[Определение ВССУГУД об отмене решений судов предыдущих инстанций об обращении взыскания на предмет ипотеки]

ага, а если б еще банк смотрел на закон действовавший в момент подписания этого договора, то вообще было бы хорошо. поскольку на тот момент по этому договору банк не мог взыскивать ипотеку

[Приказ ПРИВАТБАНКА о повышении %]

нет. у нас было письмо с днепра, о том, проценты повысили из ходя из переращета и разницы курса валют, хотя кредит был в гривне.

какую разницу они перещитывали на на какую валюту судье тоже не удалось выяснить

[Внимание вкладчикам и заемщикам Кредитпромбанка переведенных в Дельта-банк]

На стадии любого исполнительного или ИП только по решению суда? А если ИП по нотариальной надписи?

по исполнительной по закону нет.

это не исполнительный документ выданный судом

где то на форуме есть решение печерского суда по отказу замены по нотар. с очень хорошим обоснованием

[Решение Киевского райсуда об отказе Кредитпромбанку во взыскании задолженности и обращении взыскания на залог и признании недействительным повышения %]

 

Державний герб України

 

Справа № 2-6022/2010

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

21 грудня 2010 року

 

м. Сімферополь

 

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Михайлова В.Є. при секретарі Павлюченко Т.В., за участю представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом Бакаєвої О.О., представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 05.11.2008 року до договору від 22.11.2007 року,

 

В с т а н о в и в :

 

ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3542/07-А від 21.12.2007 року у розмірі 47119,35 гривень а саме: заборгованість по наданому ОСОБА_3 кредиту - 43505,91 гривень, заборгованість за нарахованими але не сплаченими ОСОБА_3 процентами за користування кредитом 3163,63 гривні, пені 449,81 гривень. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлений транспортний засіб: автомобіль марки CHEVROLET, модель AVEO SF69Y, 2007 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, для задоволення вимог ПАБ «Кредитпромбанк», а у разі недостатності на інше майно, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також стягнути судові витрати по справі.

 

ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 05.11.2008 року до договору від 22.11.2007 року, мотивуючи вимоги тим, що при укладені додаткової угоди до кредитного договору між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3, ПАТ «Кредитпромбанк» порушив приписи Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».

 

Ухвалою суду від 16.09.2010 року первісний та зустрічний позови обєднані в одне провадження.

 

В ході судового засідання представник позивача за первісним позовом, діюча на підставі довіреності Бакаєва О.О., позовні вимоги уточнила та остаточно просила стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором № 3542/07-А від 21.12.2007 року у розмірі 89342,25 гривень та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлений транспортний засіб та стягнути судові витрати по справі. При цьому представник позивача проти задоволення зустрічного позову про визнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору заперечувала з підстав, викладених у запереченнях на позов ОСОБА_3 (а.с. 78-79).

 

Представник відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним ОСОБА_3 ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» не визнала з підстав, викладених в запереченнях на позов, зустрічний позов про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до кредитного договору підтримала у повному обсязі.

 

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не зявилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином та в строк, причини своєї неявки суду не повідомили.

 

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісні позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» необґрунтовано та не підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовано та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

 

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, яки беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, зобовязана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

 

Судом встановлено, що 22.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», з однієї сторони, та ОСОБА_3, з іншої, укладено кредитний договір № 3525/07-А (а.с. 22-24). Відповідно до п. 1.1. кредитного договору ОСОБА_3 була відкрита невідновлювана кредитна лінія в межах загальної суми кредиту у розмірі 191545,00 грн., з кінцевим строком повернення 21.11.2014 року включно. Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кошти надані мені на купівлю автомобілю. Пунктом 1.5. даного договору, встановлена процентна ставка в розмірі 12,55 процентам річних.

 

Згідно з п. 3.1.1. кредитного договору, ОСОБА_3 зобовязалася щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом, шляхом внесення готівки у розмірі 1673,92 грн. Відповідно до п. 3.3. кредитного договору, ОСОБА_3 зобовязалася сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця, наступного за звітним. Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитів чи сплаті процентів, позичальник сплачує банку за кожен день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п. 1.5 кредитного договору.

 

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 свої зобовязання за кредитним договором виконувала належним чином, вносячи щомісяця суму в розмірі 1673,92 грн.

 

05.11.2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 3525/07-А, якою п. 1.3. кредитного договору доповнено абзацом наступного змісту: «Починаючи з 15.11.2008 р. річна процентна ставка встановлюється сторонами у розмірі 18,00 процентів. При цьому, інші умови кредитного договору залишаються без змін».

 

В подальшому 09.07.2009 року між ОСОБА_3 та банком було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору №3525/07-А від 22.11.2007 р., відповідно до умов якої, п. 3.1.1 кредитного договору викладено у наступній редакції: при наданні кредитів відповідно до п. 1.2.1, 1.2.2, щомісяця, до 25-го числа включно кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами, шляхом внесення грошових коштів у розмірі 1673,92 грн. Пункт 3.3. кредитного договору викладено у наступній редакції: сплачувати проценти за користування кредитом щомісяця до 25-го числа включно кожного календарного місяця, наступного за звітним.

 

Відповідно до розрахунку заборгованості, зробленого ПАТ «Кредитпромбанк», станом на 01.12.2010 року за ОСОБА_3 утворилася заборгованість перед банком у розмірі 89342,25 гривень, яка складається із: заборгованості по кредиту - 84267,95 гривень, заборгованості за нарахованими але не сплаченими процентами за користування кредитом 2547,46 гривень, пені 2526,84 гривень.

 

За встановленими загальними правилами виконання зобовязань, що передбачені ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

 

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Представлений банком розрахунок заборгованості ОСОБА_3 не викликає у суду сумнів щодо наявності в неї заборгованості.

 

Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що наслідками порушення позичальником повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

 

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням.

 

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України кредит вважається поверненим у момент зарахування грошової суми, яка позичалася.

 

З метою забезпечення виконання зобовязань, що виникли з кредитного договору № 3525/07-А від 22.11.2007 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3, 22.11.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та відповідачем за первісним позовом ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 3525/07-П (а.с. 26-27).

 

Того ж дня 22.11.2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено договір застави, зареєстрований у реєстрі № 1951 (а.с. 28-29).

 

Згідно із ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

 

Пунктом 1.1. укладеного між сторонами договору поруки передбачено, що поручитель зобовязується солідарно відповідати перед Банком за своєчасне виконання зобовязань ОСОБА_3 за кредитним договором № 3525/07-А від 22.11.2007 р. Відповідно до п. 1.2. договору поруки, ОСОБА_4 уклав договір поруки на умовах повернення основного зобовязання у розмірі 191545,00 гривень та сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 12,55% річних.

 

Відповідно до п. 2.6. вказаного вище договору, усі зміни та доповнення до Кредитного договору банк та Позичальник оформлюють без погодження з Поручителем за винятків збільшення обсягу відповідальності Поручителя.

 

Відповідно до п. 1.3. договору застави від 22.11.2007 р., істотною умовою цього договору є розмір основного зобовязання у розмірі 191545,00 гривень, процентна ставка за користування кредитними коштами 12,55% річних.

 

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

 

В матеріалах справи відсутні докази, що сторонами вносилися зміни у договір поруки №3525/07-П від 22.11.2007 р. та договір застави від 22.11.2007 р., зареєстрований у реєстрі №1951.

 

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3, 4 цього Закону).

 

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. При цьому, сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів.

 

Стаття 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

 

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», до видів забезпечувальних обтяжень належить у тому числі і застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, у тому числі й на підставі ст. 590 ЦК України.

 

Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

 

Згідно із ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо в продовж 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним, по заставодержатель має право звернутися з позовом до суду.

 

При цьому банком не надано доказів про реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження автомобіля марки OPEL VECTRA реєстраційний номер НОМЕР_1 у звязку з чим, у позивача відсутнє право на звернення до суду з цією вимогою.

 

Заявлені вимоги позивача за первісним позовом про стягнення суми заборгованості і звернення стягнення на предмет застави є подвійною штрафною санкцію за одне й теж порушення, що суперечить нормам цивільного законодавства України.

 

Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Кредитпромбанк» було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 3525/07-А (а.с. 25), якою п. 1.3. кредитного договору доповнено абзацом наступного змісту: «Починаючи з 15.11.2008 р. річна процентна ставка встановлюється сторонами у розмірі 18,00 процентів. При цьому, інші умови кредитного договору залишаються без змін».

 

Як зазначила у в ході судового засідання представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 під час укладення даної угоди ОСОБА_3 була запевнена працівниками ПАТ «Кредитпромбанк», що ця додаткова угода відповідає вимогам діючого законодавства. Ознайомившись з умови додаткової угоди ОСОБА_3 зрозуміла, що процентна ставка за кредитним договором, обумовлена п.1.5 договору не змінилася і становить за кредитами наданими на цілі, зазначені у п. 1.2.1 та 1.2.2 договору у розмірі 12,55 процентів річних, а додатковою угодою доповнено п. 1.3. кредитного договору абзацом який вказує, що починаючи з 15.11.2008 року річна процентна ставка встановлюється у розмірі 18,00 процентів. У звязку з тим, що п. 1.5 договору залишився незмінним ОСОБА_3 була впевнена у тому, що процента ставка за договором залишилася на рівні 12,55% на рік, тому що графік платежів їй не надано и розмір щомісячного платежу вказаний у п. 3.1.1 кредитного договору не було змінено, а доповнення п. 1.3. кредитного договору, що передбачає відкриття рахунку для обліку кредитів вважався їю ставкою для обліку кредитів. Натомість в подальшому, ОСОБА_3 дізналася, що ПАТ «Кредитпромбанк» нараховує їй відсотки за користування кредитом у розмірі 18 процентів на рік.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачу до придбання ним товару, чи замовлення роботи (послуги).

 

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, якщо під час пропонування продукції споживачу надається незрозуміла або двозначна інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору - це вважаєтся нечесною підприємницькою практикою. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочин здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсним.

 

Відповідно до п. 3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом. При цьому, при укладенні додаткової угоди до договору про зміну відсоткової ставки, або інших платежів за договором, зміна договору повинна бути проведена у відповідності до вимог ст. 654 ГПК України у письмової формі з додержанням вимог п. 3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

 

Натомість, при укладенні Додаткової угоди № 1 від 05.11.2008 р. до договору № 3525/07-А від 22.11.2007 р. графік погашення кредиту за новою ставкою відповідачем не надавався, і як наслідок, між сторонами не підписувався.

 

Не надавши графіка платежів при укладенні Додаткової угоди № 1 від 05.11.2008 р., та не надавши ОСОБА_3 всієї необхідної інформації відносно зміни відсоткової ставки за кредитним договором № 3525/07-А від 22.11.2007 р., Банк порушив права позичальника. Без такої інформації споживач був позбавлений можливості реально оцінювати перспективи укладання Додаткової угоди № 1 від 05.11.2008 року, свою платоспроможність та можливість своєчасно погашати кредит.

 

Так, відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесною підприємницькою діяльністю визнається діяльність, що впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції (послуг). Відповідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону підприємницька практика водить споживача в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б.

 

Отже, для визнання дій банку нечесною підприємницькою діяльністю, достатньо факту ненадання споживачу необхідної інформації, яка дає йому можливість дати вірну оцінку Додатковій угоді до договору, що укладається. Для кредитного договору, або додаткової угоди до кредитного договору розмір платежів та строки їх сплати ( тобто інформація яка повинна бути вказана в графіку платежів), як раз і є тією інформацію, яка має обовязково бути наданою споживачу при укладені договору або додаткової угоди до кредитного договору про зміну відсоткової ставки.

 

Таким чином, права ОСОБА_3, як споживача, при укладені Додаткової угоди № 1 від 05.11.2008 року до договору № 3525/07-А від 22.11.2007 року були порушені, а дії кредитодавця підпадають під визначення нечесної підприємницької діяльності.

 

На підставі вищевикладеного вважаю, що Додаткова угода № 1 від 05.11.2008 року до договору № 3525/07-А від 22.11.2007 року підлягає визнанню недійсною.

 

Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що банки мають право проводити підвищення процентних ставок тільки у випадку подій, які не залежать від волі сторін, мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів і виходячи з того, що банки не мають право змінювати процентну ставку по кредиту у зв'язку з волевиявленням однієї зі сторін.

 

Відповідачем при зміні відсоткової ставки не було надано позивачу жодного обґрунтування підстав такого підвищення. Підвищення відсоткової ставки за кредитом було обумовлено виключно за волевиявленням банку, навіть не зафіксованим у протоколах відповідних комітетів, у повноваження яких входить вирішення даного питання, тому що ПАТ «Кредитпромбанк» на надав доказів, що такі рішення взагалі приймалися відповідним органом ПАТ «Кредитпромбанк».

 

Згідно до Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 р., банкам було заборонено змінювати відсоткову ставку по кредитам у звязку з волевиявленням однієї із сторін.

 

Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати проценту ставку за кредитом у звязку з волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку). За пунктом 3.4 абз.5 вищевказаних Правил банки зобовязані зазначати в кредитному договорі правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках. А тому банк повинен навести математичну залежність між запропонованим розміром ставки до розміру ставки Національного банку України, а також обґрунтувати збільшення процентної ставки.

 

Зміна процентної ставки відповідно до ст.652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. НБУ неодноразово звертав увагу банків на дотримання прав споживачів на справедливі умови договору передбачених ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема НБУ зазначав, що банки повинні утримуватись від укладення договорів, умови яких, всупереч принципу добросовісності, своїм наслідком мають дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Але саме дисбаланс договірних відносин є наслідком укладених на вимогу ПАТ «Кредитпромбанк» договорів про внесення змін до кредитного договору, тому що ними змінено істотні умови кредитного договору настільки, що повністю змінюють суть зобовязання, яке приймав на себе позивач на момент укладення кредитного договору.

 

За правовою природою кредитний договір є договором приєднання, зміна в односторонньому порядку істотних умов договору таких як відсоткова ставка порушують принцип рівності сторін договору та є несправедливими з наступних підстав.

 

Згідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання визнається договір, умови якого установлені однією зі сторін, а інша сторона не має можливості запропонувати свої умови договору. Таким чином, укладаючи кредитний договір позивач мав можливість тільки погодитись на умови, що запропоновані відповідачем щодо істотних умов договору строку та відсоткової ставки. Таким чином, зміна істотних умов кредитного договору, яка відбулася в наслідок укладення оскаржуваних ОСОБА_3 договорів призвела до того, що остання повинна була користуватися кредитом на умовах, на яких цей договір нею не укладався. При цьому укладення додаткової угоди відбулося також шляхом приєднання, за наявності обставин, за яких позивач не мав можливості відмовитися від їх укладання у звязку з тяжкими для себе обставинами у вигляді виставлених банком умов, щодо яких відмова від укладення вказаних договорів стала б підставою для виставлення відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту.

 

Згідно до ст. 233 ЦК України, укладений під впливом тяжких обставин може бути визнаний судом недійсним якщо він укладений на вкрай не вигідних для однієї зі сторін умовах. Не можливо визнати вигідними умову договору, за якими позивачу було збільшено відсоткову ставку за кредитом, у звязку з чим щомісячний платіж значно збільшився.

 

Згідно до ст. 18 Закону України положення договору, визнане несправедливим може бути визнано недійсним.

 

Згідно до ст. 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є недотримання в момент її укладення вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою, шостою ст. 203 ЦК України.

 

Аналізуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_3, у звязку з чим вважає за можливе задовольнити їх в повному обсязі.

 

При цьому задоволення вимог ОСОБА_3 виключає можливість задоволення позовних вимог ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк».

 

Судові витрати, повязані з розглядом справи та понесені ОСОБА_3, у звязку із задоволенням її позову, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у в сумі 37 грн. підлягають стягненню з ПАТ «Кредитпромбанк» у відповідності до ст. 88 ЦПК України. При цьому судові витрати понесені ПАТ «Кредитпромбанк» стягненню з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь не підлягають, у звязку із відмовою в задоволенні заявлених позовних вимог.

 

На підставі ст. ст. 203, 215, 258, 525, 526, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 21, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 76, 77, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

 

В и р і ш и в :

 

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення суми заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави відмовити у повному обсязі.

 

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

 

Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 05.11.2008 р. до договору №3525/07-А від 22.11.2007 р. укладену між ОСОБА_3 та ПАТ «Кредитпромбанк».

 

Зобовязати ПАТ «Кредитпромбанк» провести перерахунок зайве сплачених ОСОБА_3 платежів на погашення процентів за договором №3525/07-А від 22.11.2007 р. та зарахувати надмірно сплачені платежі в рахунок дострокового погашення отриманої суми кредиту погашення «тіла кредиту» за договором № 3525/07-А від 22.11.2007 року.

 

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Кримського відділення Херсонської філії ПАТ «Кредитпромбанк» на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне зеабезпечення розгяляду спарви в сумі 37 (тридцять сім) гривень.

 

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 

Суддя

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13179406

 

Ой . спс. так во время наткрулась на это решение. сегодня в голосеевском суде пол часа объясняла это банку, а потом еще 40 минут судье, что банк перед обращением в суд должен был сделать. Но так и не поборола, судья объявил перерыв и обязал меня в письменном виде по этопно описать то описано в этом решении суда.

вот пишу "инструкцию".

[Решение 3-х инстанций об отказе Дельта банку во взыскани задолженности по карточному кредиту]

КРЕДИТНА ЛІНІЯ (credit line) – кредитна угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту.

 

Как по мне, исходя из договора моего клиента, договор имеет срок. В нем нет развивки на выделение кредитной линии по дням и месецам. А указано на протяжении 364 дней. следовательно, я думаю, что тут общая исковая давность.

 

Хотя тоже вопрос. кредитная линия - допустим - 2009 года, деньги выдавались один раз, а каждый год переподписывали доп соглашение еще на год, но ДЕНЕГ ТОУЖЕ НЕ ВЫДАВАЛИ?

Определение ВССУГУД не очень, другое дело, определение апелляционного суда, очень важные моменты: стороны выполняли договор до 11.07.2008 года, поэтому нет оснований для бесконечной пролонгации, предусмотренной п. 1.4 (есть порядка 5 решений с противоположенной позицией, что заемщик вечный должник).

Хотя в данном договоре срок скорее всего не установлен.

То что банк осуществляет кредитование счета в течении 364 дней нельзя считать сроком.

Поэтому исковая давность и считается с момент последнего платежа, когда у банка появилось право требовать весь лимит.

Хотя снова проанализировал положения договора, все таки договор имеет срок 364 дня.

Последний платеж по договору просто прерывает течение исковой давности.

Поэтому и считается с момента последнего платежа.

 

 

"Кредитування Рахунку в нежах Кредитної лінії здійснюється протягои 364
календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку
надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не
потребує підписання додаткових угод."

 

Все таки, этот пункт не является сроком договора?

[Кредит в Приватбанке больше 7 лет. Банк повторно подал в суд...]

Мы пробывали. но апеляционный суд нам в этом отказал.

 

 

Сейчас пытаемся вывернуть на ПОстанову ВВССУ номер не помню. но суть в том, что.

мы нашли у клиента письмо от банка 2009 года о досрочной выплате и прекращении обязательств.

А в суд банк подал в 2013.

Мы пошли от обратного и пытаемся доказать что срок исковой давности возник с момента предьявления требования, а не окончания договора. таким образом банк пропустил сроки для взыскания.

 

Что выйдет незнаю, новое заседание на март назначили

[Лист ВССУ від 16.01.2013 Про окремі питання застосування строків позовної давності]

Тут по моему все ясно:

1. Исковая давность о возвращении "натиканых" процентов наступает с момента не поступления средств. То есть, требования процентов за месяц, который перевалил за три года давности - фига.

2. В отношении тела - надо читать договор - есть договора, в которых есть условие "всю суму тела кредита должник должен вернуть в соответствии с графиком фозвращения ТЕЛА, но не позднее такой - то ДАТЫ. Тоесть, с момента окончания договора.

3. А вот если банк в соответствии с условиями договора направил требование о досрочном погашении - то конечно - три года с момента такого направления - установлена новая дата возвращения всего кредита(проверенно апелляцией).

Меня вот какой вопрос интересует - решение о взыскании задолженности - "Заочное" (заявление о пересмотре заочном - рассматривалось заочно). Заявление в суде первой инстанции о применении сроков исковой давности не заявлялось (так как Ответчика - не было - правильно). Суде апелляционной инстанции какое решение примет - если такое заявление будет подано?!

Вот Вам и Лист ВССУ - пишут под конкретное решение - а не под все возможные варианты.

К тому же остается не урегулированный до конца вопрос применения исковой давности и ч.2 ст. 625 ГК Украины.

Например, решение суда о взыскании задолженности есть. Исполнительное производство тянется 4-и года (есть имущество, но оно в розыске). То есть задолженность существует. Может ли банк требовать за 4-и года инфляционные и три % годовых. Позиция ВСУ ВХС и ВССУ о том, что это не пеня - факт! Поэтому остается вопрос за какой период требовать инфляционные и 3% годовых и возможно ли применить заявление о применении сроков исковой давности?

Я правильно поняла, если три года назад банк прислал вам уведомление о досрочном возврате, а вы не возвратили. При этом банк спустя 3 года и 1 день подал на вас в суд, то можно говорить о пропуске исковой давности?

[Определение ВССУ об отказе ГФПМЖС (ДФСМЖБ) во взыскании задолженности]

какая красота

[Факторинговая компания ОТП банка]

Всем добрый вечер! Вопрос: 1. Кто знает, имеет ли ОТП "Факторинг" лицензию на проведение валютных операций? 2. Является ли сумма переуступка долга ОТП Банка на ОТП "Факторинг" коммерческой тайной? Спасибо.

не имеет

[АЛЬФА-Банк поновив практику третейського суду]

Назовите, пожалуйста, железобетонное основание, не опираясь на противоречивую практику Новозаводского суда, которое сносит следующее положения судов, включая и поправку ВССУ от 30.03.2012: "кредитор (банк) не является потребителем", поэтому имеет полное право обращаться в третейский суд за защитой своего нарушенного права.

цитата из решения новозаводского суда:

Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (в редакції за змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі №748-5/168/12 винесена 20 квітня 2012 року, рішення прийнято 4 травня 2012 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно умов кредитного договору № SME0025777 від 02.12.2011 року вбачається, що кредит надавався на споживчі потреби.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа.

 

[Как обжаловать решение третейского суда]

У меня тоже возникла ситуация с третейским судом по Альфе.

Есть у кого-то иск о отмене третейского решения и исполнительного листа?

Заранее спасибо.

из решения суда:

Згідно ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (в редакції за змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі №748-5/168/12 винесена 20 квітня 2012 року, рішення прийнято 4 травня 2012 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України «Про третейські суди» в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно умов кредитного договору № SME0025777 від 02.12.2011 року вбачається, що кредит надавався на споживчі потреби.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа.

 

[Альфа Банк. Собираем деньги на выплату кредита. Возник вопрос..]

спасибо за ответы.

Подскажите, пожалуйста, почему мы не сможем снять арест, если второй банк в судебном порядке требует только выплатить сумму по кредиту, а не наложить арест. тогда как по Альфа банк в судебном порядке также наложил арест на часть квартиры?

 есть варианта, все зависит, находится ли эта квартира под ипотекой или нет.

есть варианты ожаловать действия исполнителя при наложении ареста.

но нужна информация.

смотрите раздел исполнительное производство, там есть решения судом об отмене ареста.

[Альфа Банк. Собираем деньги на выплату кредита. Возник вопрос..]

1. Возможно и потребуют.

2. Рекомендую платить именно на те реквизиты, которые указаны в исполнительном листе.

3. Купить можно будет и через торги. 1/4 часть может купить родственник. Нужно отслеживать торги. Но здесь может кто-то другой определить лучшую цену, правда этот кто-то может быть только банковский мошенник, т.к. нормальный, добросовестный человек вряд ли захочет часть квартиры да еще и с жильцами. Если покупаете через торги, есть шанс купить по-дешевке, что выгодно вам.

4. Можно купить/продать  и в добровольном порядке, но для этого взыскатель должен отозвать свой исполнительный лист, закрыть производство по своему заявлению, а с братом заключить договор о добровольном погашении/продажи. Т.е. здесь все зависит от воли взыскателя. Но если ему популярно все объяснить, что он либо получает копейки за уцененную недвижимость (ее часть) или по более менее нормальной цене. думаю, он согласится. Предложите золотую середину между добровольной ценой (ценой при добровольной продаже) и уцененной после 2 торгов (ценой при продаже на  торгах).

5. О расходах не подскажу, каждый день что-то меняется. Поспрашивайте у своих друзей, знакомых, кто продавал недвижимость. 

 

А вообще платите на счет казначейства в котором открыт счет исполнительной для взыскания.

Во первых при оплате на такой счет исполнительная не имеет права и не будет требовать от вас справку с банка о   том, что у вас закрыт кредит для закрытия исполнительного производства.

А если платить на банк, то нужно исполнителю предоставить письмо из банка, что ваши деньги зачислены в счет погашения вашего долга.

И даже если вы все выплатите, то банк вам еще полгода будет выность мозг, что б не давать справку о закрытию кредита.

 

Проверено на клиентах.

[Определение ВССУ об отказе Альфа-банку в обращении взыскания на предмет ипотеки]

принесите свой расчет где вы все выплатили, тоже без подписи.......

принесли. апеляция его не приняла, укзав, что она не расматривает доказательства, которые не подавались в суде перв. инст.

А о том, что суд был до апеляции - сторону вообще не уведомили.

После суд сказал, что нужна екон. экспертиза, то сразу же и предупредил, что ее как доказательство не приймет.

[Договора комисии между ОТП Банком и ОТП Факторингом (то же Кей Коллект и Укрсиббанк)]

Кто видел договор комиссии, который заключил ОТП банк с Факторингом, относительно того,что банк получает все платежи в валюте для факторинга ,а потом их переводит в гривну и потом на счет факторинга? 

 

То же касается и Кей Коллекта с Укрсибом.

 

Что за мутная схема?? Может есть судебная практика у кого - нибудь по этому поводу? Насколько правомерны такие договора?

 

Вчера получили ответ от банка - что валютный счет закрыт.

Второе письмо получили, что факторин имеет только счет в грн.

Банк принимает только на счет факторинга и в грн.

А факторинг пересчитывает уже в валюту по непонятной схеме.

[Определение ВССУ об отказе Альфа-банку в обращении взыскания на предмет ипотеки]

у меня в апел Киева по клиенту аналогичная ситуация, только вот тройка, говорит что это ваши проблемы и вообще не берет во внимание отсутствие документов и ставит главным доказательство наличие в деле расчета альфа банка, на котором даже подписи нет.

[Исковая давность по кредиту и встречное заявление]

Вопрос.

 Кредитная линия.

Последнеее продление было на 12 месяцев с 2009 года.

В 2009 подписано доп соглашение нотариально к имущественному поручителю, что он согласен на все увеличения суммы по кредиту, без указания сроков действия.

 

То можно счетать что на сегодня основное обязательство окончено? 3 года исковой давности прошли?

Тоесть и договор ипотеки прекратил существование, так как основной договор закончился?

 

Но в ипотека написано, что банку по..... что происходит с должником, он в любом случае имеет право на ипотеку даже если кредитная линия погашена на 80%.

 

Что делать?

[Постанова ВСУ від 20.11.2013]

Фактор не правоприемник!

 

Однак передання ПАТ «ОТП Банк» своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) не є правонаступництвом.Справа № 203/2198/2012 есть на сайте опубликовал y.voronizhskiy

 

[Новая программа закрытия задолженности в ОТП Факторинг]

К этой же теме.

Возможно, многим будет интересно.

У Укрсоцбанка есть новое предложение списания задолженности.

Гасишь все тело за 6 мес. под 1 % годовых, все остальное списывают.

или все тело + 30 %(от процентов) за 12 мес. тоже под 1 % годовых, все остальное тоже списывают.

В связи с этим актуальный вопрос: вся сумма, списанных процентов и пени будет доходом и на сумму этого списания нужно заплатить 17 % налога с доходов физических лиц?

 

У моего клиента, сейчас такая ситуация С факторингом, там налоговая выставила Уведомление о неуплате 17%, как прибыли.

[Договор факторинга с заемщиком]

Фактор.

А к кому то налоговая по фактору приходила?

Столкнулась с такой ситуацией:

Факторинг не выдает договор, говорит, что продажа осуществлялась портфелям, по вам невозможно выделить сумму.

Но договор фактора предусматривает выкуп с дисконтом!

А ДИСКОН этот по миндоходу РАССМАТРИВАЕТСЯ, как полученное благо.

Выходит ОТП - списал налоги на сумму дисконта переданного Факторингу, и сдал ДЕКЛАРАЦИЮ, по которой списанная сумма ушла в доход должнику, который до конца года должен заплатить налог и сдать декларацию за полученное благо от банка.

Но вот беда Факториг выставляет целую сумму, а не ту по которой купил у БАНКА.

 

И налоговая говорит, а нас не......, что там у вас, банк отчитался по вам как благо!

 

КРАСАВЦЫ! что самое интересное, это действительно блага.

[Постановление ВСУ об отказе в прекращении ипотеки в связи с банкротством ФОП]

Устарели не устарели. ГК четко предусматривает, что ФОП отвечает всем своим имуществом, даже после прекращения деятельности!

[Образец заяви щодо судового провадження з урахуванням ЗУ Про захист прав споживачів]

вот так прецедента в стране нет.

а вот бредовая судовая практика, которая явно противоречит занонам - есть.

 

а потом сидя дома перевариваешь слова судьи о том, что законы пишут для юристов, а не для суддов.

суды у нас в стране сами имеют оказывается право трактовать законы в лице некоторых суддей даже районного уровня.

 

надо или законы отменять или репресировать суддей в месте с членами семьи и всем нажитым, с "Трактовкай - изьято с целью повышение экономического уровня страны"!

[ПИБ и ТОВ "Кредитные инициативы" - документы передачи - кто их видел?]

нет.

видеть не пришлось пока.

но вот  в судах очень часто встречаю юристов Альфа банка штатных, представляющих интересы Кредитных инициатив.

 

мы в суде потребовали предоставить документы, что человек работает в штате или гражданско правовой договор на основе которого выдана доверенность, так юристы 3 раз немогут подтвердить свою доверенность. суд переносят.

а миндоходов сейчас так жучит за сокрытие оплаты труда.

[Виконавчий лист]

Да Да ....

что искать?

Где искать?

 

Если законом не определено уважительных причин. А написано - судья на свое усмотрение (глядя на своих тараканов в голове и настроения) определяет причину уважительной или нет.

 

26.11.2013 получила по клиенту Апеляшку.

В которой указано, что апеляц. суд отменил ухвалу районного суда, по причине того , что районный суд не принял во внимание тот факт, что уважительной причиной для востановления срока на ИЛ, есть - САМО ОБРАЩЕНИЕ БАНКА В СУД О ВОСТАНОВЛЕНИИ СРОКОВ!

 

Какова мысль............

На .... кол..... всех

[Проигав один суд. процесс по кредиту - значит проиграешь все процессы по КД!?]

Вы знаете последнее время так и происходит.

Стучишь в эту тверь, а там тапло и сухо и всем по...., что им стучат и просят.

 

У меня есть тоже реальный пример по отказам.

Причины бредовые.

 

1. оказывается суд имеет право не уведомляя стороно о дате рассмотрения - сам слушать деле.

2. апеляция говорит, что это ваши были проблемы о том, что вы не знали что будет суд, это при письменном подтверждении, что повестка пришла на почку через месяц после вынесения решения.

3. то что расчеты не правильны, это апеляции не известны. нужна мол экспертиза. привлеч экспертизу в апеляцию - нет, а почему? а потому что рассматривает неправильность по тем материалам которые были заявлены в суде первой инст. А как же мы ее могли туда предоставить, если мы не знали, что банк подал в суд? ответ тот же - это ваши проблемы.

 

Зачем тогда суды?

 

И при этом во другому суду, Апеляция признает уважительной причиной пропуска предьявления исполнительного листа - ОБРАЩЕНИЕ БАНКА В СУД ПЕРВОЙ ИНСТАНКЦИИ О ВОСТАНОВЛЕНИИ СРОКОВ.

 

Каково?

 

Тоесть если по закону вас не уведомили о том, что на вас кто то подал в суд, это ваши проблемы.

А если банк пропустил 3 года и не обратился в суд за получением искового, то еего можно востановить, только потому, что банк обратился в суд с таким требованием.