Nastasja
-
Число публикаций
372 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Nastasja
-
-
-
http://kroha.dn.ua/viewtopic.php?p=5593104#p5593104
Составлен финансовый отчет о поступлении и расходовании денег с 29.04 по 25.05.
ВСЕМ СПАСИБО БОЛЬШОЕ, НЕ ЗАБЫВАЙТЕ НАС! ВПЕРЕДИ БОЛЬШАЯ АКЦИЯ 1 ИЮНЯ, НУЖНА ПОМОЩЬ НА ОРГАНИЗАЦИЮ!
Реквизиты карты: Приватбанк, номер 5211 5373 3312 8895 Диана Александровна
Кошельки вебмани:
wmz (доллары) Z215459015008
wmr (рубли) R368539104293
wmu (гривны) U416107824832
wme (евро) E409359727819
-
И конечно же то,ради чего было вся поездка затеяна.
фото нашей первой скважины.
На что хватило духу и сил, так это поправить табличку и оградить зону пленкой.
Хотя везде писалось в СМИ,что будет рекультивация земель,что загаженной зоне вернут нормальный вид.
И что вижу я:
как валялся мусор,строительный мусор после работ,так он там и лежит...
-
И конечно же то,ради чего было вся поездка затеяна.
фото нашей первой скважины.
На что хватило духу и сил, так это поправить табличку и оградить зону пленкой.
Хотя везде писалось в СМИ,что будет рекультивация земель,что загаженной зоне вернут нормальный вид.
И что вижу я:
как валялся мусор,строительный мусор после работ,так он там и лежит...
-
И конечно же то,ради чего было вся поездка затеяна.
фото нашей первой скважины.
На что хватило духу и сил, так это поправить табличку и оградить зону пленкой.
Хотя везде писалось в СМИ,что будет рекультивация земель,что загаженной зоне вернут нормальный вид.
И что вижу я:
как валялся мусор,строительный мусор после работ,так он там и лежит...
-
И конечно же то,ради чего было вся поездка затеяна.
фото нашей первой скважины.
На что хватило духу и сил, так это поправить табличку и оградить зону пленкой.
Хотя везде писалось в СМИ,что будет рекультивация земель,что загаженной зоне вернут нормальный вид.
И что вижу я:
как валялся мусор,строительный мусор после работ,так он там и лежит...
-
Репортаж из Желанного http://kroha.dn.ua/viewtopic.php?p=5593075#p5593075
Снова всем приветики :poklon:
И снова мы к вам с последними новостями с так горячо полюбившегося мне Желанного.
19-го мая я снова побывала на родных местах.
Пользуюсь случаем , хочу передать огромный приветик голове Желанного за вывеску, кот.
скоро сожрет ржавчина.И мы получим еще одно пгт без названия.
Может это конечно ноу хау "ау, инвесторы".....
Дороги..... Даже писать ничего не хочется, точнее хочется, но не буду...
это как въезжаешь в пгт.
Ну и несколько фото дорог в самом поселке
-
И эти люди говорят о нашей проплаченности. А закон о коррупции распространяется только на работников пенсионного фонда?
Главный геолог Украина - близкий к «семье» президента
Президент Виктор Янукович усиливает влияние на нефтегазовый сегмент. Вчера новым главой Государственной службы геологии и недр был назначен близкий окружению главы государства Валерий Дудинов.
Этом пишет Коммерсант-Украина в статье «Президент углубился в недра».
Вчера (16 января 2013) Янукович назначил председателем Государственной службы геологии и недр (Госгеологии) Валерия Дудинова. Это назначение не стало неожиданностью. Дудинова связывают дружеские отношения с нынешним главой Минэнерго Эдуардом Ставицким и его экс-советником, а ныне министром экологии и природных ресурсов Олегом Проскуряковым. Именно последний инициировал назначение Дудинова на должность и. о. главы Госгеологии.
До прихода в Госгеологии Валерий Дудинов работал в угольной компании «Инвестиции и развитие», принадлежащей народному депутату Игорю Гуменюку (Партия регионов). Ряд топ-менеджеров этой компании уже перешли на работу в корпорацию «МАКО» старшего сына президента Александра Януковича и в Минэнерго. Так, ее бывший вице-президент Сергей Кузяра был советником предыдущего министра энергетики и угольной промышленности Юрия Бойко. Он ранее заявлял, что курировал взаимоотношения с угольными компаниями, в том числе с ДРФЦ и «МАКО», подконтрольными Александру Януковичу.
Как рассказал «Ъ» источник в Минэкологии, Дудинов продолжит стратегию развития, начатую еще Эдуардом Ставицким. В частности, будет активно привлекать к добыче сланцевого газа и газа угольных пластов зарубежных, прежде всего американских инвесторов. «Уже в ближайшие два года дополнительная добыча по всем проектам составит минимум 5 млрд кубометров газа в год, что позволит значительно сократить зависимость от России, – говорит собеседник в министерстве. – Это серьезная задача, и осуществить ее с учетом бюрократизации самого процесса разработки недр возможно, только имея полный карт-бланш на самом высоком уровне». По его словам, рост добычи газа теперь станет главной задачей всего энергетического блока правительства.
Народный депутат Сергей Пашинский ( «Батькивщина») отмечает, что добыча газа сулит немалые доходы, по самым скромным оценкам – порядка $2,1 млрд в год. К разработке месторождений привлекаются и частные украинские компании, например «СПК Геосервис». « «Семья» президента просто не захотела упускать из-под контроля самый высокодоходный и перспективный сегмент украинской экономики, несмотря на то что на него претендовал тот же Дмитрий Фирташ», – говорит Пашинский.
-
Наткнулась в интернете на подборку картинок, не могу удержаться, чтобы не поделиться:
-
-
Сланцевые буровые отходы не принимают на свалках
http://2000.net.ua/2000/forum/puls/90771
Водитель грузовика компании MAX Environmental Technologies, разрабатывающей сланцевые месторождения Марцеллус методом гидроразрыва пласта (ГРП), не смог сдать буровую отработку на полигон для промышленных отходов в Пенсильвании. Перед выгрузкой на полигоне сработали датчики радиации. Оказалось, что уровень радиоактивности сланцевого шлама почти в 10 раз превышает допустимые нормы по содержанию радия-226.
Компания обратилась к властям за получением разрешения на захоронение этих высокорадиоактивных отходов. Они излучали 96 микрорем* в час, а обычные американские полигоны ТПО не могут принимать материалы, излучающие более 10 микрорем, сообщает Forbes. Стандарт министерства экологии США по допустимому загрязнению воздуха — 10 000 микрорем в год (или 10 миллирем). Простые расчеты показывают: уровень радиоактивности отработки с месторождения, разрабатываемого методом ГРП, в 84 раза превысил стандарт минэкологии. «Это не самый высокий показатель, но нам в Южном Хантингдоне вообще не нужна никакая радиация», — говорит Том Корнелл, представитель муниципалитета, на территории которого расположен полигон ТПО.
________________________________
*1 рем = 1 бэр (биологический эквивалент рентгена)
Радий-226 — не только природный радиоактивный материал, образующийся в результате распада урана-238. Он также давно признан одним из загрязняющих компонентов, используемых при гидравлическом разрыве пластов в ходе освоения сланцевых месторождений. При попадании в организм радий имеет тенденцию накапливаться в костной ткани. Он провоцирует развитие лимфомы, рака костей, лейкемии и апластической анемии.
Кроме того, радий представляет серьезную угрозу качеству питьевой воды. Тот «рассол», который образуется после гидравлического разрыва пласта, содержит до 16 000 пикокюри радия-226 в литре жидкости. При этом официальный лимит для промышленных предприятий США — 60 пикокюри на литр, а для питьевой воды — 5 пикокюри (по стандартам министерства экологии США).
В январе 2013 г. департамент защиты окружающей среды штата Пенсильвания сообщил о начале годичного независимого исследования степени радиоактивности отходов со сланцевых месторождений. Ведомство изучает образцы отработанной воды, буровых и осадочных пород как на месте бурения, так и на полигонах отходов.
-
Перша перемога екоспільнот у сланцевому протистоянні: у Комітеті ВРУ з питань екополітики відбулися слухання за участю ІГС
http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/5575/
22 травня в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбулися слухання під назвою «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні», які були ініційовані та організовані головою даного Комітету Іриною Сех. Участь у комітетських слуханнях взяли народні депутати України, працівники комітетів ВРУ, представники центральних та місцевих органів влади, науковці, представники ІГС, діяльність яких спрямована на охорону довкілля, представники компаній «Шелл» та «Шеврон» та ін.
Слухання у Комітеті з впевненістю можна назвати першою перемогою всіх, хто вболіває водночас і за майбутнє України як енергетично незалежної країни, і за майбутнє України як країни з довкіллям, безпечним для життя та здоров’я для нас та наших дітей. Вперше всі сторони мали можливість відкрито висловити свої позиції, задати гострі й незручні питання своїм опонентам по дискусії. Вперше низка незаангажованих експертів екоспільнот, незалежних науковців мали можливість у повний голос висловити свою позицію і взяти участь у дискусії, а не просто бути статистами на семінарах компаній «Шелл» та «Шеврон», де вимальовувалися казкові блага, які принесе видобуток сланцевого газу, на семінарах, формат яких не передбачав широкого обговорення низки проблемних аспектів.
Слухання щодо сланцевого газу
-
Газова лихоманка (Газовая лихорадка) 2011 - сланцевый газ
-
"Дельфинарий против фашизма" http://glavred.info/politika/v-sevastopole...zma-250133.html
Партия регионов провела большую рекламную кампанию фашизма. "Потому что иначе, как рекламной промо-кампанией фашизма, то, что эта партия устроила, и не назовешь. Собрали в принудительном порядке даже детей из школ и раздали транспаранты со словами "фашизм", а кое-где даже со свастиками", - написал Доний.
"Я столько раз слово "фашизм", как на фотках с митингов Партии регионов, годами не видел. Почему-то больше все рассмешило вот эта фотка из Севастополя, где "Дельфинарий против фашизма", - поделился впечатлениями нардеп.
"Дельфины, видимо, тоже против", - пошутил Доний.
Ранее "Главред" сообщал со ссылкой на крымские СМИ, что вчера 12-тысячная толпа парализовала центр Симферополя. Такое количество человек со всего полуострова согнали на крымский антифашистский митинг, куратором которого стал председатель ВР АРК Владимир Константинов. Несмотря на рабочий день, на мероприятие согнали учителей, школьников, до чиновников и ветеранов. Во время митинга сожгли чучело нардепа от ВО "Свободы" Ирины Фарион (ФОТО).
Вот они "непроплаченные" митинги
-
Алексей Азаров о добыче сланцевого газа
-
СЛАНЦЕВЫЙ ГАЗ – НА ПОВЕСТКЕ ДНЯ В ЕВРОСОЮЗЕ И УКРАИНЕ
http://tvoyapravda.com/slancevyj-gaz-na-po...yuze-i-ukraine/
Экологическая составляющая проблемы добычи сланцевого газа будет вынесена на рассмотрение в Евросоюзе. Комиссар Евросоюза по вопросам энергетики сделал заявление для европейских СМИ о том, что теме фрекинга и добычи сланцевого газа в текущем году уделят гораздо больше внимания. Это объясняется возрастающей тревогой за безопасность окружающей среды. Особой защиты требуют территории с грунтовыми и питьевыми водами.
В то же время еврокомиссар заявил, что Германия не должна сразу же отказываться от применения технологии гидроразрыва пластов, пока этот вопрос не будет детально рассмотрен и изучен. Ведь сланцевый газ по-прежнему остается альтернативой традиционному топливу и имеет свой потенциал для энергетики. По мнению представителя Евросоюза, тестовое бурение позволит узнать больше, в том числе, и о затратной части относительно добычи сланцевого газа.
В Украине народный депутат Сергей Клюев возглавил межпарламентскую группу между Конгрессом США и украинским парламентом, которая будет заниматься рассмотрением вопросов добычи сланцевого газа на Юзовской площадке. По его словам, сланцевый газ имеет значение для достижения Украиной энергетической независимости, но проблема защиты экологии тоже важна. Клюев сообщил, что отечественных специалистов направят в Америку для ознакомления с технологией добычи сланцевого газа. «Важно найти баланс между промышленными интересами и защитой экологии», — отметил Клюев. – «Будем разговаривать с представителями «Шелл» и «Шеврон» о том, как добывать газ, не нарушая экологию».
Речи утешительные, вот только возможно ли это в принципе – применять гидроразрывы пластов, не нанося при этом непоправимый вред окружающей среде? Или это просто слабые попытки успокоить население Украины, столкнувшееся с угрозой добычи сланцевого газа в ближайшей перспективе?
-
Донецк. Автопробег против добычи сланцевого газа. 19.05.2013
! -
Sunday Times обзор DEP бурения записей показывает, повреждения водой, темные методы тестирования (АВТОПЕРЕВОД)
http://thetimes-tribune.com/news/sunday-ti...uhoQxuFi0.gmail
Государственная экологическая регуляторы определили, что добыча нефти и газа повреждено водоснабжение, по крайней мере 161 домов Пенсильвании, ферм, церквей и предприятий в период между 2008 и осенью 2012 года, в соответствии с кэшем около 1000 писем и исполнительных листов написаны Департамент охраны окружающей среды должностных лиц и получены Sunday Times.
Определение письма рассылаются с водоснабжением, которые просят владельцев государственных инспекторов для расследования ли деятельность нефтяных и газовых скважин оскверняют или уменьшение потока воды к их скважин.
-
Выступления срывают планы
В Украине участились акции против компаний
http://www.kommersant.ua/doc/2193370
Внутренний протест
В первые два месяца этого года в Украине произошло 147 гражданских выступлений с критикой действий частных и государственных компаний — в три раза больше, чем годом ранее (см. график). Об этом свидетельствуют данные мониторинга общественных протестов, проводимого киевским Центром исследования общества (ЦИО). Среди наиболее резонансных — акции против разработки месторождений сланцевого газа (39 случаев)
Наиболее серьезные обвинения в последнее время выдвигаются в адрес организаторов протестов против добычи сланцевого газа. Бывший член парламентского комитета по вопросам ТЭК Александр Гудыма уверен, что кампанию финансирует российский "Газпром". "Посмотрите, кто первым начал информационную кампанию против разработки месторождений — движение "Украинский выбор" Виктора Медведчука, прокремлевского политика",— указывает он. К акциям против разработки газовых месторождений в последние месяцы присоединились и политические партии: "Свобода", Компартия и "Батькивщина", за что премьер-министр Николай Азаров назвал их "агентами Российской федерации".
Нужен диалог
Руководитель мониторинга протестов ЦИО Владимир Ищенко считает обвинения в адрес организаторов акций против добычи сланцевого газа необоснованными. "Далеко не все выступления против разработки месторождений проходят при поддержке политических партий. Организаторы многих из них — известные экологи, и, мне кажется, что нет оснований подозревать их в нечистоплотности",— говорит он.
В Украине примеры здорового социального диалога скорее редкость, говорит Денис Левин: "Власть и бизнес просто не привыкли считаться с мнением граждан". Необходимость вести переговоры с общественностью признает и господин Гудыма. "Я думаю, в случае со сланцевым газом компаниям Shell и Chevron (участники СП по разработке сланцевого газа.—"Ъ") просто необходимо разъяснять гражданам все детали проекта, организовать мониторинг экологической ситуации",— считает он. Владимир Ищенко убежден, что власть и бизнес будут готовы к диалогу лишь в случае разворачивания массовых протестов. "Опыт "налогового Майдана" и протестов чернобыльцев показывает, что это действенный метод",— отмечает эксперт.
-
Україні пророкують екологічний колапс через законопроект влади http://ridna.ua/2012/05/ukrajini-prorokuyu...noproekt-vlady/
Законодавча ініціатива нардепа Юрія Мірошниченка призведе до колапсу природоохоронної галузі в Україні, тотального беззаконня і є загрозою національній безпеці держави, вважають екологи.
Про це йдеться у заяві Національного екологічного центру, наданій «Українській правді. Життя».
Природоохоронці запевняють, що законопроект від 16.03.12 р. №10218 народного депутата Юрія Мірошниченка («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)», може поставити крапку практично на всьому природоохоронному законодавстві, чинному в Україні
На думку фахівців Національного екологічного центру України, головним моментом, який перекриває всі інші закладені у ньому загрози, є своєрідне «завершення» адміністративної реформи та ліквідація територіальних органів Мінприроди України.
Адміністративна реформа, як це декларується, покликана підвищити ефективність державних органів в Україні, проте ліквідація системи Мінприроди на місцях не може підвищити ефективність природоохоронної галузі і є загрозою національної безпеки.
«Природоохоронне законодавство України суттєвим чином побудоване на дозвільній системі на основі обласних управлінь Мінприроди України, – розказує заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк. – Держуправління охорони навколишнього природного середовища погоджують будівництва, зміну цільового призначення земель, і будь-яку іншу земельну документацію, викиди, знесення насаджень у населених пунктах, рубки тощо, дозволяють працювати підприємствам, готують матеріали для створення територій природно-заповідного фонду і багато іншого»
«Смішно уявити, як центральний апарат Мінприроди, на думку п. Мірошниченка, буде приймати рішення і видавати погодження щодо сотень тисяч окремих місцевих питань щороку. Це можна було б зрозуміти як частину заходів з дерегуляції, але мова йде також про природні ресурси, які потребують координації діяльності на рівні держави (живі водні ресурси, річкові басейни тощо)», — зауважує Олексій Василюк.
«З іншого боку, скоротивши територіальні органи Мінприроди та передавши їх обласним держадміністраціям, всі матимуть проблеми з узгодженням законодавства, яке закріпило на сьогодні більшість природоохоронних функцій держави за Мінприроди та системою його органів на місцях, – пояснює голова НЕЦУ Ярослав Мовчан. – Загалом це десятки законів і сотні підзаконних актів. Очевидно, що напередодні виборів і кілька місяців потому, ніхто не займатиметься переписуванням і узгодженням всіх цих нормативно-правових актів, та й для інституцій системи Кабінету Міністрів України це непланова і невдячна робота».
Екологи впевнені, що сьогоденні українські реалії такі, що коли система Мінприроди на місцях буде скасована, ніхто не чекатиме появи нових нормативно-правових підстав для дозволів на викиди/скиди, діяльності щодо пестицидів чи екомережі, відведення земельних ділянок і погоджень лісосік чи оренди лісових ділянок.
Таким чином, реалізація законопроекту Мірошниченка призведе до тотального беззаконня і неконтрольованого природокористування та забруднення довкілля України.
Буде зруйнована система, що будувалася 20 років, яка принципово узгоджена в рамках процесу «Довкілля для Європи» і яка є основою для гармонізації із законодавством ЄС. Тоді, вслід за анти-екологічним Законом «Про регулювання містобудівної діяльності», котрий ліквідував систему держекспертизи і призупинив виконання Україною міжнародного законодавства, системі екополітики Україні буде нанесено черговий удар, якого вже ні її природа, ні залишки природного довкілля, а через кілька років – і громадяни, не витримають.
Нагадаємо, днями близько 100 представників екологічних організацій звернулись до президента України та керівництва Партії Регіонів з пропозицією відмовитися від прийняття одіозного законопроекту №10218.
-
18 травня оголосили Днем екологічного трауру в Україні http://ridna.ua/2013/05/18-travnya-oholosy...uru-v-ukrajini/
Національний екологічний центр України (НЕЦУ) оголосив 18 травня Днем екотрауру в Україні.
Вперше в історії України настав день, коли в жодній з областей немає природоохоронних органів: саме 18 травня вступає в силу постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища», повідомляє прес-служба НЕЦУ.
Ліквідація органів Мінприроди України здійснена в ході адміністративної реформи і стала апофеозом «покращення» в довкільній сфері.
«Це дуже небезпечне рішення, яке загрожує національній безпеці України – вважає Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ
Скасування територіальних органів Мінприроди відбулось на виконання так званого «Закону Мірошниченка», який передбачає вилучення з усіх законів згадок про функції (переважно регуляторні) територіальних органів Мінприроди та передачу повноважень скасованих органів Мінприроди підрозділам обласних державних адміністрацій, які мають бути створені для цього.
— Сьогодні наступив день, коли більше не стало територіальних органів Мінприроди. І ми бачимо, що до цього дня не з’явилось жодного документу, який би доручав створити ці таємничі підрозділи обладміністрацій. – додає Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ. – Чи будуть створені ці підрозділи в майбутньому і куди до їх створення передані всі архіви міністерських управлінь – залишається таємницею. Щоб уявити масштаби небезпеки, достатньо сказати, що лише в скасованих міністерських управліннях зберігалась вся інформація про більш ніж 7000 заповідних територій, наявних в Україні.
-
В Верховной Раде слушали проблему сланцевого газа. Услышали ли? (кликайте)
ВИСНОВОК
громадських екологічних організацій – учасників слухань
у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України
«Забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів
на навколишнє природне середовище
у зв’язку з укладанням та під час виконання Угод про розподіл продукції»
(15 травня 2013 р., м. Київ)
Метою висновку є надання базової інформації про особливості технології гідравлічного розриву (фрекінгу) для видобування нетрадиційного газу, а також про довкільні, соціально-екологічні та правові аспекти цього питання.
Процес буріння та видобутку нетрадиційного газу й екологічні ризики в Україні: вихідні дані, загальні підходи і операції
Сланцевий газ, як і газ щільних порід та метан вугільних пластів, є видом нетрадиційного природнього газу, який переважно складається з метану і залягає в сланцевих пластах глибоко під землею. “Нетрадиційним” його називають через особливості видобутку. Сланець — це осадова гірська порода, сформована внаслідок ущільнення грязей, глини та інших дрібнозернистих порід. Таке походження ускладнює добування, оскільки сланцева порода ламка і не пропускає воду. Тому використовується технологія гідравлічного розриву пластів, відома як фрекінг.
Фрекінг включає глибинне буріння у вертикальному та горизонтальному напрямках і закачування в утворену свердловину суміші води з гранульованою речовиною (яку називають пропантом), такою як пісок, і хімічними реагентами (включно з бензолом та формальдегідом, які є висококанцерогенними). Суміш подається під високим тиском і спричиняє утворення тріщин у сланцевій породі, через які газ надходить у бурову свердловину. Відпрацьована вода, забруднена хімікатами, що використовуються для фрекінгу, а також природніми забруднювачами, такими як важкі метали, відкачується на поверхню.
Окремо треба зазначити: не зважаючи на те, що метод гідророзриву практикується у нафтогазовидобутку в Україні вже певний час, його не можна порівняти з технологією, яку пропонують використовувати для видобутку нетрадиційного газу. Відмінність полягає в тому, що при стимуляції дебіту нафтових чи газових свердловин традиційних родовищ гідророзрив має разовий характер, потребує значно менших об’ємів води і, відповідно, менше хімреагентів. Крім цього, видобуті на поверхню супутні пластові води повертаються назад.
В Україні буріння свердловин для видобутку нетрадиційного газу, як випливає з наявної інформації про іноземний досвід, будуть вести кущовим методом, тобто свердловини розташовуватимуться близько одна від одної. З одного вертикального стовбура буритимуться кілька горизонтальних (розташованих під певними кутами до вертикального стовбура у випадку видобутку газу з ущільнених пісковиків).
У процесі фрекінгу використовується велика кількість токсичних хімічних речовин. Точна кількість води і хімікатів залежить від проникності порід. Згідно даних видобувних компаній, це 98-99,5% води і 0,5-1,5% хімічних речовин[1].
Оскільки для стандартної сланцевої свердловини потрібно приблизно 15 тисяч метрів кубічних води, це означає, що в ході одного проекту з фрекінгу можуть використовуватись тонни токсичних хімікатів. Точну інформацію гірничодобувні компанії часто не розголошують.
Ризик потрапляння цих хімікатів у ґрунтові води під час фрекінгу пов’язаний з:
· розливанням бурового розчину, зворотнім потоком, витіканням з відстійників або з транспортних засобів під час перевезення;
· Протіканнями або аваріями, спричиненими непрофесійними діями персоналу або пов’язаними із використанням застарілої техніки;
· Протіканнями, спричиненими погано закріпленим стовбуром свердловини: документи свідчать, що 6% свердловин для гідророзриву виходять з ладу відразу, а 50% – протягом 15 років[2];
· Протіканнями, які сталися під землею, через природні або штучні тріщини та ходи. Більша частина рідини для фрекінгу залишається під землею (аж до 80% закачаного об’єму). Зараз дослідження показують, що ця рідина може мігрувати до природних запасів питної води (таких як водоносні горизонти і джерела) часто всього за кілька років.
Незважаючи на заяви представників промисловості про те, що метод ГРП не може призвести до забруднення підземних запасів питної води, оскільки проводиться на глибині значно більшій, ніж та, на якій розташовані водоносні горизонти, перша небезпека від буріння під сланцевий газ полягає в тому, що свердловини все одно будуть проходити через водоносні шари, порушуючи їх цілісність. Друга полягає в тому, що буде відбуватися поступова природна дифузія хімічних речовин, використаних для фрекінгу, у верхні геологічні (і водоносні) шари. Інтенсивність такої дифузії, в умовах високого тиску залежить від наявності поблизу місця кожної свердловини геологічних розломів[3]. Там, де такі розломи існують, водоносні горизонти будуть безповоротно забруднені вже за рік-два. У той же час, дослідження наявності таких розломів не проведено належним чином.
Загрози, пов’язані з відходами, які утворюватимуться внаслідок розвідки та видобутку сланцевого газу
Питання утилізації відходів буріння постає надзвичайно гостро, оскільки в Україні в районі видобутку нетрадиційних газів відсутні спеціалізовані полігони для захоронення десятків тисяч кубометрів вибуреної породи, шламу, відпрацьованих рідин, що використовуються для гідророзриву пластів (ГРП-рідина). Оскільки ці відходи можуть характеризуватися радіаційним та хімічним забрудненням, то всі етапи поводження з ними вимагають спеціальної фахової оцінки й мають здійснюватися виключно хімічне забруднення, установами з відповідними ліцензіями і допусками.
Наприклад, у Львівській області відсутній полігон для захоронення небезпечних відходів. Постає питання: куди вивозитимуть таку велику кількість рідких відходів? Спеціалізовані полігони в сусідніх областях для захоронення відходів І-ІІІ класів небезпеки відсутні. Ймовірно, забруднена вода вивозитиметься на сміттєзвалища, очисні споруди (які і без цього навантаження знаходяться у вкрай незадовільному стані) або просто виливатиметься на поверхню ґрунту чи в річки. Львівським обласним контролюючим органам важко буде відслідковувати забруднення, оскільки використовуватимуться складні органічні і неорганічні речовини, на які лабораторії області не атестовані також відсутні методики дослідження вмісту таких речовин у природному середовищі.
У Харківській області вже є негативні приклади підземної утилізації, а саме: негативний досвід закачування промислових стоків у Серебрянські пісковики на Первомайському хімічному комбінаті (70–90-ті роки ХХ століття), в ході якого було виявлено погіршення стану артезіанських підземних вод унікального Сивашського (чи Сиваського) родовища. Також слід враховувати можливий негативний вплив більших тисків у порівнянні із закачуванням промислових стоків, а також руйнівний ефект, що може бути завданий літифікованим водотривам, які захищають прісні води альб-сеноманського водоносного комплексу, під час гідророзриву пластів.
Українське законодавство забороняє використовувати хімічні речовини без затверджених екологічних нормативів. Горизонтальне (або похило-скероване) буріння і експлуатація свердловин для сланцевого газу (і газу ущільнених пісковиків) вимагають саме застосування токсичних реагентів, на більшість з яких в Україні відсутні екологічні нормативи. При цьому компанії, які йдуть в Україну з технологією фрекінгу, засекречують хімічний склад розчину, який закачуватиметься під землю в літосферу, посилаючись на комерційну таємницю.
У нормативних актах більшості країн, в яких ще не заборонено використання фрекінгу, від компаній вимагається повністю розкривати склад фрекінг-рідини. В Україні такої вимоги у законодавстві немає, отже, у разі аварії або ж ненавмисного забруднення довкілля, довести провину саме таких компаній, що застосовують фрекінг, буде майже неможливо. Заради економії води одну й ту саму ГРП-рідину планується використовувати декілька разів, а між гідророзривами пластів її планується зберігати у відкритих водоймах, так званих «амбарах», де її частина обов’язково буде випаровуватися разом з хімічними речовинами; існує ймовірність також радіаційного забруднення ґрунтів, ґрунтових вод.
У межах Олеської та Юзівської площ знаходяться численні водозабори, що використовуються для господарського та питного водопостачання, а також родовища мінеральних вод. Закон України «Про питну воду і питне водопостачання», зокрема, забороняє експлуатацію надр у зонах санітарної охорони водозаборів питного водопостачання. Водний Кодекс України забороняє експлуатацію надр на землях водного фонду, але, на жаль, введеною поправкою дозволяє здійснення геологорозвідувальних та бурових робіт.
Фактично, в Україні мова іде про безповоротне водокористування у особливо великих обсягах, при тому, що видобувні компанії, згідно з умовами угод будуть звільнені від сплати за спецводокористування. Тим більше, воду для фрекінгу планується брати саме з підземних водоносних горизонтів, що містить загрозу їх виснаження та відповідного погіршення доступу місцевого населення до питної води.
У випадку, якщо матиме місце безмитне завезення обладнання та хімреагентів (як це зазначено у проекті Угоди), Україна може стати полігоном для захоронення небезпечних відходів; відкриються можливості для безконтрольного та безлімітного ввозу небезпечних відходів.
Процес буріння та фрекінгу також неминуче впливає на ландшафт.
Забруднення ґрунту та підґрунтя може статися від:
· Хімікатів для фрекінгу, з подальшим ризиком токсичного забруднення від їх змішування з природніми небезпечними речовинами під землею;
· Природних радіоактивних матеріалів і важких металів в нижніх шарах ґрунту, що можуть забруднити зворотній приплив під час фрекінгу, або сформуватись під землею.
· Великі обсяги транспортних перевезень, використання важкої техніки для будівництва свердловини та її подальшою експлуатацією неминуче призведуть до пошкодження родючого шару ґрунту (РШГ) з наступними ерозійними та зсувними процесами.
Станеться неминуче забруднення ґрунтів, оскільки навіть при добуванні традиційних вуглеводнів відбувається забруднення ґрунтів важкими металами та нафтопродуктами з перевищенням норм у 10-100 разів, але при цьому визначалися лише акредитовані показники.
Добування нетрадиційного газу викликає значне занепокоєння щодо екосистемних впливів: від наслідків видобутку сланцевого газу потерпатимуть не лише окремі природні системи життєзабезпечення, а й цілі екосистеми. Не визначено, хто буде відновлювати природний ландшафт і біорізноманіття? Інвестор, держава чи місцева громада?
Основні загрози, пов’язані із застосуванням технології фрекінгу:
· Незворотне забруднення поверхневих і підземних вод, в т.ч. артезіанських і мінеральних — через особливості технології, неналежне використання техніки та хімічних розчинів, несанкціоноване скидання неочищених та недоочищених стоків у річки та на ґрунт.
· Виснаження стратегічних запасів прісних підземних і поверхневих вод, які забираються в процесі буріння і експлуатації свердловин. Ця вода забиратиметься з довкілля безповоротно, оскільки технології очистки і досі не відпрацьовані належним чином.
· Відчуження великих площ густонаселених територій (під свердловини, супутню інфраструктуру, басейни для приготування ГРП-рідини, зберігання рідких відходів — «амбари», транспортну інфраструктуру тощо).
· Незворотне забруднення ґрунтів — через особливості технології, неналежне зберігання хімічних розчинів, несанкціоноване скидання неочищених та недоочищених стоків у річки та на ґрунт, аварійні розливи РГП-рідини.
· Ризик виникнення штучних землетрусів особливо в умовах Донецько-Дніпровської Западини та Придністров’я/Прикарпаття (причина – високі тиски, понад 1000 атмосфер, при закачуванні ГРП-рідини)[4].
· Потенційна шкода біоресурсам (зокрема рибним) .
· Шкода сільському господарству, і як наслідок харчовій безпеці країни.
· Потенційна загроза здоров’ю населення та пов’язані з цим економічні втрати.
· Прямі викиди парникових газів, внаслідок планованого спалювання непотрібних домішок газоподібних вуглеводнів.
· Підвищене шумове навантаження на місцеве населення та працівників бурових під час буріння свердловин, роботи компресорних та інших агрегатів.
Видобуток газу нетрадиційних родовищ методом фрекінгу: огляд документів
На сьогоднішній день метод фрекінгу для видобування газів нетрадиційного залягання не є новим або незнайомим для фахівців. Його перше використання датується 2002 роком, коли компанія «Devon Energy» почала розробку сланцевого родовища «Barnett Shale», поєднуючи метод водного фрекінгу (який раніше застосовувався лише для інтенсифікації видобутку на традиційних свердловинах) та метод горизонтального буріння[5].
Тільки у 2006-2007 роках починається так званий «сланцевий бум» (або «сланцева лихоманка»), та масштабне розповсюдження видобувних потужностей територією США. Всупереч усталеній практиці, поширення цього методу у США та деяких інших країнах світу відбулося без належного комплексного дослідження безпеки цього методу, відповідного законодавчого забезпечення, екологічної та технологічної експертизи, що в комплексі мало б гарантувати екологічну збалансованість довкілля та безпеку здоров’я та життя. Сьогодні ризики добре відомі. В усіх країнах запроваджуються нормативи, що обмежують використання методу фрекінгу для забезпечення такої безпеки аж до повної заборони фрекінгу у деяких державах. Існує декілька експертних застережень щодо використання фрекінгу.
Найбільш фахова та впливова природоохоронна організація планети — міжнародний союз охорони природи (IUCN)[6] на своєму Конгресі 6-15 вересня 2012 року прийняв Резолюцію №90 [7], в якій закликав всі держави світу «Заборонити використання методу гідравлічного розриву пласту для захисту здоров’я людей та довкілля, поки не будуть здійснені такі заходи:
1) безумовна заборона використання методу поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районах з дефіцитом питної води, місцях, що є об’єктами охорони природи, беручи до уваги характеристики біорозмаїття;
2) внесення уточнень у проекти/технології щодо будівництва трубопроводів і сховищ стічних вод («амбарів») для запобігання витоку хімічних і радіоактивних матеріалів та метану з урахуванням всіх можливих надзвичайних ситуацій;
3) розкриття інформації про хімічний склад речовин, що використовуються;
4) заборона передача води на очисні споруди у зв’язку з ризиками присутності в ній токсичних і радіоактивних речовин;
5) внесення специфікації для автомобільного транспортування стічних вод з гарантіями попередження витоку у випадку аварії або недбалості водія, включаючи відповідну підготовку щодо безпечного поводження з речовинами;
6) врахування вимоги щодо регулярної перевірки та моніторингу питної води;
7) застосування планів дій та процедур для можливих надзвичайних ситуацій та необхідного обладнання;
8 ) скасування звільнення діяльності від відповідальності згідно вимог екологічного законодавства;
9) впровадження адекватного контролю при прийомі на роботу, а також рівня тих, хто це контролює;
10) впровадження суворої відповідальності за шкоду, заподіяну діяльністю особам чи громадам, за допомогою фонду чи страхування у відповідності до шкоди, що є результатом діяльності;
11) надання допомоги країнам, що розвиваються, в розробленні і здійсненні цих заходів;
12) заходи оплачуються за рахунок податку на доходи з діяльності».
Також ця організація закликала всі держави «зупинити видачу нових дозволів на видобуток нетрадиційних видів викопного палива шляхом гідравлічного розриву пласту з метою уникнення негативних впливів на довкілля та місцеві громади доти, доки не з’являться нові технології та методи, які будуть оцінені та схвалені незалежними науковими оглядами». Зауважуємо, що жодна з цих вимог не врахована Україною.
У 2011 році Уряд України звернувся до керівництва США за допомогою у вирішенні питань видобутку сланцевого газу. Агенція США з міжнародного розвитку (USAID) залучила фахівців для вивчення ситуації в Україні. 1 травня 2012 року ця робота була виконана: було підготоване дослідження «Сланцевий газ України», 1-й та 2-й том якого мають назву «Екологічна і нормативно-правова оцінка», 126 сторінок з додатками [8]. У цій роботі, виконаній фахівцями з деяких наукових та експертних установ, міститься інформація про більш ніж 50 помилок українського законодавства, які потрібно виправити для убезпечення видобутку сланцевого газу або газу ущільнених пісковиків. На жаль, майже жодна з цих рекомендацій також не була виконана.
12 листопада 2012 року Європейський Парламент схвалив Резолюцію
№ A7-0283/2012 під назвою «Про вплив на навколишнє середовище діяльності з видобутку сланцевого газу та сланцевої нафти»[9], а кількома днями пізніше — 21 листопада 2012 року — Резолюцію № A7-0284/2012 під назвою «Про промислові, енергетичні та інші аспекти сланцевого газу та нафти»[10] .
Обидві резолюції виникли після ретельного багаторічного вивчення проблеми видобутку сланцевого газу науковими та експертними установами пов’язаними з Європарламентом та оприлюдненням їхніх висновків. Обидві резолюції мають чисельні посилання як на нормативні акти Європи, так і на результати досліджень, висновки авторитетних комісій, доповіді країн-учасниць. Перша Резолюція констатує, що у країнах ЄС немає досвіду промислового видобутку газів нетрадиційного залягання, а його вплив на довкілля та здоров’я населення ще недостатньо вивчений.
Окремий пункт — пункт «E» фактично засуджує маніпуляцію фактами з боку прибічників «сланцевого буму», нібито гідророзрив — це усім відомий метод, який застосовується вже багато років. Резолюція чітко вказує: «два основні методи, поєднані для видобутку сланцевого газу і метану вугільних пластів: горизонтальне буріння і гідророзрив пласта (Fracking), почали застосовуватися в комбінації всього десять років тому, їх не слід плутати з добре відомими методами стимуляції видобутку звичайного викопного палива, оскільки поєднання цих двох методів підвищує масштаби втручання». Таким чином, Європарламент чітко відокремив метод гідророзриву пластів для інтенсифікації видобутку газу на традиційних родовищах та метод фрекінгу для видобутку нетрадиційних газів, який, на думку депутатів, має значно більший негативний вплив на довкілля.
Європарламент наполягає, що під час видобутку газів нетрадиційного залягання важливо застосовувати застережні заходи для захисту довкілля, а також застосовувати принцип «забруднювач платить». Парламент закликає застосовувати ці принципи та застереження на всіх етапах (від розвідки до безпосереднього видобутку). Парламент констатує, що члени ЄС Франція та Болгарія ввели мораторій на видобуток сланцевого газу з природоохоронних та медичних міркувань. Наведено повний перелік країн або територій, де частково або повністю заборонено фрекінг: «Франція, Болгарія, Північний Рейн-Вестфалія в Німеччині, Фрібург і Во в Швейцарії, а також ряд штатів США (Північна Кароліна, Нью-Йорк, Нью-Джерсі і Вермонт і більше 100 органів місцевого самоврядування) та інших країн світу (Південна Африка, Квебек у Канаді, Новий Південний Уельс в Австралії) в даний час вже ввели заборону або мораторій на застосування гідророзриву пласта для видобутку нафти і газу зі сланців або інших твердих порід». Як свідчить Резолюція, Чехія та Румунія на час прийняття документу розглядали питання про запровадження такого мораторію.
Резолюція закликала всі держави Європи обережно використовувати метод фрекінгу, не приймати рішень без попередніх досліджень та нормативного аналізу, вимагати від газовидобувних компаній виконання усіх можливих правил, оскільки лише таким чином можна знизити ризики від цієї діяльності. Також Європарламент закликає країни до постійного контролю за діяльністю компаній, перевіряти навіть безпеку їхнього обладнання, проводити постійний моніторинг води, повітря, стану ґрунтів тощо, як до видобутку, так і під час, і після нього. Європарламент радить усім країнам оновити законодавство, яке стосується видобутку корисних копалин, щоб врахувати особливості нових технологій, встановлення високих стандартів безпеки та екологічних стандартів.
Резолюція визнала неприйнятною для Європи практику втаємничення складу ГРП-рідини, приховування її впливу на довкілля та здоров’я людини. Також визнала неприйнятною державну підтримку видобутку будь-яких видів викопного палива, натомість закликала до підтримки розвитку використання відновлювальних джерел енергії. Вимагає проводити ретельну та відкриту оцінку впливу на навколишнє природне середовище кожного проекту видобутку нетрадиційних газів.
Резолюція закликала держави повністю заборонити водний фрекінг в водоохоронних зонах та районах шахтного видобутку вугілля. Також Резолюція повністю відкинула можливість поховання забруднених вод у геологічних формаціях, оскільки це заборонено Рамковою водною директивою. Також Європарламент вимагає повного інформування місцевих громад та їхнього залучення до прийняття рішень. Також громада має бути залученою до усіх перевірок об’єктів з видобутку нетрадиційних газів.
Як бачимо, всі рекомендації та заклики цієї Резолюції Україною проігноровані.
Друга Резолюція вимагає, щоб хімічні речовини, які входять до складу ГРП-рідини, були зареєстровані у Європейському хімічному агентстві, і можуть бути схваленими лише якщо не завдають шкоди довкіллю або мають пом’якшений вплив. Рекомендує державам-членам та Комісії вивчити можливість видобутку сланцевого газу без використання хімічних речовин, наводячи приклад Австрії, де прийнято рішення про видобуток сланцевого газу з використанням суміші води, піску та кукурудзяного крохмалю, але без хімікатів. Парламент закликає наслідувати досвід США у впровадженні екологічних стандартів, які вимагають від компаній уникати витоків метану та інших забруднюючих газів. В Резолюції викладена думка про необхідність зобов’язання операторів з видобутку сланцевого газу забезпечувати фінансово або через страхування випадки нанесення шкоди довкіллю при їх діяльності, щоб створити «правову визначеність для населення».
Вимоги цієї Резолюції також повністю проігноровані і в українській нормативній базі, і в тексті договору, підписаного з компанією Шелл 24 січня 2013 року. Окремі положення цих Резолюцій регулярно не визнаються офіційними органами України. Так, посадовці високого рівня ще й досі намагаються ввести в оману населення, оперуючи терміном «гідророзрив» як «той, що давно застосовується в Україні».
12 листопада 2012 року були оприлюднені та надіслані Уряду України «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу»[11], розроблені волонтерською робочою групою вчених з різних регіонів України (створена за ініціативи ХОГО «Зелений фронт», Харків), ухвалені науково-практичним семінаром «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», який відбувся в межах XV Спеціалізованої виставки «Енергетика. Електротехніка. Енергозбереження — 2012» у Харкові 9-11 жовтня. Ці Критерії містять доволі докладний перелік необхідних заходів для уникнення значної кількості ризиків, які існують. Ці Критерії повністю проігноровані Урядом України.
28 грудня 2012 року в Україні була оприлюднена Щорічна доповідь НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році»[12] , над створенням якої працювала практично вся екологічна експертна спільнота держави, а обговорення проходили в усіх областях України. Розділ 5.1.3. цієї Доповіді цілком присвячено проблематиці видобутку сланцевого газу та газу ущільнений пісковиків. Незалежні експерти виділяють 12 основних блоків ризиків та надають 4 рекомендації та 4 застереження. Серед рекомендацій — негайне розроблення національного законодавства, яке б убезпечувало населення та території від ризиків та небезпек, виявлених під час видобутку газу методом водного фрекінгу в інших країнах, беручи за основу, наприклад, «Критерії екологічної та техногенної безпеки при видобутку газу методом фрекінгу», розроблені незалежними науковцями та експертами. Усі ці рекомендації та застереження досі ігноруються.
Громадська Рада при Мінприроди України розкритикувала непродумані дії уряду щодо впровадженні в Україні безконтрольного фрекінгу, прийняла дуже жорстку резолюцію з цього приводу[13]. Після чого Рада була розігнана, а замість неї була зібрана нова, в яку включили представників наступних організацій: «Асоціація українських автомобілевиробників «Укравтопром»», «Всеукраїнська Асоціація імпортерів і дилерів», «ГО «Асоціація українські спецслужби за національну безпеку»», «ВГО «Товариство зварників України»», «Федерація підводного спорту та підводної діяльності України», «ГО «Міжнародна асоціація професіоналів похоронної справи»» та інші. Слід окремо засудити таку фальсифікацію експертного органу — заміну реальної екологічної громади на кишенькову та фарсову, і яка не є авторитетною в середовищі екогромади.
Висновки:
1. Екологічні ризики, пов’язані з розробленням нетрадиційного газу, не достатньо вивчені і важливо провести глибокі геологічні, гідрологічні, мінералогічні та хімічні дослідження перед тим, як приймати рішення із застосування технології гідравлічного розриву (фрекінгу). Сучасна практика фрекінгу показує, що ризики для довкілля, здоров’я та життя людей є численними і вкрай небезпечними, і тому поспішні рішення можуть обернутися трагедією для мільйонів людей, держави та довкілля.
2. Попередній аналіз проекту угоди «Про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, між (1) державою Україна та (2) компанією «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (ІV) Б.В.» та (3) ТОВ «НАДРА ЮЗІВСЬКА» вказує на те, що інвестори планують забезпечити мінімальне дотримання стандартів екологічної безпеки, що в умовах української корумпованої системи екологічного контролю означає відсутність будь-якого контролю.
3. Українське законодавство містить низку прогалин щодо регулювання процесу видобутку нетрадиційного газу. На даний час немає механізмів утилізації відпрацьованих вод, рекультивації земельних ділянок, де проводиться буріння, компенсації місцевим мешканцям за екологічну шкоду, збереження біорізноманіття та ін. Відсутність належного законодавчого регулювання означає відсутність доступу до правосуддя для місцевих громадян.
4. Судячи з проекту угоди з компанією Шелл, інвестори не обіцяють Україні жодного зниження ціни на газ. Їхні рішення щодо того, кому продавати газ і за якою ціною, базуються виключно на ринкових факторах. Визнано, що вартість видобутку нетрадиційного газу в Україні буде значно вищою, ніж в США через значну глибину залягання газоносних порід. Тому основний аргумент на користь розроблення газу, що це буде дешевий газ, який принесе енергетичну незалежність Україні, є необґрунтованим.
5. Угода з компанією Шелл передбачає звільнення компанії від оподаткування, а також від плати за спецводокористування, що є неприпустимим в умовах, коли підземні води стають останнім і найпотужнішим стратегічним ресурсом України.
6. Згідно сучасного енергетичного бачення (наприклад, огляд WWF, МСОП, МЕА тощо) про досягнення 100% відновлюваної енергетики до 2050 р. нема потреби у нетрадиційному викопному паливі. Глобальний вуглецевий бюджет і прагнення не перевищити середнього рівня глобальної температури на 2.0°C виключають експлуатацію нетрадиційного палива. Замість того, Звіт щодо енергетики закликає до активного заощадження споживчої енергії, а зменшений попит на енергію потрібно задовольняти з відновлюваних джерел. Згідно Декларації тисячоліття ООН та Цілей розвитку тисячоліття, до яких Україна приєдналася, енергоощадність та використання відновлюваних джерел енергії є єдиним шляхом розвитку енергетики для забезпечення збалансованого розвитку держави загалом.
Ціла низка конференцій, семінарів, конгресів, які об’єднали науковців, експертів, фахівців різних галузей, засудили вітчизняні проекти з видобутку газу методом фрекінгу через їх недосконалість та невирішеність цілої низки питань екологічної безпеки: охорони вод, забезпечення радіаційної, сейсмічної хімічної безпеки, техногенної безпеки тощо[14] Але це залишається «голосом в пустелі» в умовах корумпованого режиму і спекуляцій на патріотичних почуттях українців щодо енергонезалежності. Натомість ведеться цілеспрямована дискредитація усіх, хто насмілюється критикувати «сланцеву лихоманку», тиск на вчених та громади, розповсюдження серед громад недостовірної інформації.
Діючи так, Україна ставить себе поза процесами Європейського простору, підвищує ризики для довкілля, не вирішує ні основні проблеми з енерговикористанням та генерацією енергії, нарощує ризики, які визнані всім світом, пов’язані з фрекінгом (які виникнуть неминуче!).
Сьогодні ще можна все спрямувати в екобезпечне і цивілізоване русло.
Учасники підготовки до слухань «Забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу видобування нетрадиційних вуглеводнів на навколишнє природне середовище у зв’язку з укладанням та під час виконання Угод про розподіл продукції».
Підписи:
Валерій Ловчиновський, незалежний громадський експерт-еколог
Олег Перегон, ХОГО «Зелений фронт»
Олена Кравченко, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ)
Дмитро Пікарєня, «Всеукраїнська екологічна ліга»
Ярослав Мовчан, Національний екологічний центр України
[1] Рідина для фрекінгу може містити не менше 300 хімікатів, з яких 40% належать до ендокринних деструкторів, які шкодять ендокринній системі тварин та людей, і третина яких є потенційними канцерогенами. Понад 60% хімікатів, що використовуються, можуть нанести шкоду головному мозку та нервовій системі.
[2] The Sky is Pink, “Annotated documents” from Southern Energy, Oilfield Review Schlumberger,Watson Bacchu, Archer, Colorado Oil and Gas Conservation Commission (COGCC) (http://www1.rollingstone.com/extras/theskyispink_annotdoc-gasl4final.pdf)
[3] В Американському місті Павіліон (штат Іллінойс) місцеві мешканці поскаржились на погіршення якості води, розслідування Державного агентства з охорони природи США довело, що причиною була міграція хімічних речовин, що застосувалися під час гідророзриву пласта на формаціях Вінд Рівер та Форт Юніон http://www.epa.gov/region8/superfund/wy/pa..._Dec-8-2011.pdf
[4] Як наприклад, в Ланкаширі (Англія), де діяльність “Куадрілья Ресорсез” стала причиною двох підземних ударів невеликої сили і компанія припинила розробки в Ланкаширі у травні 2011 року http://www.cuadrillaresources.com/cms/wp- content/uploads/2011/11/Final_Report_Bowland_Seismicity_02-11-11.pdf
[5] http://forexaw.com/TERMs/Raw_materials/Ene...D0%B7_Shale_gas
[6] Міжнародний союз охорони природи — найбільш авторитетна міжнародна природоохоронна організація. Має статус спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН. Об’єднує 82 держави, 111 урядових установ, більше 800 неурядових організацій і близько 10000 вчених і експертів з 181 країни світу. Інтернет-сторінка МСОП http://www.iucn.org/.
-
Я тоже позволю себе ОФФ ТОП
Есть над чем задуматься:
Вблизи столицы Никарагуа фермеры превратили водохранилище в пустыню http://www.gismeteo.ua/news/sobytiya/vbliz...che-v-pustynyu/
-
Запрос в обладминистрацию о количестве гидроразрывов и ответ на него:
Фрекинг - геноцид укранского народа
в Загальні питання та новини з сайту
Опубликовано
«Власть упраздняет природоохранные органы, чтобы они не мешали добыче сланцевого газа»
Получать разрешение на освоение земли у экологов больше не надо. С 18 мая в Украине вступило в силу постановлении Кабмина №159 «О ликвидации территориальных органов Министерства охраны окружающей среды». Теперь на любом из 7 тысяч объектов природно-заповедного фонда можно запросто возвести вышку по добыче сланцевого газа или просто открыть свалку. О последствиях админреформы в природоохранной сфере, «ВВ» беседовали с замглавы Национального экологического центра Украины (НЭЦУ) Алексеем Василюком.
— Можете ли Вы назвать ответственных за ликвидацию территориальных органов Министерства охраны окружающей среды?
— Кабмин упразднил территориальные органы Минприроды на основании так называемого «Закона Мирошниченко». Его автор, депутат Партии регионов Юрий Мирошниченко, просто вычеркнул из всех законов упоминание о функциях территориальных органов Минприроды. Их полномочия должны быть переданы особым подразделениям областных администраций, которые еще только планируется создать. Однако когда это произойдет в постановлении Кабмина не говорится.
— Смогут ли в будущем эти подразделения адекватно выполнять природно-охранные функции?
— Думаю, что нет. Территориальные органы Минприроды были независимы от области. И если местная администрация планировала освоение заповедного объекта, экологи на местах, которые подчинялись министерству, могли дать ей отпор. А сегодня, даже если при администрациях и будут созданы природоохранные подразделения, то их сотрудники вряд ли захотят вставлять палки в колеса своему начальству.
20 мая на сайте Минприроды появилось сообщение, что все сотрудники, которые работали в территориальных органах, перейдут в соответствующие подразделения при администрациях. Но те экс-сотрудники, с которыми я общался, сильно в этом сомневаются. Профессионалы, на которых держалась охранная деятельность, туда точно не попадут.
— Получается, что все заповедные объекты Украины вскоре будут «освоены»?
— В Украине насчитывается 7600 объектов природно-заповедного фонда: начиная от огромных национальных парков и закачивая отдельными заповедными деревьями. При этом только нацпарки, заповедники, зоопарки и ботсады имеют свои администрации, напрямую финансируемые Минприроды. Они не должны пострадать. Под угрозой, в первую очередь, оказались небольшие заповедные объекты. И если в ближайшее время не появятся хотя бы обещанные природоохранные подразделения при администрациях, через полгода охранять может быть уже нечего.
— Когда расформировывается любая структура, часть документации непременно теряется. Могут ли так «затеряться» некоторые особо лакомые для застройщиков заказники?
— Архивы со всеми этими материалами про заказники и памятники природы еще с советских времен находились в территориальных управлениях Минприроды. В общем же перечне объектов, который есть в самом министерстве, информация очень ограничена. Там, например, может значиться: заказник Васильковской области площадью 15 га и фото. Но ведь должна быть еще карта этого заказника, научное обоснование и пр. Когда началась админреформа, мы с коллегами начали экстренно собирать материал, и сегодня у нас есть все копии документов по Луганской, Харьковской и Киевской областях. Но это лишь три области! К тому же я не исключаю, что завтра, когда поднимется вопрос о каком-то «лакомом» объекте, нам скажут, что наша информация — неофициальная.
— На сегодня ни одно ведомство кроме Минприроды не лишилось своих территориальных органов. Почему админреформа началась именно с него?
— К сожалению, админреформа в природоохранной сфере началась еще раньше — с ликвидации Государственной службы заповедного дела. Тогда этот орган тоже обещали заменить другим, однако этого не произошло. При этом, например, Госслужбу геологии и недр, я уверен, никакая админреформа не коснется, ибо она нужна нынешней власти.
Я думаю, что власть упраздняет природно-заповедные органы с одной целью — чтобы те не мешали добыче сланцевого газа. Для этого нужны тысячи рассеяно стоящих вышек… А согласование с органами Минприроды помещало бы процессу их возведения. Зато теперь их можно ставить где угодно, хоть в местах обитания редкостных видов животных и растений.