ЦПК України яка зобов'язує кожну сторону  довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Також  суді  свої дії мотивувували та враховували, тє що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

  Вказані недоліки позовної заяви ПАТ «Альфа-Банк» не усунув, тому підстав досліджувати вимоги яки належним чином не підтверджені доказами  у Зарічного районного суду м.Суми не було.

Вот теперь с Вами согласен. 

Попробуйте пойти дальше в ВСУ. Или на тех же основаниях попробовать заново, но по просрочке кредитора.

Опубликовано

Но у меня нет доказательств - ни графика погашения, ни квитанций которые подписаны ответчиком, ничего! И суд не имея ничего принимает ришення! Если подаю я , то не обосновано!

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...