[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Може кому пригодиться. Кусок творчості в реальній справі.

 

Предметом позову в даній справі було  стягнення простроченої, на думку позивача, заборгованості відповідача згідно з умовами триваючого, на думку позивача, цивільно-правового зобов'язання споживчого кредиту, на підставі чинних, на думку позивача, умов договору споживчого кредиту.  В межах предмета і підстави заявленого позову позивач не довів наявність порушеного права, яке підлягає захисту судом.

      Позов заявлено з надуманих міркувань з виходом позивача за правомірні межі здійснення цивільного права, встановлені ст.13 ЦК України.

      Згідно з п.7 ч.11 ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів”, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.       Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, відносини банку   з   клієнтом   регулюються   законодавством України,  нормативно-правовими актами Національного банку  України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.  Діючи згідно нормативів формування страхових резервів в банках України та нормативів списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, позивач міг і повинен був, для уникнення виходу за межі здійснення цивільного права, списати заборгованість по завершенню 180 днів з моменту віднесення заборгованості по кредиту до 5-ої категорії (безнадійний), згідно з діючим Порядком  відшкодування банками України безнадійної заборгованості, за рахунок спеціально сформованого за рахунок своїх валових витрат  резерву (затверджений Постановою НБУ №172 від 01.06.2011р.), тобто шляхом застосування встановленого законом  механізму страхування  ймовірних  ризиків банків у відносинах кредитування.

       Як визначено в правових позиціях Верховного Суду України (постанова від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 ;  постанова від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14) юридичне значення для вирішення спору має не строк дії договору, а строк дії цивільного зобов'язання кредиту  , який обмежується строком дії картки (в даному спорі - пластикової картки, яка була видана на строк по ... липня 2009 року).  

        Оскільки з позовом банк звернувся до суду ... вересня 2014 року, тобто після спливу строку позовної давності, в суді першої інстанції відповідачем  заявлено  про застосування строку позовної давності при вирішенні спору.

Відповідачем не вчинялись ніякі дії, які б свідчили про переривання строку позовної давності. Аргументи позивача про те, що строк давності перервався  ....... року є надуманими і  бездоказовими. Крім того, виходячи з практики застосування судами касаційної інстанції  норм матеріального права, саме по собі надходження кредитору якоїсь суми грошей , навіть якщо б таке дійсно мало місце ,  не може бути доказом того, що боржник «вчинив дію, яка свідчить про визнання боргу».    Відповідно до п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» :     « У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред'явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.»

 

        Посилання апелянтом на ст.599 ЦК України, як єдину підставу припинення цивільного зобов’язання є надуманим, оскільки припинення зобов’язань можливе з багатьох інших підстав, що прямо зазначене в ч.1 ст. 598 ЦК України (зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом).  В спірних правовідносинах, на думку відповідача, підставою припинення зобов’язання є ч.3 ст. 615 ЦК України , оскільки банк відмовився від зобов’язання, на що вказує нездійснення ним будь-яких заходів протягом перебігу  строку давності.  

 

        Розмір і структура заборгованості, на яку вказує апелянт, є невірними, і не підтверджені жодними первинними  документами з бухгалтерського обліку банку.

 

        Ніяких домовленостей   між позивачем і відповідачем щодо збільшення строків позовної давності, понад ті, що встановлені Цивільним кодексом України, не досягалось.

        При вирішенні спору у справі   № 6-240цс14 (Постанова Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року) висловлена наступна правова позиція: «Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки    (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Окрім цього частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України  правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суди апеляційної й касаційної інстанцій, погоджуючись з доводами позивача щодо застосування п’ятирічного строку позовної давності, не звернули увагу на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності, ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, відповідачкою вони не підписувались».

Які первинні документи є доказом оплати за кредитом, які акти чи інші норми це регламентують?

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

    Так точно. З нюансом:  загальна сума складається з 2х частин:  прострочена і "витребувана достроково".  Прострочену також можна розбомбити строком давності.

     ПС. заяву про застосування строку давності не забудьте.

 

Що таке прострочена і "витребувана достроково"?

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Конечно в случае,если исковая давность не преиывалась после этого.

 

Як це встановлюється?

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

     Стандартно. Предявити може коли захоче. А задоволений позов буде в межах позовної давності:

по штрафних - рік назад від дати позову;

по графіку - по грошових зобовязаннях строк виконання яких настав в межах 3-х років до дати позову;

по грошовій вимозі, яка заявлена достроково(на зміну графіка) - в межах 3-х років до дати позову (строк виконання "витребуваного достроково" визначається змістом вимоги (вона зазначена посиланням на календарну дату, або дату вираховуєте самостійно виходячи з "направлення вимоги", "отримання вимоги").

      І головне: це все діє, якщо сторони в договірному порядку не продовжили строку позовної давності.

Тобто, я вірно розумію, що після пред'явлення вимоги до позичальника пеня стягується за спеціальною давності в один рік з дати звернення з позовом до суду, а загальна сума по загальній давності у три роки з дати пред’явлення вимоги?

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

 

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 9 вересня 2015 року у справі

№ 6-933цс15

 

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання й був зобов’язаний пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

 

Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/B9276D830D6AE714C2257EBD00494D59

 

 

Що до поручителя зрозуміло, а в який строк у такому разі кредитор повинен був пред'явити позов до позичальника?

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

У меня лички нет.

Вчера вечером был занят.

Оставьте Вашу почту или напишите мне на почту и я сброшу.

 

Відправив Вам на пошту.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Нічого, але в той же час, може змінити і багато чого в залежності від того, що навно в матеріалах справи.

С приводу повторного захисту одного і того ж порушеного права, то кредитор не має право захищати його двічі.

У мене є пару виграних рішень з цього приводу.

Гарна підстава.

Але якщо врахувати гарну практику ВССУ щодо відсутності підстав для задоволення вимог банк про стягнення відсотків і пені після набрання законної сили рішення суду про стягнення заборгованості, то можна відбитися майже від усієї суми на цих двох підставах.

 

Я рекомендую звернутися до профільного юриста.

Підкажіть таку практику ВССУ щодо відсутності підстав для задоволення вимог банк про стягнення відсотків і пені після набрання законної сили рішення суду про стягнення заборгованості. Будь ласка в лічку скиньте рішення с приводу повторного захисту одного і того ж порушеного права.

 

Ви обіцяли по строках надати практику.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

И всётаки 12 или 14...

 У 12. Що це змінює?

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

П.с. почему Вы пишите сначала о том,что иск подали в 2012 году,потом в 2014?

Ошиблись?

Помилився. Але вимога була у 2008 році, тому різниці ніякої, як я розумію.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Вечером постараюсь сбросить.

В данном случае лучше воспользоваться помощью профильного специалиста,что бы в заявлении о применении иссковой давности были соблюлены все требования норм материального и процессуального права.

+ у Вас есть основания для отказа, так как банк пытается повторно защитить одно и тоже нарушенное право.

Дякую за допомогу.

Що до намагання захисту порушеного права більш детально, якщо можно.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Платіж був у 2008 році, точно не скажу дату. Заяву ще не подавали. Рішення суду ще немає. У 2008 році була вимога і напис нотаріуса, але на цьому все скінчилося. Напис не застосували, а потім у 2014 році звернулися до суду. 

Підкажіть, де на форумі, не можу знайти.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Підкажіть будь ласка постанову де позовна давність обчислюється з моменту пред'явлення вимоги до позичальника. 

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

Дякую. Мене цікавить з моменту пред'явлення вимоги. Вимогу пред'явили в 2008 році, а до суду звернулися в 2012 році.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

"У зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором АКІБ «Укрсиббанк» 22 лютого 2008 року надіслав позичальнику та поручителю вимогу про дострокове повернення в повному обсязі частини кредиту, що залишилася, у семиденний строк з дати отримання вимоги (а.с. 59, 67)."

    Щоб виграти спір позичальнику достатньо було заявити про застосування строку давності у справі ( по позичальнику строк давності витік 01 березня 2011року). 

Зрозуміло. Існує якась постанова ВСУ з цього приводу в якій безпосередньо  йдеться про позичальника з позовної давністю у три роки? Підкажіть будь ласка посилання або номер.

[Постановление ВСУ по пересмотру о прекращении поручительства с Дельта банком по проданному кредиту Укрсиббанка]

 

Оскільки з позовом до суду кредитор звернувся лише у травні 2014 року, а письмові вимоги про повне дострокове повернення заборгованості за кредитним договором були направлені поручителю 22 лютого 2008 року і в цей же день ним отримані, то у зв’язку з пропущенням шестимісячного строку пред’явлення вимоги до поручителя позовні вимоги не підлягають задоволенню.

 

 

Вот это круто.

Здесь еще и исковая давность пропущена, а значит есть основания для отказа банку во взыскании задолженности и с заемщика.

Но наверное заемщик вовремя не написал заявление о ее применении.

 

Підкажіть про пропущену давність яка є підставою для відмови банку у стягненні заборгованості з позичальника. Що до поручителя то зрозуміло, там шість місяців, а позичальник яким чином до цього?

[Строки оспорювання судового наказу.]

Дякую!

Зрозуміло, але якщо було подано до суду 12-го чи 13-го і є відмітка про реєстрацію, то суд повинен врахувати такі строки, чи обов’язково необхідно надавати заяву про поновлення строків?

 

"У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання."

 

Отже судовий наказ не зможе набрати законної сили, чи не так?

[Строки оспорювання судового наказу.]

У судовому наказі зазначено:

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування.

У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Якщо судовий наказ було отримано 01-го числа, то обов'язково подати заяву про скасуванняя саме 10-го числа, чи можливо подати 13-го числа?

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

А я вот сам этого не могу добиться, всё так обтекаемо... А мы тут гадаем...

 

Абсолютно верно... Но мы так и не поняли, кто там прописан и для чего это нужно человеку.... Такое складываются чувство, что просто выясняются обязанности нотариуса...

 

Да нужно конечно... Но это не проблема... Я делал не раз такие разрешения... Просто по времени потеря и в основном из-за ДРСУ... 

 

Для продажи квартиры в которой зарегистрированы дети обязательно нужно разрешения органа опеки и попечительства. Без такого разрешения сделка никчемна по закону. 

 

И купив квартиру с совершенолетними жильцами будет проблема как снять с регистрации и без суда точно не обойтись и который не так просто выиграть

 

Є пропозиція яка мене влаштовує за всіма параметрами, по ціновій пропозиції, по технічній характеристиці щодо придбання нерухомості. Але там є зареєстровані особи які, як я розумію не бажають і навіть не знають про те, що власник бажає продати це майно. Власник запевняє мене в тому, що ніяких складнощів при оформленні купівлі-продажу не виникне, але у мене є сумніви, що нотаріус зможе таку угоду взагалі провести. Нотаріусу необхідно згоду зареєстрованих осіб на проведення угоди чи ні.

Мені не відомо там є неповнолітні чи ні?

Мене цікавить, які наслідки мене можуть очікувати і що повинен робити нотаріус. Мені ж якось треба розуміти його дії. Якось усе надто гладко. Начебто все без проблем, але потім потрібно в суд. Незрозуміла мені така угода після проведення якої потрібно в суд.

Ще питання. Нотаріус витребує ф.3 з ЖЄКу чи ні, яким чином він визначає наявність або відсутність зареєстрованих осіб або не визначає, як виглядає дозвіл з органу опіки, у формі чого, яку назву маэ такий дозвіл?

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

было дело, я так свою квартиру и покупал, а потом быстро выписал через суд за одно заседание

но там проще было, прописана была покойная старушка, её продавец перед продажей и не мог выписать, потому что не мог получить свидетельство о смерти (оно выдается только прямым родственникам)

 

Тобто ви дали згоду на збереження  прав на користування квартирою після укладення угоди враховуючи що особа втратила право користування зі смертю? Нотаріус запитував свідоцтво про смерть чи йому було достатньо Вашої згоди, довідку з жеку він запитував?

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

У разі оформленні купівлі-продажу квартири необхідно надавати нотаріусу ф.3 ЖЕКу щодо осіб, які зареєстровані у квартирі і, тому, мають законні права на її користування ?

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

Проблема зареєстрованих осіб у тому, що зі зміною власника такі особи не втрачають права на проживання у відповідному житлові.

Тому, у разі невиконання зареєстрованими особами вимоги нового власника "виписатись",  доведеться звертатись до суду з позовом до цих осіб. Коли у житловій нерухомості зареєстровані неповнолітні, то до участі в судовому процесі доведеться  залучати ще й органи опіки.

 

Я так розумію, що в даному випадку це буде моя проблема. Мені необхідно буде звертатися в суд і виселяти зареєстрованих осіб? Тоді незрозуміло, чому нотаріус може оформити купівлю-продаж розуміючи, що мене чекають проблеми. Мене цікавлять питання по самому її оформленню.

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

В чём Ваша проблема, обрисуйте, кто чего покупает... А то обязан не обязан нотариус... Ну например рассказал нотариус, что дальше...

Є пропозиція яка мене влаштовує за всіма параметрами, по ціновій пропозиції, по технічній характеристиці щодо придбання нерухомості. Але там є зареєстровані особи які, як я розумію не бажають і навіть не знають про те, що власник бажає продати це майно. Власник запевняє мене в тому, що ніяких складнощів при оформленні купівлі-продажу не виникне, але у мене є сумніви, що нотаріус зможе таку угоду взагалі провести. Нотаріусу необхідно згоду зареєстрованих осіб на проведення угоди чи ні.

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

Что Вы имеете ввиду, это набувач решает, что ему делать... покупать или требовать выписки... Если купит с прописанными, то и все последствия приобретает такой покупки... Но это его право... Нотариус тут при чём...

Хіба нотаріус не повинен попередити набувача про всі негативні наслідки і про те що право користування буде порушено, хіба нотаріус може здійснити дію яка надалі несе негативні наслідки для набувача? Чим це регламентується?

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

Конечно можно... Для оформления купли-продажи совершенно не важно есть там зарегистрированные или нет... Это важно только для покупателя... Если он не против купить с зарегистрированными, то продавайте... Об этом нигде не указывается даже...

Я вірно розумію, що у разі купівлі-продажу нерухомості з зареєстрованими особами у нотаріуса при оформленні такої угоди не виникають перешкоди і права набувача нічим не порушені?

[договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями.]

Чи можливо оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна з зареєстрованими мешканцями. Потрібно знімати з реєстрації у даному випадку всіх зареєстрованих чи це не обов’язково? Дякую.