ivakh

Пользователи
  • Число публикаций

    181
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    6

Сообщения опубликованы ivakh

  1. а что касается искового заявления, то исполнит надписи - тема мутная. Одно только скажу - необходимо правильно формулировать предмет иска, НЕ просить признать незаконным, отменить и пр. А как говорит практика ВСУ необходимо признавать исполнительную надпись такой, что не подлежит исполнению. (визнатий виконавчий напис вчинений __________________, __2017р за заявою__________________, таким, що не підлягає виконанню )

    • Like 1
  2. 13 часов назад, Andrey Arakelov сказал:

    [email protected]    Сейчас заканчиваю писать иск но не могу ничего написать по обеспечению а завтра в 8:00 вести его в суд г.Курахово

    ПРИМЕРНО так:

    "зупинити стягнення в рамках виконавчого провадженяя №_______________, що здійснюється за виконавчим написом вчиненим приватним нотаріусом ______________, ______________2016р., за заявою _______________"

  3. Уважаемые форумчане! может кто сталкивался...При банкротстве юр.лица согласно ст.45 ЗУ "О восстановлении платежеспособности должника....." имеется очередность погашения долгов. Так в 1 очередь включается : 

    1) у першу чергу задовольняються:

    вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

    В моем случае в первую очередь была включена задолженность по зарплате - что правильно. Однако согласно решения суда к выплате предприятие должно также оплатить средний заработок за весь период просрочки (ст.117КЗоТ Украины). Если формально посмотреть на первую очередь выплат (см.выше) то средний заработок вроде бы и не входит в первую очередь, поэтому правильно ликвидатор юр.лица отнес это к 4 очереди выплат. НО ЧТО МЕНЯ СМУЩАЕТ...Недавно прочитал  в постанове Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.12 постанови №14 Пленуму від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»  Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закон України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»). 

    То есть компенсация (ст.117 КЗоТ, =средний заработок) входит в структуру зарплаты!!! (если я правильно понял). Так вот возможно ли этим воспользоваться, и обязать ликвидатора включить эти требования (по взысканию среднего заработка) в первую очередь требований.

    У кого какие мнения, ну и практика? буду признателен

     

  4. 20 часов назад, west11 сказал:

    Увы, в админ процессе отказ по причине пропуска сроков на обращение в суд может происходить и на стадии рассмотрения дела: " За  правилами  частини  третьої статті  100  КАС  України ( 2747-15 )   позовні   заяви   повинні   прийматися  до  розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення  строку  звернення до адміністративного суду " (п. 14 ПП ВАСУ "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2). Из этого очень часто делают вывод: " суд має з'ясувати, чи не було порушено прав, свобод чи інтересів позивача, і навіть у разі встановлення такого порушення відмовити у задоволенні позову у зв'язку з порушення строку звернення до адміністративного суду " ... А когда получите полный текст станет ясно

    Эта постанова ВАСУ была принята в 2008 году.

    Сейчас 

    1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

    2. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

    (Із змінами, внесеними згідно із
     Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI
    ;
     у редакції Закону України
     від 17.11.2011 р. N 4054-VI)

    ТАКИМ ОБРАЗОМ, начиная с 2010-2011гг пропуск срока обращения в суд - это не основание для отказа в иске (а мне именно отказали), это основание для того, чтобы оставить иск без рассмотрения.

    НО ВСЕ РАВНО, огромное ВАМ СПАСИБО за участие, в столь незначительном вопросе. Надеяюсь что и по существу  - когда выгружу полный текст постановы - поможете. СПАСИБО!!!

     

     

    • Like 1
  5. 51 минуту назад, west11 сказал:

    может сроки ?

    не знаю, поначалу не хотели принимать иск (без движения) по причине сроков, но я дал письменные пояснения и иск приняли. Исходя из этого, думаю что вряд-ли

  6. В 08.03.2017 в 11:53, у.zaporozhskiy сказал:

    Подавайте апелляционную жалобу.

    В чем проблема?

    Не всем людям везет получить положительное решение за одно заседание.

    Проблем не будет, клиент матерая и решительная. Но апелляция возможна только после получения полного текста суд решения,пока только вступит и резолютив. Обидно что в неведении: почему отказали?  Никакой аргументации, вопросов, споров, предложений в ходе рассмотрения дела озвучено не было. Ну получу постанову - все прояснится 

    • Like 1
  7. а у меня беда-печалька, почему-то (не знаю пока почему) окр -адм-суд отказал в признании замены ипотекодержателя в реестре незаконным. Пока не знаю почему. В материалах дела куча положительной судебной практики (последней), и тут - облом. Что-то нашли, гады-судьи, причем втихую, открыто не обсуждали, вопросы не задавали, приняли и все...

  8. Хорошо когда есть доказуха -куча решений о неправомерности действий / бездействий ДВС, обычно с ними очень тяжело судиться. Как говорится "ворон ворону глаз не выклюет" 

  9. 1 час назад, у.zaporozhskiy сказал:

    Как минимум обращение за правовой помощью, которую можно подтвердить  договором, актами выполненных работ, расписками о получении денег и так далее

    честно говоря во-первых - да, предмет доказывания сложный; а во-вторых, я думаю эти гады это предусмотрели, все переоформили уже (восновном ведь нотариусы). Так что не чего с них взять

  10. нет, ну тут по-моему четко установлен размер пени, апелляшка права - это 0.01% в день от суммы страхового возмещения. Просто установлено ограничение по пене - не более двойной учетной ставке НБУ (примерно 0.04%), но на это не стоит обращать внимание. Вряд-ли стоит на кассацию. А что написал суд 1 инстанции? можно более четкую аргументацию? а не просто вывод суда

  11. 8 часов назад, Старатель7 сказал:

    Почитать можно здесь: «Вказівка щодо застосування "Переліку документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання", яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 23 грудня 1996 р. N 327  

    А также здесь: Постанова Правління  Національного банку України 30.12.98 N 566                                       Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за N 56/3349 Положення про організацію бухгалтерського обліку  та звітності в банках України.

    Как искать я надеюсь знаете. Перечень сберегаемого я не встречал. Думаю что по аналогии с судебным делом - в кредитном деле должны храниться все материалы имеющие отношение к выдаче кредита.

    А Вы лицо, ответственное за хранение?

     

                      

    Спасибо за инфу 

  12. Добрый день всем. Недавно на ином форуме появилась информация что АМКУ выдал совсем недавно какое-то то ли разъяснение, то ли решение, о том что банки должны заранее оговаривать любые платежи за любые услуги: будь-то получение справок, смс сообщений, не говоря уже  о комиссиях. Оно то и раньше было, но говорят есть совсем новое, и вроде может стать хорошим подспорьем в судах. Если у кого то есть, сбросьте ссылку:)

  13. 21 час назад, y.voronizhskiy сказал:

    По этому вопросу, я могу не только посоветовать, но и практически помочь.

    За прошлый год, я помогал порядка 10 людям по таким искам:

    1) В Запорожье, решили, что иск о признанни инн не подлежащей исполнению нельзя подавать по зу о зпп по месту жительства заемщика или по месту выполнения инн.

    Подано 4 апелляции.

    2) еще одно дело не мое, но  я о нем хорошо знаю.

    ВССУ оставило решения предыдущих инстанций о том, что нет такого способа защиты, как признание инн не подлежащей исполнению.

    Я бы подал в ВСУ, но люди там тормозят.

    п.с. Нужно создать четкую практику, чего не получилось в 2015 году.

    п.с.2 Большим плюсом является то, что почти все документы, которые просят заемщики, суды истребуют.

    а можно ссылку на решение ВССУ? 

    согласно Узагальнень "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій   або відмову в їх вчиненні " 

    Особливої уваги потребує дослідження питання, пов’язаного з розглядом справ 
    щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки ст. 50 Закону № 3425-XII 
    (після змін, унесених Законом України від 01 жовтня 2008 року № 614-VI 
    «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат») не містить такого окремого способу захисту порушеного права.

    На сьогодні можливість вчинення виконавчого напису прямо передбачена ст. 18 Цивільного кодексу України (ЦК), ст. 110 ЦПК, главою 14 Закону № 3425-XII, ч. 6 ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року                               № 2654-XII «Про заставу» (Закон № 2654-XII), ч. 3 ст. 33 Закону України                               від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (Закон № 898-IV), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (постанова Кабінету Міністрів України № 1172) та іншими законодавчими актами. У зв’язку з цим розгляд судом справи за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірним, і, крім того, відповідає конституційному положення про всеосяжність права на звернення до суду та юрисдикцію суду (статті 55, 124 Конституції України).

     

    
     

     

     

     

     

     

    • Like 4
  14. по поводу нот.Кондратюка (прекратил нот деятельность), и пр.

     

    13.gif

      

    ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

    У Х В А Л А

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

               17 січня 2017 року                                  м. Київ                                                                                                                   К/800/31821/16

    Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

           Єрьоміна А.В.(головуючий);          Кравцова О.В.,        Калашнікової О.В.,          

    розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа - публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, -

    ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_4 (далі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

    Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року клопотання представника 3-ї особи про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа ПАТ "ПУМБ", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

    Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича, третя особа ПАТ "ПУМБ", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

    Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.

    Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року скасовано.

    Справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича третя особа Публічне акціонерне товариство "ПУМБ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

    У касаційній скарзі, третя особа - ПАТ «ПУМБ», посилаючись на неправильне застосування  судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

    Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

    Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини по справі не допускають правонаступництва, оскільки матеріалами справами підтверджений факт смерті відповідача - Державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозова Євгенія Вікторовича.

    Вищий адміністративний суд України не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

    Як встановлено судами,  згідно із свідоцтвом про смерть, виданого 13 липня 2016 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Морозов Євгеній Вікторович помер 12 липня 2016 року у віці 42 років, про що в 13 липня 2016 року складено відповідний актовий запис № 10902.

    Відповідності до п. 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

    Проте, згідно із частиною другою статті 1 Закону України "Про нотаріат", вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

    Відповідно до статті 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

    Згідно із статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

    Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України: забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

    Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

    Згідно із частинами першою, другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

    До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

    Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

    За своїм правовим статусом (статті 1 Закону України «Про нотаріат») нотаріус не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

    Тому, нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусами відповідно до вказаного Закону, оскаржуються до суду в порядку цивільного судочинства.

    У зв'язку з прийняттям Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

    Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1952-IV, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

    Таким чином, держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження.

    Тобто, нотаріус може вчиняти дії, які мають публічно-правовий характер та не мають нічого спільного з нотаріальними діями. Це реєстраційні дії, а саме: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державну реєстрацію обтяжень рухомого майна.

    Реєстраційні дії, пов'язані з веденням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчиняються нотаріусами не на підставі Закону України «Про нотаріат», а на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також відповідних договорів, укладених з Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України як адміністратором названих Реєстрів.

    Міністерство юстиції України як держатель відповідного реєстру є суб'єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яке у свою чергу укладає відповідні договори з реєстраторами - державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами. Самі ж нотаріуси, у даному випадку, виступають як суб'єкти делегованих владних повноважень.

    Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що нотаріуси у даному випадку виступають як суб'єкти делегованих владних повноважень.

    Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

    Отже, судом першої інстанції зроблені передчасні висновки щодо закриття провадження у справі відповідно до п. 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Суд апеляційної інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, правильно застосували норми процесуального права, а тому суд зробив правильний висновок про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

    За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 220222223224230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                           УХВАЛИВ:

    Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року  - без змін.

    Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237238239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.        

    • Like 3
  15. 13 часов назад, braze сказал:

    Позов це добре хоча посилання на рішення було б більш доцільним.

     

    не знаю, а по мне - так спасибо, всегда интересно с коллегами обменяться практикой. Нет-нет, и что-то интересное всегда найдешь

    • Like 1
  16. может быть и так, вот только почему не просить взыскать с банка?зачем обязывать зачитывать? могут не удовлетворить, слишком тяжелый предмет доказывания, ну смотрите сами. Но то что нужно разрывать - так это точно

    • Like 1
  17. 17 минут назад, Татьяна Андреевна сказал:

    Так суд и говорит... зачем платили. Но мы аргументируем это тем, что заёмщик платил 8 лет по кредиту на квартиру. Цепочка платежей не перерывалась, так как Укрпром пошёл на ликвидацию, новым кредитором стал Дельта. И заёмщик платил уже ему. Потом попросил письменно перевести валютный кредит в гривневый. Вот Дельта и перевёл, но есть одно но.... нигде об этом не сказано. Есть только ответ от Дельты на наш запрос, где они признают, что это был перевод валюты. Но это обычный ответ.... без печати. Это не есть надлежащим подтверждением, так как потом вдруг может выяснится, что нам дали некомпетентный ответ некомпетентное лицо. 

    Я в ответ указываю, что если первый кредитный договор закрыт вторым, то где об этом сказано и прошу предоставить письменное подтверждение. Они такую справку не дают. (Будем теперь делать экспертизу)

    И вот вопрос ещё один, зачем они регистрируют в  реестре ипотек, себя новым иподекодержателем вместо Укрпром.... ведь кредит закрыт!!! 

    Вот и получается два кредитных договора 

    и все это (типо "зачем платили") не опровергает факта незаконности получения банком денежных средств

    • Like 1
  18. 13 минут назад, Татьяна Андреевна сказал:

    Так суд и говорит... зачем платили. Но мы аргументируем это тем, что заёмщик платил 8 лет по кредиту на квартиру. Цепочка платежей не перерывалась, так как Укрпром пошёл на ликвидацию, новым кредитором стал Дельта. И заёмщик платил уже ему. Потом попросил письменно перевести валютный кредит в гривневый. Вот Дельта и перевёл, но есть одно но.... нигде об этом не сказано. Есть только ответ от Дельты на наш запрос, где они признают, что это был перевод валюты. Но это обычный ответ.... без печати. Это не есть надлежащим подтверждением, так как потом вдруг может выяснится, что нам дали некомпетентный ответ некомпетентное лицо. 

    Я в ответ указываю, что если первый кредитный договор закрыт вторым, то где об этом сказано и прошу предоставить письменное подтверждение. Они такую справку не дают. (Будем теперь делать экспертизу)

    И вот вопрос ещё один, зачем они регистрируют в  реестре ипотек, себя новым иподекодержателем вместо Укрпром.... ведь кредит закрыт!!! 

    Вот и получается два кредитных договора 

    да не ну то что компетентное или не компетентное лицо давало разъяснения - тут их проблемы (проблемы индейцев, как говорится). По поводу регистрации ипотеки (точнее внесение изменений в отягощение) так это незаконно, поскольку все подобные регистрационные действия мог совершать только тот нотариус, кот. регистрировал покупку прав требования (уступку долга)

  19. 6 минут назад, Татьяна Андреевна сказал:

    Да. Но я пока думаю над этим. Последствия при расторжении: стороны никому ничего не возвращают. А в нашем случае было выплачено около полумиллиона гривен

    А это как по мне по каким основаниям расторгнуть: если расторгнуть по основаниям (и это основание будет указано в решении суда) что дескать банк Вам ничего не перечислил, то с каких делов Вы платили???

  20. 19 часов назад, Татьяна Андреевна сказал:

    1. http://reyestr.court.gov.ua/Review/49706608

    2. http://reyestr.court.gov.ua/Review/52457113

    Целью этого иска было остановить процесс по взысканию. 

    Но сейчас речь идет не об этом.

    Речь идет о том, что делать с действующим кредитным договором, по которому не получались деньги вообще. И как вернуть у ликвидирующегося банка, внесенные заемщицей деньги, которые она платила 4 года, для того что бы закрыть первый кредит (так как он тоже действующий).

     

    так апелляция вроде как в решении написала что неполучение денег по кредитному договору это основание для его расторжения... или как?

  21. 14 минут назад, Татьяна Андреевна сказал:

    И подписан, и выплачивались по нему деньги. Ведь второй кредитный договор считался договором перекредитования. Но изучив его, выходит что это самостоятельный договор с определенной валютой, процентами и сроком действия. Второй раз обеспечили ипотекой. 

    не знаю, тогда разбираться по периодам и по суммам...